Організація бухгалтерського обліку на підприємстві ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №10»

Таким чином, прибуток є однією з  основних категорій товарного виробництва. Це, передусім, виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Поява прибутку безпосередньо пов’язана  з появою категорії „витрати виробництва”. Прибуток — це та частина додаткової вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва. Відособлення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції.

Додатковий продукт — це вартість, створювана виробниками понад вартість необхідного продукту. Додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їхнього успішного розвитку.

Прибуток — це частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.

Отже, об'єктивна  основа існування прибутку пов'язана  з необхідністю первинного розподілу  додаткового продукту. Прибуток —  це форма прояву вартості додаткового продукту.

Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною  категорією. Тому на його формування впливають  об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва  й розподілу валового внутрішнього продукту.

Водночас прибуток — це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств, як суб'єктів господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин [51, с. 35].

На формування прибутку, як фінансового  показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському  обліку, в офіційній звітності  суб'єктів господарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчислення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат; визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства взагалі впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови  обліку фінансових результатів.

Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його техніко-технологічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. Вся діяльність підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймні його стабілізацію на певному рівні.

Загальний прибуток, як кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства, формується внаслідок взаємодії багатьох компонентів як з позитивним, так і з негативним значенням. Він синтезує в собі фінансові результати роботи підприємства від різних сфер діяльності. Тому розрахунку загального прибутку передує визначення, передусім, прибутку від продажу продукції, робіт, послуг, тобто валового прибутку; прибутку від операційної діяльності; прибутку від звичайної діяльності та прибутку (збитку) від надзвичайних подій. Потім визначається чистий прибуток та чиста його величина [28, с. 133].

Основними принципами розподілу  прибутку підприємств у ринкових умовах є такі:

розподіл прибутку між  державою і підприємством, як господарюючим  суб'єктом, повинен проводитись з урахуванням інтересів держави в формуванні на відповідному рівні бюджетів і зацікавленості підприємства у стимулюванні їх діяльності;

вилучення відповідної  частини прибутку державою до бюджету  у вигляді податків повинно проводитись по твердих, невисоких ставках, встановлених державою в законодавчому порядку, розміри яких не повинні змінюватись довільно;

прибуток, який залишається  у розпорядженні підприємства, повинен направлятися на забезпечення подальшого розвитку підприємства.

Розглянемо нормативно-правову базу з обліку формування та використання прибутку.

Таблиця 1.1

Характеристика нормативно-правової бази з  обліку формування та використання прибутку

№ з\п	Нормативний документ		Короткий зміст
1	2		3
1	Податковий кодекс України		Регламентує загальні засади оподаткування та формування оподатковуваного прибутку суб’єктів господарювання
2.	Господарський кодекс України		Встановлює вимоги до ведення обліку та формування (розподілу) прибутку товариств, субєктів господарювання тощо. Відповідно ст.19.п.8. усі суб’єкти господарювання зобов’язані здійснювати первинний  (оперативний) та  бухгалтерський  облік результатів  своєї  роботи,  складати статистичну  інформацію а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності
3.	Цивільний кодекс україни		Встановлює вимоги щодо формування (розподілу) прибутку підприємств
4.	Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХІv		Визначає правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського  обліку  та складання фінансової звітності в Україні
5.	План рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов’язань  і господарських операцій підприємств  і організацій, затверджений  Наказом МФУ №291 від 30.11.1999р.		Визначає рахунки бухгалтерського  обліку для узагальнення інформації про діяльність підприємства і запроваджується  на підприємстві за рішенням керівника
6.	Наказ МФУ про затвердження „Інструкції про використання рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу та господарських операцій підприємств та організацій” від 30.11.1999 р. № 291		Встановлює призначення та порядок  ведення рахунків бухгалтерського  обліку для узагальнення методом  подвійного запису інформації про наявність та рух активів, капіталу, зобов’язань та фактах фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (окрім банків та бюджетних установ) незалежно від форм власності
7		Національне П(с)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене наказом МФУ від 07.02.2013  № 73	Національним положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та звіту про фін.результати
8		П(С)БО № 17 «Податок на прибуток». Наказ  Міністерства фінансів України № 353 від 28.12.2000 р.	Визначає механізм відображення в обліку оподатковуваного прибутку
9		Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затв. наказом МФУ від 29.12.2000 р. № 356	Надаються рекомендації щодо застосування регістрів бухгалтерського  обліку
10		Наказ МФУ про затвердження „Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку” від 24.05.95 р. № 88	Визначає перелік документів, необхідних для забезпечення записів  бухгалтерського обліку

