Ресурсний потенціал підприємства: сутність, складові та оцінка ефективності використання

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ  І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ  УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

імені  Михайла Туган-Барановського

 
Кафедра економіки підприємства

КУРСОВИЙ  ПРОЕКТ 
(РОБОТА)

З дисципліни « Економіка підприємства» на тему: «Ресурсний потенціал підприємства: сутність, складові та оцінка ефективності використання»

 

Студента (ки) 3 курсу ЕП-10Б групи

напряму підготовки (спеціалізації) /

спеціальності  економіка  підприємства

Кайдаша В.С.

 

Керівник асистент

Защук М.С.

Національна шкала ______________________

Кількість балів: _________________________

Оцінка ECTS: __________________________

Члени комісії ___________________  (підпис) __________________________  (прізвище та ініціали) ___________________  (підпис) __________________________  (прізвище та ініціали) ___________________  (підпис) __________________________  (прізвище та ініціали)                       Донецьк - 2013 рік

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Теоретичні аспекти ресурсного потенціалу підприємства………………5
2. Методичні підходи до оцінки ресурсного потенціалу підприємства.....14
3. Оцінка ресурсного потенціалу підприємства …………………………...19
4. Оцінка впливу факторів на ефективність використання ресурсного потенціалу………………………………………………………………….27
5. Шляхи вдосконалення ефективності використання ресурсного……….34 потенціалу підприємства

Висновки………………………………………………………………............... 37

Список літератури……………………………………………………................39

Додатки……………………………………………………………………….….42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

В умовах ринку, що характеризується нестабільністю діяльності підприємства, обумовленою мінливістю попиту та пропозиції, цін на товари і фактори виробництва, змінами в конкурентному середовищі й іншими макро- і мікроекономічними  факторами, однією з першочергових  задач керівництва підприємства стає формування й оцінка поточних і перспективних можливостей  підприємства, тобто його потенціалу. Це викликано, насамперед, необхідністю забезпечення ефективності функціонування і зміцнення позицій на ринку.

Важливість розгляду категорії  «ресурсний потенціал» обумовлено тим, що будь-які цілі і завдання по досягненню кінцевих результатів на перспективний  період в значній мірі визначаються не обсягом наявних ресурсів, а  можливостями та ефективністю їх використання. На практиці спостерігається, що багато підприємств визначають ефективність своєї діяльності, спираючись лише на наявні можливості, але не враховують потенційні, урахування яких дало б  змогу покращити техніко-економічні і фінансові показники діяльності і підвищити її ефективність в  цілому. Це спричиняє необхідність узагальнення теоретичних підходів до визначення суті ресурсного потенціалу підприємства і його характеристики як економічної категорії, що виражає відносини з приводу акумуляції і використання ресурсних можливостей підприємства.

Основні теоретичні положення  щодо визначення поняття «ресурсний потенціал підприємства» розглядають  у своїх працях вітчизняні вчені  
Н.С. Краснокутська, О.С. Федонін, І.М. Рєпіна, а також досліджують російські автори А.Н. Люкшинов, Л.Г.Окорокова, В.А. Свободін, Ю.Н. Клепіков і  
Т.Г. Храмцова та інші. Узагальнення теоретичних поглядів вчених дозволяють констатувати, що в економічній літературі існують різні точки зору щодо змісту категорії «ресурсний потенціал». При цьому, одні автори вважають, що це поняття відображає загальну сукупність ресурсів, не враховуючи їх якісної сторони. Інші вчені вважають, що ресурсний потенціал є матеріальною основою виробництва, але в статиці, тобто до моменту їх залучення у виробничий процес. У теоретичному і практичному аспектах категорія ресурсний потенціал підприємства вивчена недостатньо, хоча в науковій літературі на макрорівні обговорюється досить широко.

Виходячи з цього, метою  курсової роботи є визначення сутності та оцінка ресурсного потенціалу підприємства.

