Облік витрат на оплату праці і нарахувань на заробітну плату,що ураховується в собівартості продукції

Додаткова заробітна  плата відноситься на собівартість виробів пропорційно до основної, а відрахування на соціальні заходи - пропорційно до основної і додаткової заробітної плати.

На сьогодні також  ускладнюється розподіл заробітної плати між видами продукції, оскільки за існуючою методикою заробітна плата за відпрацьований і невідпрацьований час повністю включається до статті "Основна заробітна плата виробничих робітників

3 метою контролю у  бухгалтерії складають накопичувальні відомості про виконання кошторису витрат, де фактичні витрати порівнюють з кошторисними. Окремі зведення узагальнюють інформацію про брак, простої, рух робочої сили, використання робочого часу тощо.

Для узагальнення інформації про витрати на оплату праці за звітний період призначений рахунок 81 "Витрати на оплату праці", за дебетом якого відображається сума визнаних витрат на оплату праці,

за кредитом - списання на рахунок 23 "Виробництво" витрат, які прямо  включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до витрат допоміжних (підсобних) виробництв; на рахунки дев'ятого класу - витрат, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних та збутових витрат, або на рахунок 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки дев'ятого класу. Рахунки восьмого класу дають можливість виділити на субрахунках виплати за окладами та тарифами, премії та заохочення, компенсаційні витрати, оплату відпусток, оплату іншого не відпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці. Групування витрат за елементами необхідно для визначення обсягу використаних підприємством матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на виконання програми виробництва і реалізації продукції. Воно необхідно для визначення планових і фактичних витрат для всієї виробничо-господарської діяльності підприємства незалежно від того, з якою метою було здійснено витрати (випуск продукції або на інші цілі), а також незалежно від місця виникнення і напрямку витрат.

Суми відрахувань на соціальні заходи збираються по дебету рахунку 82 "Відрахування на соціальні заходи".

Групування за елементами не може задовольнити потреби підприємства в інформації про витрати за їх цільовим призначенням, місцем виникнення з поділом за окремими видами продукції, а також при здійсненні контролю за раціональним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Таке групування не передбачене і для визначення собівартості окремих видів продукції. Тому витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, при плануванні, обліку і калькулюванні собівартості продукції, групуються ще й за статтями калькуляції.

1.2 Формування елемента витрат  «Витрати на оплату праці» (нарахування  заробітної плати)

Облік витрат за елементами передбачає групування витрат за ознакою їх однорідності, незалежно від того, на які конкретно цілі витрати здійснені.

Так, елемент «Матеріальні витрати» включає:

— сировину й основні  матеріали;

— купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби;

— паливо і енергію;

— будівельні матеріали;

— запасні частини;

— тару і тарні матеріали;

— допоміжні та інші матеріали.

До елементу «Витрати на оплату праці» відносяться:

заробітна плата за окладами й тарифами;

премії та заохочення;

компенсаційні виплати;

оплата відпусток та іншого невідпрацьованого  часу, інші витрати на оплату праці.

Елемент «Відрахування на соціальні  заходи» охоплює такі витрати:

відрахування на пенсійне забезпечення;

відрахування на соціальне страхування;

страхові внески на випадок безробіття;

відрахування на індивідуальне  страхування персоналу підприємства;

відрахування на інші соціальні  заходи.

Елемент «Амортизація» включає:

амортизацію основних засобів;

амортизацію нематеріальних активів;

амортизацію інших необоротних  активів.

Елемент «Інші операційні витрати» включає:

витрати на відрядження;

послуги зв’язку;

матеріальну допомогу;

плату за розрахунково-касове обслуговування тощо.

Для обліку витрат за елементами у плані рахунків бухгалтерського  обліку передбачені рахунки класу 8 «Витрати за елементами». За дебетом цих рахунків протягом звітного періоду здійснюється відображення витрат по мірі їх виникнення, а за кредитом списання у кінці звітного періоду на дебет рахунка 79 «Фінансові результати», або на дебет рахунків класу 9 «Витрати діяльності», якщо облік витрат на підприємстві ведеться за схемою розгорнутого обліку. Рахунки класу 8 залишків не мають.

