Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Февраля 2014 в 11:28, дипломная работа
Мета роботи: надати гігієнічну оцінку якості та безпечності доочищеної питної води, що споживається населенням м. Дніпроперовська.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в рамках науково-дослідних робіт Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України: «Наукове обґрунтування еколого-гігієнічних заходів щодо попередження негативного впливу техногенних факторів на довкілля та стан здоров’я населення», № держреєстрації 0108U011276, 2009-2014 рр.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. СТАН ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ В УКРАЇНІ (огляд літератури) 6
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕННЯ 20
РОЗДІЛ 3. ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯКОСТІ ВОДОПРОВІДНОЇ ПИТНОЇ ВОДИ
3.1. Основні джерела забруднення в р. Дніпро 23
3.2 Гігієнічна оцінка якості водопровідної питної води в м. Дніпропетровськ за фізико-хімічними та санітарно-токсикологічними показниками. 24
РОЗДІЛ 4. ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ ДООЧИЩЕНОЇ ВОДОПРОВІДНОЇ ПИТНОЇ ВОДИ
4.1 Гігієнічна оцінка якості та безпечності доочищеної питної води 34
4.2 Ефективність доочищення водопровідної води 38
РОЗДІЛ 5. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕСПЕЧЕННЯ ПРОМИСЛОВОГО МСТА ПИТНОЮ ВОДОЮ ЯКА ВІДПОВІДАЄ ГІГІЄНІЧНИМ ВИМОГАМ 41
АНАЛІЗ І ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 45
ВИСНОВКИ 49
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 50
Середньорічні концентрації сухого залишку перевищували ГДК для виробника №1 0,2 рази, виробника №2 0,17 рази, виробника №3 0,18 рази. Найменші концентрації сухого залишку дорівнювали для виробника №1120,7 мг/дм3, виробника №2 82 мг/дм3, виробника №3 111,3 мг/дм3. Найбільші концентрації сухого залишку становили для виробника №1 292,5 мг/дм3, виробника №2 229,7 мг/дм3, виробника №3 235 мг/дм3, дивись таб.
4.1, 4.2, 4.3.
Показники | ||||||||||||
Роки |
Значення |
Запах - (у балах) |
Кольровість, у град. |
Мутність, мг/дм3 |
рН |
Загальна жорст кість, мг-екв/дм3 |
Сухий залишок, мг/дм3 |
Сульфати, мг/дм3 |
Хлориди, мг/дм3 |
Залізо загальне, мг/дм3 |
Свинець, мг/дм3 |
Миш'як, мг/дм3 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
2008 - 2012 |
n |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
M |
1 |
14,4 |
0,47 |
7,46 |
1,83 |
189,7 |
16,0 |
20,4 |
0,03 |
0,004 |
0,009 | |
m |
0 |
0,4 |
0,04 |
0,14 |
0,085 |
17,6 |
1,75 |
2,5 |
0,009 |
0,001 |
0,001 | |
max |
1 |
15 |
0,6 |
7,8 |
2,1 |
235 |
23,7 |
30,5 |
0,05 |
0,005 |
0,01 | |
min |
1 |
12,8 |
0,35 |
7 |
1,5 |
111,3 |
11,3 |
14,5 |
0,005 |
0,003 |
0,005 | |
За ДСанПіН |
≤ 2 |
≤ 20 |
≤ 1,0 |
6,5-8,5 |
≤ 7,0 |
≤ 1000 |
≤ 250 |
≤ 250 |
≤ 0,2 |
≤ 0,010 |
≤ 0,01 | |
Крат ність перев ищеня ГДК |
0,5 |
0,72 |
0,47 |
0,8 |
0,26 |
0,18 |
0,06 |
0,08 |
0,15 |
0,4 |
0,9 |
Таблиця 4.3. Показники якості та безпечності доочищеної водопровідної води по м. Дніпропетровськ за 2008-2012 роки, М±m (Виробник №3, Червоногвардійський р-н)