Для досягнення мети роботи були поставлені та вирішені такі завдання:

• уточнено визначення поняття «ресурсний потенціал підприємства»;
• обґрунтовані методичні підходи до оцінки ресурсного потенціалу підприємства;
• проведена оцінка  ресурсного потенціалу ПАТ «Донбасенерго»;
• виявлені шляхи підвищення рівня ресурсного потенціалу ПАТ «Донбасенерго».

Об’єктом курсової роботи є процеси управління ресурсним  потенціалом.

Предметом курсової роботи є інструментальні засоби визначення та оцінки ресурсного потенціалу ПАТ «Донбасенерго» (Додаток А).

Теоретичною та методологічною основою курсової роботи є наукові  праці вітчизняних і зарубіжних вчених із питань визначення і оцінки потенціалу підприємства.

У роботі знайшли застосування як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження економічних  явищ та процесів. Зокрема, використовувалися  елементи вертикального та горизонтального  аналізу, методи  порівняння, а також  метод експертних оцінок при використанні методики оцінки ресурсного потенціалу підприємства.

Ключові слова: РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, РЕСУРСОВІДДАЧА, СУКУПНІ РЕСУРСИ, ГОСПОДАРСЬКІ РЕСУРСИ.

1. Теоретичні аспекти ресурсного потенціалу підприємства

Ринкові умови діяльності підприємств потребують прийняття  оптимальних управлінських рішень щодо визначення обсягів виробництва, обрання цільових ринків реалізації продукції, забезпечення прибуткової  діяльності та стабільного фінансового  стану підприємства, що передбачає оптимальне поєднання та ефективне  використання всіх ресурсів підприємства. У сучасних умовах механізм управління ресурсним потенціалом підприємств не повністю відповідає завданням підвищення ефективності їхньої роботи, отримання високих остаточних результатів, подальшого розвитку. Особливої актуальності ця проблема набуває через обмеженість самих ресурсів, що зумовлює необхідність постійного пошуку шляхів повнішого їхнього використання.

На сьогодні існує безліч різних визначень і трактувань понять «потенціал», «ресурси», «ресурсний потенціал».

Слід  зазначити, що термін «потенціал» широко застосовується в економічній літературі як кількісна оцінка і виступає як природний, інвестиційний, інтелектуальний, економічний, ресурсний, трудовий тощо. Методика оцінки потенціалу явищ, що мають  відносно однорідну структуру, розроблена достатньо з погляду цільової спрямованості.

Узагальнене трактування  поняття «потенціал» приведено  у Великій Радянській Енциклопедії, яке визначається як сукупність засобів, запасів, джерел, що є в наявності, які можуть бути мобілізовані, приведені  в дію, використані для досягнення мети [2, с. 261]. Це тлумачення містить в собі два аспекти: наявність ресурсів і цільову спрямованість їх використання.

У вітчизняній економічній  літературі термін «потенціал» у  широкому розумінні трактують як можливості, наявні сили, запаси, які  можуть бути використані, або як рівень потужності у будь-якому відношенні, сукупність засобів, необхідних для  чого-небудь [23, c. 8].

Більшість підходів до розгляду поняття «потенціал підприємства»  базуються на ресурсній теорії, тобто  аналізі та розробці рекомендацій щодо визначення потреби в певному  складі ресурсів, ефективності процесу  їхнього залучення та використання для досягнення встановленої мети [12, с. 127].

З економічної позиції  до ресурсів відносяться сукупність окремих елементів, що прямо або  побічно беруть участь в процесі  виробництва або наданні послуг. Тому найважливішою особливістю  категорії «ресурси» є безпосередній  зв’язок з процесом виробництва, тобто ресурси в процесі використання приймають форму чинників виробництва.

Економічні ресурси –  це ті природні і соціальні сили, які можуть бути залучені у виробництво, в процес створення товарів, послуг і інших цінностей. У економічній  науці ресурси підрозділяють  на чотири групи: природні, матеріальні, трудові і фінансові.

Всі види економічних ресурсів, що виділяються в економіці, обмежені і в кількісному і в якісному відношенні. У цьому полягає принцип  «обмеженості» або «рідкості  ресурсів», що є їх особливістю.

