Перспектики реформування подкової системи

 

ЗМІСТ

ВСТУП__________________________________________________________3

РОЗДІЛ 1. Теоритичні основи системи оподаткування__________________7

1. Економічна сутність та структура податкової системи_____________7
2. Розвиток системи оподаткування_____________________________14

РОЗДІЛ 2. Реалізація функцій  податків на сучасному етапі розвитку______19

2.1 Фіскальний потенціал  податків___________________________________19

2.2 Забезпечення податками  державного регулювання соціально-економічних  відносин_________________________________________________________31

РОЗДІЛ 3. Перспектики реформування подкової системи_______________37

3.1 Зарубіжний досвід реформування  податкової системи_______________37

3.2 Шляхи реформування  системи оподаткування в Україні_____________40

ВИСНОВКИ_____________________________________________________44

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ______________________________47

ДОДАТКИ_______________________________________________________52

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

В наш час, коли в Україні  відбуваються кардинальні перетворення в соціально-економічній та політичній сферах, і значна увага приділяється створенню ефективної системи оподаткування, актуальність вибраної теми є очевидною. Адже від механізму стягнення  податків залежить формування доходної' частини бюджету, а це, як відомо, основна фінансова база держави. Саме податкова система сприяє постійним, стабільним і повноцінним надходженням коштів до бюджету. Тому аналіз функціонування податкової' системи особливо зараз  в умовах системної кризи набувае  великого значення.

В умовах перебудови економіки  України, створення нових соціальних та економічних відносин у суспільстві, розбудови нашої держави як незалежної та самостійної, важлива роль відводиться  податковій системі.

Одним з першочергових  завдань ринкової реформи в Україні  є створення ефективної податкової системи, яка б забеспечувала  розвиток народногосподарського комплексу  країни, відповідним чином регулювала б економічні відносини. Ефективність податкової системи визначається тим, наскільки цілеспрямовано вона вирішує  комплекс завдань, пов’язаних з керованістю  економіки,як системи, розвитком виробництва, підвищенням життєвого рівня  населення.

Податкова система повинна  успішно вирішувати фіскально-розподільче  завдання. Шляхом оптимального розподілу  доходів суб’єктів підприємництва та громадян забеспечується дохідна  частина бюджету, достатня для фінансування соціальних процесів та розвитку в  цілому України та регіонів, зокрема.

Система оподаткування має  бути побудована таким чином, щоб  сприяти розвитку виробничої діяльності, посиленню таких стимулів, які  б забеспечили “прорив” на пріоритетних напрямах економічного та соціального  розвитку країни. В залежності від  проведення податкової політики державою податки можуть відігравати, крім суто фіскальної функції, роль стимуляторів економічних процесів у державі.

Податкова система є найвагомішим та ефективним інструментом регулювання  фінансових відносин у державі.

В 1997 році почався новий  етап формування податкової системи  України, пов'язаний з утворенням замість  колишніх податкових інспекцій нових  шдрозділів - податкових адміністрацій  в областях та містах Києві та Севастополі  на чолі з Державною податковою адміністрацією України. Ця реорганізація спричинила подальше оновлення, яке відобразилося  в необхідності створення Податкового  Кодексу України. До вже існуючих податків та платежів додалися кілька нових (гербовий збір, відрахування до Пенсійного фонду з купівлі-продажу  валюти, золота, дорогоцінних металів  та каміння, автомобілів), разом з  цим деякі платежі та збори  до бюджету скасовано (відрахування в фонд Чорнобиля).

В цілому можна сказати, що розвиток податкової системи України  продовжується. Вдосконалюються форми  і методи оподаткування, система  стягнення податків і контроль за надходженням ї'х до бюджету.

Об'єктом дослідження  курсової роботи є податкова система України її проблеми та шляхи удосконалення.

Предметом дослідження курсової роботи є теоретичні й практичні заади реформування податкових відносин.

Мета досліджень курсової роботи: дослідження теоретичну сутності податкової системи, її функцій в державі, шляхи впливу на ВВП(валовий внутрішній продукт) , а також проблеми розвитку національної податкової системи в перехідній ринковій економіці України.

