Отчет по практике в ПАТ КБ «Приватбанк»

 

 Операційний відділ  очолює начальник, який здійснює загальне керівництво і організовує роботу відділу. Основна мета посади начальника операційного відділу це забезпечення роботи операційного відділу по якісному і своєчасному обслуговуванню клієнтів банку,    забезпечення контролю за відображенням в обліку всіх операцій, які здійснюються операційним відділом. А також начальник операційного відділу повинен забезпечити складання і подання в установлені строки необхідної звітності.

Розрахункові документи складаються на бланках визначеної форми, українською мовою. При прийнятті розрахункового документа працівником операційного відділу перевіряється наявність всіх необхідних реквізитів. Розрахункові документи, в яких є помилки або зазначені не всі реквізити, повертаються клієнту. В разі правильності заповнення розрахункового документа економіст-виконавець перевіряє наявність коштів на рахунку, якщо коштів достатньо, реквізити документа вводяться в машину. Після виконання розрахункового документа ставиться підпис відповідального виконавця і контролера.

Для підтвердження того, що операція пройшла, клієнту повертається один примірник розрахункового документа з підписами і штампом банку. Інший примірник документа підшивається в документи дня. В документи дня підшиваються також і інші документи які використовуються в роботі операційного відділу.

Для здійснення внутрішньобанківського контролю директор ПАТ КБ "Приватбанк" затверджує розроблений головним бухгалтером план послідуючих перевірок обліково-операційної роботи відділу бухгалтерського обліку та операційного відділу ПАТ КБ "Приватбанк" на кожен квартал року.  Здійснюється перевірка меморіальних документів по валютних операціях, перевірка нарахування відсотків по депозитах фізичних осіб, перевірка своєчасності перерахування сальдо документів та комунальних платежів, перевірка внутрішньобанківських документів, перевірка правильності ведення податкового обліку, перевірка касових документів та правильності відображення по символах касових оборотів, перевірка обліку грошових книжок в картках зразків підписів, перевірка правильності збереження і використання в роботі печаток і штампів та інше.  
Для виконання грошово-розрахункових операцій використовується певна документація а саме: 

- об’ява на внесення  готівки;

- прибутковий касовий  ордер;

- видатковий касовий ордер;

- акредитив;

- платіжне доручення;

- меморіальний ордер;

- грошовий чек. 

Ведення синтетичного обліку здійснюється за допомогою балансових рахунків Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України. На рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках фіксується детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію. Аналітичні рахунки повинні містити обов’язкові параметри. На прикладі розглянемо формування номеру особового рахунку юридичної особи-клієнта ПАТ КБ "Приватбанк":  
         Особовий номер – 260043788601

2600 – балансовий рахунок

4 – ключ

3 – юридичні особи

786 – порядковий номер  клієнта

01 – основний поточний  рахунок

 

          В книзі реєстрації  відкритих поточних рахунків  вказується додатково, в якій  валюті ведеться поточний рахунок, наприклад:          
/980 – гривні

/840 – долар USD

/978 – ЄВРО

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахунками синтетичного обліку. 

 

2.2. Внутрішньобанківський контроль та аудит

Внутрішній контроль  в  ПАТ КБ «Приватбанк»  – це сукупність процедур,  які  забезпечують достовірність та повноту інформації,  яка передається  керівництву банку,  дотримання внутрішніх та зовнішніх нормативних актів при здійсненні операцій банку,  збереження активів  банку  і  його клієнтів,  оптимальне використання ресурсів банку, управління ризиками,  забезпечення  чіткого  виконання  розпоряджень  органів  управління банку в досягненні мети,  яка поставлена в стратегічних та інших планах банку.

Внутрішній аудит ПАТ КБ «Приватбанк» –   це  незалежна  оцінка  системи  внутрішнього контролю, встановленого у комерційному банку. Головна увага    внутрішнього    аудиту    зосереджена   на   аналізуванні інформаційної системи,  включаючи систему бухгалтерського обліку і супутніх   видів  контролю,  вивченні  фінансової  та  операційної інформації, дослідженні економічності та ефективності операцій.

Перед початком аудиту банківських операцій необхідно оцінити стан внутрішнього контролю і системи обліку банківських операцій, визначити основні об’єкти та послідовність перевірки. Сукупність документів, що використовуються банком для ведення бухгалтерського обліку і контролю, утворює банківську документацію. Банківська документація є предметом серйозного і глибокого вивчення аудиторами. Вони дозволяють перевірити банківські операції з точки зору законності, достовірності, реальності банківських технологій.