Середньорічні показники мутності дорівнювали для виробника №1 (0,52±0,04) мг/дм3, виробника №2 (0,45±0,07) мг/дм3, виробника №3 (0,47±0,04) мг/дм3 (за ДСанПіН ≤ 1,0 мг/дм3). Найменші показники мутності становили для виробника №1 0,32 мг/дм3, виробника №2 0,06 мг/дм3, виробника №3 0,35 мг/дм3. Найбільші показники мутності становили для виробників №1, №2 та №3 0,6 мг/дм3, дивись таб. 4.1, 4.2, 4.3. Середньорічні показники pH перевищували ГДК для виробників №1 та №3 0,8 рази, виробника №2 0,87 рази. Найменші показники pH дорівнювали для виробників №1 та №3 7 одиниць, виробника №2 7,1 одиниць. Найбільші показники pH становили для виробника №1 7,9 одиниць, виробників №2 та №3 7,8 одиниць, дивись таб. 4.1, 4.2, 4.3. Середньорічні концентрації загальної жорсткості становили для виробника №1 (1,88±0,007) мг-екв/дм3, виробника №2 (1,92±0,23) мг-екв/дм3, виробника №3 (1,83±0,085) мг-екв/дм3, (за ДСанПіН ≤ 7,0 мг-екв/дм3). Найменші концентрації загальної жорсткості дорівнювали для виробника №1 1,55 мг-екв/дм3, виробника №2 0,8 мг-екв/дм3, виробника №3 1,5 мг-екв/дм3. Найбільші показники загальної жорсткості становили для виробника №1 2,06 мг-екв/дм3, виробника №2 3,7 мг-екв/дм3, виробника №3 2,1 мг-екв/дм3, дивись таб. 4.1, 4.2, 4.3. Середньорічні концентрації сульфатів та хлоридів перевищували ГДК для виробників №1, №2 та №3 0,06 рази по сульфатам, 0,08 рази по хлоридам. Найменші показники по сульфатам коливались в межах для виробника №1 9,9 мг/дм3, виробника №2 8,2 мг/дм3, виробника №3 11,3 мг/дм3, по хлоридам для виробників №1 та №2 16 мг/дм3, виробника №3 14,5 мг/дм3. Найбільші концентрації по сульфатам становили для виробника №1 24,5 мг/дм3, виробника №2 25,3 мг/дм3, виробника №3 23,7 мг/дм3, по хлоридам для виробника №1 29 мг/дм3, виробника №2 35 мг/дм3, виробника №3 30,5 мг/дм3, дивись таб. 4.1, 4.2, 4.3. Середньорічні концентрації загального заліза становили для виробника №1 (0,023±0,006) мг/дм3, виробника №2 (0,032±0,007) мг/дм3, виробника №3 (0,03±0,009) мг/дм3 (за ДСанПіН ≤ 0,2 мг/дм3. Найменші показники загального заліза дорівнювали для виробника №1 0,025 мг/дм3, виробників №2 та №3 0,005 мг/дм3. Найбільші концентрації загального заліза становили для виробників №1 та №3 0,05 мг/дм3, виробника №2 0,075 мг/дм3, дивись таб. 4.1, 4.2, 4.3. Середньорічні концентрації свинцю становили для виробників №1 та №3 (0,004±0,0003) мг/дм3, виробника №2 (0,005±0,001) мг/дм3 (за ДСанПіН ≤ 0,010 мг/дм3). Найменші показники свинцю дорівнювали для виробників №1 та №2 0,002 мг/дм3, виробника №3 0,003 мг/дм3. Найбільші концентрації свинцю становили для виробників №1 та №3 0,005 мг/дм3, виробника №2 0,01 мг/дм3, дивись таб. 4.1, 4.2, 4.3. Середньорічні концентрації миш’яку перевищували ГДК для виробників №1 та №3 0,9 рази, виробника №2 0,8 рази. Найменші показники миш’яку становили для всіх виробників 0,005 мг/дм3. Найбільші концентрації миш’яку дорівнювали 0,01 для всіх виробників (див. таб. 4.1, 4.2, 4.3).
