Сутність , класифікація та основні завдання обліку розрахунків по соціальному страхуванню

Виправлення помилок

У разі виявлення помилки у звітах за формами Ф4-ФСС з ТВП та Ф14-ФСС з ТВП страхувальник має право до кінцевого терміну подання цієї звітності повторно сформувати та подати звіт до органу Фонду за місцем обліку.

Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення терміну подання звітності, визначеного цим Порядком.

За наявності методологічних або арифметичних помилок (наприклад, відмінність показників у різних таблицях звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП щодо витрат за рахунок коштів Фонду, невідображення або невірне відображення суми коштів, отриманих від органу Фонду на надання матеріального забезпечення застрахованим особам, невідображення сум донарахованих страхових внесків, пені, штрафів та не прийнятих до зарахування витрат, які страхувальником не оскаржуються або процедура оскарження завершена), виявлених при прийманні звітів відповідальною особою органу Фонду, страхувальнику має бути запропоновано самостійно виправити виявлені помилки. Ці пропозиції не можуть бути підставою для неприйняття звіту.

У разі відмови страхувальника виправити помилки орган Фонду зобов'язаний самостійно визначити відповідні показники, врахувати їх при складанні зведених звітів, після чого, за необхідності, проводиться перевірка цього страхувальника.

У разі якщо страхувальник самостійно до початку перевірки органом Фонду виявив помилки, що містяться у раніше поданому ним звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП і які стосуються правильності нарахування суми страхових внесків до Фонду за період до 01.01.2011 та витрат за загальнообов'язковим соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, то такий страхувальник повинен вжити невідкладних заходів щодо їх виправлення шляхом письмового повідомлення про факт та зміст помилок органу Фонду за місцем обліку, у якому мають бути відображені причини виникнення помилок та надано розрахунок донарахованої (зменшеної) суми страхових внесків або витрат, здійснених за рахунок коштів Фонду.

Письмове повідомлення про факт виявлення помилки складається у двох примірниках і повинно містити таку інформацію:

-найменування страхувальника;

-реєстраційний код страхувальника в органі Фонду або його номер у Державному реєстрі (для зареєстрованих після 01.01.2011) та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ;

-період виявлення помилки;

-зміст помилки з посиланням на чинне законодавство, згідно з яким робляться виправлення;

-суму відкоригованих внесків або витрат;

-суму донарахованої пені;

-дату складання повідомлення.

Письмове повідомлення надсилається за підписом керівника та головного бухгалтера або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності і зберігається у страхувальника (копія) та в органі Фонду разом із звітом страхувальника за той квартал, в якому це повідомлення отримане.

Страхувальник при виявленні помилки, що обумовлює необхідність сплати заборгованості страхувальника перед Фондом, повинен донарахувати та сплатити суму пені, розраховану на суму недоплати. Пеня обчислюється відповідно до Закону.

Зайво перерахована сума пені за несвоєчасну сплату внесків підлягає поверненню страхувальнику за його письмовою заявою.

У випадку самостійного повідомлення страхувальником органу Фонду про факт виявлення помилки та перерахування сум, нарахованих ним, у разі недоплати страхових внесків за період до 01.01.2011 року та пені, зайво нарахованих витрат у повному обсязі до початку перевірки органом Фонду штрафи до страхувальника не застосовуються.

При виявленні помилки органами Фонду, що спричинила наявність заборгованості страхувальника перед Фондом, страхувальник повинен здійснити відповідний розрахунок з Фондом шляхом перерахування належної до сплати суми страхових коштів. За неповну сплату страхових внесків, несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальника накладається штраф відповідно до статті 30 Закону.

Страхувальник при поданні звітності до органу Фонду повинен відобразити помилки минулих кварталів звітного року шляхом коригування відповідних показників звітності. Помилки минулих років, що стосуються фінансових показників (про донараховані або нараховані помилково суми страхових внесків, страхові внески, донараховані внаслідок зайво нарахованих раніше сум допомоги), відображаються в рядку 3 таблиці I звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП.

Додатково нараховані суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, в тому числі по догляду за хворим членом сім'ї, по вагітності та пологах, а також збільшення кількості днів за листками непрацездатності, що оплачені в минулих роках, відображаються в рядках 1, 2, 3 таблиці II звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП.

Також одним з видів облікових регістрів є платіжне доручення. Цим платіжним доручення підприємство надає право сплачувати страхові внески. Платіжні доручення значною мірою спрощують розрахунки між підприємствами, державою і тд. Вони надають право банкові виконувати розрахункові операції від імені підприємства.

Облікові регістри на підприємстві є дуже важливими, тому що вони відображають всю необхідну інформаці для складання звітів, тому є дуже важливим правильність їх заповнення та відображення на носіях.

В період з 2011 р. підприємство подає щомісячний звіт «Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а з ним й інші додатки, такі як обов’язків додаток 4 «Нарахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та інші. Зокрема цей додаток має багато таблиць та підпунктів що наведені у додатках .

