Бюджетування діяльності суб'єктів господарювання

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Кафедра фінансів

 

 

 

Є.С. Гордієнко

 

 

 

 

БЮДЖЕТУВАННЯ  ДІЯЛЬНОСТІ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

 

 

Опорний конспект лекцій з курсу

для студентів напряму  підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит» 

спеціалізації «Фінанси», «Банківська справа» та напряму  підготовки 6.030509 «Облік і аудит» денної та заочної  форм навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Донецьк  2012

ЗМІСТ

 

Передмова Змістовий модуль І. Організаційні основи бюджетування діяльності суб’єктів господарювання
1.	Становлення бюджетування в Україні Сутність та значення бюджету суб’єкту господарювання 1.2. Інфраструктура бюджетного процесу. Аналітичний, обліковий, організаційний і програмно-технічні складові 1.3. Роль бюджетів у  прийнятті фінансових рішень
2.	Методичні основи бюджетування у суб’єктів господарювання 2.1. Складові бюджетування 2.2. Алгоритм розробки методичних основ бюджетування 2.3. Рекомендації по складанню бюджетів витрат центрів відповідальності на плановий рік
3.	Розробка організаційної та фінансової структури суб’єктів господарювання 3.1. Основи управління за центрами відповідальності 3.2. Типи центрів відповідальності та їх характеристика 3.3. Формування центрів фінансової відповідальності підприємства 3.4. Фінансова структура суб’єкту господарювання та її формування
4.	Бюджетне управління як частина системи управління суб’єктів  господарювання 4.1. Сутність бюджетного  управління 4.2. Бюджет у системі  планів суб’єктів господарювання 4.3. Бюджет у циклі  управління  4.4. Бюджетне та стратегічне управління
5	Розробка облікової політики суб’єктів господарювання 5.1. Основні принципи облікової політики 5.2. Розробка принципів обліку готової продукції і реалізації 5.3. Розробка принципів формування собівартості продукції 5.4. Розробка принципів обліку майна 5.5. Розробка принципів обліку дебіторської / кредиторської заборгованості 5.6. Визначення методів розрахунку лімітів 5.7. Організаційні основи облікової політики
Змістовий модуль ІІ. Особливості формування бюджетів суб’єктів господарювання
6.	Розробка системи бюджетів 6.1. Бюджетна структура суб’єктів господарювання 6.2. Формування бюджетної системи у суб’єктів господарювання
7.	Особливості бюджетного процесу у виробництві 7.1. Фінансовий і інвестиційний цикли у виробництві і галузеві особливості бюджетного процесу 7.2. Структура зведеного бюджету виробничого суб’єкту господарювання 7.3. Вибір тривалості бюджетного періоду. Типи бюджетів по ступеню тривалості. Поточне і стратегічне бюджетування в промисловості
8.	Розробка операційних бюджетів у суб’єктів господарювання 8.1. Види операційних бюджетів та їх особливості 8.2. Бюджет продажів 8.3. Бюджет виробництва 8.4. Бюджет прямих витрат на матеріали 8.5. Бюджет прямих витрат на оплату праці 8.6. Бюджет амортизаційних відрахувань 8.7. Бюджет загальновиробничих витрат 8.8. Бюджет витрат на збут 8.9. Бюджет управлінських (загальноцехових) витрат 8.10. Бюджет податкових платежів 8.11. Бюджет виплат по фінансовій діяльності 8.12. Формування зведеного бюджету доходів і витрат
9.	Зміст і технологія складання фінансових бюджетів 9.1. Види фінансових бюджетів та принципи їхньої побудови 9.2. Бюджет руху грошових коштів 9.3. Бюджет активів і пасивів (бюджет по балансовому листу) 9.4. Капітальний бюджет      9.5. Організація фінансової роботи з виконання бюджетів
10.	Відповідальність та мотивація в бюджетуванні 10.1. Взаємозв’язок основної мети суб’єкту господарювання за мотивації персоналу 10.2. Система матеріального стимулювання як інтегральна частина бюджетування 10.3. Показники преміювання працівників окремих підрозділів та суб’єктів господарювання

 

 

 

ПЕРЕДМОВА

 

Динамічний розвиток ринкових відносин в Україні, прагнення до побудови відкритої економічної моделі національної економіки, інтеграція у світові процеси глобалізації висувають нові вимоги і формують відмінні від існуючих стандартів діяльності вітчизняних суб'єктів господарювання. Перегляду підлягають методи керування фінансами підприємства, планування фінансово-господарської діяльності, контролю; фактори мотивації персоналу; принципи побудови організаційної структури; стратегія розвитку підприємства.

