Облік формування статутного капіталу

 

За умови, що підприємство до повного  погашення заборгованості за внесками не здійснювало жодних операцій, крім вказаних у таблиці 2.3. пробний баланс виглядатиме так:

Таблиця 2.4

Початковий баланс ВАТ “Київський м’ясокомбінат”

Актив		Пасив
Грошові кошти (301, 311)	842200	Акції в обороті прості (401)	693000
Витрати (952, 92)	4800	Акції в обороті привілейовані (402)	77000
	—	Емісійний дохід (421)	77000
Баланс	847000	Баланс	847000

 

Сумарна номінальна вартість простих  і привілейованих акцій в обігу  становить суму статутного капіталу:

693000 + 77000 = 770000.

Понадномінальна вартість реалізованих акцій становила емісійний дохід акціонерного товариства, втілений у грошову форму, але частина отриманих грошей була використана на оплату організаційних витрат:

842200 + 4800 - 77000 = 770000.

Збільшення статутного капіталу супроводжується  офіційним внесенням змін до засновницьких документів AT і може бути досягнуте двома шляхами: або шляхом збільшення номінальної вартості акцій, або шляхом розміщення додатково емітованих акцій. Це означає одне з двох: або додаткові акції розміщуються серед вже зареєстрованих акціонерів або через оголошення додаткової підписки, на яку насамперед мають право ті ж акціонери.

У світовій практиці відомі як мінімум  чотири джерела збільшення статутного капіталу:

1) за рахунок додаткових внесків  учасників і внесків за відкритою  додатковою підпискою;

2) за рахунок реінвестиції дивідендів;

3) за рахунок власних коштів AT;

4) за рахунок конвертації інших  ЦП і фінансових договорів  у прості акції.

З названих чотирьох джерел два останні  ми не можемо використати, оскільки жодної згадки про них у вітчизняних законах і підзаконних актах нема. Якщо не брати до уваги, звичайно, вищезазначеного П(С)БО 24 «Прибуток на акцію», де багато говориться про конвертацію і навіть наводяться приклади в додатках до цього стандарту. Але якщо законодавче питання конвертації інших ЦП і фінансових договорів в акції не відрегульоване, внаслідок чого такі операції фактично не можуть бути проведені, то про яке їх бухгалтерське відображення може йти мова? Чого нема в практиці, того нема і в бухгалтерії.

Що стосується збільшення статутного капіталу шляхом збільшення номіналу акцій, що вже є в обігу, то таке рішення, оскільки внаслідок цього не знижується курс акцій і не падають жодні інші показники роботи, швидше за все, можна розглядати як політичне. Адже володіння більшою, порівняно з іншими, сумою статутного капіталу підвищує шанси цього AT зайняти провідне місце на галузевому ринку.

Збільшення статутного капіталу ВАТ “Київський м’ясокомбінат” за рахунок додаткових внесків учасників.

Загальними зборами акціонерів прийнято рішення про додатковий випуск акцій на загальну суму 110000 грн. для розширення виробничих потужностей в кількості 110000 шт. по 0,1 грн. за 1 шт.

Враховуючи терміновість виконання  намічених планів з впровадження у виробництво нових технологій, а також те, що первісно випущені акції були розміщені за ціною вищою від номіналу (тобто в підприємства є запас коштів емісійного доходу), акції, що додатково випускаються, вирішено продавати нижче від номіналу — по 0,09 грн. за 1 шт.

Таблиця 2.5

Збільшення статутного капіталу ВАТ “Київський м’ясокомбінат” за рахунок додаткових внесків учасників.

№ з/п	Зміст операції	Обороти за рахунками		Сума
		Основні господарські операції
		Д-т	К-т
1.	Відображені зміни в статутному капіталі на дату внесення змін у засновницькі документи	46	40	110000
2.	Погашена заборгованість акціонерів за внесками в статутний капітал	30, 31	46	99000
3.	Різниця між номінальною і продажною  ціною додатково випущених акцій  погашається за рахунок емісійного доходу	421	46	11000

 

Розглянемо приклад збільшення статутного капіталу AT за рахунок реінвестування дивідендів.