Як правило, перевірка банківських операцій здійснюється суцільним способом. Аудит банківських операцій доцільно проводити окремо за кожним рахунком. Особливу увагу слід приділити поточному рахунку. Перш за все необхідно звірити залишки на рахунках грошових коштів рахунка, що перевіряється, з виписками, даними бухгалтерського обліку і звітності. Перевірка банківських виписок повинна поєднуватись із вивченням банківських операцій по суті. При цьому аудитор має з’ясувати: чи мали місце незаконні банківські операції (відсутні договірні відносини); чи повно і своєчасно оприбутковані та оплачені матеріальні цінності; чи вірно відображені в обліку і законно використовувалися чекові книжки для безготівкових розрахунків; чи видаються вони підзвітним особам під розписку; чи складаються звіти про використання книжок.

Аудит банківських операцій доцільно проводити в такій послідовності: 
перевірка порядку відкриття та режиму банківських рахунків; 
встановлення наявності поточних та інших рахунків у банку в національній та іноземній валютах; перевірка законності здійснення операцій по банківських рахунках та правильності їх документального оформлення; перевірка повноти і своєчасності оприбуткування грошових коштів, що надійшли до банку; перевірка своєчасності перерахування податків до бюджету та інших обов’язкових платежів до позабюджетних фондів; перевірка отриманих у банку коштів і оприбуткованих у касі підприємства, а також цільового використання цих коштів; вивчення платоспроможності підприємства та причин прострочення розрахунків з іншими кредиторами; перевірка по кожному безготівковому розрахунку з підприємствами та фізичними особами відповідності їхніх даних договірним взаємовідносинам; перевірка достовірності та доцільності здійснення окремих банківських операцій; перевірка відповідності даних про наявність і рух грошових коштів; перевірка правильності кореспонденції рахунків за банківськими операціями.

Під час перевірки банківських операцій слід звернути увагу на такі запитання: чи повністю представлені банківські операції; чи правильно і цілеспрямовано використовуються отримані кредити; чи є правильними та законними операції з акредитивами.

Усі порушення чинних нормативних документів стосовно господарських операцій за банківськими рахунками виявляються суцільною перевіркою документів та взаємною звіркою регістрів обліку на відповідність.

На практиці мають місце випадки таких порушень: покриття зловживань окремими працівниками разом із касиром — проводиться заміна документів або зроблені виправлення у виписках банку відповідних сум; привласнення готівки, одержаної з банку; навмисне відображення в обліку операцій за поточним рахунком для привласнення коштів, що надійшли у банк; переведення заборгованості через відділення зв’язку з поточного рахунку в банку; неправильно складена кореспонденція рахунків тощо.

 

3. ОБЛІК ТА ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ВНУТРІШНЬОБАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

3.1.  Облік основних засобів та нематеріальних активів

Основні засоби – матеріальні активи, які банк утримує з метою використання їх у процесі виробництва, здавання в оренду іншим особам, або для здійснення адміністративних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року. Матеріальні цінності вартістю меншою або рівною 250 гривень та терміном служби більше одного року відносяться до необоротних матеріальних активів.

  Оприбуткування придбаних основних  засобів здійснюється за первісною  вартістю на підставі затверджених  Актів приймання основних засобів. Аналітичний облік основних засобів  ведеться в інвентарних картках  в автоматизованому режимі по  натурально - вартісній формі. Оцінка  основних засобів для фінансового  і податкового обліку розрізняються. Для фінансового обліку – по  первісній вартості, для податкового  обліку – по залишковій вартості. В фінансовому обліку витрати  на ремонт основних засобів  відносяться на витрати того  періоду, до якого відноситься  даний ремонт. В податковому обліку  видатки по будь – якому  ремонту ОЗ (поточний, капітальний) капіталізуються у випадку перевищення  суми видатків 5% сукупної вартості  ОЗ за станом на початок  податкового періоду. При реалізації  основних засобів визначається  різниця між ціною реалізації  та їх залишковою вартістю.

Основні засоби не придатні для роботи в результаті зносу чи старіння підлягають списанню. Для цього створена постійно діюча комісія. Списання основних засобів оформляється Актом на списання основних засобів та Актом на знищення.

