Економіка ефективності зернових культур та шляхи їх підвищення

У ПОП «Урманське» найбільші валові збори отримують від таких культур: пшениця, ячмінь та овес, чого і слід було очікувати, враховуючи переважаючі площі ріллі, відведеної під них.

Тепер можемо здійснити  аналіз впливу посівних площ і урожайності  зернових культур на динаміку отриманих від них валових зборів. Аналіз проведемо методом скоректованого показника, суть якого полягає у визначенні величини відхилення фактичних валових зборів від базисних через зміни, які відбулися у факторних ознаках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Економічна  ефективність виробництва зернових  культур

 

Головною метою  процесу виробничої діяльності галузі зерновиробництва ПОП «Урманське»  є виробництво зерна та одержання  прибутку від його реалізації. Процес виробництва являє собою з  одного боку, процес виробничого споживання засобів і предметів праці та робочої сили, а з другого - виготовлення продукції. Реалізація виробленої продукції є завершальною стадією повного циклу кругообороту виробничих засобів підприємства , в процесі якої господарству повертаються у вартісному виразі всі кошти, витрачені на виробництво і збут. Використовуючи прийом ланцюгових підстановок, визначимо вплив окремих факторів на суму грошової виручки від реалізації зерна (результативний фактор). На його зміну у звітному році проти базисного впливають такі, наприклад, фактори (показники):

а) валове виробництво  зерна по господарству, т;

б) коефіцієнт товарності;

в) середня ціна реалізації 1 т зерна, грн.

Всі три фактори  з результативним показником знаходяться  у прямій залежності, тобто зі збільшенням кожного з них збільшується сума грошової виручки від реалізації зерна. Таким чином, добуток від перемноження цих випадкових показників повинен дорівнюватися результативному показнику.

Результативним  показником, що свідчить про підвищення ефективності зерновиробництва, є показник продуктивності праці, а саме – прямі витрати праці з розрахунку на 1 ц зерна, а також скільки вироблено та одержано з розрахунку на одного працівника зайнятого в зерновиробництві:

-зерна, тон;

-валової продукції в співставних цінах 2010 року, тис. грн.;

-валового доходу, тис. грн.

Економічна  ефективність означає одержання  максимальної кількості продукції  з 1га земельної площі при найменших  затратах праці і коштів на виробництво  одиниці продукції. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень і визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці на одиницю площі посівів зернових, які мали місце у досліджуваному господарстві.

В умовах ринкової економіки кінцевою метою будь-якого  виробництва, в тому числі і сільськогосподарського, є одержання прибутку від реалізації товару (виконання робіт і надання  послуг). Це необхідно для здійснення розширеного відтворення. Розмір одержаного від реалізації продукції прибутку залежить від слідуючих факторів: а) кількості проданої продукції; б) середньої ціни реалізації 1 т зерна; в) собівартості 1 т проданого зерна. перші два фактори з результативним показником (масою прибутку або збитку) знаходяться у прямій залежності. Третій фактор впливає у протилежному напряму – чим більша собівартість 1 т зерна, тим менше прибутку буде одержано. Коли на результативний показник впливає три чи більше факторів, з яких хоча б один знаходиться у оберненому зв”язку, то для визначення впливу факторів на зміну результативного показника доцільно визначити складний спосіб обчислення різниць. Слід відмітити, що при використанні цього способу додатково вводиться ще один показник – прибуток або збиток з розрахунку на 1 т продукції.

Основним показником, що характеризує спеціалізацію є  склад і структура товарної продукції  підприємства, обсяг якої аналізують не менше як за три останні роки.

Із даних  таблиці 2.5 видно, що у ПОП «Урманське» у структурі товарної продукції вагому частку займає продукція тваринництва 66,7%, з неї найбільший процент припадає на молоко 31,2% та ВРХ в живій масі 25,7%. Частка продукції рослинництва у структурі товарної продукції складає 33,3%, в тому числі на зернові і зернобобові припадає 25,5%.

Проаналізувавши структуру товарної продукції можна  зробити висновок, що у ПОП «Урманське»  склався молочно – м’ясо - зерновий напрямок.

