Бюджетна система України

Учні І-ІV класів із малозабезпечених сімей харчуються в школі безплатно. Тому при плануванні видатків на харчування по школі використовують показник дітодень, який розраховують шляхом множення середньорічної кількості учнів на кількість  днів функціонування школи в рік.

Розглянемо порядок планування видатків на прикладі Васловівського НВК І-ІІІ ст. Кошторисом на поточний рік для даного закладу передбачено надходження у сумі 2 158 950 грн. Щодо видатків, то передбачається здійснення лише поточних видатків у розмірі 2 158 950 грн. (Додаток Ц).

Найбільшу частку у загальному розмірі видатків займають витрати  на оплату праці працівників бюджетних  установ – 1 053 300 грн. Також досить велику суму коштів виділено на видатки за категорією 2120 “Нарахування на заробітну плату” у розмірі 382 100 грн. У плані асигнувань Васловівського НВК зазначається весь перелік видатків, що будуть здійснюватися протягом 2013 року. В ньому також зображено їх плановий місячний розподіл. Можна побачити, що з січня поточного року по травень витрати на оплату праці мають здійснюватися у середньому в сумі 87 000 грн., а вже з червня і протягом наступних періодів ця сума збільшується до 203 600 грн. Вкінці року спостерігається зменшення цієї суми до вищезазначеної (Додаток Ч).

Підставою для нарахування фонду заробітної плати є штатний розпис. У штатному розписі Васловівського НВК І-ІІІ ступенів на 1.01.2013 року  визначено, що кількість класів становить 10 при тому, як учнів у школі є 163. Оскільки школа є навчально-виховним  комплексом, то у штатному розписі зазначені дані про кількість груп – 3 та кількість дітей у групі - 50. Крім цього, у даному документі зазначаються посади працівників, тарифний розряд, оклад, місячний фонд заробітної плати, який дорівнює 22680, 81 грн., а також штат в кількості 29,65 штатних одиниць (Додаток Ш).

Всю інформацію про заробітну  плату працівників, надбавки за вислугу  років, кількість годин  роботи в  тиждень по І-ІV, V-ІХ, Х-ХІ класах, доплату  за перевірку зошитів, керівництво гуртком та інші доплати можна побачити у тарифікаційному списку вчителів та інших працівників на відповідну дату. З тарифікаційного списку вчителів Васловівського НВК видно, що найбільшу заробітну плату отримує Перепелюк М.М. – 3938, 90 грн., яка є вчителем географії, а найменшу заробітну плату – 447, 75 грн. отримує Романчук М.І. Затверджує тарифікаційний список директор школи (Додаток Щ).

В більшості випадків усі  вчителі мають надбавки до заробітної плати. Надбавка за вислугу років виплачується вчителям в такому ж відсотковому співвідношенні, що і працівникам ДНЗ. За класне керівництво у І-ІV класах  надбавка 20% ставки заробітної плати, у V-ІХ класах – 25% ставки заробітної плати.

Доплата за перевірку зошитів і письмових робіт з української мови становить 20%, перевірку зошитів з математики – 15% та перевірку зошитів з іноземної мови - 10%.

У даному закладі, як і в  дошкільному здійснюється розрахунок до бюджету на відповідний рік. У  ньому зазначені всі види видатків за економічною класифікацією та методи їх обчислення (Додаток Ь).

Охорона здоров'я - один з пріоритетних напрямів державної діяльності. Держава формує політику охорони здоров'я в Україні та забезпечує її реалізацію. Система закладів охорони здоров’я включає: лікарні, спеціалізовані медичні заклади, поліклініки і амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти, санітарно-епідеміологічну службу.

На сьогоднішній день фінансування охорони здоров’я здійснюється за

рахунок державного та місцевих бюджетів, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством.

Кошти державного та місцевого  бюджетів, асигновані на охорону здоров’я, використовуються для забезпечення населенню гарантованого рівня  медико-санітарної допомоги, фінансування державних і місцевих програм  охорони здоров’я, фундаментальних  наукових досліджень з цих питань.

За рахунок державного та місцевих бюджетів фінансуються загальнодоступні для населення заклади охорони  здоров’я. Кошти, не використані закладом охорони здоров’я, не вилучаються  і відповідне зменшення фінансування на наступний період не провадиться [11].

