Облік формування статутного капіталу

Установчий баланс затверджується на зборах засновників.

Майно, внесене в натуральній  формі у власність підприємства в рахунок вкладів до Статутного капіталу (в оплату акцій), оприбутковується в оцінці, що визначена за домовленістю засновників.

Майно, внесене в натуральній  формі у користування підприємству в рахунок вкладів до Статутного фонду (в оплату акцій), оприбутковується в оцінці, визначеній виходячи з орендної плати за користування цим майном, обчисленої за весь зазначений в установчих документах строк діяльності підприємства або інший строк, передбачений установчими документами [25, c. 143].

При перетворенні підприємства на акціонерне товариство Статутний капітал розраховується аналогічно, як при викупі підприємства, але на всю суму розрахованого Статутного капіталу випускаються акції, що розміщуються між членами колективу (якщо це акціонерне товариство закритого типу) або реалізуються усім бажаючим (якщо це акціонерне товариство відкритого типу).

Якщо не весь вклад внесено засновниками повністю, це має бути зафіксовано  в установчих документах або відкрито підписку на акції.

Зменшення або збільшення Статутного капіталу можливе у таких випадках:

- при зміні номінальної вартості акцій;

- при прийнятті нових членів до складу учасників (допоміжний випуск акцій) або вибутті учасників (анулювання частини акцій, викуплених у акціонерів);

- при обміні облігацій на право участі у підприємстві (акції);

- при відрахуванні частини прибутку до Статутного капіталу;

- при спрямуванні коштів Резервного (страхового) капіталу до Статутного капіталу.

Зміни Статутного капіталу здійснюються за рішенням засновників, а бухгалтерські  записи виконуються після перереєстрації Статутного капіталу з урахуванням його нового розміру.

Установчі збори акціонерного товариства можуть вирішувати питання про зменшення  розміру Статутного капіталу у випадках, коли у встановлений термін (6 місяців) підпискою на акції покрито не всю необхідну суму, зазначену у повідомленні.

Збільшення Статутного капіталу акціонерного товариства не більше ніж на 1/3 може бути здійснене за рішенням правління  за умови, що це передбачено Статутом.

Зміни Статуту, пов'язані із збільшенням  статутного майна, мають бути зареєстровані органом, який реєстрував Статут акціонерного товариства, після реєстрації додатково випущених акцій. Статутами  банківських  і  страхових  установ, які є акціонерними товариствами, може бути передбачено інший порядок збільшення Статутного капіталу [29, c. 83].

Рішення про зменшення Статутного капіталу акціонерного товариства приймається  у тому ж порядку, що й при збільшенні Статутного капіталу. Зменшення Статутного капіталу здійснюється шляхом зменшення  номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій.

За  рішенням акціонерного товариства про  зменшення Статутного капіталу акції, не представлені до анулювання, визнаються недійсними, але не раніше ніж через 6 місяців після повідомлення про це всіх акціонерів.

Розмір  Статутного капіталу, який фіксується в установчих документах, визначається внаслідок проведеної перед цим  інвентаризації за методикою оцінки вартості об'єктів приватизації.

Порядок бухгалтерського обліку охоплює такі операції, що підлягають обов'язковому відображенню у бухгалтерському обліку:

- оцінка вартості об'єктів приватизації;

- накопичення й використання коштів покупцем — юридичною особою;

- акціонування підприємств і викуп його акцій;

- взяття на баланс новим власником — юридичною особою майна, придбаного на аукціоні, за конкурсом або шляхом викупу;

- виділення окремого структурного підрозділу державного підприємства, яке приватизується, як самостійного майнового комплексу;

- передача в оренду цілісних майнових комплексів.

Після завершення оцінки майна підприємство здійснює операції по приведенню Статутного капіталу (капіталу) до розміру, який відповідає продажній вартості й фіксується в установчих документах.

Статутний капітал збільшується на суми:

- коштів Резервного страхового капіталу;

- коштів цільового призначення;

- нерозподіленого прибутку минулого року;

- невикористаних коштів резерву сумнівних боргів, які відносяться на прибуток, а потім спрямовуються на покриття збитків.

Зменшується Статутний капітал:

- на суму вартості майна соціальної сфери, для якого встановлено пільги;

- на суму залишку використання позикових коштів, відображених на однойменному рахунку.

1.2. Огляд нормативно-правової бази та спеціальної літератури з обліку та аудиту формування статутного капіталу

Функціонування будь-якого господарюючого суб’єкту значно залежить від нормативної  бази, що регулює правові та економічні відносини підприємства з державою, з іншими підприємствами та організаціями, з трудовим колективом тощо. Тому одним із важливих питань є огляд нормативно-правової бази з обліку статутного капіталу підприємства.

Основні оброблені джерела нормативної  бази та напрямки їх використання в  курсовій роботі представлені в таблиці 1.2.