Загальними зборами акціонерів прийнято рішення про додатковий випуск акцій на загальну суму 50000 грн. для розширення виробничих потужностей  в кількості 500000 шт. по 0,1 грн. за 1 шт.

На купівлю додаткових акцій  вирішено спрямувати всю суму належних до виплати за звітний період дивідендів — 35000 грн., яка лише частково покриває потребу в збільшенні статутного капіталу. Іншу частину — 15000 грн. —  вирішено внести грошима. Акції  продані за номіналом.

Таблиця 2.6

Збільшення статутного капіталу AT за рахунок реінвестування дивідендів

№	Зміст операції	Обороти за рахунками		Сума
		Основні господарські операції
		Д-т	К-т
1.	Відображені зміни в статутному капіталі на дату внесення змін до засновницьких документів	46	40	50000
2.	Нараховані дивіденди до виплати  за звітний період	443	671	35000
3.	Дивіденди спрямовані на реінвестування (інакше кажучи: дивіденди виплачені  додатковими акціями)	671	46	35000
4.	Погашена сума заборгованості акціонерів, що залишилася за внесками до статутного капіталу	30, 31	46	15000

 

Статутний капітал може бути зменшений  шляхом скорочення загальної кількості  акцій, у тому числі шляхом придбання (викупу) акцій у акціонерів і  їх подальшого анулювання, а також шляхом зменшення номінальної вартості акцій. Метою зменшення статутного капіталу є доведення його до розміру сумарної вартості чистих активів, що по суті є не чим іншим як покриттям збитків. Зменшення розміру статутного капіталу може також відбуватися в результаті реорганізації акціонерного товариства: його розділення, виокремлення з нього іншого товариства. Акції власної емісії, викуплені в акціонерів, у старому Плані рахунків прираховувалися до грошових документів і враховувалися на відповідному субрахунку за статтею «Грошові документи», тобто в активах. У новому Плані рахунків для обліку цих акцій передбачений контрпасивний рахунок 45 «Вилучений капітал» (точніше, рахунок 451 «Вилучені акції»). Це правильне рішення, бо вартість викуплених у акціонерів акцій власної емісії не може збільшувати валюту балансу, а повинна, навпаки, зменшувати її, оскільки виплачені за ці акції гроші пішли з підприємства, а значить, зменшили власні оборотні кошти, отже, зменшився капітал підприємства. А тому вартість викуплених акцій повинна показуватися не в активах балансу, а в рядку, що зменшує капітал підприємства, тобто в пасивах зі знаком «мінус». Акції, що знаходяться у емітента, а не у вкладника (інвестора, акціонера) пустий папірець, хоч і цінний. Цінний, тому що може бути в будь-який момент проданий. Але доки цього не сталося, статутний капітал підприємства повинен показуватися в реальному його розмірі, тобто за вирахуванням «пустих папірців», що знаходяться на підприємстві. Згідно з новими правилами, акції власної емісії, викуплені в акціонерів, відносяться до каси підприємства лише остільки, оскільки зберігаються в сейфі в касира. Однак облік їх проводиться не за рахунком «Каса», і навіть не за рахунком «Грошові документи», а за рахунком 451 «Вилучені акції».

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 „Звіт про власний капітал” визначаються зміст і форма звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей.

Норми цього Положення (стандарту) стосуються підприємств, організацій  та інших юридичних осіб (далі — підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Особливості складання консолідованого  звіту про власний капітал  визначаються окремим положенням (стандартом).

Метою складання звіту про власний  капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Для забезпечення порівняльного аналізу  інформації підприємства повинні додавати до річного звіту звіт про власний  капітал за попередній рік.

Зміст статей звіту про власний капітал.

