Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Февраля 2014 в 11:28, дипломная работа
Мета роботи: надати гігієнічну оцінку якості та безпечності доочищеної питної води, що споживається населенням м. Дніпроперовська.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в рамках науково-дослідних робіт Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України: «Наукове обґрунтування еколого-гігієнічних заходів щодо попередження негативного впливу техногенних факторів на довкілля та стан здоров’я населення», № держреєстрації 0108U011276, 2009-2014 рр.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. СТАН ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ В УКРАЇНІ (огляд літератури) 6
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕННЯ 20
РОЗДІЛ 3. ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯКОСТІ ВОДОПРОВІДНОЇ ПИТНОЇ ВОДИ
3.1. Основні джерела забруднення в р. Дніпро 23
3.2 Гігієнічна оцінка якості водопровідної питної води в м. Дніпропетровськ за фізико-хімічними та санітарно-токсикологічними показниками. 24
РОЗДІЛ 4. ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ ДООЧИЩЕНОЇ ВОДОПРОВІДНОЇ ПИТНОЇ ВОДИ
4.1 Гігієнічна оцінка якості та безпечності доочищеної питної води 34
4.2 Ефективність доочищення водопровідної води 38
РОЗДІЛ 5. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕСПЕЧЕННЯ ПРОМИСЛОВОГО МСТА ПИТНОЮ ВОДОЮ ЯКА ВІДПОВІДАЄ ГІГІЄНІЧНИМ ВИМОГАМ 41
АНАЛІЗ І ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 45
ВИСНОВКИ 49
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 50
Примітка. n – кількість спостережень.
Так, в середньому за 2008-2012 рр. у воді питній на рівні 1,0-1,05 гранично допустимих концентрацій (ГДК) реєструвалися миш’як, ртуть, алюміній, нікель. Причому, слід відмітити сталий на протязі всього періоду спостереження вміст миш’яку та ртуті. Спостерігалась стійка тенденція до підвищення концентрації алюмінію у питній воді Кайдацького водозабору: від 0,95 до 1,15 ГДК. В дещо нижчих концентраціях, на рівні 0,7 ГДК в середньому за період спостереження, містився свинець.
За інтегральним санітарно-токсикологічним показником (перманганатна окиснюваність) вода питна, яка подається до розподільчої мережі м. Дніпропетровськ з Кайдацького водозабору, не відповідає вимогам ДСанПіН 2.24-171-10 (див. табл. 3.2). Значення цього показника за середньорічними величинами перевищувало гігієнічний норматив в 1,50-1,84 рази.
Так, загальна жорсткість в середньому дорівнює (3,64±0,10) мг-екв/дм3 (за ДСанПіН ≤ 7,0 мг-екв/дм3). Найменша середньорічна концентрація загальної жорсткості спостерігалась в 2012 році і становила (3,40±0,11) мг-екв/дм3. Найвищі середньорічні концентрації загальної жорсткості встановлено в 2009, 2011 роках і дорівнюють (3,80±0,10) мг-екв/дм3. Середня концентрація сухого залишку становить (289,3±3,7) мг/дм3 (за ДСанПіН ≤ 1000 мг/дм3). Найменша середньорічна концентрація була в 2007 році і становила (270,1±2,4) мг/дм3. Найвищі середньорічні показники сухого залишку були зафіксовані в 2009 році і дорівнювали (304,7±4,6) мг/дм3. Середньо річні концентрації хлоридів (27,8±0,9) мг/дм3, сульфатів (27,8±1,3) мг/дм3 (за ДСанПіН ≤ 250 мг/дм3). Найменші концентрації спостерігались в 2008 році і становили по хлоридам (19,9±0,5) мг/дм3, по сульфатам (24,4±0,8) мг/дм3. Найвищі середньорічні концентрації було встановлено в 2011 році по хлоридам (29,9±1,3) мг/дм3, по сульфатам в 2009 році і становили (33,0±2,1) мг/дм3. Вміст загального заліза в середньому дорівнює (0,06±0,005) мг/дм3 (за ДСанПіН ≤ 0,2 мг/дм3). Найменші концентрації загального заліза спостерігались в 2008 році і становили (0,023±0,001) мг/дм3. Найвищі середньорічні концентрації спостерігались в (0,09±0,01) мг/дм3. Також слід відзначити тенденцію по зниженню загального заліза за період спостереження.
Середньорічні концентрації міді (0,03±0,002) мг/дм3, цинку (0,01±0,002) мг/дм3 (за ДСанПіН ≤ 1,0 мг/дм3). Найменші концентрації спостерігались в 2011-2012 роках для міді (0,02±0,001) мг/дм3 та в 2012 році для цинку (0,009±0,001) мг/дм3. Найвищі концентрації було відмічено в 2008 році для міді (0,05±0,001) мг/дм3 та в 2009 році для цинку (0,03±0,007) мг/дм3. Слід також відзначити тенденцію по зниженню вмісту міді у питній воді за період спостереження.
