Перспектики реформування подкової системи

З цієї причини, недоліки справляння податку на додану вартість є предметом  наукового пошуку з боку вчених. Зокрема податку на додану вартість присвячені праці В. Андрущенка, О.Василика, В. Волканова, А. Соколовської, В.Суторміної, В. Федосова, та багатьох інших дослідників. Проте, враховуючи, що не всі проблеми справляння податку нині вирішені остаточно, на нашу думку, недоліки механізму його адміністрування та напрями вдосконалення  цієї податкової форми потребують подальших  наукових пошуків.

Офіційні дані засвідчують  суттєве фіскальне значення ПДВ  та його незамінність для податкової системи України, а також необхідність вирішення існуючих проблем нарахування  і сплати цього непрямого податку  з метою з одного боку посилення  його фіскального значення, а з  іншого забезпечення помірного рівня  податкового навантаження на платників, оскільки, використовування цього специфічного акцизу дозволяє мобілізовувати значні суми податку до бюджету та, завдяки  порівняній  «легкості» в адмініструванні, не затрачати значні кошти на його справляння.

Під тиском Міжнародного валютного  фонду та з метою вирішення  проблеми заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ українська влада запустила процедуру автоматичного відшкодування податку. Однак, як показує практика, процедура автоматичного відшкодування ПДВ, закріплена в ПКУ, поки що залишається долею лише обраних підприємств. В критеріях, визначених Наказом ДПАУ №42, яким має відповідати платник податків для отримання права автоматичного відшкодування ПДВ, міститься низка вимог, що є вкрай важко здійсненними для більшості вітчизняних підприємств.

На думку експертів, каменем  спотикання стає наявність розбіжностей між заявленою сумою податкового кредиту з ПДВ та задекларованими ПДВ-зобов'язаннями контрагентів підприємства[див.дод.В].

Перспективи повного переходу на автоматичний режим відшкодування  ПДВ для всіх підприємств є сумнівними. У зв’язку із цим вважаємо, що пріоритетним напрямом удосконалення системи адміністрування ПДВ має бути доопрацювання механізму автоматичного відшкодування податку з метою повного переходу на автоматичний режим відшкодування, адже за офіційними даними Державної казначейської служби України, сума заборгованості з відшкодування ПДВ неухильно зростає[40].

Так станом на 1 січня 2012р. борг держави перед підприємствами із відшкодування ПДВ становив 4,5 млрд. грн. Протягом 2008-2009рр. цей показник постійно збільшувався і на початок 2010р. сягнув 21,8 млрд. грн. Далі борг скорочувався: на початок 2011р. – 11,1 млрд. грн.; на початок

2012-го – 4,5 млрд. грн.  У поточному році планується  ліквідувати заборгованість повністю. За підсумками 2011р. обсяг відшкодованого ПДВ становив 42,8 млрд. грн.

В той же час, вітчизняний  механізм справляння ПДВ далекий  від досконалості. Зокрема, серед  недоліків податку на додану вартість домінуючим є порядок відшкодування  від'ємного значення об'єкта оподаткування  ПДВ з бюджету. Зокрема за січень-вересень 2012 року до загального та спеціального фондів Державного бюджету України  надійшло 246,2 млрд грн, (із урахуванням  власних надходжень бюджетних установ  та субвенцій з місцевого бюджету), що на 19,5 млрд грн або на 8,6 відсотка більше, ніж за відповідний період 2011 року.

До загального фонду Державного бюджету України надійшло понад 208,5 млрд грн, що на 18,9 млрд грн або  на 10,0 відсотка більше  відповідного періоду минулого року. До спеціального фонду Державного бюджету України  за січень-вересень 2012 року надійшло 37,7 млрд грн (із урахуванням власних  надходжень бюджетних установ та субвенцій з місцевого бюджету). За дев’ять місяців 2012 року відшкодовано податку на додану вартість на суму 35,2 млрд грн, у тому числі, здійснено  автоматичне відшкодування ПДВ  на суму 18,6 млрд гривень.

Розглянемо порядок обчислення ПДВ за чотирма методами на умовному прикладі (табл. 1).

Приклад. Для виробництва  продукції підприємство “А” придбало сировину та матеріали у підприємства “Б” на суму 1 000,00 грн. (без ПДВ). У процесі виробництва була нарахована заробітна плата працівникам і відрахування з неї у сумі 500,00 грн. та понесені інші витрати, що пов’язані з виробництвом та збутом продукції у сумі 200,00 грн. Після оприбуткування готової продукції на склад підприємство “А” реалізувало її підприємству “В” на суму 2 500,00 грн. (без ПДВ). Прибуток підприємства становить 800,00 грн. Залишків незавершеного виробництва немає. У процесі виробництва всі виробничі запаси спожиті повністю.