Здійснені перетворення висувають необхідність посилення значимості бюджетних категорій у мікроекономічному середовищі, виникає потреба в синхронному коректуванні бюджетних функцій, бюджетних задач, пошуку додаткових інструментів процесу бюджетування. Відбувається запозичення поняття "бюджет" мікросередовищем (підприємствами) у макросередовища (держави). Процес запозичення в основу ставить сутність бюджету як плану, що має на увазі наростаючу адекватну потребу в якісному фінансовому плануванні на макрорівні, як шляху стабільної діяльності вітчизняного суб'єкта господарювання.

У широкому розумінні бюджетування з'являється як система регулярного економічного керування, що спрямована на оптимізацію фінансових потоків, як інструмент організації обліку і контролю фінансових ресурсів, як загальна концепція методології фінансового планування й універсальний інструмент керування ресурсами організації.

Система бюджетування є невід'ємною частиною й основою управлінського обліку підприємства, підвищує ефективність управління, вносить системний характер у взаємодію структурних підрозділів підприємства. Система бюджетування є гарантією для керівника у своєчасному реагуванні на зміни внутрішніх факторів, коливання ринкової інфраструктури.

Ціль організації бюджетування - ріст економічної ефективності і зміцнення фінансової стійкості підприємства за допомогою координації діяльності всіх його структурних підрозділів, спрямованої на досягнення кількісно і якісно визначеного кінцевого результату діяльності.

Результатом організації бюджетування є: становлення системи регулярного фінансового планування, аналізу і контролю на підприємстві; можливість складання зведеного бюджету підприємства на різні тимчасові інтервали (місяць, квартал, півріччя, рік і ін.); ефективне керування підприємством як комплексною виробничо-економічною системою; ріст кваліфікації персоналу підприємства у наслідок вивчення й активного використання методичних документів системи організації бюджетування; ріст відповідальності менеджерів різного рівня за виконувану ділянку роботи шляхом складання і виконання відповідного бюджету; поліпшення показників фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому і т.д.

 

1. СТАНОВЛЕННЯ БЮДЖЕТУВАННЯ В УКРАЇНİ

1.1 Сутність та значення бюджету суб’єкту господарювання

 

İснують різні трактування  поняття бюджету. Часто його ототожнюють  з планом. Вони не є тотожними, хоча основу плану підприємства завжди складає  зведений бюджет.

Бюджет – це кількісне вираження централізовано встановлюваних показників плану підприємства на визначений період по:

• використанню капітальних, товарно-матеріальних, фінансових ресурсів;
• залученню джерел фінансування поточної й інвестиційної діяльності;
• доходах і витратах;
• рухові грошових коштів;
• інвестиціях (капітальних і фінансових).

Визначальними характеристиками бюджету підприємства є формалізація (кількісне вираження), централізація і ”наскрізний характер” (системність).

Поняття ”кількісне вираження” означає, що бюджет – це насамперед набір цифр. План же, крім бюджетних цифрових показників, як правило, містить у собі перелік конкретних заходів щодо досягнення економічних показників.

Іншим істотним моментом є те, що бюджет охоплює тільки централізовано встановлювані апаратом управління (директивні) показники для окремих підрозділів (центрів відповідальності). Методологія бюджетування на окремих підприємствах може відрізнятися. Має місце планування ”зверху вниз” (проекти бюджетів підрозділів розробляють служби апарату управління); ”з низу на гору” (проекти бюджетів розробляють безпосередньо підрозділи); зустрічне планування (проекти бюджетів розробляють підрозділи з наступним коригуванням службами апарату управління). Однак, в кінцевому підсумку, затвердження бюджетних показників бюджетів здійснюється ”апаратом управління (директивним органом) – підрозділами (центр відповідальності за виконання затверджених показників бюджетів)”.

Бюджетування має наскрізний характер. ”Наскрізний” характер бюджетування (системність) означає, що в бюджетному процесі сукупність бюджетів окремих центрів відповідальності в обов'язковому порядку формує зведений бюджет підприємства в цілому. Іншими словами, в кінцевому підсумку об'єктом бюджетування служить бізнес підприємства як єдине ціле, і показники бюджетів для окремих підрозділів і по окремих сегментах господарської діяльності встановлюються, виходячи з критерію максимізації кінцевих фінансових результатів підприємства в цілому, а не лише підвищення ефективності конкретного окремого сегмента.

