Фінансове планування

Одним з важливих напрямів розв'язання завдання посилення фінансової збалансованості в економіці держави є розробка, крім вищевказаних, ще низки фінансових балансів. До їх числа належать фінансові баланси галузей народного господарства, а також баланси за групами однорідних галузей (наприклад, агропромислового та паливно-енергетичного комплексів). Складання таких балансів сприяло б раціональнішому й ефективнішому використанню галузевих ресурсів і однорідних груп галузей, встановленню оптимальних пропозицій їхнього розвитку.

Важливе значення має включення до системи фінансових балансів, балансів за групами заходів. До них належать баланси створення і використання прибутку, баланс амортизаційних відрахувань, а також баланси фінансування цільових комплексних програм. Ці баланси повинні передбачати, з одного боку, обсяг фінансування за рахунок усіх джерел, а з другого — цільове використання ресурсів за видами заходів і статтями витрат.

Усі фінансові баланси, що створюють їх систему, тісно взаємозв'язані та взаємозумовлені. Провідне місце в системі фінансових балансів посідає баланс фінансових ресурсів і витрат держави. Баланс фінансових ресурсів і витрат держави — це система фінансових показників, що відображає створення і використання фінансових ресурсів у всіх секторах економіки держави. У ньому в найзагальнішій формі відображається фінансове обґрунтування прогнозу економічного й соціального  розвитку держави. Він є фінансового програмою прогнозу економічного й соціального розвитку. Баланс фінансових ресурсів держави, показуючи обсяг цих ресурсів, що мобілізуються на певному проміжку часу, та їх використання, відображає своїми результатами загальне збалансування фінансових ресурсів та їхніх витрат.

У доходній частині балансу фінансові ресурси відображають ту частину вартості валового внутрішнього продукту, яка в процесі розподілу й перерозподілу доходів і нагромаджень може бути використана на розвиток економіки держави, соціальний захист населення, соціально-культурні заходи, потреби оборони, управління та на інші заходи.

Витратна частина балансу відображає потребу держави у фінансових ресурсах, що ґрунтується на прогнозних показниках економічного й соціального розвитку, а отже  в матеріальних ресурсах, оскільки фінансові ресурси — похідна від руху матеріальних ресурсів — не можуть бути визначені без урахування матеріальної складової суспільного виробництва. Таке визначення фінансових ресурсів без урахування матеріального виробництва означає, що вартісне вираження валового внутрішнього продукту буде поза вартістю. Розрив між потребою у фінансових ресурсах і мобілізацією засвідчує відсутність взаємозв'язків у матеріальних розрахунках прогнозу економічного й соціального розвитку держави, а також необхідність їхнього уточнення. Тому баланс фінансових ресурсів і витрат держави є інструментом перевірки пропорцій розвитку економіки, узгодженості взаємодії всіх ланок фінансової системи.

Аналіз балансу, виявлення та вивчення факторів, що викликають невідповідність між величиною фінансових ресурсів і потребою в них, вивчення причин цієї невідповідності дають змогу виробити рекомендації з відшукання додаткових доходів, дотримання режиму економії. Виходячи з необхідності зростання доходів держави й скорочення витрат, можуть змінюватися прогнози темпів і пропозицій розвитку економіки держави в цілому й певних галузей народного господарства зокрема, спрямування витрат фінансових ресурсів та інші показники.

Баланс фінансових ресурсів і витрат держави є балансовим розрахунком і вихідним документом, на основі якого в подальшому визначаються узагальнені рамки, пропорції інших фінансових балансів, забезпечуються узгодженість і взаємозв'язок усіх фінансових балансів.

Важливу роль відіграє розробка не тільки прогнозного балансу фінансових ресурсів, а й складання звітного. У звітному балансі відображаються кінцеві результати створення й використання фінансових ресурсів у всіх секторах економіки, розміри грошових доходів і нагромаджень, рівень перерозподілу й цільове використання коштів. Такий баланс містить достатній матеріал для аналізу тенденцій і закономірностей створення та використання фінансових ресурсів у державі. Він є інформаційною базою для прогнозних розрахунків як на короткий період, так і на віддалений час, використовується для економіко-математичного моделювання руху фінансових ресурсів в економіці в цілому, в певних її секторах, у галузях господарства та між ними, а також для перевірки кількісної залежності й взаємозв'язку між обсягом фінансових ресурсів, валовим внутрішнім продуктом, грошовими доходами населення.

