Облік формування статутного капіталу

Основні показники фінансово-господарської діяльності ВАТ “Київський м’ясокомбінат” наведені в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Основні показники фінансово-господарської  діяльності ВАТ “Технології та системи  України”

Як видно з табл. 2.2 на протязі 2006-2008 років показники діяльності ВАТ “Київський м’ясокомбінат” зазнали позитивних змін. Чиста виручка від реалізації зросла в 2008 році порівняно з минулим на 183,26 тис. грн. (9,09%). За цей час собівартість реалізованої продукції зросла на 110 тис. грн. (6,25%). Це призвело до збільшення валового прибутку від реалізації на 73,26 тис. грн. (28,53%). Негативно вплинуло зростання рівня адміністративних витрат на  17,6 тис. грн. (29,63%) та витрат на збут 6,6 тис. грн. (25%). В результаті чого загальна собівартість реалізованої продукції зросла на 134,2 тис. грн. (7,27%).

Інші операційні доходи підприємства в 2007 році зросли на 6,6 тис. грн. Прибуток від операційної діяльності зріс на 55,66 тис. грн. (25,21%).

В 2008 році відбулося зменшення доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів відповідно на 2,2 тис. грн. (25%) та 2,2 тис. грн. (33,33%).

Чистий прибуток ВАТ “Київський м’ясокомбінат” в 2008 році зріс на 35,86 тис. грн. (24,08%) порівняно з минулим роком.

2.2. Організація формування статутного капіталу підприємства

Випуск акцій здійснюється в  розмірі статутного фонду підприємства або на вартість всього майна (у разі перетворення підприємства в акціонерне). Акція — це «шматочок» підприємства, право володіння частиною його майна. Акціонери «скидаються в загальний казан», який згодом становить статутний фонд підприємства — його стартовий капітал. Якщо цього буде замало і потрібний додатковий випуск акцій — підприємство офіційно заявляє про своє рішення збільшити статутний фонд (капітал) рівно на необхідну додаткову суму. Потім, при розміщенні додатково випущених акцій, збирає додаткову порцію коштів для розширення своєї діяльності. У випадку коли відбувається «роздержавлення» підприємства способом перетворення його в акціонерне, — потенційним акціонерам оголошують, що все майно підприємства, за придбання якого не залишилося боргів (весь капітал підприємства, а не тільки статутний) відтепер буде належати кожному з них у певних частках. І на підтвердження цього вручають їм сертифікати акцій. У чому відмінність між процесом створення корпорації «на порожньому місці» і процесом її створення на базі підприємства іншої організаційно-правової форми? Образно кажучи, в тому, що в першому випадку кошти збирають, а в другому — роздають. Третій випадок, коли збільшують статутний фонд за рахунок додаткової емісії акцій — це, по суті, те ж саме, що й перший випадок, тобто коли «збирають».

Основою корпоративного бізнесу є  звичайна (проста) акція, яка дає  право її власнику на отримання дивідендів, на участь у загальних зборах акціонерного товариства і в управлінні ним. На відміну від звичайних акцій, привілейовані акції гарантують їх власникам щорічні виплати фіксованих дивідендів і пріоритетну участь в розподілі майна у разі ліквідації підприємства, але разом з тим володарі таких акцій, як правило, не беруть участі в розподілі будь-якого додаткового прибутку, який АТ може отримати в особливо вдалі роки. Однак щодо цього в Законі «Про цінні папери і фондову біржу» міститься застереження: «Якщо розмір дивідендів, що виплачуються акціонерам, за простими акціями перевищує розмір дивідендів за привілейованими акціями, власникам останніх може проводитися доплата до розміру дивідендів, виплачених іншим акціонерам».

Прийняття рішення про випуск привілейованих акцій обумовлюється зазвичай наявністю  недостатньо сприятливих умов ринку  для діяльності цього підприємства або його невпевненістю в достатній міцності свого фінансового становища на момент емісії. В інших випадках у підприємства немає підстав створювати для деякої частини інвесторів додаткові стимули для придбання акцій.

Випуск  акцій на пред'явника, хоч і не заборонений українським законодавством (цей вид акцій навіть неодноразово згадується у відповідних законах), та все ж, враховуючи досвід інших країн, можна передбачити, що чекати масової появи цих акцій на українському ринку цінних паперів не доводиться.

Аналітичний облік статутного капіталу ВАТ “Київський м’ясокомбінат” повинен забезпечити детальну інформацію про частки засновників (учасників) у капіталі і видах розповсюджуваних акцій. Аналітичний облік статутного капіталу за частками засновників і учасників забезпечується відкриттям рахунка 46 «Неоплачений капітал» при установі товариства. При цьому якщо організується товариство відкритого типу, доцільно відкрити рахунки порядку: «Заборгованість за внесками засновників» і «Заборгованість за внесками учасників». На першому з цих субрахунків збирається інформація про акції, розміщені тільки серед обмеженого кола засновників у порядку закритої підписки. На другому — інформація про акції, що реалізуються акціонерам у разі проведення додаткової відкритої підписки. Необхідність такого розподілу зумовлена обов’язком засновників сплатити визначену законом частку статутного капіталу, оголошеного під час створення відкритого акціонерного товариства, оскільки до відкритої емісії акцій це підприємство хоча б потенційно повинно володіти майном, що гарантує дотримання інтересів кредиторів. Завдяки такому розподілу забезпечується повна інформативність про стан підписки на акції ВАТ і їх розміщення. Аналітичний облік за видами акцій може бути організований на двох рахунках порядку: «Звичайні акції» і «Привілейовані акції». Необхідність такого розподілу рахунка 40 „Статутний капітал” зумовлена потребою у контролі за співвідношенням частки привілейованих акцій у загальному обсязі акціонерного капіталу, оскільки чинне законодавство не допускає перевищення цієї частки понад 10%».

Рис. 2.2. Відображення в бухгалтерському обліку розрахунків за внесками засновників і учасників ВАТ “Київський м’ясокомбінат”

Завдання організації обліку акцій  в розрізі акціонерів вирішується  шляхом ведення реєстру акціонерів за допомогою залученої для цього спеціалізованої організації — професійного учасника ринку цінних паперів. Організація, яка веде реєстр акціонерів, є держателем реєстру акціонерів. Вона ж надає відомості підприємству про частки учасників для нарахування дивідендів і прийняття рішень, пов'язаних з управлінням товариством.

2.3. Синтетичний облік формування статутного капіталу

При заснуванні акціонерного товариства, після його державної реєстрації розміщення акцій відображається в  бухгалтерському обліку проведенням за дебетом рахунка 46 «Неоплачений капітал» і кредитом рахунка 40 «Статутний капітал» на суму оголошеного (зареєстрованого в засновницьких документах) статутного капіталу. Якщо засновується товариство відкритого типу, то рахунок 46, як уже згадувалося, доцільно розділити на два рахунки порядку «Заборгованість за внесками засновників» і «Заборгованість за внесками учасників». Отже, якщо неоплачений капітал в частині заборгованості засновників прийняти до обліку на рахунку 461, а неоплачений капітал в частині заборгованості інших учасників — на рахунку 462, то перші два проведення, які відображають реєстрацію AT і розміщення акцій серед акціонерів.

Якщо  ВАТ розміщує різні види акцій, то рахунок 40, доцільно розділити на субрахунки за видами акцій. Після внесення записів до реєстру акціонерів і в міру внесення кожним з них своєї частки в грошовій чи будь-якій іншій формі, сукупна номінальна вартість акцій, що передаються їм, поступово зменшує дебетове сальдо на рахунку 46 до нульового значення і, таким чином, рахунок «Оголошений капітал» по суті перетворюється в рахунок «Акції в обігу», тобто «Оплачений капітал». Тим часом йдеться про один рахунок — 40 «Статутний капітал», а «Оголошений капітал» і «Акції в обігу» («Оплачений капітал» ) — це лише два його тимчасові аспекти.

До  теми обліку акцій власної емісії належить і облік таких організаційних витрат, як витрати на оплату послуг реєстратора та інші витрати, пов'язані  з випуском і розміщенням акцій  на первинному ринку ЦП. Це витрати  явно фінансового характеру і, відповідно до цієї ознаки, повинні відображатися на рахунку 952 «Інші фінансові витрати». Інструкція №291 в цій частині вказує: «На субрахунку 952 «Інші фінансові витрати» ведеться облік витрат, пов'язаних із залученням позикового капіталу, зокрема витрат, пов'язаних з випуском, утриманням і обігом власних цінних паперів; нарахуванням відсотків за договорами кредитування (крім банківських кредитів), фінансового лізингу та інші». Однак багато фахівців через те, що в наведеному тексті є слово «позиковий капітал», що не відноситься до акцій, посилаються не на Інструкцію №291, а на п. 18 і п. 27П(С)БО 16 «Витрати», де, зокрема, вказується: «18. До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, направлені на обслуговування й управління підприємством: загальні корпоративні витрати, (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати та інші);» «27. До фінансових витрат відносяться витрати на відсотки (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою та інші) й інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу».

Випуск і розміщення акцій  ВАТ “Київський м’ясокомбінат”. Статтею 26 Закону про господарські товариства передбачена певна послідовність процесу заснування акціонерного товариства: «Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір  створити   акціонерне   товариство, здійснити підписку на акції, провести засновницькі збори і державну реєстрацію акціонерного товариства». Це означає, що підписку на акції необхідно провести до державної реєстрації товариства. Для державної реєстрації AT може бути достатньо, щоб особи, які підписалися на акції, внесли 10% їх номінальної вартості, а загалом для того, щоб таке підприємство зареєструвати, досить охопити підпискою 60% акцій. Про це вказується у ст. 30 Закону про господарські товариства: «Особи, які хочуть придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менше 10 відсотків вартості акцій, на які вони підписалися, після чого засновники видають їм письмове зобов’язання про продаж відповідної кількості акцій. Після закінчення вказаного в повідомленні терміну підписка припиняється. Якщо до того часу не вдалося охопити підпискою 60 відсотків акцій, акціонерне товариство вважається не створеним».

Оголошено про створення ВАТ “Київський м’ясокомбінат” зі статутним капіталом 770000 грн. (7700000 шт. по 0,1 грн. за акцію).

Частка засновників у статутному капіталі становить 25% — 192500 грн. (192500 шт.).

Відкриту підписку оголошено на акції, сумарна номінальна вартість яких становить 75% статутного капіталу ( 5775000 шт. на суму 577500 грн.).

Частка привілейованих акцій у  загальному обсязі випуску становить 10% — 77000 грн. (770000 шт.); усі привілейовані акції розповсюджуються в порядку відкритої підписки.

Частка простих акцій у загальному обсязі випуску становить 90% — 693000 грн. (693000 шт.)

Витрати, пов'язані з реєстрацією ВАТ і випуском акцій, становили 4800 грн.

Засновники придбали акції за номіналом, іншим учасникам акції були реалізовані  за ціною 0,11 грн. за 1 шт.

Заборгованість засновників і  учасників повністю погашена грошима.

Таблиця 2.3

Випуск і розміщення акцій ВАТ “Київський м’ясокомбінат”