Під час огляду нормативної бази велика увага приділяється законодавчим актам, що регулюють бухгалтерський облік на підприємстві, так як він є необхідною інформаційною базою для всіх підсистем управління (обліку, аналізу, аудиту, планування тощо).

Таблиця 1.2

Огляд нормативно-правової бази з питань обліку статутного капіталу

№	Нормативний документ, ким і коли виданий	Короткий зміст
1	2	3
1	Господарський кодекс  України ВРУ № 436-ІV від 13.01.2003 р.	Цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають в процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання.
2	Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні” ВРУ № 996-XІV від 16.07.1997 р.	Визначає правові засоби регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
3	Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку № 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” МФУ № 8  від 31.03.1997 р.	Визначає мету, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до признання і розкриття її елементів
4	Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку № 3 „Звіт про фінансові  результати” МФУ №87 від 31.03.1998 р.	Визначається склад і форма  Звіту про фінансові результати , а також загальні вимоги до розкриття його статей
5	Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. МФУ від 24.05.1995 р.№88	Встановлює порядок відображення та зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами
6	Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 2 „Баланс” Наказ МФУ від 31.03.1999 р. №87	Цим положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей
7	Міжнародні стандарти аудиту (МСА)	Носять рекомендаційний характер для аудиторів усіх країн світу. В них розроблено професійні вимоги до аудиту на міжнародному та соціальному  рівні
8	Інструкція «Про застосування плану  рахунків бух. Обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій” МФУ № 291 від 30.11.1999 р.	Встановлює призначення і порядок  ведення рахунків бухгалтерського  обліку для узагальнення методом  подвійного запису інформації про наявність  і рух активів, капіталу, зобов’язань  та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків та бюджетних установ), незалежно від форм власності, організаційно-правових норм і видів діяльності,  а також виділених на окремий баланс філій.

 

Основи нової системи бухгалтерського обліку були закладені в Законі України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” та конкретизовані у відповідних Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Даний Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначає первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку та інше.

Що ж стосується Положень (стандартів) бухгалтерського обліку /П(С)БО/, то це сукупність прийомів і процедур організації і методології бухгалтерського обліку та звітності, розроблених практикою і узагальнених наукою.

Важливим інструментом реалізації міжнародних принципів і методів  бухгалтерського обліку є новий  План рахунків. Головною метою нового Плану рахунків є забезпечення інформацією, потрібною для контролю за діяльністю підприємства, прийняття управлінських рішень та складання фінансової звітності.

Структура нового Плану рахунків узгоджена  зі структурою Балансу і Звіту  про фінансові результати, що значно полегшить роботу працівників бухгалтерії при складанні фінансової звітності.

У новому Плані рахунків використано  децимальну систему кодування, за якою кожна цифра у коді рахунку  визначає відповідну складову частину (клас, рахунок, субрахунок) Плану рахунків. Це означає, що максимальна можлива кількість рахунків у новому Плані дорівнює 99, а кожний рахунок може включати до 9 субрахунків (рахунків другого порядку).

Зазначеними нормативними актами передбачені  кардинальні зміни в оцінці майна, визначенні облікової політики, формуванні доходів і витрат, кінцевих фінансових результатів діяльності підприємств. Суттєвих змін зазнала фінансова звітність підприємства, зокрема, Баланс, Звіт про фінансові результати. Вводяться нові форми бухгалтерської звітності такі як Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал.

Крім нормативної бази, під час  написання курсової роботи були використані підручники з обліку, аналізу та аудиту статутного капіталу підприємства.

Із періодичних видань розглядались статті газети „Дебет-Кредит” №7/2006 рік „Облік вилучених акцій: за номіналом чи викупною ціною?”. В статті розглядається питання, що, коли викуплені акції не анулюються, а вводяться в обіг повторно, питання методу оцінки вилучених акцій має принципове значення. Так:

— якщо обирати метод, за яким вилучені акції оцінюються виходячи з викупної ціни, то у звітному балансі це відобразиться на стані всього капіталу: як вкладеного, так і накопиченого;

— якщо ж оцінювати вилучені акції за номіналом, у звітному балансі це відобразиться лише на величині вкладеного капіталу.

Тому необхідно дивитися уважно на форму №1 «Баланс» і знаходити відповідь, в яких же цінах, врешті-решт, належить обліковувати вилучені акції: у цінах викупу або за номіналом. Виявляється, таки в цінах викупу, оскільки якби за номіналом, то стаття «Вилучений капітал» значилася б не наприкінці розділу перед підсумковим рядком усієї суми власного капіталу (вкладеного і накопиченого) за рядком 370, а де-небудь між рядками 330 і 340, відразу після статей вкладеного (акціонерного) капіталу.

