Ресурсний потенціал підприємства: сутність, складові та оцінка ефективності використання

● здатністю кадрів (менеджерів) використовувати ресурси, вміння розпоряджатися ресурсами підприємства;

● формою підприємництва та відповідною організаційною структурою підприємництва [16].

Різноманіття підходів до розуміння сутності ресурсного потенціалу дає змогу вважати його багатоаспектним  поняттям. На наш погляд, ресурсний  потенціал є системою взаємопов'язаних різних видів ресурсів, які є у розпорядженні підприємства або можуть бути залучені до його господарської діяльності для максимального задоволення потреб споживачів та підвищення його конкурентоспроможності на ринку. При цьому він визначається не просто кількістю та якістю ресурсів, які є на цей момент, а й їхнім оптимальним співвідношенням, відповідністю їхньої величини і складу потребам вирішуваних завдань.

У науковій літературі немає  однозначної думки і щодо структури  ресурсного потенціалу. На наш погляд, доцільно виокремлювати в складі ресурсного потенціалу матеріальні, нематеріальні, трудові, інноваційні, фінансові ресурси (потенціали) підприємства, а також  методи управління та організації ефективного  використання ресурсів підприємства (управлінський  потенціал).

Матеріальні ресурси –  це ресурси в натурально-речовій  формі, які використовуються у виробничій (господарській) діяльності підприємства. До їхнього складу входять основні  фонди та частка обігових фондів. Основні  фонди – це матеріально-речові цінності підприємства, які використовуються як засоби праці. Частина обігових фондів входить до складу матеріальних ресурсів: малоцінні та швидкозношувані предмети, пакувальні матеріали, паливо, електроенергія та ін. Нематеріальні ресурси –  об'єкти промислової та інтелектуальної  власності, здатні приносити користь  тривалий час: гудвіл, ноу-хау, бази знань, бази даних, патент, винаходи тощо.

Трудові ресурси (трудовий чи кадровий потенціал) підприємства –  скупність зайнятих на підприємстві за основною та допоміжною діяльністю. Саме трудовий потенціал приводить  в дію всі інші складники ресурсного потенціалу підприємства. Він може бути описаний з різних позицій залежно  від кількісних і якісних характеристик. Це дає змогу здійснювати оцінку кадрового потенціалу у вартісних  категоріях, яка особливо актуальна  для власника підприємства. Така оцінка допомагає отримати реальне уявлення про те, наскільки здібності працівників перевищують витрати на їх залучення, навчання та розвиток.

Фінансові ресурси (фінансовий потенціал) – сукупність грошових коштів та надходжень, які є в розпорядженні  підприємства для виконання фінансових зобов'язань, здійснення витрат на відтворення  підприємства та стимулювання працівників. Фінансові ресурси дуже важливі  як вихідний вид ресурсів для створення  та діяльності підприємства, забезпечують процес виробництва, є неодмінною умовою неперервності процесу виробництва. В умовах ринку, навіть маючи достатню наявність на підприємстві основних фондів та кадрів, підприємство іноді  не здатне функціонувати, оскільки не має необхідної суми готівкових грошових коштів (фінансових ресурсів).

В умовах інноваційного розвитку економіки країни особливу увагу  приділяють дослідженню ролі та змісту інноваційного потенціалу підприємства. Український центр економічних  і політичних досліджень ім. О. Разумкова  інноваційний потенціал досліджує  за такими аспектами: кадрове забезпечення підприємства; рівень освіти персоналу  підприємства; фінансування наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності; кількість і структура  наукових і науково-технічних робіт; патентування винаходів; рівень інноваційної активності підприємства; динаміка виробництва  інноваційної продукції; частка інноваційної продукції у загальних обсягах  виробництва. В. Гончаров та Є. Іванова  визначають інноваційний потенціал  підприємства як органічне поєднання  ресурсів, спроможностей та можливостей  підприємства в інноваційній діяльності.

