Облік формування статутного капіталу

План

 

Вступ

Актуальність теми. Сьогодні все гостріше постають питання наближення системи бухгалтерського обліку в Україні, до кращих традицій і правил світової практики ведення та організації обліку, зберігаючи при цьому національні особливості. Облік є функціональною підсистемою управління, яка забезпечує результативною інформацією запити як власника так і держави. Питання обліку, звітності є ключовими в політиці підприємства.

Економіка України розвивається за законами ринку. Ринок – це сфера, в якій проявляються взаємовідносини між виробниками і споживачами товарів, це найвища стадія розвитку товарно-грошових відносин. Функціонування ринку веде до становлення ринкової економіки, характерною рисою якої виступає конкуренція.

Сьогодні декілька десятків органів  контролюють діяльність суб’єктів  підприємницької діяльності, керуючись  сотнями нормативних актів. Чинне  законодавство надає підприємцям  ряд державних гарантій, за виконанням яких стежать як самі підприємці, так і органи, покликані контролювати дотримання законності, але практично відсутній комплексний підхід до вирішення організаційних та процедурних основ здійснення господарського контролю.

Розуміння необхідності нових підходів до збереження майна підприємства втілюється у пошук нових форм його контролю. Отже, проблема обліку формування статутного капіталу підприємства набуває першочергового значення.

Незважаючи на те, що статутний капітал як економічна категорія використовується досить часто, питання обліку і аудиту залишаються дискусійними, що й обумовило дослідження даного питання.

Значимість вказаної проблематики та необхідність вирішення визначених проблем обумовили вибір теми курсової роботи та її напрямок - проблеми обліку і аудиту формування статутного капіталу підприємства.

Теоретичну основу дослідження  питань обліку формування капіталу на підприємствах склали наукові праці зарубіжних та вітчизняних вчених, таких як: Білуха М.Т., Грабова Н.Н., Добровський В.Н., Крамаровський Л.М., Криницький Р.І., Лахтіонова Л. А., Лушкин В. А., Пономарьов В. Д., Ялдин І.В., Ачкасов А. Е., Носова С. С., Савицька Г.П., Шеремет А. Д., Сайфулін Р. С. та інших.

Метою курсової роботи є вивчення, критична оцінка діючих теоретичних та методичних засад відображення в обліку формування статутного капіталу, узагальнення діючої практики і розробка на цій основі рекомендацій щодо вдосконалення системи обліку і аудиту формування й функціонування статутного капіталу відкритого акціонерного товариства.

Мета дослідження визначила основні завдання, спрямовані на її досягнення:

- дослідити сутність категорії «капітал» та принципів його формування;

- визначити роль обліку формування капіталу в системі управління підприємством;

- проаналізувати існуючі теоретичні і методологічні засади та практику відображення в обліку формування статутного капіталу на підприємствах різних організаційно-правових форм господарювання;

- дослідити систему обліку формування капіталу і внести пропозиції щодо її вдосконалення.

Об’єктом дослідження є облік і аудит формування статутного капіталу. Базою дослідження є відкрите акціонерне товариство “Київський м’ясокомбінат”.

Предметом дослідження  є комплекс теоретичних, правових, методичних та прикладних питань обліку формування капіталу підприємства.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел та додатків.

Розділ 1. Теоретичні основи формування капіталу на підприємствах

1.1. Економічна характеристика капіталу  та особливості його формування на підприємствах різних форм власності

Поняття “капітал” багатозначне. Воно може розглядатися в теоретичному та прикладному аспекті. Теоретичний  аспект: капітал – це специфічна економічна категорія, яка в економічній  теорії визначається як вартість, що приносить додану вартість. У фінансовому аналізі поняття “капітал” використовується в прикладному аспекті [17, c. 78]. Щодо бухгалтерського балансу виділяють дві основні концепції капіталу:

1) фінансової природи капіталу, яка базується на абстрагуванні від предметно-речової структури активу балансу, - домінанта   пасиву. Ця ідея належить Г. Свинею;

2) предметно-речової природи капіталу, який визначається як сукупність  певних матеріальних і нематеріальних  цінностей, - домінанта активу. Ця  ідея належить У. Патону.

У практиці фінансового аналізу  поняття “капітал” характеризується кількома показниками.

Загальний капітал – це підсумок балансу, який, з одного боку, показує  загальну суму засобів, що її має у  своєму розпорядженні підприємство (актив), а з іншого – суму джерел утворення цих засобів (пасив) [23, c. 125].

Цей показник капіталу найближче стоїть до теоретичного аспекту сутності капіталу (вартість, що приносить додану вартість, оскільки від самого початку використання  засобів передбачає отримання додаткової вартості (прибутку). Отже, загальний капітал – це, засоби вкладені в суб’єкт господарювання для здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку.

Під капіталом розуміють матеріальні засоби і грошові кошти, вкладені в підприємство з метою здійснення підприємницької діяльності. Глибше зрозуміти сутність капіталу можна розглянувши його класифікації в економічній літературі.

Залежно від того, кому належать вкладені в господарську діяльність матеріальні  засоби і грошові кошти, капітал  поділяють на власний і позиковий. Під власним капіталом розуміють грошові кошти і матеріальні засоби, які самостійно формуються підприємством для забезпечення свого розвитку. До позикового капіталу відносять грошові кошти та інше майно, що залучається для фінансування розвитку підприємства із зовнішніх джерел на платній поворотній основі [21, c. 356].

Основні відмінності між власним  і позиковим капіталом проілюстровано у табл. 1.1. їх аналіз показує, що за рахунок позикового капіталу підприємство має більше можливостей нарощення свого виробничого потенціалу, але при цьому зростає ризик втрати його фінансової стійкості.

Таблиця 1.1

Основні відмінності між власним  і позиковим капіталом

Ознака	Власний капітал	Позиковий капітал
Право на участь в управлінні підприємством	Дає таке право	Не дає такого права (менша загроза  втратити контроль над підприємством)
Право на отримання частини прибутку і майна	Прибуток ділиться між власниками за залишковим принципом після відшкодування  фіксованих зобов'язань	Кредитори мають першочергове право на повернення суми боргу
Можливий обсяг залучення капіталу	Обсяг залучення капіталу обмежений  і цілком залежить від фінансових можливостей засновників, результатів  фінансово-господарської діяльності та інвестиційної привабливості  підприємства для акціонерів	Існують широкі можливості залучення  капіталу (за умови високого кредитного рейтингу, наявності застави або  гарантій)

Продовження табл. 1.1

1	2	3
Строк повернення	Строк повернення капіталу власникам  не встановлюється	Строк повернення позикового капіталу чітко обумовлений у договорах
Можливість скористатися ефектом "податкового" щита	Ефект "податкового" щита не діє (дивіденди виплачуються тільки за рахунок чистого прибутку і не зменшують базу оподаткування прибутку)	Є можливість отримати пільги на оподаткування (витрати на обслуговування капіталу виключаються з бази оподаткування прибутку, що зменшує реальну вартість його залучення)
Вплив на фінансову стійкість підприємства	Підвищується фінансова незалежність підприємства і мінімізується ризик втрати фінансової стійкості	Підвищується залежність від зовнішніх джерел фінансування та зростає ризик неплатоспроможності і втрати фінансової стійкості

 

За тривалістю використання виділяють  довгостроковий постійний капітал (або перманентний) і короткостроковий змінний капітал. Склад капіталу залежно від відображення джерел його формування у пасиві балансу проілюстровано на рис 1.1.

Основний капітал		Основні засоби
		Нематеріальні активи
		Довгострокові фінансові інвестиції
Оборотний капітал		Товарно-матеріальні запаси
		Дебіторська заборгованість
		Поточні фінансові інвестиції
		Грошові кошти

 

Рис. 1.1. Склад капіталу за джерелами формування

Оборотний капітал може перебувати у сфері виробництва (запаси, незавершене  виробництво, витрати майбутніх періодів) і у сфері обігу (готова продукція на складах та продукція, відвантажена покупцям, дебіторська заборгованість, грошові кошти, поточні фінансові інвестиції, товари для торгівлі і т. ін.). Оборотний капітал може функціонувати в грошовій і матеріальній формах.

Власний капітал — це вартість засобів, які належать власникам підприємства. Власний капітал можна також трактувати як залишок в активах після вирахування зобов'язань підприємства.

Статутний капітал відіграє основну  роль у функціонуванні підприємства. По-перше, це стартовий капітал, необхідний для виробничої діяльності й отримання прибутку. По-друге, статутний капітал регулює відносини власності, розподілу дивідендів і управління підприємством.

Статутний капітал  - це сукупність вкладень (в грошовому виді) учасників ( власників ) в майно при створенні підприємства для забезпечення його статутної діяльності, визначеної засновницькими документами (статутом).

Статутний капітал на державному підприємстві являє собою державні  кошти, виділені у постійне користування і розпорядження   госпрозрахунковому підприємству у вигляді основних засобів та  оборотних коштів.  Розміри основних та оборотних коштів визначаються обсягом виробничої діяльності [24, c. 428].

Оборотними коштами наділяються  підприємства виходячи з необхідності мати мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей, що забезпечують виконання плану. Ці мінімальні запаси оборотних коштів називаються нормативами. До них належать: сировина, основні та допоміжні матеріали, куповані та власного виробництва напівфабрикати, паливо, запасні частини для ремонту, малоцінні та швидкозношувані предмети, незавершене виробництво - як промислове, так і непромислове, витрати майбутніх періодів, запаси сільського господарства, продукція, товари, інші нормовані кошти.

Збільшення Статутного капіталу підприємства по основних засобах здійснюється за рахунок об’єктів капітального будівництва, прийнятих до експлуатації у звітному році; вартості проектно-дослідницьких  робіт по прийнятих до експлуатації об'єктах капітального будівництва; витрат на формування основного стада, зарахованих до основних фондів; дооцінки основних фондів, виявлених при інвентаризації, що раніше не були взяті на баланс.

У частині оборотних коштів Статутний  капітал збільшується на суми вартості безкоштовно одержаних товарно-матеріальних цінностей та інших оборотних засобів; вартості матеріальних цінностей, що надійшли від ліквідації основних засобів, фінансування з бюджету для поповнення оборотних коштів, дооцінки товарно-матеріальних цінностей згідно з постановами та розпорядженнями Уряду України тощо [21, c. 185].

Статутний капітал зменшується  у частині основних засобів на суму вартості безкоштовно переданих  основних засобів по розпорядженню  вищих органів, зносу по безкоштовно  прийнятих засобах; списування об'єктів з балансу, уцінки основних засобів; ліквідованих основних засобів (залишкова вартість) тощо.

У частині оборотних коштів зменшення  Статутного капіталу відбувається за рахунок безкоштовно вилучених  товарно-матеріальних цінностей та інших оборотних засобів; витрат, пов'язаних з ліквідацією основних засобів; сум уцінки товарно-матеріальних цінностей за постановами та розпорядженнями Уряду України та ін.

Порядок формування Статутного капіталу регулюється законодавством та установчими документами.

Статутний капітал на підприємствах  різних форм власності (крім державної) - це сумарний внесок вкладів у майно (у грошовому виразі) засновниками підприємства при його створенні. Розмір Статутного капіталу визначається установчими  документами фіксується у Статуті підприємства.

Акціонерним вважається товариство, що має Статутний капітал, поділений  на певну кількість акцій однакової  номінальної вартості. Статутний  капітал має бути не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам (розмір якої діє на момент створення акціонерного товариства).

Формується Статутний капітал  за рахунок внесків засновників  і учасників.

Засновники акціонерного товариства повинні внести не менше 50% від номінальної  вартості акцій перед державною  реєстрацією. Повну вартість (до 100%) формування Статутного капіталу - протягом року з моменту реєстрації.

До акціонерних товариств належать:

- відкриті акціонерні товариства (ВАТ) - акції яких можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржі;

- закриті акціонерні товариства (ЗАТ) - акції яких розподіляються тільки між засновниками і можуть бути тільки іменними.