Для визначення витрат на утримання  установ охорони здоров’я застосовують такі сітьові показники, як: кількість лікарняних ліжок, лікарських відвідувань, ліжко-днів, лікарських посад.

Кількість лікарняних ліжок - головний сітьовий показник для визначення витрат на утримання стаціонарних лікарень. У територіальному розрізі цей показник планують виходячи з демографічних, соціально-економічних, культурно-побутових та інших умов. Зокрема, враховують віковий склад населення, розподіл за статтями, видами зайнятості тощо.

Для визначення потреби в  лікарняних ліжках використовують показники - процент госпіталізації та оборот ліжка. Процент госпіталізації - це відношення кількості хворих, направлених на госпіталізацію до загальної чисельності населення. Оборот ліжка - це відношення кількості днів функціонування ліжка в рік до середньої тривалості перебування хворого в лікарні.

Потреба в лікарняних ліжках - це відношення чисельності населення помноженого на % госпіталізації до обороту ліжка помноженого на 100%.

Кількість лікарських відвідувань - показник, що використовується для визначення витрат на придбання медикаментів і перев’язувальних засобів при амбулаторному обслуговуванні населення. Кількість відвідувань у поліклініці визначають виходячи з кількості лікарських посад, кількості годин роботи лікаря на день, норми прийому хворих на годину (в поліклініці - 5 чол. на годину, надання допомоги вдома - 2 чол. на годину) та кількості робочих днів на рік.

Кількість ліжко-днів - показник для визначення витрат на харчування хворих і придбання медикаментів. Його розраховують множенням середньорічної кількості ліжок на кількість днів функціонування ліжка протягом року. При цьому слід ураховувати, що кількість днів функціонування одного ліжка на рік по кожному профілю різна і визначається з урахуванням фактичних даних за минулі роки.

Визначають також середньорічну  кількість лікарських посад та лікарняних ліжок, враховуючи їх зміни протягом року. Відповідно до кількості ліжок  визначають штати лікарів, середнього і молодшого медичного персоналу. Крім зазначених посад, у лікарнях залежно  від кількості ліжок передбачаються додатково посади чергового лікаря, рентгенолога, фізіотерапевта, зубного  лікаря тощо.

Кількість лікарів для  стаціонарних лікарень визначають за нормативами поданими в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Нормативи лікарів для  стаціонарних лікарень

Назва відділення	Назва посади лікаря	Кількість ліжок на одну посаду
Терапевтичне	Терапевт	20-25
Хірургічне, травматологічне, ортопедичне	Хірург	20-25
Урологічне	Уролог	15-20
Акушерське, пологове	Акушер-гінеколог	15
Шкірно-венеричне	Дерматолог, венеролог	30

 

При визначенні чисельності  середнього та молодшого персоналу  виходять із кількості ліжок за нормою та кількості посад на один цілодобовий пост. Кількість середнього та молодшого медичного персоналу встановлюються у поліклініках за нормами на одну лікарську посаду. Так, на одну посаду лікаря передбачається одна посада середнього медичного персоналу та дві посади на одну посаду хірурга. Кількість молодшого медичного персоналу обчислюється з розрахунку одна посада на кожну посаду лікаря-хірурга та одна посада на дві посади лікарів інших спеціальностей.

Кількість лікарських посад - показник, що використовується для визначення витрат з амбулаторно-поліклінічного обслуговування населення. Згідно з діючими нормами на 10 тис. міського населення передбачено 11,8 посади лікаря, а для районних поліклінік сільських районів - 17,2.

Посадові оклади працівників  закладів охорони здоров’я встановлюються з урахуванням кваліфікаційних вимог на підставі штатного розпису і відображаються у тарифікаційному списку. Оплата праці працівників здійснюється за фактично відпрацьований час, виходячи з посадового окладу (тарифної ставки), або в залежності від виконання норм виробітку і відрядних розцінок з урахуванням підвищень, доплат та надбавок, передбачених діючим законодавством. Заробітна плата граничними розмірами не обмежується.

