Перспектики реформування подкової системи

Іноземні системи прямого  оподаткування доходів фізичних осіб мають уже досить апробовану часом практику становлення та розвитку на базі глибокого усвідомлення кожним платником податку свого конституційного  обов'язку – сплати податків.

Значні соціальні видатки  та постійна увага держави до платника податків поступово виховали свою податкову  культуру, яка відрізняється від вітчизняних реалій. Сутність категорії «податок» має різне значення у різних країнах світу: в Німеччині - це підтримка, яку громадяни надають державі; у США податок розглядається як «такса»; у Франції - як обов'язкова плата;  у Великобританії - це обов'язок перед державою. Якщо говорити про нашу державу, то розуміння даної фінансової категорії зводиться лише до примусового платежу[27].

На відміну від України, де порядок, ставки, правила оподаткування податком на доходи фізичних осіб встановлюються виключно на загальнодержавному рівні, в іноземних державах органам місцевого самоврядування надано досить широке право в сфері податкової юрисдикції. У таких країнах Європи, як Болгарія, Кіпр, Естонія, Греція, Латвія, Норвегія, Румунія, особистий прибутковий податок належить до місцевих податків, а в Бельгії, Данії, Фінляндії, Швеції та Швейцарії органи місцевого самоврядування самостійно визначають ставки, за якими будуть оподатковуватися доходи громадян.

Досить цікавою є практика справляння податку в Китайській Народній Республіці. Держава надає  право податковим агентам компенсувати витрати на забезпечення сплати податку  в розмірі 2% від суми утриманого податку. Щодо Австралії, то визначення податкового зобов'язання та суми податку, що підлягає поверненню, за допомогою інформаційних технологій є досить поширеним. Податки на спадщину як одна із складових прибуткового оподаткування у розвинутих країнах світу не відіграє значної ролі, якщо розглядати його з точки зору ефективного фіскального інструменту. У деяких країнах, таких як Італія, Люксембург, Австралія, Канада і Нова Зеландія, спадок узагалі не розглядається як об'єкт оподаткування.

 Податковий кодекс  закріплює такі основні вимоги, яких потрібно дотримуватися  при створені ефективної податкової системи:                                                                                                   

-  відмова від податкових  пільг і закріплення їх субсидіюванням;

-  створення ефективно діючої й високо компетентної податкової служби;

- запровадження єдиного загального кодексу на всі податки замість безлічі  податкових законів;

-  відмова від протекціоністських податків. Ця умова є обов'язковою для виконання в контексті інтеграції в світову економіку.

В таких країнах, як Ірландія, Корея, Мексика, Туреччина, середньозважена  величина граничного доходу (неоподатковуваного мінімуму), з якого починається  сплачуватись податок з доходів  фізичних осіб становить 30% від середньої  заробітної плати у виробничому  секторі. Якщо порівнювати з нашою  державою, то ця цифра становить 17грн., тобто приблизно лише 3% від мінімальної  заробітної плати, що є зовсім не відповідним. За ці мізерні кошти людина не може задовольнити навіть свої мінімальні потреби.

Тобто, іноземні системи  оподаткування спрямовані на формування кінцевого доходу домогосподарств  таким чином, щоб кожна фізична  особа мала в користуванні після  оподаткування дохід, достатній  для фінансування всіх необхідних витрат на задоволення своїх потреб.

Одна з найбільш розвинених систем індивідуального прибуткового податку із широкою системою податкових вирахувань діє в Нідерландах. У  цій країні існує п'ять видів  податкових відрахувань, що залежать від  віку, кількості дітей, доходу батьків  і відрізняються сумою, на яку  дозволено зменшувати оподатковуваний  дохід (в євро на одну дитину)[26, c. 67].