              Таблиця 2.1

Обрахунок ПДВ за чотирма методами за прикладом            

№ з/п	Метод обрахунку	Порядок обчислення ПДВ (відповідно до формул)	Сума ПДВ до спати в бюджет
1	Прямий адитивний	ДВ = 500,00 + 200,00 + 800,00= = 1 500,00 ПДВ = 1 500,00 × 20 % = 300,00	300,00 грн.
2	Непрямий адитивний	ПДВ = (500,00 × 20% ) + (200,00 × 20 % ) + (800,00 × 20 % ) = 100 + 40 + 160 = 300,00	300,00 грн.
3	Прямого вирахування	ПДВ = (2 500,00 – 1 000,00) × 20 % = 300,00	300,00 грн.
4	Непрямого вирахування	ПДВ = (2 500,00 × 20 % ) – (1 000,00 × 20 %) = 500,00 – 200,00 = 300,00	300,00 грн.

 

Отже, як видно з табл. 1, сума ПДВ до сплати в бюджет за всіма чотирма методами буде однаковою. Проте, це можливо лише у тому випадку, якщо придбані матеріальні цінності були повністю спожиті у процесі виробництва, в результаті якого отримана готова продукція була повністю реалізована.

Рис. 2.1 Динаміка надходжень податків до Державного бюджету                 України за січень-лютий 2010-2011 рр.

 

Як видно, з діаграми за 2011 р. було забезпечено збір платежів до загального фонду в розмірі 2 829,2 млн. грн., з яких сума податку на додану вартість становила 1309, 9 млн. грн. Порівняно з іншими надходження сума ПДВ склала найбільшу частку у доходах Державного бюджету.

Податок на додану вартість  - зібрано 1 309,9 млн. грн., або 100,3 відс. (+3,3 млн. грн.) виконання розрахункової бази (1 306,7 млн. грн.). Темп  приросту надходжень з урахуванням міграції  підприємств між районом та  СДПІ у м. Києві за   2011 рік - +52%, або 450,0 млн. грн..

 

           Рис. 2.2. Динаміка кількості підприємств-мінімізаторів за 2011 р.

 

Умовно нарахована сума штрафних санкцій по ПДВ складає 14 160,3 тис. грн., з них не застосовані штрафні санкції з податку на додану вартість станом на 01.01.2012р. по наступним причинам:

 – нараховані на  суми боргу по справах про  банкрутство – 9 051,7 тис.грн.;

- нараховані на не  повністю погашені податкові  зобов’язання -2 555,9 тис.грн.;

 – нараховано ПДВ  по актам документальних перевірок  і по яким ведеться судове  та апеляційне оскарження, але  сума погашена сплатою податкових  зобов’язань наступних податкових  періодів –  561,2 тис.грн.;

- підлягають застосуванню  в поточному  періоді  1 991,5 тис.  грн.. [37]

Станом на  01.01.2012 р. не надано 558 декларацій з  податку на додану вартість за листопад 2011 року в  терміни, передбачені законодавством. Застосовано штрафних санкцій за неподання податкових декларацій на суму 16,8 тис. грн.. по 69 деклараціям підприємств.

Рис. 2.3. Штрафні санкції по податку  на додану вартість автоматично нараховані станом на 01.01.2012 р., тис. грн.

Станом на 01.01.2012р. застосовано  штрафних санкцій за неподання та несвоєчасне подання податкових декларацій на суму 992,6 тис. грн. по 3739 декларацій  підприємств; застосовано штрафних санкцій за невчасну сплату платежу  на суму 8949.3 тис. грн. по 1886 податковим повідомленням.

Проведено аналіз підприємств, які декларують податкові зобов’язання на рівні податкового кредиту: за 2011р декларують податковий кредит на рівні податкових зобов’язань – 33.

Основні причини: сплата ПДВ  митним органам, низька торгівельна  націнка при посередництві в  оптовій торгівлі, відсутність замовлень  в будівництві та утримання власних  та орендованих приміщень.

Станом на 01.01.2012р. залишок  від’ємного значення ПДВ по деклараціям  за листопад 2011 року становить 230,9 млн. грн.

Рис. 2.4. Динаміка податкових надходжень до Зведеного бюджету  України за 2010-2012* рр.  (* станом на 01.10 2012 р.)

Отже, в Україні спостерігається  тенденція до зниження фіскальної ефективності ПДВ та поширення випадків відшкодування  податку з бюджету в порівнянні з темпами зростання ВВП. Оптимальним  шляхом її  вирішення є вдосконалення  механізму справляння ПДВ шляхом відміни права на відшкодування  податку з бюджету, посилення  відповідальності платників за завищення  сум податкового кредиту та обґрунтованих  змін до ставок податку. Регресивність  і соціальна несправедливість податку  обґрунтовує перейти до диференціації  ставок відповідно різних груп товарів  або до зниження існуючої. Хоча й  існує думка, що встановлення диференційованих ставок ПДВ «може лише ускладнити процес його обчислення і адміністрування  та призвести до численних зловживань».

