Сутність , класифікація та основні завдання обліку розрахунків по соціальному страхуванню

Основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів чи фізичної особи, працівників. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням працівникам, а в деяких випадках і членам їх сімей, умови їх надання та розміри визначаються законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншими нормативно-правовими актами, які містять норми щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування .

Єдиний соціальний внесок нараховується на:

-заробітну плату найманих працівників, яка включає основну, додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, утому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом про оплату праці;

-винагороду фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовим договором (далі - ЦПД);

-оплату перших днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця;

-допомогу по тимчасовій непрацездатності;

-допомоги або компенсації згідно із законодавством;

-грошове забезпечення.

Єдиний соціальний внесок обчислюється в межах максимальної величини бази, яка дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 3 ст. 7 і п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ). При цьому для внеску передбачено і мінімальний розмір, обчислений виходячи з мінімальної зарплати, що діє в місяці, за який нараховують зарплату, дохід (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

Розміри ставок ЄСВ стосовно бази за категоріями платників наведено у ст. 8 Закону про ЄСВ.

Правила сплати ЄСВ наведено у ст. 9 Закону про ЄСВ. Основні з них такі:

-ЄСВ сплачується в безготівковій формі на рахунки, спеціально відкриті ПФУ в органах Держказначейства;

-днем сплати є день, коли ЄСВ списано з рахунка платника незалежно від строку зарахування коштів на рахунок ПФУ (ч. 10 ст. 9 Закону про ЄСВ);

-зобов'язання зі сплати ЄСВ повинні виконуватися в першу чергу, крім зобов'язань із зарплати (доходу), у тому числі і перед зобов'язаннями зі сплати податків (ч. 12 ст. 9 Закону про ЄСВ);

Платники ЄСВ зобов'язані сплачувати ЄСВ не пізніше числа місяця, наступного за базовим звітним періодом (абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ).

При цьому базовим періодом для ЄСВ є календарний місяць (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ). Сплачений ЄСВ розподілятиметься за видами соціального страхування до бюджету пропорційно сумам ЄСВ у відсотках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Нормативна база обліку розрахунків  по соціальному страхуванню

Контроль будь-якої ділянки діяльності підприємства грунтується на нормативно-правовій базі, інструктивних документах та методичних рекомендаціях.

На підприємствах всіх форм власності бухгалтерський облік по соціальному страхуванню ведеться відповідно до:

Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями від 02.12.2010 р. №2756-VI), ним визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

• Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. №291 (зі змінами та доповненнями від від 09.12.2002 р. №1012).

З 2011 року існує єдиний закон для нарахування ЄСВ, а саме Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»

Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є дуже змістовним. Зокрема його розділили на 7 розділів, кожен з яких чітко описує терміни, права та зобов’язання користувачів закону.

Зокрема І розділ описує загальні терміни які використовуються при нарахуванні ЄСВ та сферу правового регулювання.

У ІІ розділі йдеться про платників ЄСВ, їх права та обов’язки. ІІ розділ складається з 4 статей в яких передбачено всі можливі випадки чо можуть виникнути при нарахуванні та сплаті ЄСВ.

ІІІ розділ цього закону передбачує порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного соціального внеску. Також тут відображено розмір сплати ЄСВ, терміни його нарахування та подання звітностей до пенсійного фонду України.

IV розділ закону про ЄСВ називається  «Повноваження пенсійного фонду  щодо збору та обліку єдиного  внеску. Державний нагляд за збором та веденням обліку єдиного внеску. Тут чітко описана нормативна база ПФУ іх права та обов’язки.

V розділ характеризує реєстри  загальнообов’язкового державного  соціального страхування. Зокрема  характеризується:

– державний реєстр (його завдання, формування та використання інформації);

– реєстр страхувальників;

– реєстр застрахованих осіб;

VІ розділ називається «Повноваження  фондів загальнообов'язкового державного  соціального страхування у сфері  збору та обліку єдиного внеску. Відповідальність за порушення законодавства про збір та ведення обліку єдиного соціального внеску». Цей розділ є найбільшим і до нього потрібно поставитись з великою увагою.

VІІ розділ відображає термін  коли вступив в дію закон  про єдиний соціальний внесок  та інші закони пов’язані з ним, також висвітлює ті закони які втратили своє значення після 01.01.11, та зміни до решти законів.