Отже, реалізація на практиці іноземного досвіду має на меті сприяти  якнайшвидшому переходу до нової  сталої та дієвої системи оподаткування, яка ґрунтуватиметься на всебічному поєднані найкращих передових методів  та запозичених позитивних елементів із досвіду податкових систем зарубіжних країн, що дало б поштовх до посилення соціальної складової системи оподаткування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2 Шляхи реформування  системи оподаткування в Україні

Однією з найбільш важливих задач нашої держави є стабілізація економіки.

Податки - це ефективний інстумент непрямого регулювання економічних процесів. Якщо сказати образно, то податки показують температуру господарського механізму, тобто коли вона висока - економіка хвора.

У виконанні глобального  завдання сучасності, побудови правової держави в Україні, визначальна  роль відводиться створенню ефективної податкової системи. Адже від механізму  стягнення податків залежить формування дохідної частини бюджету, а це, як відомо, основна фінансова база держави. Саме податкова система сприяє постійним, стабільним і повноцінним надходженням коштів до бюджету. Оскільки недоліки податкової системи є викликом сучасності у сфері економіки, права, політики та держави і виступає суттєвою перешкодою на шляху України для досягнення європейських стандартів[31, c. 193-199].

Актуальність даної теми полягає в тому, що за допомогою  податкової системи вирішується  комплекс завдань, пов'язаних з керованістю  економіки, розвитком виробництва, підвищенням життєвого рівня  населення, тобто ефективна податкова  система є запорукою наповнення бюджету країни, достатнього для  фінансування соціальних процесів та розвитку в цілому України та регіонів, що не може бути не актуальним на даний  період сьогодення.

Ідеальна податкова система  не функціонує в жодній країні світу. Постає закономірне питання: Чому? А  тому що просто не існує моделі ідеальної  податкової системи, яка позбавлена будь-яких недоліків.

Громадяни країни завжди незадоволені тим, що повинні сплачувати податки, але оскільки держава не в змозі  ефективно функціонувати за відсутності  податкового механізму, вона повинна  створити такі умови, які не будуть руйнівними для добробуту агентів. Адже податки - це одна із форм вирівнювання доходів юридичних і фізичних осіб з метою досягнення соціальної справедливості й економічного розвитку. Тому теоретики й практики працюють над тим, аби створити таку податкову систему, яка б забезпечила оптимальне конкурентне середовище  для бізнесу, й одночасно  була ефективним фіскальним інструментом[30, c. 121].

Основними  недоліками діючої податкової системи є:

-      нерівномірність і несправедливість розподілу податкового навантаження;

-        перетворення податкової системи у чинник пригнічення  економічного зростання  та інвестиційної активності, стимулювання ухилення від сплати податків та відтік капіталів за кордон;

-       неузгодженості та протиріччя окремих норм податкових законів, їх нестабільність, безсистемне надання пільг та перекручування суті окремих видів податків;

-       неврегульованість правових гарантій для учасників податкових відносин, відсутність прозорих і ефективних механізмів захисту прав платників податків;

-      проблема подвійного оподаткування.

Також до негативних рис  податкової системи варто віднести її надмірну фіскальну спрямованість  і не врахування інших завдань, таких  як стимулювання  виробництва, інновацій, інвестування, розвиток підприємницької діяльності.

Розглянувши наявні проблеми, можна зробити висновок, що основними  завданнями вдосконалення податкової системи в Україні мають бути:

-      формування нового інституційного середовища оподаткування, сприятливого для реалізації принципу рівності всіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, формування відповідального ставлення платників до виконання своїх податкових зобов’язань;

-       підвищення регулюючого потенціалу податкової системи на основі запровадження інноваційно-інвестиційних преференцій

-     забезпечення більш рівномірного розподілу податкового тягаря між платниками податків;

-      демократизація податкової служби України, а саме  зміна ідеології її функціонування у роботі з платниками та міжнародними партнерами.

