Розвиток підприємства, напрями і сценарії розвитку бізнесу підприємства

 

 

Курсова робота на тему:

«Розвиток підприємства, напрями і сценарії розвитку бізнесу підприємства»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН

 

Вступ………………………………………………………………………………...3

Розділ 1. Теоретичні засади розвитку підприємства…………….5

1.1. Сутність поняття «розвиток підприємства»…………………………………....5

1.2. Аспекти стратегічного розвитку підприємства…………………………….....17

 

РОЗДІЛ 2. Особливості розвитку підприємствА,                     напрямків та сценаріЇв розвитку бізнесу підприємствА……...22

2.1. Моделі вибору напрямку та сценаріїв розвитку підприємства………….…...22

2.1. Вплив інновацій на розвиток підприємства …………………………………..27

 

Розділ 3. Стан, напрямки і сценарії розвитку бізнесу підприємства (на прикладі «Вітмарк-Україна»)………………...…34

3.1. Стан розвитку  бізнесу «Вітмарк-Україна»…………………………………….34

3.2. Шляхи удосконалення напрямків та сценаріїв розвитку                              бізнесу «Вітмарк-Україна»………………………………………………………….44

 

Висновки………………………………………………………………………….52

Перелік використаних джерел…………………………………………....56

Додатки…………………………………………………………………………....59

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Формування  ринкової економіки в України  істотно вплинуло на умови діяльності підприємств: змінилася форма власності, методи та принципи державного регулювання, посилилася міжнародна конкуренція. В сформованих умовах бізнесу традиційні методи управління підприємством не відповідають вимогам швидкозмінного конкурентного середовища на зовнішньому та внутрішньому ринках. Поглиблення ринкових перетворень ставить перед підприємствами об'єктивні завдання щодо підвищення конкурентоспроможності, розробки стратегій розвитку. У разі постійних змін в економіці підприємство в умовах ринку щоб відповідати вимогам покупців, успішно конкурувати, має адаптуватися або  випереджати такі зміни.

 У процесі розвитку ринкової економіки в Україні перед вітчизняними підприємствами постає проблема вибору пріоритетних напрямків діяльності. Оптимальним процесом, який направлений на виживання й стабільне функціонування підприємства в подібних умовах є розвиток. У зв’язку з цим розвиток є важливою умовою ефективності життєдіяльності вітчизняних підприємства в конкурентній боротьбі на внутрішньому та зовнішньому ринках. Правильно обраний напрямок розвитку дозволяє уникнути небезпечних ситуацій і направити підприємство на шлях зростання і зміцнення позицій на ринку, тому управління розвитком можна розглядати як необхідність функціонування підприємства, що зумовлює важливість приділення більш пильної уваги до вирішення питань, пов'язаних із розвитком підприємства, напрямками та сценаріями розвитку бізнесу, що обумовлює актуальність теми дослідження.

Питання розвитку підприємства розглядається науковцями в різних аспектах. Зокрема, теоретичні аспекти поняття «розвитку» досліджують Ю.Калініченко [11], Л.Мельник [16], Л.Шеховцова [29]. Особливості напрямків та сценарії розвитку бізнесу аналізують А.Багол [2], Ю.Погорєлов [21,22], С.Усик [27]. Значення інновацій в розвитку підприємства розкривають Н.Апатова [1], О.Грищенко [5], Н.Пак [20.]

Метою курсової роботи є дослідження розвитку підприємства, напрямків та сценаріїв розвитку бізнесу підприємства.

Досягнення  зазначеної мети  потребує виконання  наступних завдань:

• визначення сутності розвитку підприємства;
• дослідження особливостей розвитку підприємства, напрямків та сценаріїв розвитку бізнесу підприємства;
• аналіз стану, напрямків і сценаріїв розвитку бізнесу підприємства (на прикладі «Вітмарк-Україна»).

 Об'єктом  дослідження є процес функціонування підприємства. Предметом дослідження є розвиток підприємства, напрямки та сценарії розвитку бізнесу підприємства.

В роботі використаний порівняльний метод, метод аналізу і синтезу, методи наукової абстракції, дедукції, історичний метод,  збір, обробка та аналіз, створення певної логічної системи з проаналізованої інформації.

Структура роботи обумовлена основним змістом та поставленими завданнями. Дослідження складається із трьох розділів: в першому розділі визначено теоретичні засади розвитку підприємства; в другому розділі досліджено особливості розвитку підприємства, напрямків та сценаріїв розвитку бізнесу підприємства; в третьому розділі проаналізовано стан, напрямки і сценарії розвитку «Вітмарк-Україна». Матеріал дослідження  проілюстровано таблицями і схемами в додатках.  