Середньорічний вміст марганцю становить (0,025±0,001) мг/дм3 (за ДСанПіН ≤ 0,05 мг/дм3). Найменші показники вмісту марганцю було зареєстровано в 2012році (0,015±0,001) мг/дм3. Найвищі середньорічні концентрації марганцю встановлено в 2008 році і дорівнюють (0,05±0,001) мг/дм3. За період спостереження ми відмічаємо зниження вмісту марганцю у питній воді.
Середньорічний вміст фенолів у воді питній становить (0,0003±0,00003) мг/дм3 (за ДСанПіН ≤ 0,0005 мг/дм3). Найменша середньорічна концентрація фенолів спостерігалась в 2009-2010 роках і становила (0,0001±0,00005) мг/дм3. Найбільша середньорічна концентрація фенолів була відмічена в 2008, 2011-2012 роках і становила (0,0005±0,00001)мг/дм3. Середньорічний показник pH питної води становив (7,6±0,06) одиниць (за ДСанПіН 6,5-8,5) одиниць. Найменші середньорічні показники pH спостерігалися в 2011 році і становили (7,3±0,08) одиниць. Найбільші показники було відмічено в 2008 році і дорівнювали ( 7,9±0,10) одиниць.
За період спостереження середньорічні концентрації нікелю по перевищенню ГДК становили 1,0-1,5 ГДК. Найменші концентрації нікелю було відмічено в 2012 році і становили (0,005±0,002) мг/дм3.
Таблиця 3.2. Якість та безпечність питної води м. Дніпропетровськ за санітарно-токсикологічними показниками за 2008-2012 рр., М±m
Рік, n |
Нікель, мг/дм3 |
Миш'як, мг/дм3 |
Свинець, мг/дм3 |
Фтор, мг/дм3 |
Алюміній, мг/дм3 |
Селен, мг/дм3 |
Ртуть, мг/дм3 |
Азот нітритів, мг/дм3 |
Азот нітратів, мг/ мг/дм3 |
Окиснюваність, мгО2/дм3 |
2008, n=120 |
- |
- |
0,016* ± 0,001 |
- |
- |
- |
0,0005± 0,0001 |
0,0010± 0,0003 |
0,50 ± 0,01 |
9,20* ± 0,21 |
2009, n=120 |
0,050± 0,001 |
0,010± 0,001 |
0,007 ± 0,0003 |
0,18± 0,01 |
0,190± 0,003 |
0,0006± 0,00007 |
0,0005± 0,0001 |
0,0010± 0,0003 |
0,50 ± 0,02 |
6,70* ± 0,06 |
2010, n=120 |
0,031± 0,006 |
0,010± 0,001 |
0,005 ± 0,0003 |
0,19± 0,02 |
0,190± 0,011 |
0,0007± 0,00005 |
0,0005± 0,0002 |
0,0012± 0,0002 |
0,50 ± 0,02 |
7,09 * ± 0,095 |
2011, n=120 |
0,017± 0,005 |
0,010± 0,002 |
0,005 ± 0,0002 |
0,19± 0,02 |
0,200± 0,019 |
0,0007± 0,00002 |
0,0005± 0,0001 |
0,0012± 0,0002 |
0,50 ± 0,02 |
6,90* ± 0,15 |
2012, n=120 |
0,005 ± 0,002 |
0,010± 0,001 |
0,005 ± 0,0002 |
0,12± 0,01 |
0,23**± 0,038 |
0,0007± 0,00004 |
0,0005± 0,0001 |
0,0050± 0,0010 |
2,25 ± 0,04 |
7,50* ± 0,21 |
В середньому за період спостереження |
0,020± 0,002 |
0,010± 0,001 |
0,007 ± 0,0003 |
0,17± 0,01 |
0,210± 0,070 |
0,0007± 0,00004 |
0,0005± 0,0001 |
0,0020± 0,0002 |
0,80 ± 0,02 |
7,50* ± 0,10 |
За ДСан ПіН |
≤ 0,02 |
≤ 0,01 |
≤ 0,01 |
≤ 1,2 |
≤ 0,20 |
≤ 0,01 |
≤ 0,0005 |
≤ 0,5 |
≤ 50,0 |
≤ 5,0 |
Примітки: n – кількість спостережень; «-» - дослідження не проводились в окремі роки спостереження; * - p˂ 0,05; ** - p˂0,01.
Найбільші показники нікелю відмічались в 2009 році і сягали (0,050±0,001) мг/дм3. Слід відмітити зниження концентрації нікелю у питній воді (рис. 3.4).
Рис. 3.4. Вміст нікелю у воді питній м. Дніпропетровськ (Кайдацький водозабір) за 2008-2012 рр.
Середньорічні, найменші
та найбільші концентрації миш’
Рис. 3.5. Вміст алюмінію у воді питній м. Дніпропетровськ (Кайдацький водозабір) за 2008-2012 рр.
Середньорічні, найменші та найбільші концентрації ртуті за весь період спостереження становили (0,0005±0,0001) мг/дм3 (за ДСанПіН ≤ 0,005) мг/дм3. Середньорічні показники перманганатної окиснюваності становили (7,50±0,10) мгО2/дм3 (за ДСанПіН ≤ 5,0) мгО2/дм3. Найменша середньорічна концентрація була в 2009 році і становила (6,70±0,06) мгО2/дм3. Найбільша середньорічна концентрація була в 2008 році і становила (9,20±0,21) мгО2/дм3. Слід відмітити за весь період спостереження показники перманганатної окиснюваності перевищували ГДК в 1,5-1,8 разів (рис. 3.6).
