Використання грошових коштів

У наш час, в зв’язку з наявністю  в Україні проблем, пов’язаних з  рівнем та дисципліною оплати праці, характеризувати діяльність підприємства, оминувши це питання, неможливо. Станом на 01.01.2004 року середньоспискова чисельність працюючих на ТОВ Вічунай-Україна”складала 100 чоловік, що повністю задовольняє потреби підприємства у трудових ресурсах. Заробітна плата працівникам виплачується регулярно, 2 рази на місяць як того і вимагає чинне трудове законодавство. Заборгованість з виплати заробітної плати відсутня. При цьому варто зазначити, що фонд оплати праці за період з 1 січня 2004 року по 1 січня 2005 року зріс більш ніж на 47 відсотків і склав на у грудні 2004 року 180 тис. грн. При цьому середня заробітна плата за 2004 рік виросла з 900 грн. до 1800 грн. (мова йде про нараховану заробітну плату за вирахуванням прибуткового податку та внесків до соціальних фондів, що утримуються з суми оплати праці). Не менш важливим є й те, що заробітна плата на підприємстві завжди виплачується у грошовій формі.

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ

2.1 Організація  готівкових розрахунків  на підприємствах України

Розрахунки підприємств за допомогою  готівкових грошових коштів (касові операції) здійснюються за певними правилами, встановленими чинним законодавством в області організації готівкогового обігу. Основний документ, який регулює порядок ведення касових операцій –це Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затверджене ухвалою Правління Національного банку України  від 15.12.2004 р. №637 [6].

Порядок організації готівкових розрахунків  підприємств включає, зокрема, організацію  зберігання наявних коштів в касі підприємства, порядок встановлення ліміту каси, порядок  оформлення касових  документів, у тому числі видачу готівки під звіт, ведення касової книги.

Розрахунки готівковими коштами  підприємства між собою і з  громадянами можуть здійснювати  як за рахунок коштів, отриманих  з кас банків, так і за рахунок  виручки, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг) і інших касових надходжень.

Якщо розрахунки проводяться шляхом внесення готівки до установ банків для подальшого переліку їх на рахунки  підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки є для покупців (платників засобів) готівкою, а  для підприємств –продавцов (одержувачів засобів) –безготівковими.

Прийом, зберігання і  витрачання наявних  грошових коштів на підприємстві здійснюється тільки через касу.

Касою називається приміщення або  місце здійснення готівкових розрахунків, а також прийому, видачі, зберігання наявних засобів, інших цінностей і касових документів.

Ліміт залишку готівки в касі (далі –лімит каси) – це граничний  розмір готівки, яка може залишатися в касі підприємства у неробочий  час. Тобто зберігати в своїй  касі готівку у неробочий час, підприємство має право тільки в межах затвердженого ліміту каси. Вся готівка, яка є в касі понад встановлений ліміт, в кінці дня обов'язково повинна бути здана в банк.

Відособлені підрозділи підприємств  — можуть здавати готівку безпосередньо  в каси такого підприємства або в будь-який банк для її перекладу і зарахування на банківські рахунки.

Здавати готівку можна для зарахування  на будь-який банківський рахунок  підприємства за його вибором.

На відміну від існуючого  раніше порядку, зараз  ліміт каси підприємство встановлює собі самостійно (раніше ліміт каси встановлював банк по поданому підприємству розрахунку -заявке). Ліміт каси встановлюється на підставі Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі. Такий Розрахунок (його форма затверджена додатком 2 до Положення №637 [6]) підписується головним (старшим) бухгалтером і керівником підприємства (або уповноваженою особою).

Підприємство, яке має поточні  рахунки в декількох установах  банків, повинні самі на свій розсуд визначити  яким з банків буде встановлений йому ліміт каси.

Кожне підприємство визначає ліміт  каси з урахуванням режиму і специфіки  його роботи, віддаленості від банку, об'єму касових оборотів (надходжень і витрат) по всіх рахунках, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію. Крім того, ліміт каси розраховується з обліком   термінів  здачі підприємством готівки для її зарахування на рахунки в банках. Такі терміни  узгоджуються з банком і визначаються в договорах банківського рахунку між підприємствами і банками. При цьому повинні дотримуватися певні вимоги (див. таблицю 2.1).

Таблиця 2.1

Визначення термінів здачі готівки  в банку

Особливості підприємств	Терміни
1. Розташовані в населених  пунктах, де є банки	щодня (в день надходження наявної готівки в каси)
2. Час закінчення робочого  дня (зміни), встановлений правилами  внутрішнього трудового розпорядку  і графіками змінності, не дає  можливість забезпечити здачу  готівки в день її надходження	наступного  дня після дня надходження готівки в касу
3. Розташовані в населених  пунктах, де немає банків	не рідше одного разу в п'ять робочих днів
4. Працюють у вихідні і святкові дні і не мають нагоди, за відсутністю відповідної домовленості з банком на інкасацію, здати отриману ними за ці дні готівка	протягом операційного часу наступного робочого дня банку і підприємства.
5. Підприємства (юридичні  особи), які здійснюють страхову діяльність і діяльність по випуску і проведенню лотерей для страхових агентів і розповсюджувачів лотерей, які діють на підставі укладених договорів встановлюють терміни здачі наявної виручки (готівки)	з урахуванням специфіки діяльності (режиму роботи у вечірні годинни, вихідні і святкові дні) і об'ємів виручки, але не рідше ніж один раз в п'ять робочих днів.

 

Розрахунок ліміту каси підприємство складає окремо по підприємству і  по кожному його відособленому підрозділу. 

Встановлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відособлених підрозділів  ліміт каси встановлюється і доводиться до їх зведення відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства.

Підприємства, що починають свою діяльність, на перші три місяці їх роботи ліміт  каси встановлюють згідно прогнозним розрахункам. Надалі встановлений з  урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси переглядається вже по фактичних показниках діяльності.

Ліміт каси підприємства встановлюють собі  на підставі розрахунку среднедневного надходження готівки в касу або  їх среднедневной видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої їм особи.

При визначенні ліміту каси потрібно ураховувати наступне  (див. табл.. 2.2)

Таблиця 2.2

Вимоги до визначення розміру ліміту каси

 

Характеристика  підприємства	Вимоги до розміру  ліміту каси
Для підприємств, які здають готівку в банк щодня (в день її надходження в касу) або наступного дня з дня її надходження в касу	Ліміт встановлюється в  розмірах, необхідних для забезпечення їх роботи на початок робочого дня, але не більш розміру средньоденного надходження готівки в касу (за три будьяких місяця підряд з останніх дванадцяти)
Для підприємств, які здають готівку в банк не рідше одного разу в п'ять робочих днів. Понадлімітну готівку ці підприємства здають в банк не пізніше за наступний робочий день не залежно від встановленого терміну здачі готівки)	Ліміт встановлюється в  розмірах, залежних від встановлених термінів здачі наявної готівки  і її суми, але не більш п'ятикратного розміру средньоденних надходжень готівки (за три будь-кого місяця підряд з останніх дванадцяти)
Для підприємств, ліміти каси яким встановлюються згідно фактичним витратам готівки (окрім виплат, пов'язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів)	Ліміт встановлюється не більш розміру средньоденної видачі готівки (за три будьяких місяця підряд з останніх дванадцяти)
Порядок встановлення ліміту каси в касах бюджетних установ і організацій визначає госказначейство.

 

Якщо ліміт каси встановлений з  перевищенням граничних розмірів, то він вважається встановленим на рівні  граничних розмірів. В цьому випадку сума такого перевищення вважається понадлімітною. Тобто, якщо, наприклад,  підприємство встановить ліміт більший ніж показник средньоденної виручки (средньоденної видачі готівки), то ліміт все одно буде прийнятий на рівні среднедневной виручки (среднедневной видачі готівки), а не в більшій сумі, заявленій підприємством. 

Якщо підприємством ліміт каси не встановлений (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої  каси вважається нульовим. В цьому  випадку вся готівка, що знаходиться в його касі на кінець робочого дня і не здані підприємством, вважається понадлімітними.

Встановлений ліміт каси і терміни  здачі готівки можуть переглядатися  у зв'язку із змінами законодавства  або за наявності відповідних  чинників об'єктивного характеру (зміни в надходженнях/витратах наявних, внутрішнього трудового распорядка/графіка змінності і т. п.).

Готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, в обслуговуючі банки не пізніше за наступний робочий день банку (протягом операційного часу його роботи) або були використані підприємством (без попередньої здачі їх в банк і одночасного отримання з каси банку на вказані потреби) наступного дня на господарські потреби.

Тобто, якщо суму готівки, яка на кінець дня може вважатися понадлімітною, касир видасть з каси, наприклад, під звіт на господарські потреби, то така сума готівки вже не буде вважатися понадлімітною.