Робота може бути використана при вивченні навчальних дисциплін „Потенціал і розвиток підприємства”, „Економіка підприємства”, „Стратегічне управління” та у практичній діяльності підприємств.

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні засади розвитку підприємства

 

1.1. Сутність поняття «розвиток підприємства»

 

Поняття розвитку в сучасній науці знайшло значне відображення і має глибоке, хоча й не повністю узгоджене філософське обґрунтування. Перші еволюційні та стрибкоподібні уявлення щодо розвитку як зміни частини буття зустрічаються ще в роботах Анаксімандра, Емпедокла та Демокрита. Аристотель запропонував розуміти розвиток як певний принцип, згідно з яким сутність явища є елементом, що є необхідним в системі цілого.  У ХХ столітті поняття розвитку знайшло значне відображення в економіці, причому як на макрорівні – у формі економічного зростання в роботах Дж. М. Кейнса,                Дж. Міда, У. Ростоу, так і на мікрорівні – в контексті організаційної екології   М. Ханнана, Г. Керрола та Дж. Фрімена та еволюційної економіки Р. Нельсона та С. Уінтера.

В сучасних умовах розвиток розглядається по-різному. Так, Е.Коротков, розглядаючи розвиток на рівні підприємства, трактує його як сукупність змін, які ведуть до появи нової якості і зміцнення життєвості системи, її здатність чинити опір руйнівним силами зовнішнього середовища. В. Забродський та М.Кизим дають більш розширене визначення розвитку, конкретизуючи його щодо економіко-виробничої системи. За їхньою точкою зору, розвиток економіко-виробничих систем представляє собою процес переходу економіко-виробничої системи у новий, більш якісний стан шляхом нагромадження кількісного потенціалу, зміни й ускладнення структури і складу, наслідком чого є підвищення її здатності чинити опір руйнівному впливу зовнішнього середовища та ефективність функціонування [9,с.10].

В менеджменті отримали поширення поняття «сталий розвиток підприємства», «керований розвиток підприємства», «організаційний розвиток». Так, А.Черних під сталим розвитком підприємства пропонує розуміти обумовлений впливом факторів внутрішнього і зовнішнього середовища та такий, що характеризується збільшенням його потенціалу, попиту на продукції, масштабу діяльності, можливістю забезпечити безперервний процес виробництва та зберігати платоспроможність протягом тривалого періоду часу процес змін, які трапляються у функціонуванні підприємства. А.Черних не тільки надає поняття сталого розвитку, але й показує його взаємозв'язок із характеристиками підприємства, такими як адаптивність, гнучкість, організованість, сталість, надійність, економічна безпека, стабільність тощо [21,с.87].

Під керованим розвитком підприємства пропонується розуміти виділену в складі підприємства систему, в якій об'єднані процеси реструктуризації та реінжинірінгу, інноваційні та інвестиційні процеси, що ведуть до кількісних та якісних змін у всіх функціональних галузях підприємства, а також контури управління на основі зворотніх зв'язків, де вирішуються завдання стратегічного й тактичного управління, а також запускаються механізми самоорганізації оперативного управління розвитком.

Достатньо поширеним слід визнати поняття організаційного розвитку, концепція якого виникла ще в 60-і роки ХХ століття. Ф. Хміль дає поняття організаційного розвитку, трактуючи його як «довготермінову роботу в організації щодо удосконалення процесів вирішення проблем і оновлення» та пов'язуючи із проведенням змін в організації. О. Коршунова пропонує під організаційним розвитком вважати процес формування, накопичення та використання стратегічних здатностей з метою забезпечення зовнішньої адаптації та внутрішньої інтеграції підприємства на ринках праці, капіталу та товарів відповідно до інтересів різних груп суб'єктів ринку [4,с.240].

Отже, розвиток підприємства – це організований процес, що порушує динамічний розвиток структури організації і направлений на досягнення нового стану динамічної рівноваги, яка в оновленій структурі зберігатиметься відносно стабільно. У процесі організаційного розвитку підприємства відбувається поступове удосконалення окремих сторін діяльності організації і раціоналізація її внутрішніх структур, упорядковуються в часі і у просторі трудові, виробничі, соціальні і інші процеси.  Організаційний розвиток має інноваційну природу. Відповідно до теорії І.Шумпетера , важливе значення має феномен руйнування в творчих цілях. Концепція творчого руйнування для підприємства означає, що для виживання на ринку воно має постійно впроваджувати інновації під час відмирання застарілого. Тому підприємство, має знаходитись у процесі перманентних змін і володіти здатністю адекватно реагувати на зміни. У табл. 1.1. наведена ієрархія концепції організаційного розвитку.

