Гігієнічна оцінка якості та безпечності доочищеної питної води, що споживається населенням м. Дніпропетровськ

              Існує достатньо велика кількість видів питної води; її класифікацію наведено в (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Види бутильованої води

Згідно цієї класифікації нас більше цікавить «Очищена вода». Більшість виробників доочищеної питної води у м. Дніпропетровськ, такі як «Джерела міста», «Бородинська», «Кадацька», «Джерела здоров’я», «Аква-тала» і загалом  виробники доочищеної питної води в  Україні використовують метод зворотного осмосу [22]. Проявляючи високу економічність і ефективність, цей метод забезпечує не тільки знесолення мінералізованих вод, але й їх очищення від більшості видів забруднень, у тому числі і радіоактивних [23].

Основний принцип  дії зворотного осмосу: Зворотньоосмотичний процес в системах фільтрування води заснований на проходженні молекул води через напівпроникну мембрану. Для «протиснення» молекул води через мембрану потрібно створити певний тиск і подавати воду на мембрану під кутом тангенціально. В результаті цього процесу утворюється концентрований розчин солей (в т. ч. забрудників) на виході з мембрани, який скидається в каналізацію. Забрудники, що знаходяться в концентрованому розчині солей (концентраті), скидаються в дренаж. Очищена вода потрапляє до споживача [24].

 Але не зважаючи на всі переваги доочистки води, не завжди вода в пляшках безпечніша ніж вода з-під крану, і не відомо, яку екологічну проблему може нести її виробництво, а зокрема тара, в яку її розливають [25-27].

  Насамперед, більшість  доочищеної води не відповідає  нормам за мікробіологічними  показниками, однією з причин такої ситуації є здатність мікроорганізмів розмножуватися при мінімальних кількостях поживного субстрату при відсутності консервантів [28-29]. Крім того, у процесі приготування води не виключене вторинне забруднення мікроорганізмами. При проведенні досліджень з якості фасованої питної води, в значному відсотку проб було виявлено наявність активних мікробіологічних процесів, кількість мікроорганізмів в см³ води досягала десятків і сотень тисяч [30-32].

Ще однією з проблем  є тара в яку розливають доочищену  воду, велика конкуренція між виробниками  вимушує їх купувати дешевий пластик  для виготовлення тари, завідомо  не харчовий, який насичує нашу воду стиролом, сурьмою, естрогеном та іншими речовинами, і навіть якісний пластик  нас не врятує [33].

Споживач навіть не здогадується, який мутагенний і канцерогенний  ефекти здатні викликати сполуки, що утворюються в процесі водопідготовки і очищення вже хлорованої води з  метою її знезараження (фільтрування, ультрафіолетове опромінення) при  бутилюванні [34]. Замість даних про показники якості, загальної мінералізації, жорсткості, іонного складу, для води питної, розфасованої в ємності, у великій кількості випадків виноситься інформація "екологічно чиста вода" з посиланням на різні екологічні організації [35].

10 млн. населення України  п`є воду, яка не відповідає  сьогоденним стандартам [2]. Велика  частина бутильованої води, яка  реалізується в Україні, не придатна для вживання [36]. Близько 10% питної води бактеріально забруднена і до 40% хімічно забруднена. За даними ВООЗ, питна вода є причиною 13% усіх смертей і 80% усіх хвороб [37].

        Гігієнічній  оцінці новітніх вітчизняних  систем доочищення питної води, мікробіологічного складу фасованої  питної води присвячений ряд  робіт (Горваль А.К., 2005, Прокопов  В.О., Шушковська С.В., 2011). Однак, на  сьогодні не здійснено всебічної  гігієнічної оцінки доочищеної питної води;  не проведено порівняльної оцінки якості та безпечності води вихідної водопровідної та води, яка утримується внаслідок її доочищення, що визначило актуальність обраного нами напрямку досліджень[38].

РОЗДІЛ 2 
ОБ’ЄКТИ, МЕТОДИ ТА ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕНЬ

У відповідності з метою  та завданнями досліджень був обґрунтований  вибір об’єктів спостереження. В основу вибору було покладено повноту досліджень води водопровідної та доочищеної по показникам якості та безпечності.

В якості контролю ми обрали воду водопровідну, яка надходить  до розподільчої мережі м. Дніпропетровськ  з Кайдацької насосно-фільтрувальної станції (КНФС). В якості «основних» або експериментальних об’єктів ми обрали воду доочищену, що виготовляється різними виробниками (підприємства по доочищенню питної води), з води, яка надходить до водорозподільної мережі з КНФС.

Для вирішення поставлених  завдань нами була розроблена програма досліджень, якою передбачалось провести узагальнення та аналіз даних лабораторних досліджень води за матеріалами Дніпропетровської  обласної СЕС, міських СЕС та лабораторій  по спостереженню за станом води за період 2008-2012 рр.