Не вважаються понадлімітними в  день їх надходження і ті наявні засоби, які поступили в каси підприємств у вихідні і святкові дні і були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, в обслуговуючі банки на наступний робочий день банку (протягом операційного часу його роботи) і підприємства, або були використані підприємством (без попередньої здачі їх в банк і одночасного отримання з каси банку на вказані потреби) на наступний робочий день на господарські потреби.

Підприємства, розташовані в населених  пунктах, де немає банків або операторів поштового зв'язку, повинні здавати понадлімітну готівку для їх зарахування на рахунки підприємства в банку не пізніше за наступний робочий день незалежно від встановленого терміну здачі наявної виручки (готівки).

За перевищення встановленого  ліміту каси, згідно ст. 1 Указу № 436, до підприємства застосовуються санкції у вигляді штрафу в двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Положенням №637 [6] встановлено певне  обмеження в частині здійснення готівкових розрахунків підприємства з іншими підприємствами і підприємцями протягом дня. Так, сума платежу готівкою одного підприємства іншому підприємству (індивідуальному підприємцю) протягом одного дня поодинці  або декільком платіжним дорученням не може перевищувати граничну суму, яка встановлюється окремим положенням  НБУ. На сьогоднішній день така сума встановлена у розмірі 10 тис. грн.

Платежі понад встановлену НБУ  суму повинні проводиться тільки в безготівковому порядку. Тобто  підприємству не можна виплатити  з каси протягом дня одному і тому ж суб'єкту підприємницької діяльності суму готівкою більш встановленої. Хай навіть ця сума видавалася в декілька прийомів. В той же час,  така заборона зовсім не означає, що встановлена НБУ сума – це вся сума яку касир має право видати готівкою протягом  дня. Заборона торкається тільки розрахунків з одним СПД.  Таким чином, протягом дня підприємство має право здійснювати готівкові розрахунки з декількома підприємствами (підприємцями) дотримуючи з кожним з них встановлене обмеження.

За порушення  в  обмеженні розрахунків підприємству загрожує штраф в двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день, згідно п. 1 Указу №436. При цьому сума, яка перевищить встановлене обмеження розрахунковий додається до фактичних залишків готівки в касі підприємства –покупця на кінець дня одноразово в день здійснення операції, і отриманий результат порівнюється зі встановленим лімітом каси.

Крім того, за здійснення готівкових розрахунків з перевищенням  встановленого  НБУ  обмеження на керівника підприємства може бути накладений адміністративний штраф за порушення правил ведення касових операцій відповідно до ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення в розмірі від 8 до 15 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (170 грн. -340 грн.).

Відповідальність за порушення  встановленого обмеження розрахунків  готівкою торкається тільки підприємства, яке видає з каси грошові кошти. При отриманні  грошових коштів відповідальність за перевищення встановленого НБУ  обмеження не застосовується.

Крім того, таке  обмеження не розповсюджується на:

- розрахунки з фізичними особами,  суб'єктами підприємницької діяльності, що не є;

- розрахунки з бюджетами і  державними цільовими фундаціями;

-добровольні пожертвування;

- благодійну допомогу;

-розрахунки підприємств за спожиту ними електроенергію;

- використання коштів, виданих  на відрядження;

- розрахунки підприємств між  собою і з індивідуальними  підприємцями при закупівлі сільськогосподарської  продукції.

Надходження грошових коштів в касу. Готівкові грошові  кошти, що надоходять до каси підприємства, повинні своєчасно і в повній сумі оприбутковуватися в касі підприємства . Тому, щоб наявні грошові  кошти  вважалися оприбутковуваними, будь-яке надходження наявних коштів до каси: надходження виручки, позареалізаційних надходжень, надходження грошових коштів з банку оформляється прибутковим касовим ордером (ф. № КО-1). Для тих підприємств, які працюють з застосування РРО або РК - підприємств торгівлі, громадського харчування і послуг, оприбутковуванням готівки є реєстрація через РРО (або фіксація в РК) операцій по прийому від покупця грошових  коштів (з видачею йому розрахункового документа) і щоденне відображення їх в повній сумі в Книзі обліку розрахункових операцій (КУРО).

Оформивши надходження наявної  виручки прибутковим касовим ордером потрібно також зробити прибутковий запис в касовій книзі. Запис в касовій книзі  не обов'язково робити відразу ж після виписування прибуткового ордера. Цілком допустимо зробити запис в касовій книзі протягом робочого дня касира, але обов'язково в день надходження грошових коштів.