Соціально-економічна природа Тіньової економіки

Залучення змішаного  та кредитного фінансування до розвитку держпідприємств потребуватиме  удосконалення принципів корпоративного управління в економіці України  загалом та на підприємствах з державною часткою власності зокрема. Окрім підвищення прозорості діяльності таких підприємств, а відтак – їх інвестиційної привабливості, це також має велике значення для збереження дієвості державного впливу в акціонерних компаніях, в яких зменшуватиметься частка держави у статутному капіталі.

З метою створення  ефективної системи управління державним  майном та підприємствами, що належать державі, удосконалення системи  корпоративного управління шляхом запровадження  ефективних механізмів захисту прав власників, посилення контролю за діяльністю адміністрації підприємств слід завершити формування нормативно-правової бази щодо управління державним майном та підприємствами, що належать державі, корпоративними правами.

На превеликий жаль, незважаючи на численні спроби винайти реальні механізми здійснення ринкових перетворень, всі вони виявилися нездатними підвищити роль легальної економіки, залучивши до неї хоча б частину тіньової діяльності. Цьому є цілком зрозуміле пояснення. Справа в тому, що створення умов легалізації тіньової діяльності потребує зміни законодавчо-правової регламентації, а отже і певного проміжку часу для розробки і впровадження відповідних положень. Це досить довгий і головне непередбачуваний процес, зважаючи на те, що найвищий законодавчий орган складається з представників різних ідеологічних спрямувань, які намагаються їх реалізувати в законодавстві. Прийняті закони таким чином, набувають політичного забарвлення, а тому не відповідають об’єктивним економічним вимогам, спотворюють процеси економічного розвитку, стають основою виникнення і поширення тіньової економіки.

Верховна рада в своїх  Законах має визначити, перед  усім, ідеологічні засади розвитку окремих процесів з урахуванням  можливих наслідків для економіки  в цілому, формувати механізми паритетного розв’язання проблем. Треба відмовитись від практики відповідальності виконавчої влади за розвиток негативних процесів. Вона має виконувати Закони і давати об’єктивну оцінку їх дій, визначати вплив законодавства на розвиток негативних процесів, вносити пропозиції щодо усунення недоречностей законодавства. Всю відповідальність за розвиток негативних тенденцій має нести Верховна рада, приймаючи завчасно Закони і зміни до них, опрацьовуючи оптимальну модель управління економікою.

3.2. Посилення боротьби з корупцією. 

Детінізація економіки  безпосередньо пов’язана з подоланням виявів корупції, яка є однією з  основ існування тіньової економіки. Стратегічними напрямами боротьби з корупцією є послідовна демократизація всіх сфер суспільного життя, відкритість влади, прозорість та зрозумілість для населення державних рішень, діяльності управлінського апарату, розвиток громадської свідомості та активності у загальному контексті розбудови України.

Стан боротьби з корупцією  та економічною злочинністю в Україні, її результати дають достатні підстави вважати, що за роки незалежності у державі не було створено належних умов для системної протидії корупції. Внаслідок антикорупційних кампаній, що періодично здійснювалися, до відповідальності притягувалися чиновники найнижчого рівня і, як правило, за дрібні правопорушення. Попри гучні політичні заяви якісних позитивних змін у цій сфері не відбулося і після Помаранчевої революції. Поодинокі резонансні справи про зловживання владою або посадовим становищем окремих вищих посадових осіб, які мали місце в Україні останнім часом, не можуть свідчити про системну боротьбу з корупцією, оскільки їх поява є скоріше наслідком протистояння "кланових" або й політичних інтересів, аніж результатом цілеспрямованої системної діяльності правоохоронних органів. [4.c. 512]

Головні зусилля в  боротьбі з організованою злочинністю  мають бути спрямовані на руйнування її соціальної бази через створення  таких умов як для фізичних, так  і юридичних осіб, за яких останнім було б матеріально невигідно здійснювати протиправні дії чи переносити свою діяльність до тіньового сектору економіки.

Вирішення проблем мінімізації  корупційних виявів потребує встановлення суворого контролю за виконанням антикорупційних  програм і рішень в усіх ланках державного апарату; створення надійного організаційно-правового, фінансового забезпечення діяльності правоохоронних органів і судів; проведення всеохопної ревізії нормативно-правових актів міністерств, відомств, органів місцевої влади щодо їх відповідності Конституції України та антикорупційним законам України. Паралельно з рішучими діями правоохоронних органів із запобігання та подолання корупції необхідно розвивати і посилювати рівень суспільного контролю за діяльністю посадових осіб з широким залученням громадськості.

Серйозна боротьба зі злочинністю неможлива без подолання  корупції в усіх ланках влади. Для  цього необхідно насамперед усунути  державних чиновників від безпосереднього  керівництва приватним підприємництвом,  посилити роль громадського контролю. Законодавчим шляхом необхідно обмежити види діяльності, що потребують ліцензування, патентування тощо, максимально спростити ці процедури з метою виключення дії “особистісного фактора”.