Баланс фінансових ресурсів створює підґрунтя для наступної роботи зі складання проекту державного бюджету, встановлює взаємозв'язок державного бюджету із загальною величиною фінансових ресурсів держави, валовим внутрішнім продуктом. Якщо говорити, що баланс фінансових ресурсів держави — це фінансова програма прогнозу економічного і соціального розвитку держави, то державний бюджет конкретизує цю програму в адресному, територіальному, галузевому розрізах. Збалансованість фінансового балансу держави означає, що продукт державного бюджету також буде збалансованим. Водночас між балансом фінансових ресурсів і витрат держави та державним бюджетом є певні відмінності в їхньому призначенні, обсязі й складі доходів і витрат тощо.

Призначення балансу фінансових ресурсів і витрат держави, як вказувалося вище, полягає у виявленні узагальнених фінансових зв'язків в економіці, визначенні загального обсягу фінансових ресурсів держави та їх використання, встановленні можливостей фінансового забезпечення показників прогнозу економічного й соціального розвитку держави.

Баланс фінансових ресурсів, на відміну від бюджету, не має адресного характеру, а є підґрунтям для визначення адресних завдань при складанні державного бюджету. Призначення ж державного бюджету полягає у формуванні й використанні централізованого фонду фінансових ресурсів держави на цілі розширеного відтворення і  соціальні потреби відповідно до наявної фінансової політики. Відображаючи об'єктивну необхідність розподільчих і перерозподільчих процесів в економіці і концентрації в розпорядженні держави певної частки фінансових ресурсів, він тим самим є конкретно-адресним документом. За його допомогою досягається кінцева взаємоузгодженість усієї системи фінансових балансів.

За своїм змістом баланс фінансових ресурсів та витрат держави ширший, ніж державний бюджет, оскільки баланс охоплює як фінансові ресурси бюджету, так і власні ресурси підприємств, організацій, установ, приріст довгострокових вкладів населення, ресурси централізованих фондів цільового призначення (крім тих, які ввійшли до складу бюджету).

Державний бюджет, внаслідок його завдань і механізму розробки, складається лише на рік з поквартальною розбивкою. Баланс фінансових ресурсів держави складається на рік (без розбивки за кварталами), а також на перспективу. Баланс фінансових ресурсів починає розроблятися заздалегідь, ще до складання державного бюджету. Для його розрахунку необхідні дані в галузевому й відомчому розрізах.

Баланс фінансових ресурсів і витрат держави тісно пов'язаний з балансом грошових доходів і витрат населення. Баланс грошових доходів і витрат населення — це система взаємозв'язаних показників, що відображають створення грошових доходів населення та їхнє використання. За його допомогою встановлюються як фінансові відносини населення з державою, підприємствами, організаціями, установами, так і рух коштів населення в готівковій і безготівковій формах. Основне призначення цього балансу — прогнозування грошових доходів населення за їхніми видами: заробітна плата робітників і службовців, грошові доходи від колективних сільськогосподарських підприємств, надходження з фінансової системи; обґрунтування прогнозів товарообігу в роздрібній торгівлі та сфері платних послуг, прогнозування обов'язкових платежів і добровільних внесків у формі податків і зборів, які надходить до бюджету, внесків за всіма видами страхування; залучення коштів населення у вклади та цінні папери; забезпечення збалансованості між доходами й витратами населення. 

Завдяки тому, що кінцеві результати даного балансу показують відповідність між грошовими доходами й витратами населення, цей баланс, як і баланс фінансових ресурсів та витрат держави, дає змогу контролювати загальні пропозиції прогнозу економічного й соціального розвитку держави. Для збалансованого розвитку економіки рівновага грошових доходів і витрат населення є такою ж важливою, як і повне забезпечення фінансовими ресурсами всіх потреб держави. Тому показники балансу фінансових ресурсів і витрат держави та балансу грошових доходів і витрат населення доповнюють один одного. Зв'язки цих балансів ґрунтуються і на наявності в них однакових статей доходів і витрат.

У доходах балансу грошових доходів і витрат населення, зокрема, показується розмір виплачуваних пенсій, стипендій, різних видів грошової допомога. Ці ж показники відображаються у витратах балансу фінансових ресурсів держави. Обсяг витрат на соціально-культурні заходи у витратній частині балансу фінансових ресурсів повинен бути узгоджений з показником доходів населення щодо заробітної плати працівників установ, які утримуються за рахунок бюджету. Величина заробітної плати (загальний фонд оплати праці), що відображається у грошових доходах населення, є базою для розрахунку таких статей балансу фінансових ресурсів, як податки та платежі населення, відрахування до пенсійного фонду, фонду зайнятості. Податки й платежі населення державі показують у доходах балансу фінансових ресурсів держави та у витратах балансу населення. Показник приросту заощаджень у вкладах та цінних паперах у витратах балансу доходів і витрат населення відображають у доходах балансу фінансових ресурсів держави.

