Облік малоцінних швидкозношуваних предметів

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Мая 2013 в 12:40, курсовая работа

Краткое описание

Актуальність теми полягає в тому, що сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні підвищує відповідальність і самостійність підприємств у прийнятті управлінських рішень забезпеченню ефективності їх роботи. Працюючи в умовах ринку, чи конкуренції, власник повинен постійно аналізувати вигідність придбання і виробництва різних видів засобів, співставляти витрати, які викликані недовикористанням виробничих потужностей, і потенціальний прибуток від їх додаткової експлуатації.
Для виконання виробничо-господарської програми підприємству необхідні предмети праці – виробничі запаси.

Прикрепленные файлы: 1 файл

КУРСОВАЯ 2.docx

— 84.60 Кб (Скачать документ)

 

ВСТУП

 

Актуальність теми полягає  в тому, що сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні підвищує відповідальність і самостійність підприємств  у прийнятті управлінських рішень забезпеченню ефективності їх роботи. Працюючи в умовах ринку, чи конкуренції, власник повинен постійно аналізувати  вигідність придбання і виробництва  різних видів засобів, співставляти витрати, які викликані недовикористанням виробничих потужностей, і потенціальний прибуток від їх додаткової експлуатації.

Для виконання  виробничо-господарської програми підприємству необхідні предмети праці  – виробничі запаси.

Виробничі запаси – придбані або самостійно виготовлені  вироби, які підлягають подальшій  переробці на підприємстві. До виробничих запасів належать сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тара й тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали передані в переробку, запасні частини, інші матеріали та МШП.

Специфічною особливістю  виробничих запасів є те, що вони в процесі виробництва використовуються повністю і тому для кожного нового процесу виробництва їх потрібно заміняти повністю новими. Також важливим є, що саме виробничі запаси повністю переносять свою вартість на вартість виробленої продукції. Крім того, в  собівартості промислової продукції  найбільшу питому вагу витрат займають витрати виробничих запасів (50-90%).

Отже одним  з актуальних завдань для підприємства є виявлення та використання внутрішньогосподарських  резервів підприємства, запобігання  зловживанням та перевитратам по матеріальним статтям, так як від цього залежить собівартість продукції, підвищення продуктивності праці, рентабельності виробництва, досягнення комерційного успіху підприємства.

Вирішенню цих  та інших питань в повні мірі сприяє чітко налагоджений облік виробничих запасів.

Для вирішення цих задач необхідно активне використання бухгалтерського обліку цих запасів.

Метою даної курсової роботи є дослідження особливостей бухгалтерського  обліку  малоцінних та швидкозношуваних предметів.

На кожному підприємстві є значна кількість малоцінних засобів  праці, які відносяться до швидкозношуваних предметів. За економічним призначенням вони аналогічні до основних засобів  праці, але обліковуються окремо. Це зроблено з метою спрощення  планування та обліку, а також вирішення  ряду фінансових питань.

Як засоби праці у процесі  використання ці предмети теж поступово  передають свою вартість заново виробленим продуктам, але в межах операційного періоду, у зв'язку з чим до них  застосовують специфічні методи обліку.

Основою побудови бухгалтерського  обліку швидкозношуваних предметів  є їх економічна класифікація, а  головною ознакою, взятою за основу класифікації - склад і функціональна роль цих  предметів у процесі виробництва.

Завдання курсової роботи полягає в слідуючому:

    • розкрити економічну сутність запасів та показати яку роль вони відіграють в діяльності підприємства;
    • показати особливості відображення в обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємстві;
    • дати загальну характеристику базового підприємства;
    • показати як проводиться документування господарських операцій з обліку МШП;
    • особливості синтетичного та аналітичного обліку МШП.

Метою дослідження є розкриття методики обліку та аналізу малоцінних та швидкозновунаних предметів та надання пропозицій щодо вдосконалення їх обліку, а також пошук резервів підвищення ефективності та використання МШП.

Об'єкт дослідження  є підприємство ТОВ «Новокаховський електромеханічний завод»»

Інформаційною базою є Закони Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів, Накази органів державного управління, Міністерства фінансів, Національного банку України, положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9 “Запаси”, положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку,інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу спеціальні та періодичні видання, а також зарубіжні видання з питань ринкової економіки, бухгалтерського обліку, економічного аналізу, контролю і ревізії.

Дослідження малоцінних та швидкозношуваних предмктів актуальне і має практичне значення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТеоретичнО-методичні  основи обліку ОБОРОТНИХ МАЛОЦІННИХ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ

 

 

Відповідно до п. 6 П(С)БО №9, МШП є запасами. А отже, МШП як і інші запаси, визнаються активом, якщо є імовірність, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. Отже, МШП, які обліковуються на підприємстві і термін використання яких менше року або одного операційного циклу, у момент придбання прибуткуються за первісною вартістю на рахунку 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети". Відповідно до п. 9 П(С)БО №9, первісною вартістю запасів (у нашому випадку - МШП), що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: [6]

1) суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за мінусом непрямих податків;

2)   суми ввізного мита;

3) суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

4) транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);

5) інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

 Первісною вартістю  запасів, що виготовляються власними  силами підприємства, визнається  собівартість їх виробництва.  У свою чергу, собівартість виробництва визначається відповідно до П(С)БО 16 "Витрати". [7]

Первісною вартістю запасів, внесених до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива  вартість.

Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість.

Первісна вартість одиниці  запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих  запасів перевищує їх справедливу  вартість, то первісною вартістю отриманих  запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається  до складу витрат звітного періоду.