 

1.3 Синтетичний і аналітичний  облік витрат на оплату праці

Аналітичний облік зар.плати

Для з`ясування загальної  суми зар.плати, яка належить до виплати за місяць, необхідно згрупувати первинні документи, підсумувати заробіток за вироблену продукцію і зробити утримання. Первинними документами, на основі яких здійснюється розрахунок зар.плати є табеля обліку робочого часу, карти обліку виробітку, наряди, договори, контракти і інші документи.

Табель є первинним  документом, в якому щоденно відмічається відроблений час кожним рорбітником, проставляються цифри 7, 8, 8.15, а також  вихідні дні (в), відпускні (о), дні  хвороби (б), прогули (п), відрядження (к), наднормові часи і т.п. Табель складається за першу половину місяця (з 1 по 15) для видачі авансу по зарплаті і за другу половину місяця (для нарахування і виплати зарплати).

На невеликих підприємствах  табель веде керівник, на великих – спеціальний робітник (табельщик). Табель підписує той, хто його складає, затверджує керівник організації (підприємства), і тоді він здається в бухгалтерію.

Для робочих-відрядчиків  окрім табеля для бухгалтерії  здаються наряди.

Наряди бувають індивідуальні й бригадні. У наряді вказують найменування роботи, планове завдання, тобто норми виробки, розцінку за одиницю роботи, фактичне виконання об`єму робіт. Шляхом помноження розцінки за одиницю часу на фактичну виробку визначається зарплата робочого. Якщо це підряд на бригаду, то загальну суму розподіляють між членами бригади пропорційно до розряду робітника і фактично відробленому часу. На сьогодні застосовують розподіл загального заробітку між членами бригади з урахуванням коефіцієнту трудової участі (КТУ), визначається радою бригади.

Наряд складає керівник.

Документ, що узагальнює дані про належну до виплат зар.плату, називається розрахунковою (розрахунково-платіжною) відомістю.

Належний заробіток  показується у цій відомості  розчленовано по цехам і відділам підприємства, категоріям робітників, видам виплат, тобто в розрізі, необхідному для контролю за використанням фонду зар.плати і складанням звітності. Таким чином, розрахункова або розрахунково-платіжна відомість виконує подвійну функцію:

по-перше, за ними здійснюють розрахунок з робочими та службовцями; по-друге, вони є формою аналітичного обліку до рахунку 70 «Розрахунки по оплаті праці», показники якого використовуються також для складання звіту по праці».

На підприємствах часто  необхідно виявити середній заробіток окремих робітників для визначення суми допомоги за час хвороби по листам тимчасової непрацездатності, за час відрядження. Виявляти ці дані по декількох розрахункових відомостях незручно. Тому на підприємствах ведуться лицеві рахунки, які відкриваються на кожного робочого та службовця. В них відображаються необхідні відомості про стаж роботи, час вступу на підприємство, тривалість відпустки, нарахування за кожний місяць зар.плати і утримання за їх видами.

Видачу зар.плати здійснюють із каси під розписку в розрахунково-платіжній відомості, а при децентралізації виплат (безпосередньо в цехах виділеними для цього робітниками, підзвітними касиру) – за платіжними відомостями у відповідності до діючого законодавства про працю і зар.плату робітникам і службовцям, а кінцевий розрахунок здійснюється при виплаті зар.плати за другу половину місяця.

Сьогодні розвинута  форма отримання зарплати через  ощадні каси, в яких на кожного робітника  відкрито лицевий рахунок для  зарахування зар.плати. В таких  випадках в розрахунково-платіжній відомості відсутні розписи в отриманні грошей.

Виплата зар.плати відбувається в дні, встановлені банком.

Синтетичний облік зар.плати.

Як елемент витрат виробництва зар.плата повинна  бути віднесена на відповідні рахунки  витрат в залежності від характеру і призначення використаної на підприємстві праці.

Для обліку зар.плати  застосовують пасивний рахунок 70 «Розрахунки  по оплаті праці». Нарахування зар.плати  відображається за кредитом цього рахунку, а виплата її по дебету, окрім  того, по дебету рахунку 70 відображаються і утримання, учинені із зар.плати. 
Операції по нарахуванню зар.плати відображаються проводками.