Нематеріальні активи  в фінансовому та податкових обліках амортизуються однаково:  прямолінійним методом – рівними частинами протягом терміну корисного використання. Аналітичний облік нематеріальних активів та їх зносу відображається у відомості обліку нематеріальних активів, нарахованої амортизації(зносу) за рік.

Мета проведення інвентаризації ОЗ – встановлення і приведення у відповідність даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю ОЗ. Відображення в обліку результатів інвентаризації здійснюється того місяця, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року.

3.2. Облік матеріалів, заробітної плати та розрахунки з підзвітними особами

Підзвітні особи – це працівники даної установи, які отримали грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно наказу керівника. 
Підзвітні суми в бюджетних установах видаються на такі цілі:

· на господарські видатки;

· на службові відрядження;

· на наукові експедиції.

Через підзвітних осіб також може виплачуватися заробітна плата в установах, в яких за штатом не передбачено посади касира, або якщо через віддаленість обслуговуваної установи платіжна чи розрахунково-платіжна відомості не можуть бути повернуті довіреною особою в касу централізованої бухгалтерії по закінченні трьох робочих днів.

Перелік підзвітних осіб затверджується розпорядженням керівника установи. Для одержання грошей під звіт підзвітна особа звертається з заявою на ім’я керівника установи і якщо за нею не рахується заборгованості за попереднім авансом, то керівник установи дає дозвіл на видачу грошей під звіт.

Нарахуванням заробітної плати працівникам банку займається головний фахівець відділу внутрішньобанківських операцій. Первинними документами для обліку і нарахування заробітної плати є :

• Накази по особовому складу про прийом, звільнення, відпустки, переміщення, винагороди з наявністю підпису керівника банку;

• Лікарняні листи з відміткою відділу по роботі з персоналом про стаж роботи співробітника і протоколами комісії соціального страхування;

• Табеля обліку робочого часу.

Ведення вищезгаданих документів забезпечує фахівець відділу кадрів [2].

У банці діє окладна система оплати праці. Заробітна плата працівникам за першу половину місяця видається у вигляді авансу. Узагальнені відомості про розрахунки і проведені утримання по заробітній платі за місяць відбиваються в розрахункових відомостях, а відомості про виплачену заробітну плату містяться в платіжній відомості. У зв'язку з обліком оплати праці необхідно розглянути наступну кореспонденцію рахунків:

1.1.Нарахування заробітної  плати (премій, матеріальної допомоги, інших виплат).

1.2. Нарахування обов'язкових  зборів, пов'язаних з фондом оплати  праці до фондів соціального  страхування.

1.3. Нарахування працівникам  за договором підряду, за трудовою  угодою.

1.4. Нарахування по лікарняних  листах за перших 5 днів хвороби.

1.5. Утримання з працівників  банку на користь 3-х осіб (аліменти, штрафи).

1.6. Нарахування відпускних.

1.7. Проміжні (авансові) виплати.

1.8. Депонування засобів  у випадках, передбачених законодавством.

1.9. Матеріальна допомога, що підлягає оподаткуванню.

У банці поняття «зобов'язання» є зобов'язаннями по кредитуванню, що, у свою чергу, позначає зобов'язання банку надати клієнтові кредит на певних умовах:

• терміновості

• цільового характеру

• платності

• забезпеченості

• поворотності

Всі питання, пов'язані з кредитуванням, вирішуються банком і клієнтом на договірній основі за допомогою укладення кредитного договору. Цим займається кредитний відділ.

У кредитному відділі розглядаються заявки на отримання кредитів, оформляють кредитні договори і готують розпорядження операційному відділу по видачі або погашенню позик, контролюють погашення основного боргу і відсотків по ньому, оформляють додаткові угоди про пролонгацію кредитів, надають звітність про стан кредитів і сплачених відсотків. Даний відділ надає у міру потреби довідку про заборгованість по кредитах.

Найбільш поширеною формою забезпечення зобов'язань позичальника перед банком є застава майна. Для використання такої форми банк укладає з клієнтом договір застави.

Операції за поданням кредиту знаходять своє віддзеркалення в наступній кореспонденції рахунків:

• Віддзеркалення зобов'язань по кредитуванню

• Перерахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта

• Списання зобов'язань по кредитуванню

• Нарахування доходу банку

• Формування резерву під стандартну заборгованість по наданому кредиту