Оптимізувавши чисельність  владних структур, слід забезпечити їх працівникам оплату праці, яка б гарантувала високий рівень життя. Позбавлення статусу державного службовця має бути відчутною  втратою матеріального добробуту.

Важливо вилучити у державних  органів виконавчої влади  розподільчі функції.  Використання бюджетних чи кредитних ресурсів на реалізацію народногосподарських проектів повинно бути організоване виключно на тендерному принципі з максимально прозорою та гласною процедурою визначення переможців.

Необхідно розробити  чіткий механізм ротації керівних управлінських кадрів, який  передбачав би залучення до управління найбільш професійно підготовлених осіб. Має діяти механізм зворотного зв’язку між тривалістю перебування на керівних посадах та результатами діяльності.

Важливо розробити систему  державного контролю, яка давала б змогу своєчасно попереджати або у стислі терміни виявляти порушення законів у діяльності будь-якої підприємницької структури, посадової особи, відслідковувати міжрегіональні зв'язки кримінальних структур з виробництвом, фінансово-кредитною і банківською сферами, представниками всіх рівнів і гілок влади, політичних партій, народними депутатами тощо.

Істотне значення має  включення до загальнодержавних  і регіональних програм соціального  і економічного розвитку розділів, що передбачають профілактику правопорушень і протидію чинникам, які породжують злочинність.

Актуальним завданням  є відпрацювання механізмів:

·      узгодженого виконання спільних завдань, ефективної взаємодії силових структур, місцевих органів влади, галузевих міністерств і відомств у боротьбі з організованою злочинністю;

·      посилення оперативної діяльності з викриття злочинних угруповань, корумпованих зв'язків з кримінальними структурами вищих посадових осіб та інших відповідальних працівників, створення належних умов роботи оперативним та слідчим;

·      забезпечення максимальної відкритості дій органів державної влади, у тому числі  з використанням складових «електронного уряду»;

·      забезпечення для громадян та суб’єктів господарювання реальної можливості оскаржити в судах незаконні дії чиновників.

Важливим стратегічним пріоритетом детінізації економіки  є посилення боротьби з корупцією. Для підвищення якості боротьби з  корупцією необхідно: продовжити розбудову  судової влади, вжити заходів  щодо підвищення незалежності судів; керівникам міністерств та відомств всебічно проаналізувати стан боротьби з корупцією та на підставі цього аналізу внести необхідні зміни в їхню повсякденну діяльність щодо створення максимальної прозорості рішень.

Висновок

Тіньова економіка –  дуже складне, системне, об’єктивне, а за масштабами – світове явище. Вона є хронічною і притаманна всім країнам з будь-якою економічною системою. Відрізняють її лише структура, форми прояву та обсяги. За певних регіональних, національних і економічних умов тіньова економіка набуває особливостей, має власну модель залучення суб’єктів господарської діяльності.

Заходи щодо легалізації  тіньового капіталу мають супроводжуватися комплексом жорстких інструментів подолання  передумов корупції й запобігання  подальшому розвитку тіньового сектору та відпливу за межі України, які мають впроваджуватися синхронно зі стимулами легалізації згідно з зазначеною вище Програмою. До спеціальних заходів протидії тінізації  слід віднести такі.

• Активні заходи з подолання корупції в центральних і місцевих органах державної влади та в органах місцевого самоврядування. Звільнення від відповідальності суб’єктів господарювання за дачу хабарів у попередні періоди у разі викриття з їх допомогою фактів хабарництва державних службовців. Повну відкритість результатів діяльності правоохоронних органів із викриття фактів хабарництва.
• Здійснення незалежної експертизи чинних законів та проектів нових законів України, а також нормативно-правових актів міністерств, відомств, органів місцевої влади на предмет їх відповідності Конституції України та антикорупційним законам України, впливу на розвиток і функціонування тіньової економіки.
• Приведення у відповідність з новими соціальними та економічними умовами цивільного, господарського, кримінального, процесуального законодавства.
• Забезпечення максимальної гласності та прозорості здійснення приватизації, прийняття рішень у приватизаційних конкурсах, управління державними пакетами акцій, дотримання постприватизаційних зобов’язань та процесів постприватизаційного перерозподілу власності; запровадження відповідальності керівників за штучне зниження вартості держпідприємства у передприватизаційний період.
• Посилення контролю за ефективністю використання державної власності, зокрема - запровадження відповідальності керівників державних підприємств за рівень економічних показників, виконання підприємствами платіжних зобов’язань, забезпечення реального взаємозв’язку між продуктивністю виробництва цих господарських одиниць та рівнем доходів їх керівного персоналу.
• Забезпечення постійного моніторингу процесів, що відбуваються на фондовому ринку з метою відслідковування негативних тенденцій концентрації контролю над підприємствами чи галузями, відмивання кримінальних коштів, незаконного вивезення капіталу з України, дій, спрямованих на підрив фондового ринку України.
• Зміцнення державного контр<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style=" font-size: 14pt; text-decoration