Рис. 3.6. Окиснюваність води питної по м. Дніпропетровськ (Кайдацький водозабір) за 2008-2012 рр.
Таким чином, питна води м. Дніпропетровськ не відповідає гігієнічним вимогам за санітарно-токсикологічними показниками, що пов’язано з загальною незадовільною екологічною ситуацією в регіоні, у тому числі станом джерела господарчо-питного водопостачання р. Дніпро та, можливо, недосконалими технологіями водопідготовки. Погіршення якості питної води визначає потребу в її доочищенні, тому перспективою наших подальших досліджень є порівняльна гігієнічна оцінка якості питної води системи централізованого водопостачання та води доочищеної, яка утримується внаслідок її доочищення. Обґрунтування санітарно-гігієнічних заходів щодо покращення якості та безпечності питної води, що споживається населенням м. Дніпропетровськ.
РОЗДІЛ 4
ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ ДООЧИЩЕНОЇ ВОДОПРОВІДНОЇ ПИТНОЇ ВОДИ
4.1. Гігієнічна оцінка
якості та безпечності
В результаті проведених досліджень
доочищеної водопровідної питної води
в м. Дніпропетровськ трьох
Показники | ||||||||||||
Роки |
Значення |
Запах - (у балах) |
Кольровість, у град. |
Мутність, мг/дм3 |
рН |
Загальна жорст кість, мг-екв/дм3 |
Сухий залишок, мг/дм3 |
Сульфати, мг/дм3 |
Хлориди, мг/дм3 |
Залізо загальне, мг/дм3 |
Свинець, мг/дм3 |
Миш'як, мг/дм3 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
2008 - 2012 |
n |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
M |
1 |
14,3 |
0,52 |
7,4 |
1,88 |
208,9 |
15,7 |
20,5 |
0,023 |
0,004 |
0,009 | |
m |
0 |
0,50 |
0,04 |
0,1 |
0,07 |
1,98 |
2,21 |
2,3 |
0,006 |
0,0003 |
0,001 | |
max |
1 |
15 |
0,6 |
7,9 |
2,06 |
292,5 |
24,5 |
29 |
0,05 |
0,005 |
0,01 | |
min |
1 |
11,8 |
0,32 |
7 |
1,55 |
120,7 |
9,9 |
16 |
0,025 |
0,002 |
0,005 | |
За ДСанПіН |
≤ 2 |
≤ 20 |
≤ 1,0 |
6,5-8,5 |
≤ 7,0 |
≤ 1000 |
≤ 250 |
≤ 250 |
≤ 0,2 |
≤ 0,010 |
≤ 0,01 | |
Кратність переви щення ГДК |
0,5 |
0,71 |
0.52 |
0,8 |
0,2 |
0,2 |
0,06 |
0,08 |
0,11 |
0,4 |
0,9 |
Таблиця 4.1. Показники якості та безпечності доочищеної водопровідної води по м. Дніпропетровськ за 2008-2012 роки, М±m (Виробник №1, Жовтневий р-н)
Найменші показники
Таблиця 4.2. Показники якості та безпечності доочищеної водопровідної води по м. Дніпропетровськ за 2008-2012 роки, М±m (Виробник №2, Червоногвардійський р-н)
Показники | ||||||||||||
Роки |
Значення |
Запах - (у балах) |
Кольровість, у град. |
Мутність, мг/дм3 |
рН |
Загальна жорст кість, мг-екв/дм3 |
Сухий залишок, мг/дм3 |
Сульфати, мг/дм3 |
Хлориди, мг/дм3 |
Залізо загальне, мг/дм3 |
Свинець, мг/дм3 |
Миш'як, мг/дм3 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
2008 - 2012 |
n |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
M |
1 |
10,2 |
0,45 |
7,42 |
1,92 |
172,1 |
16,1 |
22,3 |
0,032 |
0,005 |
0,008 | |
m |
0 |
1,90 |
0,07 |
0,08 |
0,23 |
14,75 |
2,15 |
2,3 |
0,007 |
0,001 |
0,001 | |
max |
1 |
15,8 |
0,6 |
7,8 |
3,7 |
229,7 |
25,3 |
35 |
0,075 |
0,01 |
0,01 | |
min |
1 |
2,3 |
0,06 |
7,1 |
0,8 |
82 |
8,2 |
16 |
0,005 |
0,002 |
0,005 | |
За ДСанПіН |
≤ 2 |
≤ 20 |
≤ 1,0 |
6,5-8,5 |
≤ 7,0 |
≤ 1000 |
≤ 250 |
≤ 250 |
≤ 0,2 |
≤ 0,010 |
≤ 0,01 | |
Крат ність перев ищення ГДК |
0,5 |
0,51 |
0,45 |
0,87 |
0,27 |
0,17 |
0,06 |
0,08 |
0,16 |
0,5 |
0,8 |