У статтях „Залишок на початок року” та „Залишок на кінець року” показують суми власного капіталу на початок (нескоригований залишок) і кінець року.

У статтях „Зміна облікової політики”, „Виправлення помилок” та „Інші зміни” відображаються суми коригувань, передбачених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 „Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах".

У статті „Скоригований залишок” показується залишок власного капіталу на початок звітного року після внесення відповідних коригувань.

У статтях розділу „Переоцінка активів” наводяться дані, які відображають збільшення або зменшення власного капіталу в результаті переоцінки основних засобів та інших активів у порядку, передбаченому відповідними положеннями (стандартами).

У статті „Чистий прибуток (збиток) за звітний період” показується сума чистого прибутку (збитку) зі звіту про фінансові результати.

У статтях розділу „Розподіл прибутку” наводяться сума нарахованих дивідендів, дані про інший розподіл прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо.

У статтях розділу „Внески учасників” наводяться дані про збільшення статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства.

У статтях розділу „Вилучення капіталу” наводяться дані про зменшення власного капіталу підприємства внаслідок виходу учасника, викупу чи анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій або з інших причин.

У статтях розділу „Інші зміни в капіталі” наводяться дані про всі інші зміни у власному капіталі підприємства, що не були включені до вищезазначених статей, зокрема, списання невідшкодованих збитків, безкоштовно отримані активи та інші зміни.

У статті „Разом змін в капіталі” наводиться підсумок змін у складі власного капіталу за звітний період, що визначається як сума всіх змін, відображених у рядках 060 — 280. Залишок власного капіталу на кінець року визначається, виходячи з його скоригованого залишку на початок року (рядок 050) і підсумку змін у капіталі (рядок 290).

Дані в графах 3-11 наводяться у  дужках, якщо такі показники призводять до зменшення залишку відповідного елементу власного капіталу.

Розкриття інформації в примітках  до фінансових звітів.

Усі підприємства розкривають у  примітках до фінансових звітів призначення  та умови використання кожного елемента власного капіталу (крім статутного капіталу).

Розділ 3. Удосконалення обліку формування статутного капіталу в умовах використання сучасних комп’ютерних технологій

Ефективність діяльності будь-якого  підприємства залежить не тільки від  обсягу і складу його активів, але  й від фінансової структури інвестованого  в них капіталу. Фінансова структура капіталу - це співвідношення власного і залученого капіталу, які використовуються підприємством в процесі своєї господарської діяльності.

Капітал - це вартість, яка авансується (інвестується) у виробництво з метою вилучення прибутку (відтворення нової вартості). Цей термін можна трактувати по різному: як грошову суму, яка вкладається засновником в підприємство з метою отримання прибутку, як джерело засобів, яке відображається в пасиві балансу, як сукупність засобів підприємства (актив балансу), і як один з факторів виробництва, який поряд з іншими факторами повинен отримувати винагороду пропорційно до свого внеску. Отже, сам капітал дозволяє мінімізувати фінансові витрати, пов'язані з його формуванням. Складність управління власним капіталом полягає в тому, що в процесі поточної діяльності відбуваються безперервні зміни, пов'язані зі збільшенням або зменшенням як його загальної величини, так і його окремих складових.

Основною метою визначення потреби  в капіталі є забезпечення залучення необхідних фінансових ресурсів для формування активів підприємства. При цьому використовуються два методи:

1) прямий метод розрахунків загальної  потреби в капіталі ґрунтується  на визначенні необхідної суми  активів, які дозволяють новому  підприємству розпочати господарську діяльність. Цей метод розрахунку полягає в тому, що загальна сума активів дорівнює загальній сумі інвестованого капіталу;

2) непрямий метод розрахунку  загальної потреби в капіталі  ґрунтується на визначенні розміру  капіталу, який використовується в розрахунку на одиницю виготовленої продукції.

За функціональною належністю розрізняють  основний і оборотний капітал, а  за джерелом засобів - власний і позиковий.