 Первісна вартість  запасів, придбаних в обмін  (або частковий обмін) на неподібні  запаси, дорівнює справедливій вартості  переданих запасів, збільшеній (зменшеній)  на суму грошових коштів чи  їх еквівалентів, що була передана (отримана) в процесі обміну.

 Вартість переданих  в експлуатацію МШП виключається  зі складу активів (списується  з балансу на витрати) з подальшою  організацією оперативного кількісного  обліку таких предметів за  місцями експлуатації та за  відповідальними особами протягом  терміну їх фактичного використання.

Згідно з пунктом 15 П(С)БО №9 первісна вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів у бухгалтерському обліку не змінюється крім таких випадків: [6]

  • якщо знизилась їхня ціна;
  • якщо вони зіпсовані;
  • якщо вони застаріла або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

Не включаються в первісну вартість МШП, а відносяться до витрат того періоду, у якому вони були здійснені (установлені):

  • наднормативні втрати і нестачі МШП;
  • відсотки за користування позиками;
  • витрати на збут;
  • загальногосподарські й інші подібні витрати, безпосередньо не зв'язані з придбанням і доставкою МШП і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Порядок обліку МШП регламентовано Інструкцією відповідно до пункту 2 зазначеної Інструкції, малоцінні і  швидкозношувані предмети обліковуються  у складі запасів.

Згідно П(С)БО №9 «Запаси» малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) визначаються за єдиним критерієм – строком служби, який в даному випадку вважається не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він не перевищує один рік. До них відносяться: інструменти і приладдя, господарський інвентар. Спеціальне оснащення, спеціальний одяг та взуття тощо. [6]

Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві  та збереження натуральної (речової) форми. Однак необхідно пам’ятати, що будь-які  предмети, що купуються для подальшого продажу,до МШП не належать і обліковуються  як товари.

В цілому малоцінні  засоби праці поділяють на дві  групи: оборотні та необоротні.

Якщо строк  корисної експлуатації МШП перевищує  один рік, їх включають до складу необоротних  активів і їх вартість амортизують.

Малоцінні та швидкозношувані  предмети за своєю функціональною роллю  в підприємстві є такими засобами праці, як і основні засоби (використовуються в процесі виробництва без зміни натуральної форми і поступово зношуються), але мають і особливості оборотних засобів.

Відповідно до Положення  про організацію бухгалтерського  обліку і звітності в Україні, зі складу основних засобів відособлювалися й відносилися до категорії МШП та обліковувалися на підприємствах, в установах як засоби в обігу: [2]

  1. предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;
  2. предмети вартістю за одиницю;
  3. знаряддя лову (трали, неводи, сіті та інші) незалежно від вартості і терміну служби;
  4. спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або для встановлення індивідуального замовлення незалежно від вартості);
  5. спеціальний одяг, спеціальне взуття. А також постільні речі, незалежно від їх вартості і терміну служби;
  6. тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт (з терміном служби до 1 року).
  7. тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів вартістю в межах ліміту, встановленого в п.2, за вартістю придбання або встановлення;
  8. предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від вартості.

Виділення зі складу основних засобів зазначених предметів у особливу групу, незважаючи на такаий же характер, їх викоритсання в підприємстві, як основних засобів, зумовлено двома причинами.

По-перше, таке виділення очищує категорію основних засобів від усякого роду дрібних предметів, коли є можливість легко їх замінити іншими з невеликим як правило терміном служби. У складі основних засобів при такому виділенні з їх скаду малоцінних та швидкозношуваних предметів залишаються предмети, що утворюють виробничо-технічну базу підприємства.

По-друге, таке виділення дає можливість підприємству купувати малоцінні та швидкозношувані предмети за рахунок своїх оборотних коштів таким же чином, як і матеріали, в той час, як основні засоби поновляються лише шляхом капітальних вкладень за рахунок спеціального фінансування.

Малоцінні та швидкозношувані предмети належать до складу оборотних засобів.

Таким чином, за своїм характером малоцінні та швидкозношувані предмети аналогічні основним засобам, а з точки зору порядку придбання їх — аналогічні матеріалам.

Малоцінні та швидкозношувані предмети можуть знаходитися на складах підприємства і в експлуатації ( в цехах або  конторі підприємства) на матеріальній відповідальності окремих працівників

До оборотних малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, які  використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, такі як інструменти, господарський  інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний  одяг та ін.

Всі МШП згідно з вимогами стандартів бухгалтерського обліку класифікують, виходячи з однієї з наступних  ситуацій: [6]

  • якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів і амортизують;
  • якщо МШП знаходяться на складі і відповідають вимогам П(С)БО №9 “Запаси”, вони обліковуються у складі запасів;
  • якщо МШП передані в експлуатацію в поточному звітному періоді, вони визнаються витратами звітного періоду.

Відповідно до Положення про  організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, бухгалтерський облік МШП ведеться по місцях збереження і перебування, а також по особах, відповідальних за їхню схоронність, у розрізі наступних груп: [2]

    • інструменти і пристосування загального користування;
    • спеціальні інструменти і спеціальні пристосування;
    • змінне устаткування;
    • технологічна тара;
    • виробничий інвентар;
    • господарський інвентар;
    • спеціальний одяг, спеціальне взуття і запобіжні пристосування;
    • постільні приналежності;
    • інші малоцінні та швидкозношувані предмети.

Информация о работе Облік малоцінних швидкозношуваних предметів