Таблиця 2.7

Структура товарної продукції у ПОП «Урманське»

Вид продукції	Вартість товарної продукції, тис. грн.			В середньому за три роки, тис. грн.	Структура, %
	2009р.	2010р.	2011р.
Зернові  і  зернобобові	465,6	203,9	377,4	348,9	23
Пшениця озима	340,6	137,0	239,8	239,1	15
Гречка	47,7	40,5	0,7	29,6	2
Ячмінь озимий	23,6	3,5	2,3	0,3	0,01
Інші зернові  та зернобобові	41	18,7	106,5	55,4	3,6
Інша продукція  рослинництва	3,6	64,1	-	22,5	1,5
Горох	9,8	-	-	3,3	0,2
Ріпак озимий	61,1	-	191,6	0,3	0,01
Овес	2,9	4,2	28,1	11,7	0,7
Разом по рослинництву	530,3	385,8	580,2	498,7	33
Молоко	374,7	546,7	533,0	484,4	32
Жива маса ВРХ	508,7	258,8	411,5	393	26
Жива маса свиней	108,7	94,2	85,4	96,1	6,3
Інша продукція  тваринництва	34,7	20,9	39,0	31,5	2
Разом по тваринництву	1026,8	920,6	1068,9	1005,4	67
Всього по підприємству	1557,1	1306,4	1649,1	1504,2	100

 

Узагальнюючим показником , який характеризує рівень спеціалізації є коефіцієнт спеціалізації, який розраховують за формулою:

К_с=

,

де Пв_і – питома вага і-ї галузі в структурі товарної продукції, %;

N_i – порядковий номер і-ї галузі в ранжированому ряду, побудованому за спадаючою ознакою і перше місце присвоюють галузі з найбільшою питомою вагою в структурі товарної продукції, а останнє – з найменшою. Коефіцієнт спеціалізації ПОП «Урманське»:0,32

Виходячи з  обчисленого коефіцієнта спеціалізації можна зробити висновок, що в ПОП «Урманське» середній рівень спеціалізації.

 

Розділ 3. Шляхи підвищення економічної  ефективності виробництва зернових культур

 

3.1. Інтенсифікація  зерновиробництва

 

Практично в  Україні зараз обробіток ґрунту здійснюється за старою технологією, яка передбачає підвищену агротехніку. Явними недоліками даної системи є:

по-перше, висока собівартість виконуваних робіт  і агротехнічних заходів;

по-друге, значне порушення структури ґрунту, руйнування його гумусного горизонту.

Напротивагу пропонується якісно новий метод, який ґрунтується  на мінімізації здійснення агротехнічних  операцій.

Мінімальний обробіток  ґрунту – це коли порушується верхній (5-7 см) його шар. Для цього придатні легкі та середні дискові борони та інколи знаряддя з лаповими робочими органами. Застосування важких дискових борін є швидше оранкою, ніж мінімальним обробітком.

З економічної  точки зору перевагами такої системи  є :

- відчутне зниження  собівартості одиниці продукції,  яке досягається за рахунок скорочення витрат на здійснення таких агротехнічних операцій як лущення стерні після зернових культур чи культивування після просапних, зяблева оранка, весняне боронування і культивування і т.д.;

- збереження  органічно цінної структури ґрунту через недопущення руйнування гумусу важкими ґрунтообробними машинами, що в кінцевому результаті не відбивається на урожайності культур;

- досягнення  економії праці через відмову  від застосування трудомістких  агротехнічних операцій.

При переході на безорну систему обробітку ґрунту важливе значення має те, якими методами і знаряддями буде оброблятися земля, адже оранка як така, не буде здійснюватися напротязі довшого періоду часу (2-3 роки). В сучасних умовах ведення сільського господарства для цього підійдуть любі сільськогосподарські машини і системи, якими можна розрихлити грунт на глибину до 10см.

Слід сказати, що абсолютно вдосконалене устаткування для безорного обробітку ще не створено і навіть не розроблено. Ніж, мотика, культиваторна лапа або будь-який інший ковзний сошник будуть працювати відносно непогано в сухому пухкому ґрунті, але не в перезволоженому. Для цих сошників характерні також поганий контроль за висіванням насіння, ушкодження структури ґрунту, незначна швидкість і високе тягове навантаження. Їхньою перевагою є низька вартість, здатність здійснювати глибоке поздовжнє нарізання борозен.

Тепер про саму суть здійснення процесу посіву насіння  в грунт. Насіння заробляється на незначну глибину в землю у V- подібні  лунки, які нарізаються в грунті сошниками сівалок. При високій вологості ґрунтів можливе ущільнення ґрунту на стінках лунок, тому даний метод обробітку не є виправданим на важких, суглинкових, глинистих ґрунтах. Оптимальне його застосування на легких, супіщаних, дерново-підзолистих ґрунтах.