4.2. Ефективність доочищення водопровідної води
Проаналізував якість водопровідної питної води та води питної доочищеної ми провели порівняльну гігієнічну характеристику і порахували ефективність доочищення питної води. Аналіз отриманих результатів свідчить, що при доочищені питної води загальна жорсткість знизилась майже в 2 рази (р<0,05) показники сухого залишку скоротилися в 1,38-1,7 рази (p<0,05).
Рис. 4.1. Ефективність доочищення води водопровідної за показниками загального заліза, цинку, свинцю, миш’яку.
Показник |
Одиниці вимір ювання |
Водоп ровідна вода |
Доочищена питна вода |
Гігієні чний нор матив | ||
Виробник 1 |
Виробник 2 |
Виробник 3 | ||||
Загальна жорсткість |
мг-екв/дм3 |
3,64 ± 0,10 |
1,88 ± 0,077 |
1,92 ± 0,23 |
1,83 ± 0,085 |
≤ 7,0 |
Сухий залишок |
мг/дм3 |
289,3 ± 3,7 |
208,95 ± 1,98 |
172,1 ± 14,75 |
189,7 ± 17,6 |
≤ 1000 |
Сульфати |
мг/дм3 |
27,8 ± 1,3 |
15,7 ± 2,21 |
16,1 ± 2,15 |
16,0 ± 1,75 |
≤ 250 |
Хлориди |
мг/дм3 |
27,8 ± 0,9 |
20,53 ± 2,3 |
22,3 ± 2,3 |
20,4 ± 2,5 |
≤ 250 |
Залізо загальне |
мг/дм3 |
0,06 ± 0,005 |
0,023 ± 0,006 |
0,032 ± 0,007 |
0,03 ± 0,009 |
≤ 0,2 |
Мідь |
мг/дм3 |
0,03 ± 0,002 |
0,03 ± 0,008 |
- |
0,029 ± 0,009 |
≤ 1,0 |
Цинк |
мг/дм3 |
0,01 ± 0,002 |
0,01 ± 0,001 |
0,007 ± 0,0007 |
0,009 ± 0,007 |
≤ 1,0 |
Свинець |
мг/дм3 |
0,007 ± 0,0003 |
0,004 ± 0,0003 |
0,005 ± 0,001 |
0,004 ± 0,0003 |
≤ 0,010 |
Марганець |
мг/дм3 |
0,025 ± 0,001 |
0,01 ± 0,004 |
- |
0,01 ± 0,004 |
≤ 0,05 |
Миш’як |
мг/дм3 |
0,010 ± 0,001 |
0,009 ± 0,0008 |
0,008 ± 0,0008 |
0,009 ± 0,0008 |
≤ 0,01 |
Таблиця 4.4. Порівняльна гігієнічна характеристика води питної водопровідної та води питної доочищеної, M±m.
Примітка: «-» – дослідження не проводились.
Мідь, цинк, марганець, миш’як показники цих речовин зменшились в 1-1,43 рази (див. табл. 4.4. та рис 4.1,4.2).
Сульфати та хлориди знизились в 1,25-1,77 рази (p<0,05), вміст загального заліза зменшився в 1,88-2,61 рази (p<0,05), вміст свинцю знизився в 1,75 рази (p<0,05).
Рис. 4.2. Ефективність доочищення води водопровідної за показниками загальної жорсткості, сухого залишку, сульфатів, хлоридів.
Таким чином, доочищена питна вода відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», за органолептичними, фізико-хімічними та санітарно-токсикологічними показниками. Ефективність доочищення питної води становить по вмісту сульфатів, хлоридів, загального заліза, свинцю та миш’яку зниження в 1,43-2,61 рази (p<0,05). Загальна жорсткість, сухий залишок вміст міді та цинку зменшились в 1,38-2 рази (p<0,05).