Табл. 1.1

 

Ієрархія концепції організаційного розвитку

 

Тип	Пояснення
Індивіди	Кожен індивід прагне до особистого зростання. Працівники   володіють   енергією   і   креативними   здібностями, які використовуються не у повному обсязі. Більшість працівників прагнуть внести особистий внесок у досягнення цілей організації, вони високо цінують надання їм повноважень.
Групи	Групи і команди грають вирішальну роль у досягненнях організації. Групи значно впливають на поведінку індивідів. Виконання складних групових ролей обумовлює розвиток професійних навичок.
Організація	Зайвий контроль, зловживання політичними прийомами і надмірна регламентація негативно впливають на результати діяльності. Конфлікт набуває конструктивного характеру, якщо він направлений у потрібне русло. Цілі організації і окремих працівників можуть бути спільними.

 

Відповідно до концепції організаційного розвитку індивіди і групи розглядаються як життєво важливі елементи будь-якої організації, зміна яких через складність внутрішніх взаємодій  складне завдання. Однією з найвідоміших моделей розвитку підприємства є модель Мак-Кинзі, що є способом осмислення проблем, пов'язаних з розвитком або перебудовою організації. Назва походить від семи чинників (семи слів, що починаються в англійській мові на букву «Б»), і які, на думку Мак-Кинзі, є важливими для розвитку підприємства [15,с.167].

Наступний крок полягає у тому, щоб визначити, у чому саме організація є особливо сильною, а які навички потрібно розвивати або набути для того, щоб, стратегія реалізувалась фактично. Потім з'ясовують, які зміни потребують інші п'ять факторів, щоб досягти позитивних результатів у цілому.

Відмінності у результатах діяльності підприємств значною мірою обумовлені використанням різних моделей організаційної поведінки, тобто домінуючими в мисленні керівництва системами переконань, які визначають дії менеджерів кожної організації. Найпоширенішими сьогодні є авторитарна, опікунська, підтримуюча і колегіальна моделі організаційної поведінки. Вони не взаємовиключають, а доповнюють одна одну. Наведені моделі утворюють еволюційний ряд практичних підходів щодо управління за минуле століття. Хоча в конкретний період часу домінуючою була одна з них, ті або інші організації використовували кожну з даних моделей.

Авторитарна модель заснована на владі. Менеджери в цьому випадку орієнтовані на формальні, офіційні повноваження, які забезпечують їм право віддавати накази підлеглим. Даний підхід обумовлює суворий контроль керівника над трудовим процесом. Модель опіки, спираючись на патерналістскую політику, направлена на підвищення ступеня захищеності працівників. Підтримуюча модель базується на принципі «підтримуючих взаємин». Справжній лідер переконаний, що працівники активні за своєю природою і прагнуть до задоволення потреб організації, а пасивність і байдужість є продуктом неадекватної робочої атмосфери.  Колегіальна модель є подальшим розвитком підтримуючої моделі. Успіх колегіальної моделі визначається можливістю формування у працівників організації відчуття партнерства, відчуття своєї необхідності і корисності [9,с.10].

Аналіз існуючих точок зору щодо розуміння сутності розвитку взагалі та суто розвитку підприємства  дозволив виділити елементи або складові визначення розвитку підприємства (рис.1.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Складові визначення розвитку підприємства

 

Складові розвитку мають різну вагомість у його визначенні та визнанні. Перш за все, розвиток передбачає наявність кількісних та якісних змін, які ведуть до певного поліпшення. Розвиток підприємства має процесний характер, тобто є розподіленим у часі, причому розвитку, як процесу, властива довготривалість, зважаючи на певну інерційність підприємства як об'єкту розвитку. 

За своїм змістом розвиток підприємства, є сукупністю процесів, які сумарно ведуть до збільшення потенціалу підприємства. Явними формами прояву таких процесів виступають кількісні та якісні зміни, адаптація до зовнішнього середовища підприємства та внутрішня інтеграція підприємства. Результативний прояв розвитку для підприємства полягає в реалізації кількісних та якісних змін, збільшенні потенціалу підприємства, забезпеченні здатності підприємства протидіяти негативним впливам зовнішнього середовища та підвищенні життєздатності підприємства [16,с.19].