Отже, бюджет – це ”верхівка айсберга”, формалізоване вираження витрат і ефекту по сукупності затверджених планових (управлінських) рішень для компанії в цілому й у розрізі окремих підрозділів і сегментів діяльності. Бюджет не може існувати поза планом, так само як форма не може існувати поза змістом. З іншого боку, - планування на підприємстві може здійснюватися без складання зведеного бюджету, як розробка цільових показників для окремих підрозділів і по окремих сегментах виробничо-фінансового циклу, без ”наскрізного” охоплення бізнесу.

Бюджет підприємства, як і бюджет держави, завжди розробляється на визначений часовий інтервал, що називається бюджетним періодом. Підприємство може одночасно складати кілька бюджетів, що розрізняються за тривалістю бюджетного періоду (поточний квартальний бюджет, середньостроковий річний бюджет, довгостроковий ”бюджет розвитку” на 3–5 років і т.д.). Правильний вибір тривалості бюджетного періоду є однієї з важливих передумов ефективності системи бюджетного планування в цілому.

Варто також розрізняти поняття бюджет і бюджетування. Бюджет – це насичений кількісними показниками документ, відповідно до якого підприємство веде свою господарську діяльність. Бюджетування – це процес складання і реалізації даного документа в практичній діяльності підприємства.

Бюджетування – це частина управлінського обліку й загальної технології управління. Систему бюджетування почали впроваджувати з метою оптимізації процесу прийняття управлінських рішень, оскільки нині уже недостатньо приймати рішення на основі інтуїції та особистого уявлення про стан справ, потрібно передбачати (тобто управляти). З метою передбачення можливих проблем у майбутньому та оцінки їх наслідків, прийнятих управлінських рішень, на сучасних підприємствах почали впроваджувати систему бюджетування.

Бюджетування розглядають з трьох основних позицій:

1. Процес трансформації планів діяльності підприємства в показники доходів і витрат, платежів і надходжень, тобто в фінансово-економічні показники.
2. Інструмент підвищення відповідальності керівників за витрати досягнення поставлених цілей і одержання конкретних результатів.
3. Технологію інформаційно-аналітичної підтримки управління, призначену для підвищення економічної обґрунтованості рішень, що приймаються керівництвом.

Бюджетування дозволяє підприємству отримати переваги перед конкурентами через створення ефективної системи управління ресурсами. На основі інтеграції управлінських та інформаційних технологій підвищення ефективності управління також стало реальним.

Бюджетування можна  охарактеризувати як цілісну інтегровану інформаційну систему, яка забезпечує взаємозв’язок і взаємоузгодженість процесів планування, контролю, аналізу та прийняття управлінських рішень на рівні окремих структурних підрозділів та підприємства в цілому.

Сутність бюджетування полягає в плануванні діяльності підприємства відповідно до стратегічних і тактичних цілей, яке втілюється в конкретних показниках бюджетів, спрямованих на виконання конкретних корпоративних завдань, дані яких ідентифікуються засобами бухгалтерського обліку.

Основним завданням бюджетування є забезпечення управлінців інформацією про діяльність окремих центрів відповідальності та підприємства в цілому через механізм виконання бюджетів. Для комплексної оцінки діяльності центрів відповідальності вводять контрольні показники виробничо-господарської діяльності.

Впровадження  системи бюджетування передбачає кілька етапів:

• бізнес-діагностику;
• формування концепції;
• визначення цілей;
• завдання і принципи побудови;
• склад і структура системи бюджетування.

Діагностика підприємства дає змогу оцінити поточний стан системи управління та ефективність діючої системи фінансового планування і контролю з точки зору повноти, достовірності та оперативності надання інформації різним рівням управління для прийняття рішень.

Структура системи бюджетування ґрунтується на визначенні центрів фінансової відповідальності, форм і регламентів.

Після цього  описують процеси планування, контролю та аналізу, визначають порядок розробки та впровадження системи, що передбачає побудову:

• основного консолідованого, зведеного (генерального) плану;
• бюджетів окремих структурних підрозділів.

1.2 Інфраструктура бюджетного процесу. Аналітичний, обліковий, організаційний і програмно-технічні складові

 

Впровадженню системи  бюджетування на підприємстві необхідний ряд обов'язкових умов, без яких ця система не зможе працювати.

По-перше, підприємство повинне мати у своєму розпорядженні відповідну методологічну і методичну базу розробки, контролю й аналізу виконання зведеного бюджету, а працівники управлінських служб повинні бути досить кваліфікованими, щоб уміти застосовувати цю методологію на практиці. Методична і методологічна база складання, контролю й аналізу виконання зведеного бюджету представляє собою аналітичний блок (або складову) бюджетного процесу.