Фінансовий потенціал  має особливе значення для підприємства, особливо в умовах його розвитку. К. Уолш, зазначає, що "…зростання для компанії схоже на ліки для пацієнта: приносять користь лише до певної міри, але, коли перебрати міру, стають небезпечними, якщо не фатальними. Тому необхідно збалансувати прибутки, активи та зростання". За своєю суттю фінансовий потенціал визначається не просто сукупністю фінансових ресурсів і можливостей підприємства, а їхньою органічною єдністю. Обсяги фінансового потенціалу відображають фінансову міць або здатність окремого суб'єкта брати участь у створенні матеріальних благ і наданні послуг. Вони характеризуються тією сукупністю засобів, джерел, запасів або фінансових можливостей, якими володіє підприємство і які можуть бути використані для реалізації конкретних цілей і завдань. При цьому глибинні тенденції функціонування й розвитку фінансового потенціалу невіддільні від критеріїв економічної доцільності й ефективності.

На думку В. Герасимчука, визначення управлінського (інтелектуального) потенціалу охоплює оцінку таких  основних характеристик: сприйняття нових  ідей; готовність критикувати; бачення  перспективи; рівень інтелекту; цілеспрямованість  та наміри; управлінське мислення.

Деякі автори розглядають  структуру потенціалу підприємства як сукупність об'єктних і суб'єктних складових. Об'єктні складові ресурсного потенціалу пов'язані з матеріально-речовою  формою потенціалу підприємства, суб'єктні  – зі суспільною формою прояву, тобто  вони не споживаються, а виступають як передумова, як загальноекономічний, загальногосподарський чинник раціонального  використання об'єктних складових. До об'єктних складових відносять виробничий, інноваційний, фінансовий, інформаційний, інфраструктурний, кадровий потенціал. До суб'єктних – науково-технічний, управлінський, організаційний, маркетинговий, кадровий, логістичний потенціали [16].

Ресурсний потенціал реалізується в процесі здійснення діяльності підприємства. Ця діяльність полягає  в активній і цілеспрямованій  дії персоналу підприємства на засоби і предмети праці, результатом якої є нові товари і послуги.

Значним етапом використання ресурсного потенціалу є реалізація проведених товарів і послуг, отримання  прибутку, закріплення на вже освоєних ринках і освоєння нових.

У процесі свого розвитку ресурсний потенціал підприємств  може збільшуватися або зменшуватися. Останнє відбувається в тих випадках, коли зменшуються власні ресурси  підприємства унаслідок відтоку  зайнятих, скорочення надходжень матеріальних ресурсів, вибуття основних фондів тощо. Зниження потенціалу можливо  також унаслідок стійкого падіння  попиту на продукцію.

Залежно від ступеня залучення  у виробничо-господарську діяльність різні елементи ресурсного потенціалу грають неоднакову роль, тому при дослідженні  структури ресурсного потенціалу слід виділяти в його складі активну і  пасивну частини. До активної частини відносяться ресурси, які залучені в економічну діяльність і прямо впливають на її результативність: діючі основні виробничі і невиробничі фонди; нормативні запаси матеріальних цінностей у сфері виробництва і звернення; зайнята частина економічно активного населення; реалізована в технологіях, засобах, предметах і продуктах праці науково-технічна інформація. Ресурси, що є в наявності, але не залучені в господарський оборот, відносяться до пасивної частини ресурсного потенціалу: наднормативні запаси і резерви матеріальних цінностей у сфері виробництва; незайнята частина трудових ресурсів; реалізована в проектах науково-технічна інформація; результати наукових і дослідно-конструкторських розробок.

Виділення у складі ресурсного потенціалу активної і пасивної частин дуже важливо як з теоретичною, так  і з практичною точок зору, оскільки воно дозволяє, по-перше, об’єктивно оцінювати  ступінь використання ресурсного потенціалу, а, по-друге, виявляти інтенсивні і екстенсивні  резерви підвищення ефективності виробництва.

В результаті проведеного  дослідження і систематизації різних наукових поглядів, ми дійшли висновку, що під ресурсним потенціалом  підприємства слід розуміти сукупність наявних видів ресурсів, пов’язаних між собою, і можливостей їх використання у процесі виробництва з метою  досягнення економічного ефекту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Методичні підходи до оцінки ресурсного потенціалу підприємства

Корисний результат від  діяльності підприємства та одночасно  від використання ресурсів називають  ефектом. Основними двома показниками  господарчої діяльності, які називають  ефектом, є: перший – обсяг виручки  від реалізації (товарообіг), другий – прибуток (дохід). Порівняння цих показників із розміром ресурсів, які використовуються, дає показник ефективності використання ресурсів.