Наразі, податкова служба вже досягла певних позитивних зрушень, зокрема в митній політиці та оподаткуванні  підакцизних товарів. Державна Податкова  Адміністрація розробила Стратегічний план розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, де сформовані пріоритетні цілі щодо антикорупційної діяльності, скорочення витрат на адміністрування податкової діяльності, переходу до світових цивілізованих  норм в оподаткуванні та інших  важливих заходів. Залишається лише сподіватись, що даний план буде впроваджено й виконано.

Удосконалення податкової системи  має відбуватися шляхом поступового  зниження податкового тягаря в процесі  поетапної податкової реформи.

Основними відправними елементами цієї реформи повинні бути:

-      вирівнювання умов оподаткування шляхом використання податкових пільг винятково як інструмента реалізації регулюючої функції податків, а також знаряддя проведення інвестиційної та структурної політики;

-     посилення взаємодії податкової служби України з правоохоронними та іншими компетентними контролюючими органами, що дозволить здійснювати контроль за зменшенням ймовірності настання податкових злочинів, удосконаленням  інформаційно-аналітичної роботи у податкових органах;

-      своєчасність та повнота роз'яснення органом податкової служби норм податкового законодавства у відповідності потребам користувача;       

 Підсумовуючи, слід зазначити,  що діюча податкова система  України не повною мірою відповідає  вимогам нинішнього стану економіки  та суспільних взаємовідносин  і вимагає кардинальної заміни  окремих елементів податкових  механізмів. Початковим кроком змін  стало прийняття Податкового  Кодексу України. Формування суспільної  свідомості щодо обов'язку і сплати податків допоможуть платникам податків обов'язково відчути суспільну ефективність їх сплати, що надасть суспільству можливість, забезпечувати ті чи інші спільні потреби всіх громадян. У цьому процесі участь податківців, економістів та фінансистів, їхня взаємодія та взаємоузгодженість дій необхідні для втілення реформи у реальність сьогодення, тільки так можна досягти справедливої податкової системи, не допускати довільного тлумачення, як іноді буває. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Основним джерелом формування дохідної частини державного бюджету є  податки, що сплачують фізичні та юридичні особи. Водночас вони виступають важливим регулятором соціально-економічних  процесів на макроекономічному та мікроекономічному  рівнях. Тому податкова реформа повинна  створити таку податкову систему, яка  сприятиме підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, забезпеченню стійкого економічного зростання за умови збільшення сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів, проведенню збалансованої бюджетної політики на довгострокову перспективу.

На необхідність реформування податкової системи вказують ряд проблем, основними  з яких є тінізація економіки, корупція, непрозорі схеми адміністрування  податків і зборів, низький рівень довіри суспільства до податкової служби. Зважаючи на це можна відокремити  основні стратегічні завдання податкової реформи:

- підвищення темпів зростання  економіки;

- створення сприятливих фіскальних  умов для залучення прямих  іноземних інвестицій, а також  активізація інвестиційної діяльності  всередині країни;

- створення фіскальних умов  для легалізації доходів;

- формування відповідального ставлення  платників податків до виконання  свої податкових зобов’язань;

- демократизація податкової служби, встановлення рівноправних відносин  між платниками податків та  податковими органами.

Реформування податкової системи  відбувається в контексті Податкового кодексу. Податкового кодекс України сприяє систематизації та узагальнення нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оподаткування, яких нараховується понад 2 тисячі. Податковий кодекс усуне істотну кількість суперечностей між нормативно-правовими актами, які регулювали питання оподаткування до його прийняття. Норми Податкового Кодексу України адаптовані до принципів і директив Європейського Союзу.

Його концептуальною основою стало  зниження податкового навантаження на платників-суб′єктів підприємницької  діяльності з метою підвищення їх інноваційної та інвестиційної активності.

Спостерігається поетапне зниження податкових ставок та перенесення більшої частини  навантаження з праці та капіталу на споживання. Завдяки цьому забезпечується зменшення споживання товарів, шкідливих  для здоров’я людини, а також  звуження використання товарів, які  забруднюють навколишнє природне середовище.