Менш тісний взаємозв'язок має баланс фінансових ресурсів і витрат держави з платіжним балансом. Платіжний баланс — це система показників, що характеризує співвідношення грошових надходжень країни з-за кордону й платежів за кордон за певний проміжок часу. Він є кількісним і якісним вираженням масштабів, структури й характеру участі країни в міжнародному поділі праці, системі світогосподарських зв'язків. Платіжний баланс включає рахунок поточних операцій та рахунок рухів капіталів і фінансів. Рахунок поточних операцій відображає платежі й надходження за товари й послуги, доходи й платежі за інвестиціями й поточними трансфертами. Рахунок капіталів та фінансів включає рух іноземних інвестицій та кредитів. Співвідношення між платежами й надходженнями за цими рахунками і загалом за балансом визначається дебетовим чи кредитовим сальдо. Платіжний баланс є активним, якщо країна одержала з-за кордону платежів на більшу суму, ніж здійснила платежів.

Взаємозв'язок балансу фінансових ресурсів і витрат держави з платіжним балансом здійснюється через показник обслуговування зовнішнього боргу у витратній частині балансу фінансових ресурсів при пасивному сальдо платіжного балансу.

Активне сальдо платіжного балансу означає приріст фінансових ресурсів держави і відображається в доходній частині балансу фінансових ресурсів держави.

Головним напрямком удосконалення системи фінансових балансів при цьому є забезпечення методологічної єдності й кількісного взаємозв'язку показників балансу фінансових ресурсів і витрат держави як провідного балансу цієї системи, насамперед з державним бюджетом, балансом доходів і витрат населення, платіжним балансом та іншими фінансовими балансами. Необхідно вдосконалювати наявні балансові методи фінансового планування і прогнозування, розробляти й впроваджувати економіко-математичні моделі прогнозування показників фінансових балансів. 

1.5. Баланс фінансових  ресурсів і витрат регіонів

Важливою передумовою побудови демократичної держави є фінансова незалежність органів місцевого самоврядування, що означає можливість самостійного вирішення питань комплексного фінансового забезпечення економічного й соціального розвитку даної території, яка входить до компетенції відповідного рівня місцевого управління.

Фінансова незалежність місцевого самоврядування має ґрунтуватися на оптимальному врахуванні інтересів держави, підприємницьких структур, населення і місцевої влади, 3 огляду на це важливим чинником є створення фінансового механізму, який дає змогу узгодити інтереси підприємств, територій і держави в ефективному використанні ресурсів. Такий фінансовий механізм не повинен зводитися до проблеми формування місцевих бюджетів, а включати всю сукупність відносин щодо розподілу й використання фінансових ресурсів, які створюються на даній території. Через це одним з важливих напрямків фінансової діяльності є складання балансу фінансових ресурсів і витрат відповідної території.

Баланс фінансових ресурсів і витрат території — це документ, який відображає створення і використання фінансових ресурсів у межах даного адміністративно-територіального утворення.Основне завдання балансу полягає в тому, щоб відобразити: весь обсяг фінансових ресурсів, які створюються і використовуються на відповідній території, у всіх секторах економіки незалежно від підпорядкування, відомчої приналежності господарських суб'єктів; обсяг фінансових ресурсів, що акумулюються і перерозподіляються бюджетом даного територіального утворення; взаємовідносини бюджету території з вищими бюджетами.

Важливим призначенням балансу фінансових ресурсів і витрат території є вплив на процес суспільного виробництва з метою підвищення його ефективності. Баланс є інформаційною базою, вихідним документом для аналізу виробничої  та фінансової діяльності галузей економіки території, для розробки й впровадження раціональних методів мобілізації коштів та їхнього використання, здійснення заходів щодо підвищення ефективності роботи підприємств, організацій та установ.

Баланс фінансових ресурсів і витрат території дає можливість:

—визначити загальний обсяг фінансових ресурсів території, а також оптимальну величину фінансових ресурсів, які можуть бути спрямовані на розв'язання завдань у майбутньому; — забезпечити відповідність між фінансовими ресурсами й планами соціально-економічного розвитку територій;

—виявити збалансованість фінансових ресурсів, необхідних для повного забезпечення заходів щодо економічного й соціального розвитку території;