Облие розрахункив за виплатами працивникам на пидприемстви

 

23. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ ЗА ВИПЛАТАМИ ПРАЦІВНИКАМ НА ПІДПРИЄМСТВІ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ ЗА ВИПЛАТАМИ ПРАЦІВНИКАМ

1.1. Законодавчо-нормативні  аспекти обліку розрахунків за  виплатами працівникам

1.2. Теоретичні аспекти обліку розрахунків за виплатами працівникам

РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

РОЗДІЛ 3. СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ ЗА ВИПЛАТАМИ ПРАЦІВНИКАМ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1. Первинний облік  розрахунків за виплатами працівникам

3.2. Аналітичний та  синтетичний облік розрахунків  зі страхування

3.3. Обчислення середнього  заробітку та оподаткування заробітної  плати

3.4. Шляхи вдосконалення  обліку розрахунків за виплатами  працівникам

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Трудові відносини в  Україні регулюються численними законодавчими та нормативними актами. Основним законодавчим актом є Конституція  України, на якій базується все законодавство, у тому числі і законодавство  про працю.

У статтях 43-46 Конституції України сказано, що кожен має право на працю, на відпочинок, на соціальний захист, на безпечні і здорові умови праці і на заробітну плату, причому не нижче встановленого мінімуму [24].

Облік розрахунків з  оплати праці є досить складною ділянкою обліку, яка вимагає досить ретельного організаційного забезпечення.

До основних норм діючого  законодавства, що юридично регулюють  розрахунки з оплати праці можна  віднести:

• Кодекс Законів про Працю [22];
• Закон України «Про оплату праці» [55];
• Закон України «Про відпустки» [45];
• Закон України «Про охорону праці» [56].

Кодекс законів про  працю України регулює трудові  відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя працівників, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини [22].

Основним документом, який визначає економічні та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці є Закон України «Про оплату праці». Він спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати [55].

28 жовтня 2003 року було прийнято положення (стандарт) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 26, в якому розкрито порядок відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності виплат працівникам.

Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 26 «Виплати працівникам» визначає методологічні засади формування в  бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій і не грошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності. Норми Положення (стандарту) 26 застосовуються роботодавцями-підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). Таким чином, основним завданням П(С)БО 26 є забезпечення чіткої та повної інформації про всі виплати працівникам [39].

Закон України «Про відпустки» встановлює державні гарантії права  на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Право на відпустки мають  громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи [45].

Особливо важливим у  сучасних умовах господарювання є Закон України «Про охорону праці». Цей   Закон   визначає   основні  положення  щодо  реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у  процесі трудової діяльності,  на належні, безпечні і здорові умови  
праці,  регулює за  участю  відповідних  органів  державної  влади  
відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни  
праці  та  виробничого  середовища  і  встановлює  єдиний  порядок  
організації охорони праці в Україні [56].

Позитивним явищем щодо регулювання доходів та оплати праці в Україні можна вважати законодавче регулювання інфляції. Рівень інфляції в країні постійно коливається, а саме в більшості випадків зростає, тому доходи громадян частково знецінюються. Примусова індексація доходів працівників почалася із затвердженням постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» №1078 від 17.07.2003 р. Ця постанова стала позитивним фактором, який вплинув на незначне, але, все ж таки на збільшення доходів громадян [49].

Питання оплати праці  регулюються досить широким колом  нормативних документів, основні  з яких наведені у табл. 1.2.

 

 

Таблиця 1.2 – Діюча  нормативно-правова база з питань оплати праці

Нормативний документ	Зміст та використання в обліково-аналітичному процесі
Конституція України  від 28.06.1996 р.	Регулює основні права  та обов'язки громадян України, визначає право громадянина на працю та її оплату
Господарський Кодекс України  №436-IV від 16.01.2003 р.	Розмежовує види підприємств в залежності від засновників та інших факторів, визначає форми організації бухгалтерського обліку в залежності від типу підприємства
Цивільний Кодекс України  №435-ІV від 16.01.2003 р.	Визначає основні аспекти  юридичних стосунків підприємств, регулює правові взаємовідносини між підприємствами та працівниками
Податковий кодекс України  №2755-VI вiд 02.12.2010 р. зі змінами та доповненнями	Визначає порядок оподаткування  всіх видів доходів фізичних осіб, розмір податкової соціальної пільги, розрахунок податку з доходів працівників, складання звітності по податку з доходів працівників
Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР зі змінами та доповненнями	Визначає сутність та принципи оплати праці в України, регулює економічні, правові, організаційні основи оплати праці працівників, які знаходяться в трудових відносинах
Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 р.	Визначає порядок організації  бухгалтерського обліку на підприємствах різних галузей в Україні, регулює організацію бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні
Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вiд 08.07.2010 р. №2464-VI	Визначає платників, порядок стягнення та використання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, застосовується для правильного розрахунку розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
П(С)БО 11 «Зобов'язання», затверджене Наказом Мінфіну України від 31.01.2000 р. №20	Визначає методологічні  засади формування в обліку інформації про зобов'язання підприємства, та її розкриття в фінансовій звітності, регулює порядок обліку довгострокових та поточних зобов'язань підприємства
П(С)БО 26 «Виплати працівниками», затверджене Наказом Мінфіну України від 28.10.2003 р. №601	Визначає методологічні  принципи формування в бухгалтерському  обліку інформації про виплати працівникам, регулює порядок виплат в грошовій та негрошовій формах працівникам за виконану роботу

 

 

Локальне і індивідуально-договірне  регулювання оплати праці працівників  підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 р. №3356-XII (зі змінами та доповненнями).

