Економіка ефективності зернових культур та шляхи їх підвищення

Таблиця 3. 1

Характеристика  сучасних гербіцидів для  оброблення посівів зернових від різних видів бур’янів

Назва засобу	Характеристика
Екран Б00804	Досходовий  гербіцид для боротьби проти однолітніх злакових й дводольних бур’янів.Діюча речовина: ацетохлор, 900г/л. Широкий спектр гербіцидної дії проти широколистих і злакових бурянів. Контролює види, стійкі до інших досходових гербіцидів. Не має післядії і тому не порушує сівозміни.
Террамин Б00805	До сходовий гербіцид для боротьби із широким спектром однолітніх дводольних і злакових бурянів. Діюча речовина: пендиметалін, 330г/л. тривала гербіцид на дія (8-10 тижнів). Зручний у застосуванні, після внесення не вимагає заробки в грунт.
Гром Б00803	Універсальний неселективний системний гербіцид вибіркової й суцільної дії проти багаторічних й однолітніх бурянів. Діюча речовина: Ізопропіламінна сіль гліфосату, 480 г/л. практично повністю знищує однолітні й багаторічні буряни, як злакові, так і дводольні. Загибель бурянів наступає максимум через 8-12 днів
Суховій (реєстрація очікується)	Новий десикант вирішує проблеми повільного та рівномірного визрівання насіння в оптимально короткі строки 5-7 діб. Діюча речовина: дикват, 200 г/л. забезпечує рівномірність  та швидкість дозрівання; збільшує врожайність, підвищує якість насіння та зберігає олійність
Карат Б00801	Пиретроїдний  економічний інсектицид для боротьби зі шкідниками с.г. культур. Діюча речовина: лямбда-цигалотрин, 25г/л. синтетичний  пиретроїд, високоефективний проти  широкого спектра шкідників. Висока швидкість впливу. Селективний. Не фітотоксичний, володіє акарицидною дією.
Драгун Б00800	Фосфорорганічний  контактний інсектицид широкого спектра  дії проти сисних і гризучих комах. Діюча речовина: хлорпірифос, 480 г/л. відрізняється гарною тривалістю захисної дії – не менше 14 днів. Високо ефективний проти широкого спектра шкідників. Висока швидкість впливу, знищує шкідника на всіх стадіях розвитку (імаго, личинки, яйця).
Делфис Б00799	Економічний перітроїдний інсектицид, призначений для боротьби із численними шкідниками с.г. культур. Діюча речовина: дельтаметрин, 25 г/л. Мінімальні норми застосування діючої речовини на 1 га. Ефективний проти широкого спектру шкідників. Висока швидкість впливу, не фітотоксичний.
Альфазол Б00802	Сучасний високоефективний малотоксичний інсектицид системної дії проти широкого спектра шкідників. Діюча речовина: імідаклоприд, 200г/л. новий механізм дії на комах, що виключає виникнення резистентності. Тривалий захисний період дії. Малотоксичний для теплокровних

 

ПІК 75WG – ефективний засіб для боротьби з однорічними  та деякими багаторічними дводольними  бур’янами, в тому числі стійкими до 2,4-Д та 2М-4Х. діюча речовина –  просульфурон – належить до класу  сульфоналсечовин.

ПІК 75WG активний проти широкого спектру широколистих бур’янів: видів щириці, вероніки, маку, жабрію, ромашки, сухоребрика, портулаку городнього, редьки дикої, гірчиці польової, зірочника середнього, падалиці соняшнику, ярутки польової, волошки синьої, дескуранії Софії, амброзії полинолистої, фумарії лікарської, фіалки триколірної, видів кропиви, осоту жовтого та рожевого та багатьох інших.

Переваги гербіциду  ПІК 75WG:

- широка фаза  застосування на озимій пшениці:  до прапорцевого листка включно;

- можливість  застосування на озимій пшениці, кукурудзі, сорго;

- широкий спектр  ефективності проти одно- та багаторічних  дводольних бур’янів;

- низькі норми  витрати та помірна ціна.

Високі гербіцидні властивості препарату ПІК 75WG в  умовах України були підтверджені науковцями Інституту захисту рослин. Але об’єктивну характеристику цьому гербіциду, мабуть, дадуть самі виробники та представники компаній-дистриб’юторів, які у 2004 році працювали з Піком.

Коротко наведемо характеристику кожного сорту пшениці.