Відстежити зміни на підприємстві набагато простіше за допомогою статистичних звітів. Наприклад таких як: «Звіт про основні показники діяльності підприємства» Зокрема у таблиці 4 відображаються показники по працівниках та їх оплату праці.

«Звіт з праці»

«Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання «

«Звіт про фінансові результати і дебіторську заборгованість»

Проте Державний комітет не випустив форму статистичної звітності по нарахуванню ЄСВ, що ускладнює спостереження за його ростом.

Таким чином, у першому розділі описуються теоретичні основи ведення бухгалтерського розрахунків по соціальному страхуванню. Зокрема описується суть розрахунків по соціальному страхуванню, їх регламентування законодавством, документування соціального внеску та відображення його у звітності підприємства.

 

 

 

 

 

Висновок

Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури докорінно змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, сутність їхньої діяльності. В останні роки в практиці українського бухгалтерського обліку відбуваються досить серйозні зміни, пов'язані з перебудовою всієї національної облікової системи і приведенням її до вимог міжнародних стандартів обліку. Тому треба стежити за змінами в системі управління розрахунків за соціальним страхуванням підприємства та напрямками удосконалення їх обліку при автоматизованій системі у виробничій сфері.

За наслідками виконання і матеріалами роботи можна зробити узагальнюючі висновки, що організація обліку розрахунків за соціальним страхуванням на підприємстві в основному відповідає нормативним документам, які регулюють організаційно-методичні засади обліку розрахунків за соціальним страхуванням.

Документальне оформлення розрахунків за соціальним страхуванням повною мірою повинно відповідати вимогам стандартизації й уніфікації документів, рекомендованих регулятивними органами України, тому заробітня плата та нараховані на неї ЄСВ є одним із найважливіших і одним із трудомістких об’єктів обліку, контролю, аналізу діяльності.

Інформація про розрахунків за соціальним страхуванням, наведена у фінансовій звітності, достатньо розкриває характеристику витрат по розрахунках за соціальним страхуванням підприємства, та її зрозумілість для користувачів. З цією метою припускається, що користувачі мають відповідні знання з бізнесу, економічної діяльності та бухгалтерського обліку і прагнуть вивчати інформацію з достатньою ретельністю. Проте інформація про складні поняття, які мають бути включені до фінансових звітів у зв'язку з їх доречністю для прийняття економічних рішень користувачами, не повинна вилучатися тільки на тій підставі, що певним користувачам буде важко її зрозуміти.

Основою ефективної діяльності виступає чітко налагоджена система аналітичного і синтетичного обліку, який ведеться за зведеними обліковими реєстрами, які забезпечують зріз зведеної інформації про розрахунків за соціальним страхуванням підприємства.

При виконанні роботи встановлено, що аналіз наявності та ефективного використання розрахунків за соціальним страхуванням не носить систематичний характер.

Від належної організації обліку розрахунків за соціальним страхуванням залежить рівень економічного управління підприємством, ступінь впливу результатів діяльності окремих підрозділів на підвищення ефективності виробництва.

Загальними висновками і пропозиціями за матеріалами роботи є наступне: вдосконалювати дану систему контролю та аналізу відділів і підрозділів підприємства, створювати нові технології перевірки, щоб підприємство завжди знаходилось на високому рівні порівняно з конкурентами, було прибутковим та конкурентоспроможним; удосконалення обліку розрахунків за соціальним страхуванням у розрізі потреб управлінського обліку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV із змінами і доповненнями.
2. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2013р. № 336/22868 (зі змінами від 27.06.2013 № 627).
3. Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів,капіталу,зобов'язань і господарських операцій підприємств і    організацій № 291 від 30.11.99 (зі змінами від 27.06.2013 № 627).

4. Постанова КМУ від 26 вересня 2001 р. N 1266 «Порядок   обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням».

5. Наказом Державного Комітету Статистики Украіни 13.01.2004 N 5 «Інструкція зі статистики заробітної плати».

6. Постанова КМУ «Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески до соціальних фондів» № 225 вiд 07.03.2001.

7. Лист Міністерства праці та соціальної політики «Щодо обчислення середньої заробітної плати» N 159/020/99-08 від 02.04.2008.

8. Закон України від 18.01.2001 р. №2240-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням».

9. Постанова КМУ №439 від 06.05.2001 р.«Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації» .

10. Лист Міністерство праці та соціальної політики України «Щодо обчислення середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності»  № 20-443 від 08.07.2002.

11. «Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455.

12. Лист Міністерства Праці та Соціальної Політики «Щодо оплати листків непрацездатності по вагітності та пологах» від 13.02.2010 N 36/18/99-10.

13. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» вiд 22.05.2003  № 889-IV.

14. Бухгалтерський фінансовий облік: підручник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів Ф.Ф. Бутинця. - 8-ме вид., доп. і перероб. -Житомир: ПП "Рута", 2009. - 912 с.

15.      Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посіб.–К.КНЕУ, 2005. –578 с.