Ще однією особливістю  категорії «ресурси» є їх відтворюваність (відтворні ресурси), тобто здатність  відновлюватися замість спожитої частини. До не відтворних ресурсів відносяться  земельні угіддя, корисні копалини, повітря та інші, тобто ресурси, які  практично неможливо відтворити знов.

У загальному вигляді ресурси  підприємства, на думку Л.Г. Окорокової, розуміються як сукупність засобів, запасів, джерел, засобів і предметів  праці, що є в наявності у підприємства і що можуть бути мобілізованими і  приведеними в дію, а також  використаними для досягнення його мети. Мати достатні ресурси для  підприємства означає мати в своєму розпорядженні необхідні можливості за певних умов для свого розвитку і нормального функціонування відповідно до поставлених цілей [15, c. 92].

Представляється, що зміст  «ресурсів» найкращим чином розкритий  в працях С.А. Бороненкової, яка розглядає  ресурси як елемент об’єкту управління і класифікує їх традиційним чином: засоби праці; предмети праці; трудові  ресурси ; фінансові ресурси [3, с. 72].

До ресурсів, які має  в своєму розпорядженні підприємство, І.Т. Балабанов відносить технічні, технологічні, трудові, просторові (територія, приміщення, комунікації), фінансові ресурси і можливості [1, c. 34]. Одночасно до складу підприємства включаються ресурси організаційної структури системи управління.

Отже, підприємство повинне  забезпечити високу ефективність функціонування за рахунок повного і раціонального  використання всіх ресурсів, що є у  нього.

У зв’язку з цим, під  ресурсами слід розуміти засоби грошові  і не грошові, цінності, запаси, можливості їх використання при необхідності, джерела засобів.

Принциповою відмінністю  між термінами «ресурси» і  «потенціал» є те, що ресурси існують  незалежно від суб’єктів економічної  діяльності, а потенціал окремого підприємства, суспільства в цілому є невід’ємним від суб’єктів  діяльності. Тобто «потенціал», окрім  матеріальних і нематеріальних засобів, включає здібності працівника, колективу, підприємства, суспільства в цілому до ефективного використання наявних  засобів або ресурсів.

Безпосередньо термін «ресурсний потенціал» в наукових дослідженнях використовується відносно суб’єктів крупних економічних районів, країни в цілому. Але, оскільки ресурсний потенціал здебільшого реалізується на підприємствах, які забезпечують виробництво товарів і послуг, представляється цілком обґрунтованим застосування цієї категорії  відносно підприємства.

Ресурсний потенціал підприємства – це сукупність взаємопов'язаних ресурсів, які використовуються для виробництва продукції. Величина цього потенціалу визначається обсягом окремих видів ресурсів (земельних, матеріальних і трудових), які перебувають у розпорядженні підприємства.

Вивчення ресурсного потенціалу підприємства є необхідною складовою  та передумовою формування стратегії (стратегічних альтернатив) його розвитку. Коло визначень ресурсного потенціалу підприємства дуже широке – від  надзвичайно вузького його розуміння  як річного обсягу виробництва продукції  до таких загальних категорій, як соціально-економічна система. Його розглядали як елемент виробничих відносин щодо використання здатності трудових ресурсів до створення матеріальних благ, як сукупність наявних ресурсів для  досягнення поставленої мети, як максимально  можливий обсяг матеріальних благ та послуг, який можна отримати за умови  оптимального використання наявних  ресурсів, як реальну чи ймовірну здатність  виконати цілеспрямовану роботу та ін. На думку С. Сердака, ресурсний потенціал  підприємства – це сукупність матеріальних, нематеріальних, трудових, фінансових ресурсів, зокрема здатність робітників підприємства ефективно використовувати  названі ресурси для виконання  місії, досягнення поточних та стратегічних цілей підприємства. При цьому  ресурсний потенціал підприємства можна охарактеризувати чотирма  основними критеріями:

● реальними можливостями підприємства в тій чи іншій сфері діяльності (також і нереалізовані можливості);

● обсягом ресурсів як залучених, так і тільки підготовлених до використання у виробництві;