Колумбія (Інститут фізіології рослин і генетики НАН, Миронівський інститут пшениці ім. В.М.Ремесла УААН). Цей сорт короткостебловий, стійкий до вилягання, високо інтенсивний, ранньостиглий із середньою зимостійкістю. Має комплексну стійкість проти борошнистої роси, бурої листкової іржі, сажкових хвороб колосу. Середня врожайність у після реєстраційному випробуванні – 90,4 ц/га; максимальний урожай, зібраний у Вінницькому держекспертцентрі після кращого попередника, становив 107,3 ц/га. Сильна пшениця.

Дріада 1 – стиглий  сорт заввишки до50см, стійки до вилягання. Має високу зимостійкість. Незначна ураженість хворобами. Висока урожайність – 65-85 ц/га. Сильна пшениця.

Кірія (Селекційно-генеральний  інститут УААН) Коротко стиглий сорт, стійкий до вилягання. Стійкий до посухи. Урожайність – 96,1 ц/га. Сильна пшениця.

Подолянка (Інститут рослин і генетики НАН). Середньо рослий ранньостиглий сорт. Має високу кущистість і є стійким до вилягання та посухи. Урожайність – 71-80 ц/га. Борошномельні  та хлібопекарські якості – добрі  та відмінні.

Ремеслівна (Миронівський інститут пшениці ім.. В.М.Ремесла). сорт середньоранній, коротко рослий, стійкий до вилягання. Зимостійкість середня. Стійкість проти борошнистої і бурої роси вища за середню. В після реєстраційному випробуванні урожайність склала 70ц/га. Сильна пшениця.

Куяльник (Селекційно-генетичний інститут УААН). Середньо рослий сорт. Характерною рисою сорту є  висока зазерненість. Зимостійкість  середня. Урожайність - 71,8 ц/га. Сильна пшениця.

Смуглянка –  середньоранній, низькорослий, стійкий  до вилягання та осипання сорт. Стійкість до посухи вища за середню. Має високу стійкість проти бурої та борошнистої роси. Урожайність – 88 ц/га. Сильна пшениця.

Білоцерківська  напівкарликова – ранньостиглий, короткостебловий сорт. Зимостійкість середня. Стійкий  до вилягання. Стійкість проти посухи та осипання середня. Бурою іржею і фузаріозом уражується посередньо. Середня врожайність становила – 73,5 ц/га. Цінна пшениця.

Переяславка (Інститут фізіології рослин і генетики НАН). Сорт середньоранній, короткостебловий, стійкий до вилягання, осипання та посухи. Зимостійкість вища за середню. Середня урожайність – 60 ц/га, максимальний урожай досяг 98 ц/га. Високостійкий проти борошнистої роси. Сильна пшениця.

Перлина Лісостепу (Білоцерківська дослідно-селекційна станція ІЦБ УААН). Сорт середньостиглий, середньо рослий, стійкий до вилягання та осипання. Зимостійкість вища за середню. Борошнистою росою уражується слабо. Урожайність – 68,3 ц/га. Цінна пшениця.

Київська 8 (Інститут фізіології рослин і генетики НАН). Середньостиглий сорт, висота – 77-84 см. Стійкий до вилягання та осипання. Зимостійкість вища за середню. Борошнистою росою уражується слабо, бурою – середньо. Урожайність у після реєстраційному випробуванні – 90-95 ц/га. Сильна пшениця.

Залежно від  ресурсного забезпечення, потрібно висівати сорти різної інтенсивності. Високо інтенсивні та інтенсивні сорти мають добрий потенціал урожайності, надто чутливі до сортової агротехніки, строків сівби та потребують кращих попередників: Колумбія, Одеська 162, Ятрань 60, Кірія, Пошана, Куяльник, Лада одеська, Київська 8, Переяславка.

Універсальні  сорти вирізняються високою адаптивністю та пластичністю: Подолянка, Донецька 48, Перлина Лісостепу, вікторія одеська, Сніжана, Крижинка, Сирена одеська, Олеся, Веста, Повага, Херсонська безоста –  їх можна сіяти як після кращих, так і після гірших попередників.

Оптимальне  співвідношення цих груп сортів у  структурі посівних площ культури забезпечує максимальний вихід продукції.

Треба наголосити на тісному взаємозв’язку між  ураженням хворобами та попередниками. Різко реагують на агробіологічну цінність попередника ранні та середньоранні сорти, які можуть втрачати значну кількість урожаю. В разі використання високо інтенсивних сортів роль попередника нівелюється за умови здійснення їх захисту.

Оптимальну стійкість до несприятливих чинників середовища виявили сорти Подолянка, Перлина Лісостепу, Білоцерківська напівкарликова, Київська 8, Переяславка, Харус.

Стабільну врожайність  показують сорти Донецька 48, Веселка, Повага, Красуня одеська, Миронівська 65, Миронівська 61, Фантазія одеська, Циганка, Коломак 3, Глібовчанка.

Вирішальне  значення під час вибору сортів озимої пшениці та визначення для них  оптимальних умов вирощування відіграють їх генетично обумовлені хлібопекарські характеристики. Передусім це сорти пшениці, які, за умови повного ресурсного забезпечення, гарантують одержання зерна з високими якісними показниками: Панна, Подолянка, Доля, Пошана, Білоцерківська напівкарликова.

Врахування  сортових особливостей у поєднанні  з обґрунтованим вибором сорту, адаптованим до умов регіону, забезпечить збільшення врожаю з кожного гектара, відведеного під озимі культури.

 

 

 

 

 

 

 

3.2. Упровадження  передового досвіду і досягнень  науки в зерновиробництво

Послідовна інтенсифікація сільськогосподарського виробництва здійснюється на основі широкого використання досягнень науки і передового досвіду. Для дальшої інтенсифікації сільського господарства великого значення набувають виведення і впровадження у виробництво більш урожайних сортів сільськогосподарських культур та високопродуктивних порід худоби, пристосованих індустріальних технологій.

Окремі напрями  інтенсифікації в тих чи інших  підприємствах можуть переважати і  зумовлювати високі темпи їхнього  розвитку та підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Проте важливе економічне значення можуть мати також інші напрями інтенсифікації виробництва.

Так, інтенсифікація тваринництва і підвищення його ефективності залежить від багатьох проблем, однак  визначальним чинником інтенсифікації тваринництва є підвищення рівня годівлі худоби на основі збільшення виробництва кормів і поліпшення їхньої якості.

У кожному господарстві є багато шляхів інтенсивного розвитку сільськогосподарського виробництва. Послідовна інтенсифікація сільського господарства здійснюється на основі комплексного використання всіх чинників, що дає змогу значно підвищити його економічну ефективність.

Зерновий сектор України  є стратегічною галуззю економіки  держави, що визначає обсяги, пропозиції та вартість основних видів продовольства  для населення країни, зокрема продуктів переробки зерна і продукції тваринництва, формує істотну частку доходів сільськогосподарських виробників, визначає стан і тенденції розвитку сільських територій, формує валютні доходи держави за рахунок експорту.

Зернова галузь є базою та джерелом сталого розвитку більшості галузей агропромислового комплексу та основою аграрного експорту.

Природно-кліматичні  умови та родючі землі України сприяють вирощуванню всіх зернових культур і дозволяють отримувати високоякісне продовольче зерно, в обсягах, достатніх для забезпечення внутрішніх потреб і формування експортного потенціалу. Разом з тим, подальший розвиток галузі вимагає ґрунтовної економічної оцінки, перегляду цілого ряду позицій щодо технічно-технологічних, організаційно-економічних та ринкових умов функціонування всього комплексу.

Матеріально-технічне забезпечення зерновиробництва та ефективність праці  не відповідають світовим стандартам і потребам галузі. Відсутність достатніх  фінансових ресурсів стримує впровадження новітніх технологій, використання високоякісного насіння, обмежує застосування інших матеріально-технічних ресурсів. Виробництво зерна стає все більш залежним від впливів погодних факторів.

Нераціональне використання земельних ресурсів і низька культура землеробства призводить до виснаження і деградації ґрунтів, зменшення вмісту в них гумусу та поживних речовин. Недостатніми є якість трудових ресурсів та стан науково-дорадчого супроводження зерновиробництва [3].

Метою даної статті є  дослідження тенденцій зерновиробництва в Україні (на прикладах основних культур), визначення та аналіз основних проблем в даній галузі, а також на основі дослідженої літератури визначення основних методів збільшення валового виробництва зерна та покращення його якості.

В економічній літературі всебічно представлено стан та розвиток зернової галузі в різних її аспектах. Значний внесок в діагностику стану та перспектив виробництва зерна внесли вітчизняні вчені, зокрема П. Саблук, В. Лихочвор, А.Шпичак, Н.Лобас, С.Бакай, П.Гайдуцький та інші.

Виробництво зернових культур  традиційно займає лідируючі позиції  в структурі виробництва продукції  рослинництва та й загалом всього сільськогосподарського виробництва  України. В середньому протягом останніх трьох років в структурі валової  продукції сільського господарства зернові культури сформували 18% загального обсягу виробництва сільськогосподарської продукції. Для більш чіткого розуміння тенденцій на зерновому ринку розглянемо ситуацію в рамках основних культур (пшениця, ячмінь, кукурудза).

Останніми роками у зерновому господарстві України намітилася тенденція до нарощування обсягів виробництва, що дало Україні змогу повернутися на світовий ринок зернових у ролі одного з потужних виробників та експортерів зернових культур.