Отже, під час опрацювання спеціальної  літератури було знайдено достатньо  матеріалів з обліку формування статутного капіталу.

Розділ 2. Організація і методологія бухгалтерського обліку формування статутного капіталу на підприємстві ВАТ „Київський м’ясокомбінат”

2.1. Організаційно-економічна характеристика ВАТ „Київський м’ясокомбінат”

Відкрите акціонерне товариство “Київський м’ясокомбінат” - одне з найбільш крупних  підприємств м'ясопереробної промисловості  в Україні. Основним видом діяльності комбінату є виробництво та реалізація м'яса та ковбасних виробів, напівфабрикатів, жиру харчового технічного, сухих тваринних кормів.

Основними напрямками діяльності комбінату  є:

- переробка та реалізація яловичини  і свинини, закуплених у с/г підприємствах та у населення;

- виробництво ковбасних виробів,  напівфабрикатів, м`ясних консервів,  сухих тваринних кормів;

- розведення хутряних звірів (нутрій  та чорнобурок) з подальшою реалізацією  хутра та готових виробів;

- оптова та роздрібна торгівля товарами, в т.ч. через фірмові магазини;

- надання послуг комерційним  структурам по переробці м`яса;

- транспортно-експедиційні послуги  (є власний автопарк).

Домінуючою в виробництві є  продукція з довгостроковим терміном реалізації: сиров’ялені ковбаси, консерви, продукція в вакуумній упаковці.

Якість м`яса та м`ясних виробів (особливо Полісся) привертає увагу  іноземних споживачів, бо більшість  худоби тут знаходиться на вільних  випасах і відгодовується кормами  без біодобавок.

Але сьогодні всі підприємства галузі скоротили обсяги виробництва. Основною причиною є незабезпеченість сировиною в зв`язку із зменшенням поголів`я худоби в товаровиробника, а також через відсутність в достатній кількості обігових коштів.

При наявності сировини та вдосконаленні методів і форм співпраці з торгівлею комбінат може реалізувати 300 – 400 тонн ковбасних виробів, в т.ч. сиров`ялених та сирокопчених – до 80 тонн в місяць.

М`ясокомбінат потребує інвестицій на взаємовигідних умовах з метою  забезпечення обіговими коштами і коштами для вдосконалення виробничого процесу та модернізації виробництва.

Комбінат оснащений обладнанням, яке дозволяє здійснювати тривале  зберігання м'яса, забій та обробку  туш худоби та птиці, переробку м'яса  у різноманітні вироби на спеціалізованих лініях.

Залізнична гілка з'єднує комбінат з основною залізничною магістраллю, тому проблем з надходженням сировини та вивозом продукції немає.

Одною з переваг м'ясокомбінату є те, що він розташований у розвинутій в аграрному відношенні області  України. Вирощування крупної рогатої худоби та м'ясопереробка в Київському регіоні є перспективними напрямками діяльності, завдяки наявності значного споживчого ринку та кормової бази.

Основне джерело доходу підприємства - ковбасні вироби, реалізація яких займає до 80% в структурі продаж. Значна частина виручки надходить від більш дешевих варених ковбас, проте, достатньо прибутковою залишається й продукція делікатесної групи. Тому м'ясокомбінат намагається охоплювати покупців як з високими, так і більш низькими доходами.

Київський м'ясокомбінат має власну збутову мережу, через яку реалізує фактично половину виготовленої продукції. При цьому частка виручки від  реалізації у власній мережі досягає 50%.

Невисокий процент продукції реалізується на умовах бартеру. Загальний об'єм реалізації продукції в 2008 році у порівнянні з 2007 роком збільшився майже на 15%.

Майже весь об'єм випущеної продукції  м'ясокомбінат реалізує на внутрішньому ринку: в Київ і Київської області.

Достатньо серйозну конкуренцію  являють собою малі підприємства.

Враховуючи кількість  виробників в регіоні, Київський  м'ясокомбінат ставить одним з  пріоритетів роботи закріплення  своїх позицій на регіональному  ринку. Для реалізації наміченого передбачається розширити власну торгову мережу та покращити використання торгових площ.

Надалі планується посилення  охоплення ринків інших областей. Мережу клієнтів намічено розширювати  в першу чергу за рахунок збільшення продаж ковбас делікатесної групи. Ця продукція достатньо прибуткова і має успіх у споживачів, завдяки своїй стабільній якості.

Крім того, намічені міри по залученню споживачів: система  знижок, надання розширеного асортименту  в торгових точках та інші.

Управління товариством  здійснює дирекція на чолі з директором та ревізійна комісія (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Схема організаційної структури управління ВАТ “Київський м’ясокомбінат”

 

Переваги та недоліки структури управління ВАТ “Київський м’ясокомбінат” показано в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Переваги  та недоліки структури управління ВАТ “Київський м’ясокомбінат”