На сьогоднішній день закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є єдиним та використовується при нарахуванні, складанні, поданні та сплаті ЄСВ.

Також на сьогоднішній день діє закон України «Про пенсійне забезпечення». Зі змінами внесеними згідно із Законами:

№1276-VI (1276–17) від 16.04.2009, ВВР, 2009,

№38, ст. 535 №3668-VI (3668–17) від 08.07.2011.

Цей Закон відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки країни.

Зокрема для відображення у звітності ЄСВ можна використати:

– П(С) БО №1 (загальні вимоги до фінансової звітності);

– П(С) БО №10 (дебіторська заборгованість);

– П(С) БО №11 (зобов’язання);

– П(С) БО №16 (витрати).

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.10.2011 року №32–3 «Про внесення змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2011 за №1285/20023, №1286/20024, приведено у відповідність Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підприємствами, установами та організаціями громадських організацій інвалідів за працюючих інвалідів у розмірах 8,41% та 5,5% відповідно з сум допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно з новим законом, працедавець оплачує працівникові перші п'ять днів періоду тимчасової втрати працездатності. Головні бухгалтери сідають із співробітниками фонду соціального страхування з тимчасовою втратою працездатності і показують обсяги лікарняних після того, як ці звіти приймаються, протягом десяти днів фонд повинен компенсувати витрати підприємців.

Закон України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки». Закон встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я та виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб і інтересів, всебічного розвитку особи.

Цей Закон встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 і п.п. 2.1.3 Інструкції №21–5 фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) не лише за найманих працівників, а й безпосередньо «за себе». Від обов'язкової сплати ЄСВ «за себе» звільнено тільки підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є пенсіонерами за віком або інвалідами й отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (ч. 4 ст. 4 Закону №2464).

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті ФОП «за себе», визначається для ФОП на спрощеній системі оподаткування (щомісячно) – самостійно, але не менше розміру мінімального страхового внеску і не більше максимального страхового внеску. Під мінімальним страховим внеском розуміється сума ЄСВ, яка визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати та розміру внеску, установленого законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісячно.

Максимальний розмір страхового внеску визначається як добуток максимальної величини бази нарахування ЄСВ та розміру ЄСВ. Максимальна величина бази нарахування ЄСВ дорівнює 17 розмірам прожиткового мінімуму на працездатну особу, установленого законом (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №2464)

Розміри мінімального та максимального страхового внеску (у розрахунку на місяць) залежно від видів страхування, в яких ФОП зобов'язаний або може брати участь, та розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на місяць, за який здійснюється сплата ЄСВ, наведено в табл. 1.1.

Всі наведені вище закони детально описують облік розрахунків по соціальному страхуванню. Держава передбачила всі можливі випадки нарахування ЄСВ, в чіткій формі відображені відсотки для кожної категорії осіб, визначено виплати при настанні нещасного випадку, лікарняних чи просто відпусток. Також передбачені виплати на випадок вагітності, весілля чи смерті близьких родичів. Додаткові виплати і пільги отримують інваліди та батьки дітей інвалідів.

Таблиця 1.1. Максимальний та мінімальний розмір ЄСВ залежно від видів страхування у 2012 р.

Види страхування, які включає ЄСВ	Ставка ЄСВ %	Період
		01.01.2012 – 31.03.2012		01.07.2012 – 30.09.2012		01.12.2012 – 31.12.2012
		ЄСВ мін.	ЄСВ макс.	ЄСВ мін.	ЄСВ макс.	ЄСВ мін.	ЄСВ макс.
«Обов'язкове» страхування, яке включає пенсійне страхування та страхування на випадок безробіття	34,7%	372,33	6329,63	382,39	6500,70	393,50	6689,47
«Обов'язкове» страхування + добровільне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності	36,6%	392,72	6676,21	403,33	6856,64	450,04	7055,75
«Обов'язкове» страхування + добровільне страхування від нещасного випадку	36,2%	388,53	6605,07	399,03	6783,58	400,62	6980,56
«Обов'язкове» страхування + добровільне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку	38,1%	488,92	6951,65	499,97	7139,53	532,17	7346,85