         Використовувались методи досліджень: органолептичні - запах, кольоровість, мутність; фізико-хімічні - загальна  жорсткість, сухий залишок, хлориди,  сульфати, залізо загальне, мідь, цинк, марганець, феноли, pH; санітарно-токсикологічні - нікель, миш’як, свинець, фтор, алюміній, селен, ртуть, азот нітритів, азот нітратів, окиснюваність згідно з відповідними нормативними документами. Так, при визначенні органолептичних показників користувалися: ГОСТ 3351-74. Вода питьевая. Методы определения вкуса, запаха, цветности и мутности [39]. Фізико-хімічних показників: ГОСТ 4151-72. “Вода питьевая. Метод определения общей жесткости”, ГОСТ 18164-72. “Вода питьевая. Метод определения содержания сухого остатка», ГОСТ 4245-72. Вода питьевая. Методы определения содержания хлоридов., ГОСТ 4389-72. Вода питьевая. Методы определения содержания сульфатов., ГОСТ 4011-72. Вода питьевая. Методы измерения массовой концентрации общего железа., ГОСТ 4388-72. Вода питьевая. Методы определения массовой концентрации меди., ГОСТ 18293-72. Вода питьевая. Методы определения содержания свинца, цинка, серебра., ГОСТ 4974-72. Вода питьевая. Методы определения содержания марганца., ДСТУ 4077-2001. Якість води. Визначення pH (ISO 10523:1994, MOD) [40-49].

Так, при визначенні санітарно-токсикологічних показників: ГОСТ 4152-89. Вода питьевая. Метод определения массовой концентрации мышьяка., ГОСТ 18293-72. Вода питьевая. Методы определения содержания свинца, цинка, серебра., ГОСТ 4386-89. Вода питьевая. Методы определения массовой концентрации фторидов., ГОСТ 18165-89. Вода питьевая. Метод определения массовой концентрации алюминия., ГОСТ 19413-89. Вода питьевая. Методы определения массовой концентрации селена., ГОСТ 26927-86. Сырье и продукты пищевые. Методы определения ртути., ГОСТ 4192-82. Вода питьевая. Методы определения минеральных азотсодержащих веществ., ДСТУ ISO 6777-2003. Якість води. Визначання нітритів. Спектрометричний метод молекулярної абсорбції (ISO 6777:1984, IDT)., ГОСТ 23268.12-91. Воды минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые и природные столовые. Метод определения перманганатной окисляемости [50-57].

          Дані про зміст, об’єкти та обсяг основних досліджень наведені в                  табл. 2.1.

Основні статистичні характеристики при проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження включали: кількість спостережень (n), середню арифметичну (M), похибку середньої величини (m), стандартне відхилення (σ), коефіцієнт варіації (С), відносні показники,   критерій Стьюдента (t).

         Гігієнічна  оцінка якості та  безпечності води питної водопровідної  та води доочищеної проведена  згідно з ДСанПіН 2.24-171-10. «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»  [4].

Таблиця 2.1. Зміст, об’єкти та обсяг основних досліджень

РОЗДІЛ 3

ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯКОСТІ ВОДОПРОВІДНОЇ ПИТНОЇ ВОДИ

3.1. Основні джерела забруднення  води р. Дніпро

       Несприятливий гігієнічний стан питної води у м. Дніпропетровськ за санітарно-токсикологічними показниками пов’язаний з незадовільною екологічною ситуацією, яка склалась на території м. Дніпропетровськ та області. Зокрема, в поверхні водойми області щорічно надходить              майже 2 млрд. м³ господарчо-побутових та промислових стічних вод, що становить 25% від загальної кількості стічних вод в Україні. Найвагомішими забруднювачами водних об’єктів області є промисловість (гірничовидобувна, металургійна, хімічна тощо), комунальне господарство, та сільськогосподарське виробництво. Значно впливають на якість води забруднені донні відкладення, які за певних умов можуть стати джерелом вторинного забруднення водних об'єктів важкими металами, органічними сполуками, нафтопродуктами та іншими речовинами [6,22].

3.2. Гігієнічна оцінка  якості водопровідної питної  води в м. Дніпропетровськ за  фізико-хімічними та санітарно-токсикологічними  показниками.

Аналіз отриманих результатів  свідчить за наявність у питній воді, яка постачається населенню м. Дніпропетровськ, хлоридів, сульфатів, загального заліза, міді, цинку, марганцю (табл. 3.1). В середньому за період спостереження  вміст вищеназваних речовин коливався від 0,01 до 0,30 гігієнічного нормативу. Показники фізіологічної  повноцінності мінерального складу (сухий залишок та загальна жорсткість) питної води  м. Дніпропетровськ  на протязі всього періоду спостереження  знаходились у межах нормативних  значень (див. табл. 3.1).

        Однак,  слід відмітити, що за санітарно-токсикологічними  показниками вода не відповідає  вимогам до питної водопровідної  води (табл. 3.2).

Таблиця 3.1. Якість та безпечність питної води м. Дніпропетровськ за фізико-хімічними показниками за 2008-2012 рр., М±m