Актуальність результатів  досліджень курсової роботи: Економіка України останні роки функціонує в умовах високого незбалансованого завищеного фіскального тиску. На сьогодні система оподаткування, методи збору податків та контролю за їх сплатою посилюють негативні тенденції та є основою для корупції, розвитку тіньової економіки. Це стає причиною того, що в належному обсязі не поповнюється дохідна частина бюджету, а від так скорочуються соціальні видатки та видатки розвитку, збільшується частина невдоволеного населення. Виникає брак коштів на підтримку освіти, культури, гуманізації суспільних відносин. Отже, виникає необхідність дослідження питань, пов’язаних із впливом податкової системи на основні економічні процеси, оскільки для подолання неґативних тенденцій і з метою підвищення рівня ефективності оподаткування необхідне подальше удосконалення як системи оподаткування в цілому, так і окремих податків.

Призначення податкової системи, яка є відображенням і органічною складовою економічної моделі розвитку країни, полягає не лише у збиранні податків та забезпеченні дохідної частини  бюджету для виконання державою своїх функцій, а й у сприянні досягненню стратегічної мети розвитку національної економіки.

Діюча податкова система України не повною мірою відповідає вимогам нинішнього стану економіки та суспільних взаємовідносин і вимагає кардинальної заміни окремих елементів податкових механізмів. Початковим кроком змін стало прийняття Податкового Кодексу України. Формування суспільної свідомості щодо обов'язку і сплати податків допоможуть платникам податків обов'язково відчути суспільну ефективність їх сплати, що надасть суспільству можливість, забезпечувати ті чи інші спільні потреби всіх громадян. У цьому процесі участь податківців, економістів та фінансистів, їхня взаємодія та взаємоузгодженість дій необхідні для втілення реформи у реальність сьогодення, тільки так можна досягти справедливої податкової системи, не допускати довільного тлумачення, як іноді буває. 

Характерним і дестабілізуючим  фактором для України сьогодні є  значна кількість податків, безсистемне  надання пільг, значний податковий тягар, часті зміни податкового  законодавства тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Теоритичні основи системи оподаткування

1. Економічна сутність  та структура податкової системи

За економічною сутністю податки є обов"язковими платежами, що вилучаються державою з доходів юридичних чи фізичних осіб до відповідного бюджету для фінансування витрат держави, передбачених її конституцією та іншими законодавчими актами. Це одна із форм вирівнювання доходів юридичних і фізичних осіб з метою досягнення соціальної справедливості й економічного розвитку. Вилучаючи частину доходів підприємців і громадян, держава гарантує їх ефективніше використання для задоволення потреб суспільства в цілому й досягнення на цій основі зростання його добробуту. На перший погляд, податки виражають односторонні відносини держави з підприємцями та населенням під час їх сплати. Однак це лише поверховий підхід до вивчення цих явищ і процесів. На ділі податки дають змогу мати зворотний зв"язок із платниками завдяки фінансуванню відповідних витрат[10, c. 182-187].

Цьому процесові приділяється велика увага з боку фінансової науки, і в ньому виявляється економічна сутність функцій держави та її реалізація.

За наявних умов недостатньо  розглядати податки загалом. У кожній державі є багато податків і зборів, що забезпечують мобілізацію коштів в її розпорядження. Вся сукупність податків, зборів, відрахувань і платежів в державі становить її податкову систему. Податкова система кожної держави має свою структуру, тобто класифікацію податків залежно від різних ознак. Структура податкової системи визначається, здебільшого, рівнем економічного розвитку держави, а також політичними силами, що перебувають при владі.

Залежно від об"єкта оподаткування, податки поділяються на прямі і непрямі або опосередковані. Коли об"єктом оподаткування є прибуток, земля, капітал або дохід юридичної чи фізичної особи, то це податок прямий, він залежить від величини певної власності. Прикладом цього можуть бути податки на прибуток підприємств, доходи громадян, на землю, майно тощо.

При непрямому оподаткуванні  об"єктом є не дохід, а витрата. Податок, вірніше його величина, включається  в ціну товару і сплачується при  купівлі товару. Величина цього податку  не пов"язана з доходами платника. Тому непрямі податки вважаються найнесправедливішими, фіскальними, хоча і мають певні переваги. Найхарактернішими прикладами непрямого оподаткування є податок на додану вартість, акцизний податок, мито.                                          

На ранніх етапах розвитку суспільства податки мали натуральну форму. Вона може застосовуватися і за надзвичайних умов — під час війни, в період кризи в економіці, коли в країні функціонує нестабільна національна грошова одиниця. Певного часу можуть вводитись надзвичайні податки, що зумовлюється війною або стихійним лихом. Прикладом можуть бути воєнні податки або відрахування до Фонду Чорнобиля.