Економічна ефективність – порівняння економічного ефекту з витратами на його отримання. При  цьому можуть бути використаними  два види показників – прямий і  зворотній, які розраховуються за такими формулами:

,                   (2.1)

,            (2.2)

де Еф – ефект (результат):

     В – велична  витрат.

Прямі показники характеризують величину економічного ефекту, отриманого на одиницю витрат, тобто віддачу  витрат (фондовіддача, ресурсовіддача та ін.). Зворотні показники відображають величину витрат, необхідних для отримання  одиниці економічного ефекту, тобто  витратомісткість (фондомісткість товарообігу, фондомісткість продукції, що виробляється, ресурсомісткість та ін.) [5, c. 62].

Показники ефективності використання ресурсного потенціалу в цілому та його окремих складових частин широко використовуються для оцінки ефективності функціонування будь-якого підприємства, ефективності його господарчої діяльності, ефективності комерційної діяльності та ін. Використовуються наступні показники, які розраховуються за наступними формулами.

Ресурсовіддача сукупних ресурсів:

,      (2.3)

де ВРч – виручка від реалізації чиста, тис. грн.;

НОА– необоротні активи тис. грн.;

ОА – величина оборотних активів, тис. грн.;

ФОП – фонд оплати праці, тис. грн.

Ресурсовіддача господарчих  ресурсів:

,      (2.4)

де ВРч – виручка від реалізації чиста, тис. грн.;

НОА– необоротні активи тис. грн.;

ОА – величина оборотних активів, тис. грн.;

Рентабельність усіх ресурсів:

,     (2.5)

де Пч – прибуток чистий, тис. грн.;

НОА– необоротні активи тис. грн.;

ОА – величина оборотних активів, тис. грн.;

ФОП – фонд оплати праці, тис. грн.

Характеризуючи ресурсний  потенціал, слід враховувати, що в його склад входять не тільки ресурси, призначені до споживання в даному періоді, але і їх страхові та інші запаси. Отже, ресурсний потенціал  визначає потенційну (а не тільки реальну) можливість їх споживання в процесі  виробництва. Для оцінки ресурсного потенціалу підприємства може бути застосована наступна система показників, що відображатиме дві сторони потенціалу: наявність ресурсів та їх рівень використання (Додаток Б).

Існує методика визначення рівня ресурсного потенціалу підприємства на основі оціночних показників, що визначаються експертним шляхом.

Перш ніж визначити  систему показників, що включаються  в методику, оцінимо рівні потенціалу підприємства і результати представимо в таблиці 2.1.

                                                                                                       Таблиця 2.1

            Характеристика рівнів ресурсного потенціалу підприємства

Рівень ресурсного потенціалу підприємства	Стисла характеристика
Високий рівень потенціалу	Діяльність підприємства прибуткова. Фінансове положення  стабільне. Ресурси використовуються ефективно.
Середній рівень потенціалу	Підприємство успішно  існує в бізнесі, діяльність прибуткова. Але при цьому спостерігається  зниження ефективності використання ресурсів. Більш чутливі коливання фінансових показників
Низький рівень потенціалу	Наявність хронічних порушень більшості параметрів всіх функціональних складових: проблеми із забезпеченням  підприємства основними фондами, сировиною, матеріалами, трудовими і фінансовими  ресурсами, неефективне їх використання

 

 У таблиці 2.1 була приведена теоретична шкала значень відібраних показників для визначення рівня ресурсного потенціалу підприємства. Далі пропонується кожному значенню показника, що потрапило в інтервал, визначений в таблиці 2.1, привласнювати бальну характеристику. У нашому випадку шкала значень виглядатиме таким чином:

• високий рівень потенціалу – 7-9 балів;
• середній рівень потенціалу – 4-6 балів;
• низький рівень потенціалу – 1-3 бали.

Необхідно відзначити, що для забезпечення стійкого розвитку підприємства ми вважаємо за необхідне, щоб значення бальної характеристики потенціалу підприємства відповідало високому рівню, і зберігалася тенденція до його збільшення. В цьому випадку можна говорити про підвищення ефективності використання всіх ресурсів, що є у підприємства, стабілізацію фінансового положення, збільшення прибутковості здійснюваної діяльності і здатності організації долати виникаючі труднощі.

Тепер кожну складову ресурсного потенціалу підприємства оцінюємо за допомогою ряду показників (Додаток В).