Під колективним договором  розуміють усяку письмову угоду  щодо умов праці та найму, яка укладається, з одного боку, між роботодавцем, а з іншого – однією чи кількома організаціями працівників, належним чином обраних і уповноважених згідно із законодавством країни [53] , але на нашому підприємстві працюють з «Положенням про оплату праці працівникам» та з «Правилами внутрішнього трудового розпорядку», приклади заповнених документів додаються до додатків.

Контроль за додержанням  законодавства про оплату праці  на підприємстві здійснюється :

• Міністерством праці України та його органами;
• фінансовими органами;
• органами Державної податкової інспекції;
• професійними спілками та іншими органами (організаціями), що представляють інтереси найманих працівників.

Вказаною нормативною  базою, яка регулює розрахунки та їх відображення у обліку та звітності має бути забезпечено кожне робоче місце бухгалтера, відповідального за певну ділянку обліку розрахунків. Нормативна база на робочому місці може бути представлена як у документальному, так і в електронному вигляді. Наявність такої бази у документальному вигляді є обов'язковою, так як полегшує роботу працівників бухгалтерії по розрахункам з оплати праці.

 

2.2 Методика нарахування та утримання при розрахунку заробітної плати

    Організація обліку праці та її оплати – одна з найбільш складних ділянок роботи, що потребує точних і оперативних даних і здійснення контролю за використанням трудових ресурсів.

Організація та облік  праці та її оплати на підприємстві сприяє підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню якості виробництва продукції.

Організація оплати праці  на ТОВ «Водний світ Південь» передбачає:

• нормування праці (дозволяє встановити співвідношення між затратами праці);
• визначення системи оплати праці;
• вибір форми оплати праці;
• визначення фонду оплати праці (це сума грошових коштів для виплати заробітної плати й ін. виплат працівникам).

Нормування праці на досліджуваному підприємстві передбачає встановлення співвідношення між затратами  праці і її оплати, визначення кількісної міри праці у вигляді норм часу та нормованих завдань.

Розглядаючи систему оплати праці слід зазначити, що ТОВ «Водний світ Південь» використовує тарифну систему оплати праці, що включає тарифні сітки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики згідно ст. 6 ЗУ «Про оплату праці».

На ТОВ «Водний світ Південь» розроблено і діє положення «Про оплату праці», яке є додатком до Колективного договору. Згідно з Положенням підприємство використовує погодинно-преміальну форму оплати праці для працівників, що займаються виробництвом продукції та місячні посадові оклади в залежності від професії та кваліфікації – для адміністративного персоналу.

Заробітна плата за посадовим окладом  залежить від тарифної ставки чи окладу і відпрацьованого часу, а також  працівник окрім заробітної плати отримує ще премію. Сума премії адміністративного персоналу залежить від результатів виконаної роботи робітників, що займаються безпосередньо виробництвом.

Заробітна плата за посадовим окладом  розраховується за формулою (2.1):

 

                                ,                                              (2.1)

де ЗПо   –  заробітна  плата за посадовим окладом;

     ПО    –  посадовий оклад, грн;

    ФВЧ  –  фактично відпрацьований час, годин;

    Нміс  –  місячна норма тривалості робочого часу, годин.

Дані про суму окладу можемо дізнатися із особової картки працівника, яка є обов’язковою умовою ведення кадрового обліку на підприємстві і заповнюється на ТОВ «Водний світ Південь» при влаштуванні працівника на підприємство.

Розрахуємо заробітну плату  Бєлінського А.С., взявши інформацію про розмір його окладу з особової карти, що відкрита на його особу (Додаток Л).

Розмір окладу Бєлінського А.С. складає 3444 грн. У лютому працівник  пропрацював з 21 дня (168 год.) лише 8 (64 год.), так як останню частину місяця перебував у відпустці.

Заробітна плата за посадовим окладом  працівника складе:

= 1312 грн.

Тобто основна заробітна плата  Бєлінського А.С. за фактично відпрацьований час складе 1312 грн.

Окрім основної заробітної плати до фонду оплати праці ТОВ «Водний світ Південь» можна віднести  нарахування, які вважають додатковою заробітною платою. До них можна віднести:

• доплати і надбавки до посадових окладів за відпрацьований час;
• премії та винагороди, що мають систематичний характер;
• оплата праці за невідпрацьований час.