РОЗДІЛ 5
САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕСПЕЧЕННЯ ПРОМИСЛОВОГО МІСТА ПИТНОЮ ВОДОЮ ЯКА ВІДПОВІДАЄ ГІГІЄНІЧНИМ ВИМОГАМ
Проблема забруднення об’єктів навколишнього середовища, у тому числі джерел водопостачання, вплив на здоров’я населення не якісної питної води на сьогоднішній день має глобальний характер. Вирішування цієї проблеми потребує комплексного підходу як у межах кожної окремо взятої області, так і всієї країни. Прикладом слугує державна програма "Питна вода України" на 2011-2020 роки [81].
В Україні діє ціла низка правових актів, які гарантують охорону здоров’я населення: Конституція України; Закон України від 05.03.98 р. № 186/98 – ВР «Про охорону навколишнього природного середовища»; «Основи Законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 р.; Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», 1994 р.; «Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу МОЗ України» (наказ МОЗ України №3 від 5.01.1996 р.); «Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні» (Постанова КМ України №1109 від 22.06. 1999 р. із змінами: постанови № 1217 від 9.08.2002 р. та № 1402 від 4.09.2003 р.); Закон України від 16.10.2012 № 16 "Про питну воду та питне водопостачання» [81-84].
Заходи, спрямовані на контроль за якістю води вододжерела господарсько-питного водопостачання:
- контроль за умовами скиду стічних вод[85,88];
Заходи, спрямовані на забезпечення належної якості водопідготовки води на водоочисних станціях:
- контроль за якістю водопідготовки [4];
- впровадження нових методів водопвдготовки (УФ опромінення);
- технічне переоснащення водоочисних станцій ;
Заходи, спрямовані на забезпечення виробництва доочищеної питної води, що відповідає гігієнічним вимогам:
- Санітарно-просвітницька робота, спрямована на інформування населення промислового міста про якість та безпечність питної води;
- Санітарно-гігієнічний контроль за якістю доочищення питної води на відповідних виробництвах;
- Збільшення кількості пунктів з доочищення питної води;
Впровадження вище перелічених заходів, сприятиме покращенню якості та безпечності питної води.
АНАЛІЗ І ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЬ
Багаторічна техногенна діяльність в умовах значних промислових агломерацій привела до вираженого погіршення стану довкілля та деградації його складових об’єктів, що проявляється у високому рівні забруднення атмосферного повітря, водних об’єктів, ґрунту. Обмеження забруднення об’єктів навколишнього середовища, відновлення їх цілості і збалансованості важливо для ряду промислових районів України, особливо для території Придніпровського економічного регіону, де екологічна ситуація оцінюється як загрозлива і потребує невідкладного вирішення [1,5,4].
Згідно останніх даних, питна вода централізованого водопостачання в Україні періодично чи постійно не відповідає нормам. Це пов’язано з недостатньою очисткою та знезараженням води, погіршенням якості води в джерелах водопостачання, неспроможністю водоочисних споруд створювати належну якість води, незадовільним станом розподільної мережі та іншими причинами. Як свідчать дані моніторингу, якість поверхневих вод постійно погіршується внаслідок безпосереднього скидання у водойми господарсько-побутових або промислових стічних вод, близько 40 % яких не очищується або не відповідає санітарним вимогам. Натомість протягом останніх десяти років простежується тенденція до зниження обсягів скидання у водойми забруднених господарсько-побутових стічних вод із 39 до 34 %, а промислових - із 42 до 39 %. Надходячи у водойми, недостатньо очищені або неочищені стічні води забруднюють їх завислими частками, органічними речовинами, патогенними й умовно патогенними бактеріями, вірусами, цистами найпростіших, яйцями гельмінтів. З промисловими стічними водами у водойми потрапляє значна кількість токсичних і канцерогенних хімічних речовин. Дослідження, проведені в нашій країні, свідчать, що 11-13% проб водопровідної питної води не відповідає вимогам за санітарно-хімічними показниками і 4-5% за мікробіологічними [5,7,12].