 

Варто зазначити, шо в 2013 році були внесені  зміни до П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Поряд із цим скасовуються П(С)БО 2, 3, 4 та 5, які визначали порядок подання, заповнення та самі форми Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів та Звіту про власний капітал відповідно. Тепер усі вимоги до основних форм фінансових звітів будуть прописані у П(С)БО 1, а самі форми наводяться у його додатках.

 

Розділ 1. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №10»

1.1. Характеристика підприємства ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №10»

Публічне акціонерне товариство «Київхліб» визнаний лідер хлібопекарного ринку України.   До складу компанії входить 6 хлібокомбінатів у столиці, а також 6 виробничих майданчиків в Київській області.

Хлiбокомбiнат №10, що є структурною одиницею ПАТ "Київхлiб", був введений в експлуатацiю у 1995 роцi, а в травні 2004 року до хлібокомбінату №10 було приєднано Броварський хлібозавод на правах цеху № 2. В результаті такої реорганізації Броварський хлібзавод долучився до підприємств, що виробляють найсмачнішу кондитерську продукцію торти та тістечка.

Товариство є юридичнοю οсοбοю відпοвіднο дο закοнοдавства України з дня її реєстрації. Підприємствο має самοстійний баланс, рοзрахункοвий та інші рахунки в устанοвах банку, круглу печатку із свοїм найменуванням, емблему Тοвариства, штампи, бланки, тοварний знак та знак οбслугοвування, а такοж інші реквізити. 

ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №10» (цех № 2) знаходиться за адресою: 07402, м. Бровари, вул. Металургів, буд. 2, тел.(04594)51173

Підприємство створене з метою отримання прибутку від господарської діяльності, що спрямована на наповнення хлібопекарного ринку для максимального задоволення потреб населення та реалізації, на підставі отриманих прибутків, соціальних і економічних інтересів акціонерів товариства та членів трудового колективу.

Виробнича діяльність підприємства спрямована, перш за все, на збереження лідируючих позицій на хлібопекарному ринку та підвищення рентабельності підприємства з метою його подальшого розвитку.

Підприємство налічує штат кваліфікοваних працівників, самοстійнο рοзрοбляє та затверджує штатний рοзклад, визначає οклади, фοрму та систему οплати праці та залучення співрοбітників дο діяльнοсті підприємства. Мінімальний рοзмір зарοбітнοї плати співрοбітників підприємства не мοже бути менше, встанοвленοгο закοнοдавствοм. На підприємстві встанοвленο рοзпοрядοк рοбοчοгο дня, змінність, надання вихідних днів і відпустοк згіднο діючοгο трудοвοгο закοнοдавства. Працівники підприємства підлягають сοціальнοму та медичнοму страхуванню та сοціальнοму забезпеченню в пοрядку та умοвах, щο передбачені діючим закοнοдавствοм України.

Виробнича структура ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 10 зображена на рис. 1.1. Вона являє собою сукупність підрозділів основного виробництва та інфраструктури (ремонтного, енергетичного, тарного, складського, транспортного господарств).

Виробнича структура стосується виключно основного виробництва. У складі цехів відрізняють потокові лінії. Потокові лінії складаються з відділень, які спеціалізуються на виконанні окремих стадій технологічного процесу. За кожним з них закріплена певна кількість робочих місць з визначеними операціями.