При введенні податки наділяються  певними функціями або призначенням. Кожний податок виконує передусім  фіскальну функцію, тобто забезпечує надходження коштів до бюджету. Однак таке спрощене усвідомлення ролі податків не має достатніх підстав, бо запровадження будь-якого податку потребує чіткого визначення об"єкта та суб"єкта оподаткування, строків сплати, переліку пільг, що надаються при оподаткуванні тощо.

При визначенні цих параметрів податку закладається його стимулюючий  вплив на економічні процеси, що цей  податок зумовлюють. Тому є всі підстави стверджувати, що податки виконують стимулюючу функцію. Майже не буває податків, які б цих функцій не виконували. Все залежить від того, який закладено механізм їхньої реалізації. Надмірне перевантаження податку пільговим оподаткуванням із метою стимулювання тих чи інших видів виробництв або споживання товарів, виконання робіт, надання послуг часто, замість стимулювання, призводить до протилежного — до зростання тінізації економіки.

Надання податкам стимулюючих  функцій — досить складне та в економічному сенсі відповідальне завдання. Воно потребує глибоких наукових досліджень і всебічного обгрунтування. Суть питання в тому, що стимулюючі функції можуть бути закладені завдяки зміні або диференціації ставок податків, або ж повному звільненню від їх сплати. У цьому разі здійснюється перерозподіл валового внутрішнього продукту через фінансову систему від одних суб"єктів оподаткування на користь інших.

Отже, цей перерозподіл має  не лише економічний, а й соціальний характер. Він може призвести до порушень важливих економічних пропорцій у виробництві та споживанні матеріальних благ і послуг. Усе це пов"язано з правами та свободами людини, її економічним і соціальним становищем. Як підтверджує світовий досвід, надання податкам стимуляційних і регуляційних функцій потребує тривалого опрацювання порядку їх обчислення, сплати, надання пільг. Фіскальна стимуляційна роль податків стає зрозумілішою при розгляді порядку обчислення й сплати деяких видів податків. Найхарактернішим щодо цього є податок на прибуток підприємницьких структур. Він запроваджений у БСІХ країнах і є одним із найдавніших платежів[42].

Динамічний розвиток суспільства  в макроекономічному контексті  значною мірою обумовлюється  раціональністю державних рішень та адекватністю застосування інструментів їх виконання відповідно до функціональних зобов’язань держави й обсягів  суспільних запитів. Найбільша частина практичного втілення державних соціально-економічних рішень покладається на державні фінанси: саме через державний фінансовий механізм та набір властивих йому фінансових важелів можна досягти намічених позитивних кінцевих результатів державного макроекономічного управління. Державні фінанси – вагомий інструмент мобілізації коштів всіх секторів народного господарства для проведення збалансованої політики у контексті забезпечення умов соціально-економічного розвитку суспільства. Внаслідок цього, державний фінансовий сектор можна визначити як головний елемент макроекономічного управління. В його рамках бюджет є основним підґрунтям фінансово-економічного життя держави, що реалізується на практиці здебільшого через потужний фіскальний механізм у контексті макроекономічної політики з метою досягнення збалансованості в системі фінансового господарства держави – оподаткування, здійснення видатків, скорочення дефіциту, управління державними запозиченнями[8, c. 122-129].

Важливим інструментом прискорення  соціально-економічного розвитку є  вивірене бюджетне планування в частині  формування бюджету. Бюджетні доходи формуються в результаті розподілу вартості ВВП між суб’єктами економіки  та стають об’єктом подальшого розподілу  зосередженого в розпорядженні  держави його частки. Податкові надходження  складають значну частину доходів  бюджету та відіграють провідну роль у системі бюджетно-податкового  регулювання у країнах з розвиненою та перехідною економікою. Саме за рахунок  податків формуються фінансові ресурси, необхідні у подальшому для здійснення державою видатків, що зумовлює необхідність побудови ефективної податкової системи, яка б забезпечила необхідний, фіскальнодостатній рівень бюджетних  доходів навіть в умовах економічно несприятливої ринкової кон’юнктури.