Важливо правильно  вибрати сівалку для роботи при  даній системі. В цьому потрібно, насамперед, покладатися на власний  досвід, набутий за роки праці у  сільському господарстві. Пропозиції виробників сільськогосподарських  машин не завжди відповідають бажанням і можливостям товаровиробників зерна. Серед великого числа ґрунтообробних машин необхідно обрати ті, які:

по-перше, максимально  відтворюватимуть уявлення виробника  стосовно того, як саме має здійснюватися  процес посіву;

по-друге, зможуть  якнайшвидше себе окупити і забезпечити високу ефективність виробництва зерна шляхом участі в зниженні собівартості виробничого процесу.

Так як дана система  обробітку ґрунту відноситься до інноваційних технологій, то не існує  «правильних» рекомендацій щодо її використання. Неможливо просто запозичити готовий рецепт використання технології. В більшості випадків аграріям доводиться експериментувати. Новий підхід при цьому може або повністю окупити себе або просто не принести бажаного результату. Та все-таки переваги даної системи обробітку ґрунту з економічної точки зору є завжди виправданими.

Не слід вважати, що без орний обробіток ґрунту не пройшов апробації на українських  землях. Для прикладу, така технологія випробовувалася з весни 1998 року на землях Миколаївської, Кіровоградської та Черкаської областей (усього на 12 тис. га). Для сівби пшениці використовували різну техніку залежно від стану конкретного поля. Кращими були комплекси Flexi Coil з лаповими та дисковими робочими органами. Однак у перші роки основне навантаження лягло на стерньові сівалки СЗС-2,1 та одно дискові СЗ-5,4-0,1. останню часто, незважаючи на надто малу для цих операцій масу, використовували як сівалку прямого висіву, особливо після просапних культур та по мінімально обробленому ґрунту. Що сухіша погода, то на меншу глибину треба обробляти ґрунт. Протягом періоду досліджень середня врожайність озимої пшениці поступово піднімалася з 20 майже до 40 ц/га. Собівартість її виробництва була досить привабливою: в 1999р., за традиційною технологією – 127 грн/т, за мінімальною – 85,1 та за нульовою – 39,4 грн/т. головні статті витрат в останньому варіанті розподілялися так: насіння та добрива – майже по 30%, паливно-мастильні матеріали – близько 20%, засоби захисту рослин – 10% та заробітна плата – 7-10%.

В наш час, коли особливо актуальним постає питання чистоти навколишнього середовища, екології, акцентується увага на використанні таких технологій виробництва сільськогосподарської продукції, зокрема, зерна, які можуть забезпечити споживання екологічно чистого кінцевого продукту. При виборі продовольчого товару споживачі дедалі частіше цікавляться місцем виробництва продукту, його хімічним складом та якісними властивостями. Тому тепер виробництво продукції із застосуванням технологій, що базуються на активному внесенні в ґрунт під час вегетації рослин азотистих мінеральних добрив, поступаються новим радикальним методам, які відкидають старі установки і рекомендації. Виробництво екологічно чистої сировини і продукту стає тепер альтернативою старим технологіям і служить засобом отримання більшого прибутку, завоювання попиту споживачів і методом конкурентної боротьби. Гаслом сільськогосподарських товаровиробників служить: «Екологія та економія мають бути разом!»

У світовому  масштабі Україна дедалі активніше  заявляє про себе на міжнародному ринку органічних продуктів, посідаючи, за даними організації SOEL-Survey, 15-е місце в світі за площею , на якій їх вирощують. Це 0,24 млн. га земель. Беручи до уваги потенціал сільського господарства нашої країни (5,8 млн. га екологічно чистих земель), можна впевнено прогнозувати, що найближчим часом Україна може бути в десятці світових виробників органічної продукції.

При використанні органічних добрив в сукупності із мінеральними відкриваються нові перспективи. Це стимулює зменшення доз мінерального живлення, що доведено багатьма експериментами.

За висновками Міністерства з надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків  Чорнобильської катастрофи, препарат Гумісол має протинуклідні якості та підвищує захисні сили організму, що дає можливість у перспективі застосовувати його в рослинництві й тваринництві в зонах із несприятливим радіаційним фоном.

Неможливо уявити проведення інтенсивних виробничих технологій без застосування сучасних методів боротьби із бур’янами, а  саме на основі використання широкого кола хімічних засобів. Мова піде про використання на посівах зернових культур системи гербіцидів.

На українському ринку хімічних засобів захисту  рослин від бур’янів і шкідників  представлений широкий їх вибір. Обрані з них, як найбільш економічно вигідні, показано у таблиці 3.1

Ефективно використовується на українських полях і такий  гербіцид як ПІК 75WG, який запропонувала  сільгоспвиробникам для захисту  посівів у 2004 році швейцарська компанія «Сингента» - світовий лідер у виробництві засобів захисту рослин.