Керівникам закладів охорони  здоров'я та їх структурних підрозділів  із числа фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою  посадові оклади встановлюються, виходячи з тарифних розрядів посад фахівців відповідної кваліфікації, з урахуванням  підвищення на 10-20% у залежності від  обсягу роботи: на 10% - при кількості посад фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою до 3 одиниць; на 15% - понад 3 до 10 одиниць (включно); на 20% - понад 10 одиниць.

Заступникам керівників закладів охорони здоров'я, заступникам керівників структурних підрозділів цих  закладів та установ посадові оклади встановлюються на 5-15% нижче від  посадового окладу відповідного керівника, а головному бухгалтеру - на 10-30% [23].

Доплата за вислугу років  здійснюються у таких розмірах, що і для працівників ДНЗ і  загальноосвітніх шкіл. Підвищення посадових  окладів також здійснюється у  разі наявності у працівників  кваліфікаційної категорії.

Слід відмітити, що видатки  установ охорони здоров’я згідно з економічною класифікацією  включають поточні видатки, а  саме: оплату праці працівників бюджетних  установ, нарахування на заробітну  плату, придбання предметів і  матеріалів, видатки на відрядження, оплату послуг з утримання бюджетних  установ, оплату комунальних послуг та енергоносіїв та інші,  а також  капітальні видатки: придбання капіталу, в тому числі придбання обладнання і предметів довгострокового  користування, капітальне будівництво  та капітальний ремонт.

Розмір видатків на утримання  установ охорони здоров’я визначається кошторисом доходів та видатків на відповідний рік. Так, кошторисом  Заставнівської центральної районної лікарні передбачені надходження у сумі 1 296 800 грн. На цю ж саму суму заплановані видатки, зокрема за кодом 2110        “Оплата праці” видатки становлять 835 300 грн. Видатки на придбання товарів і послуг дорівнюють 109 800 грн., значну суму також займають видатки на медикаменти та перев’язувальні матеріали – 65 300 грн., видатки на оплату комунальних послуг – 16 000 грн. Щодо капітальних видатків, то слід зазначити, що на 2013 рік кошторисом вони не передбачені (Додаток Ю).

Для фінансування охорони здоров’я та інших важливих сторін існування держави, крім кошторису необхідно мати затверджений план асигнувань. План асигнувань Заставнівської центральної лікарні передбачено у сумі 1 296 800 гривень з розподілом по місяцях. Як і в попередній випадках найбільше видатків здійснюється на оплату праці  працівників бюджетних установ (Додаток Я).

Невід’ємним елементом при  визначенні фонду заробітної плати  є штатний розпис, яким затверджено штат у кількості 24, 25 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати 38 123 грн. В цьому документі зазначається посада лікаря та відомості про доплати (Додаток АА).

Детальнішу інформацію щодо розрахунку потрібного обсягу видатків можна побачити у додатку АБ, в якому широко розкрита методика розрахунку видатків по кожній категорії.

Отже, в даній темі ми ознайомились з основними виробничими показниками  дошкільних навчальних закладів, з  виробничими показниками загальноосвітніх шкіл та виробничими показниками  охорони здоров’я. Детально розглянули по кожній сфері кошторис, план асигнувань, штатний розпис, визначили основні джерела фінансування закладів охорони здоров’я, дошкільних навчальних закладів й загальноосвітніх шкіл та ознайомились з системою та особливостями оплати праці працівників цих установ.

ТЕМА 6. ВИДАТКИ  БЮДЖЕТУ НА МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

 

 

 

Стаття 140 Конституції України  визначає місцеве самоврядування як право територіальної громади - жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селищ, міста самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції і законів України [1].

Закон України «Про місцеве  самоврядування в Україні» трактує  основні принципи, на основі яких діють  органи місцевого самоврядування в Україні. До таких принципів належать:

1. Народовладдя - передбачає безпосередньо самоврядування, владу народу.

2. Законність - місцеве самоврядування  у своїй діяльності керується  Конституцією, законами, іншими нормативно-правовими  актами та не виходить за  їхні межі.

3. Гласність - передбачає оприлюднення інформації про діяльність місцевих громад.

4. Колегіальність - в основу цього принципу полягає формування рад, які б виконували функції, покладені на органи місцевого самоврядування.

5. Виборність - передбачає представництво інтересів кожної громади.

6. Поєднання місцевих  та державних інтересів – органи  місцевого самоврядування мають  забезпечувати виконання державних  програм.