 Проблеми податкової системи тривалий час залишаються одним із ключових чинників, що погіршують бізнес середовище України та стримують притік інвестицій в державу. Це підтверджується і низькими оцінками світових аналітичних агентств сприятливості вітчизняного фіскального простору, і негативними відгуками українських підприємців, і слабкими показниками інвестиційної активності в державі.

Усвідомлюючи той  факт, що без модернізації податкової системи буде досить складно забезпечити  швидке відновлення економіки після  кризи, влада розпочала в 2010 податкову  реформу. Вона стала одним із наріжних каменів президентської Програми економічних  реформ на 2010-2014 роки, і від успішності її реалізації багато в чому залежить загальна суспільна оцінка реформаторської  діяльності нинішньої влади.

Попри те, що податкова  реформа розтягнута у часі до 2014 р., більшість основних завдань щодо її реалізації припали на 2010-2011 рр. Відтак, сьогодні в суспільстві закономірно присутнє очікування перших результатів (бажано позитивних), що є наслідком реформістської діяльності влади.

Основні заходи, які  необхідно було реалізувати в  рамках першого етапу податкової реформи, систематизовано в таблиці  [див.дод.Г].

З формальної точки  зору більшість завдань Програми економічних реформ на 2010-2011 роки було виконано (хоча і не всіх). Зовсім інше питання щодо економічної ефективності проведених реформ. Податкова реформа  в Україні була покликана реалізувати  два основних завдання: по-перше, в  умовах глибокого розбалансування  системи державних фінансів необхідно  збільшити доходи бюджету, по-друге, з метою стимулювання швидкого відновлення  економіки потрібно створити сприятливий  фіскальний простір для бізнесу  та інвестицій. Власне, це ті головні  питання, які неможливо було вирішити у рамках колишнього заплутаного  податкового законодавства і  на виконання яких спрямована податкова  реформа. 

Підвищення  фіскальної ефективності податкової системи.

Гострий дефіцит  фінансових ресурсів бюджету вимагає  підвищення фіскальної ефективності податкової системи. З метою збільшення доходів  бюджету в ході податкової реформи  запроваджені такі заходи:

-  підвищення ставки ренти за видобування газу, нафти та газового конденсату;

-  підвищення ставки акцизного податку та розширення групи підакцизних товарів;

-  підвищення розміру плати за землю;

-  запровадження податку на нерухомість;

- розширення бази  оподаткування податку на доходи  фізичних осіб (зокрема запроваджено  податок на пасивні інвестиційні  доходи, включаючи доходи від  депозитів та дивідендів).

Названі заходи не створюють додаткового фіскального  тиску на бізнес та малозабезпечених громадян, тому є цілком обґрунтованими і такими, що не заважають реалізації завдань стимулювання економічної  активності та згладжуванні нерівності доходів різних верств населення. Крім того, в кодексі обґрунтовано зроблено акцент на боротьбі з мінімізацією і ухилянням від сплати податків як головному напрямі збільшення доходів бюджету[19, c.24-31].

Аналізуючи показники  наповнення бюджету в поточному  році, можемо констатувати, що в рамках першого завдання було досягнуто  певного прогресу. При помірній інфляції та відносно стриманих показниках зростання  економіки (що є двома головними  чинниками зростання доходів  бюджету) за три квартали 2011 р. податкові надходження до держбюджету зросли на 77,7 млрд грн (до 189,6 млрд грн), або на 69,4 % (без врахування у 2010 р. погашення заборгованості минулих років з відшкодування ПДВ за рахунок випуску ОВДП по спеціальному фонду держбюджету в обсязі 16,4 млрд грн порівняно з минулим роком надходження зросли на 47,7 %).

Досягти такого результату вдалося, передусім, за рахунок наведення  порядку в сфері відшкодування  ПДВ, перекриття схем звуження бази оподаткування  податку на прибуток, активізації  боротьби з ухилянням від сплати податків. Разом з тим, існує низка  вад, які дещо знижують результативність цих досягнень.

По-перше, значний  внесок в зростання доходів бюджету  забезпечило підвищення податкового  навантаження на економіку, зокрема  звільнення від оподаткування ПДВ  операцій з постачання зерна (в результаті чого підприємства втратили право на відшкодування ПДВ), скасування податкових пільг для технопарків, тиск на платників  єдиного податку з метою «стимулювання» їх до переходу на загальну систему  оподаткування. В поточному році податковий тиск на економіку відчутно підвищився. Уряд прогнозує, що тенденція до посилення фіскального навантаження зміниться в наступному році.