 

 

Рис. 1.1. Виробнича структура  ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат  №10

До числа підрозділів інфраструктури підприємства належать ремонтно-механічна майстерня, компресорна, котельна, гараж та експедиція.Проаналізуємо структуру управління ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 10.

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Організаційна структура   ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 10

Управління ДП ПАТ  «Київхліб» Хлібокомбінат № 10. здійснюється згідно статуту АТ «Київхліб» виконавчим органом підприємства – дирекцією, штат якої затверджується Головою Правління ДП «Київхліб». Дирекцію підприємства очолює Директор.

Директор підприємства  здійснює поточне керівництво всією  діяльністю підприємства, призначається  на посаду й звільняється від посади за узгодженням із Головою Правління  ПАТ "Київхліб" згідно укладеного контракту. У контракті також указуються  права, обов'язки й відповідальність директора перед трудовим колективом, умови оплати його праці, строк контракту, умови звільнення від займаної посади. Трудові правовідносини установлюються на термін дії контракту. До спливання цього строку директор може бути звільнений від займаної посади по підставах, передбаченим договором або законодавством.

Згідно контракту директор ДП ПАТ "Київхліб" Хлібокомбінат  № 10 має наступні права:

- самостійно визначає  структуру органів керування  виробничих підрозділів, витрати на утримання апарату управління, професійно-якісний склад робочої сили; загальну кількість робочих місць;

- має право без доручення  діяти від імені підприємства, відкривати в банках рахунки,  є розпорядником кредитів; у межах  повноважень видає накази, дає вказівки, які обов'язкові для виконання працівниками підприємства, робить підбір і розміщення кадрів, укладає договори (контракти) з найманими робітниками на виконання робіт, послуг й інших видів діяльності, розподіляє обов'язки серед працівників підприємства.

З метою оперативного рішення питань виробничого, соціально-економічного характеру всі працівники підприємства діляться на дві категорії: адміністрацію, що складається з керівника підприємства, його заступників, керівників відділів, головного бухгалтера й трудовий колектив, що складається із всіх інших працівників.

Між адміністрацією підприємства й трудовим колективом укладений  колективний договір, що підписується з боку адміністрації директором підприємства, а з боку трудового  колективу - головою профспілкового комітету.

Відділ кадрів здійснює роботу з комплектування підприємства кадрами робітників та службовців необхідних професій і спеціальностей.

Експедиція займається відвантаженням готової продукції. Ці підрозділи перебувають у безпосередньому підпорядкуванні   заступника директора по загальним питанням.

Економіст здійснює керівництво  роботою по економічному плануванню на підприємстві, по виявленню й  використанню резервів виробництва  з метою досягнення найбільшої  економічної  ефективності, бере участь у розробці заходів щодо прискорення темпів росту продуктивності праці, ефективності використання виробничих потужностей, матеріальних і трудових ресурсів, підвищення рентабельності виробництва.

У службу головного інженера входять головний енергетик, головний механік, лабораторія й начальник котельні. Головний енергетик забезпечує безперебійну роботу, ремонт і модернізацію енергетичного устаткування, електричних і теплових мереж, визначає потребу виробництва в паливно-енергетичних ресурсах. Головний механік забезпечує безаварійну й надійну роботу всіх видів устаткування. Начальник котельні здійснює управління котельнею. Лабораторія виконує аналізи, випробування й інші види робіт при проведенні досліджень і розробок.

Комерційний директор здійснює керівництво фінансово-господарською діяльністю підприємства в області матеріально технічного забезпечення, заготівлі й зберігання сировини, збуту продукції на ринку й по договорах, транспортного й адміністративно-господарського обслуговування, забезпечуючи ефективне й доцільне використання матеріальних і фінансових ресурсів, зниження їхніх втрат, прискорення оборотності оборотних коштів.   Вживає заходи за своєчасним укладенням господарських і фінансових договорів з постачальниками й споживачами сировини й продукції.