Нарахована зар.плата  за монтаж устаткування:  Дт 07 Кт 70

Роботи, пов`язані із заготівлею топлива, сировини і матеріалів:                         Дт 05, 06 Кт 70

Роботи виробничого  характеру, а також управлінчому персоналу:                  Дт 20, 25, 26 Кт 70

Роботи, віднесені до витрат реалізації товарів: Дт 43, 44, 47, 48  Кт 70

Нараховані прибутки за підсумками роботи підприємства, премії:

Дт 81, 87  Кт 70

Виплату зар.плати, прибутків  і премій відображають:  Дт 70 Кт 50

Додаткова зар.плата відображається аналогічно до основного заробітку, але облік її має деякі відмінності.

Найбільш розповсюдженим видом додаткової зар.плати є оплата відпусток. Порядок розрахунку відпускних робітника:

визначається середній місячний заробіток;

визначається середній денний заробіток: середньмісячний  зар.-к поділяється на 25,4 – середнє  число в році робочих днів у  одному місяці, включаючи суботи;

середньоденний зар-к  помножується на тривалість відпустки  в днях.

Останнім часом у  зв`язку з інфляцією відбуваються часті зміни зар.плати і традиційний  порядок нарахування середньомісячного  заробітку (виходячи з 12 місяців) непридатний. В цьому випадку для розрахунку середнього зар-ку береться зар-к із дня його останньої зміни до дня, починаючи з якого повинна проводитись виплата по середньому зар-ку.

При нарахуванні середнього зар-ку враховуються всі види нарахованої  зар.плати, премії з фонду матеріального заохочення і всі види виплат, що носять постійний характер, але виключаються разові премії, одноразові виплати, різноманітні компенсації. Оскільки відпустки робітникам надаються нерівномірно протягом року (кількість відпусток різко виростає до літа і спадає взимку), то для рівномірного включення до витрат на виробництво, і відповідно, до собівартості продукції нарахованих відпускних можна протягом року створювати резерв на оплату відпусток. Сума щомісячних відрахувань до цього резерву визначається, виходячи з кількості працюючих, їх окладів і тарифних ставок. Цей резерв враховується на рахунку 89 “Резерв майбутніх витрат і платежів”.

Нарахування резерву  на оплату відпусток відображається проводною:

Дт 20, 23, 25, 26  Кт 89

Нарахування відпускних:  Дт 89 Кт 70

Для виробництва з  невеликою кількістю співробітників можна не нараховувати цей резерв. Тоді нарахування відпускних буде:

Дт 20, 23, 25, 26  Кт 70

Утримання із зар.плати

З нарахованої зароб.плати  працівників відбуваються утримання:

прибуткового податку;

внесків до Пенсійного фонду (1% від нарахованої суми);

по виконавчим листам органів;

на погашення грошових нарахувань, остатку підзвітних сум, відрахувань за браки.

Прибутковий податок  утримується згідно з Наказом  Президента України “Про збільшення податковообкладеного мінімуму і ставки прогресивного податкообкладання прибутків громадян” № 519 від 13.09.1994 р. і “Про зміни до Наказу” Президента України від 13.09.1994 р. № 519 від 31.10.1994 р.

Утримання прибуткового податку відображується:   Дт 70  Кт 68 “Розрахунки з бюджетом”

Утримання із нарахованої  зарплати внесків до Пенсійного фонду  в розмірі 1% від загальної суми відображується:

Дт 70  Кт 69 “Розрахунки  по страхуванню”

Вказані податки можуть утримуватись із зарплати поточного  місяця по зарплаті попереднього місяця. Своєчасно не утримані податки належать до утримання протягом трьох місяців, а надлишкові утримані суми повертаються працівнику, проте не більше, ніж через рік після їх утримання.

Утримання по виконавчим листам (аліменти) відбуваються тільки при наявності виконавчої документації, що надходить з органів правосуддя або за письмовою заявою працівника, із зар.плати якого відбуваються утримання. Ці утримання відображаються:

Дт 70 Кт 76

 Утримання на погашення  залишку підзвітних сум відображаються:

 Дт 70  Кт 71

Утримання за простої, брак:  Дт 70  Кт 20, 25

Відрахування на державне соціальне страхування

Підприємства усіх форм власності зобов`язані здійснювати  відрахування на державне соціальне  страхування в певному проценті від фонду оплати праці (в даний час 37%). Ці відрахування здійснюються щомісячно по всім видам зароб. плати і премій. Сума відрахувань визначається шляхом помноження встановленого тарифу на суму нарахованої зар.плати.

Для обліку відрахувань  підприємства на держ.соц.страхування використовується рахунок 69 “Витрати по страхуванню”, до якого відкриваються субрахунки: