Аудит розрахунково-платіжної дисципліни

Мета планування

Метою планування аудиту розрахунково-платіжної дисципліни підприємства є концентрація уваги аудитора на найважливіших напрямах аудиту, виявленні проблем, які слід перевірити якнайдетальніше. Планування допомагає аудитору належним чином організувати свою роботу та здійснювати нагляд за роботою асистентів, які беруть участь у перевірці, а також координувати роботу інших аудиторів та фахівців інших професій.

Документальне оформлення

Характер планування залежить від  організаційної форми, розміру і  виду діяльності підприємства, виду аудиту, правильного уявлення аудитора про  стан справ на підприємстві. Аудиторові слід розробити і документально  оформити загальний план аудиту, визначити  в ньому істотність помилок, а  потім здійснити аудит за цим  планом.

Фактори, які впливають на формування загального плану

Загальний план аудиту розробляється  настільки детально, щоб аудитор  мав можливість на його основі підготувати  програму аудиту. У свою чергу, програма аудиту, її зміст і розмір залежать від розміру, виду і специфіки підприємства, умов договору на проведення аудиту, а також особливостей методики і техніки, що їх використовує аудитор під час перевірки.

Під час розробки загального плану  аудитор здійснює аналіз наступних  питань.

Розуміння аудитором бізнесу клієнта:

♦ головних факторів, які мають  вплив на діяльність підприємства;

♦ найважливіших характеристик  підприємницької діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу  виробництва, надання послуг, фінансового  стану, а також порядку його звітування, враховуючи зміни, які, можливо, сталися  після попереднього аудиту;

♦ розподілу обов'язків між керівництвом підприємства. Розуміння обліку і  системи внутрішнього контролю:

♦ методології і принципів бухгалтерського  обліку, які застосовувалися бухгалтерією підприємства;

♦ можливого ефекту від змін в  обліковій політиці чи термінології аудиту;

♦ знань аудитора з питань бухгалтерського  обліку і системи внутрішнього контролю, які можуть бути використані аудитором  у тестах оцінки надійності внутрішнього контролю підприємства та в незалежних аудиторських процедурах.

Визначення ризиків і суттєвості:

♦ оцінка аудитором ризику внутрішнього контролю — ефективності системи внутрішньогосподарського контролю підприємства, тобто її спроможності попереджати і виявляти помилки на підприємстві, оцінка розміру особистого аудиторського ризику невиявлення суттєвих помилок у звітності підприємства, яка існує під час проведення аудитором аудиторських процедур, і визначення на підставі цього найважливіших напрямів аудиту;

♦ визначення порогу суттєвості помилок  для цілей аудиту з розрахунково-платіжної дисципліни підприємства;

♦ імовірність існування суттєвих помилок в обліку, яка оцінюється аудитором з огляду на попередній період перевірки і виявлені ним раніше помилки;

♦ визначення складних бухгалтерських операцій, враховуючи ті, які виконувалися на основі суб'єктивної думки бухгалтера (нарахування резервів).

Види, час і повнота процедур:

♦ існування можливості оперативного внесення змін в аудит розрахунково-платіжної дисципліни підприємства;

♦ вплив інформаційних технологій на процес аудиту;

♦ робота внутрішніх аудиторів підприємства та можливий вплив її на аудиторські  процедури зовнішніх аудиторів.

Координація, керівництво, супроводження і нагляд:

♦ участь в аудиті інших аудиторів, аудиторських фірм (перевірка іншими аудиторами дочірніх підприємств, філій  та відділень головного підприємства);

♦ участь в аудиті експертів та інших фахівців, які не є аудиторами;

♦ дислокація (місцезнаходження) підрозділів  підприємства;

♦ підбір виконавців аудиту і розподіл між ними обов'язків, враховуючи їхній  професійний рівень і стаж роботи.

Інші питання:

♦ можливість оперативного внесення до програми аудиту наприкінці аудиторської перевірки питання безперервності діяльності підприємства, виходячи з  припущення, що його діяльність триватиме  найближчим часом;

♦ умови, які  повинні привернути особливу увагу  аудитора, відносини підприємства із пов'язаними особами.

Складання загального плану Слово "план" означає послідовний  перелік дій у процесі виконання  певної роботи. В аудиті загальний  план скоріше нагадує сукупність найважливішої інформації, яку слід брати до уваги при встановленні розвитку та особливостей аудиту. Загальний план повинен слугувати  основою для підготовки програми аудиту. У ньому прогнозують строки проведення аудиту, складають графік проведення аудиту, визначають дату надання письмової інформації про результати аудиту і аудиторського висновку. Під час планування витрат часу аудитору необхідно враховувати: ♦ розрахунок витрат часу, витраченого  в попередньому періоді (в разі проведення наступного аудиту), і його зв'язок із поточним розрахунком; ♦ рівень суттєвості перевірок; ♦ проведені оцінки ризиків. Етапи планування Планування аудиту - це досить складний процес, який допомагає аудитору сконцентрувати увагу на найважливіших напрямах перевірки, найкращим чином організувати свою роботу та роботу асистентів, а також дає можливість здійснювати контроль виконання аудиторських процедур у період перевірки з метою вчасного коригування планових завдань. Процес планування аудиту умовно можна  поділити на декілька етапів. У таблиці  2.6. виділено 7 етапів планування. Розглянемо послідовність планування детальніше. Оцінка системи внутрішнього контролю Щоб повніше визначити характер, обсяг і зміст аудиторських процедур на етапі планування аудиту, аудитор  повинен дати оцінку системі бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю у клієнта. У процесі такої оцінки встановлюється імовірність помилок у бухгалтерському обліку, які впливають на достовірність фінансової інформації. При цьому слід мати на увазі, що система внутрішнього контролю не може дати абсолютних гарантій його ефективності, оскільки: ♦ ніхто не може поручитися за відсутність  корисливих мотивів у працівника, наділеного владою; ♦ керівництво часто ігнорує  контроль, який воно саме встановило; ♦ незважаючи на відбір кваліфікованих кадрів, які заслужили на довіру, можливий вплив на них як усередині, так і за межами підприємства; ♦ можливі помилки і неточності в записах, підрахунках у результаті нерозуміння завдання, втоми або  неохайності. Ураховуючи наведені обмеження  ефективності внутрішнього контролю, зовнішній аудитор повинен дати оцінку результативності внутрішнього контролю за такими позиціями: ♦ ступенем незалежності внутрішнього контролю; ♦ чисельністю, кваліфікацією і  досвідом персоналу, який займається внутрішнім контролем; ♦ масштабом, глибиною, напрямом і  строками проведення перевірок суб'єктами внутрішнього контролю; ♦ огляд усіх документів, які стосуються внутрішнього контролю, перевірок, які  може надати клієнт, ♦ ступенем впливу органів управління на роботу суб'єктів внутрішнього контролю. На початковому етапі планування рекомендується виконати аналітичні процедури, які допоможуть аудитору виявити  важливі для аудиту питання і  тим самим краще спланувати роботу. Це може бути тестування економічних  показників за кілька років, виявлення  значних відхилень, що свідчать про  необхідність загострення уваги  на цих позиціях, тестування облікових  даних на місцях тощо. Важливим етапом у підготовці загального плану перевірки є вивчення системи бухгалтерського обліку, оцінка системи внутрішнього контролю, які здійснюються шляхом: ♦ аналізу відповідної документації; ♦ бесід із керівництвом; ♦ опитування персоналу, задіяного  в цих системах. Таблиця 2.6. Етапи планування Етап  Види  робіт  1 2 Етап 1 Згода клієнта й укладання договору Етап 2 Установлення  мета і завдань аудиту Мета: • висловлення незалежної думки  щодо достовірності фінансової звітності. Завдання: • збір загальних даних та інформації про бізнес клієнта; • ознайомлення із системою обліку і  внутрішнього контролю; • визначення й оцінка матеріальності й аудиторського ризику; • визначення критеріїв оцінки фінансової звітності; • збір аудиторських доказів та їх аналіз. Етап 3 Оцінка  середовища суб'єкта перевірки  Внутрішні фактори системи: * управління: * облік і внутрішній контроль; * виробництво;  * фінансова діяльність; * діяльність персоналу. Зовнішні  фактори сфери:  * економічна; * політична;  * соціальна;  * юридична. Етап 4 Складання загального плану аудиту Етап 5 Розробка  програм аудиту Етап 6 Визначення  процедур для кожного етапу процесу  аудиторської діяльності Етап 7 Коригування загального плану і програми протягом усього процесу аудиту Від оцінки системи бухгалтерського  обліку і внутрішнього контролю залежить обсяг перевірки. Зниження ризику контролю дає змогу зменшити обсяг перевірки та спиратися на дані внутрішнього контролю при винесенні аудиторського висновку.

Програма  аудиту готівково-розрахункових операцій ТОВ «Ліс-Україна» наведена у Додатку  Д,де визначені конкретний перелік  аудиторських процедур,виконавець аудиту та метод перевірки підприємства.

 

2.3. Оцінка системи  внутрішнього контролю розрахунково-платіжної  дисципліни

Будь-який економічний суб'єкт має свою цільову функцію, яка реалізується та досягається за допомогою ефективно  діючого управління. Однією з функцій  управління окремим підприємством  є внутрішній контроль, який виступає засобом двостороннього зв'язку між об’єктом управління і органом управління, інформуючи про дійсний стан підприємства і практичне виконання управлінських рішень.

Проведення  аудиту на підприємстві починається  з оцінки ефективності організації  бухгалтерського обліку і системи  внутрішнього контролю.

Основна мета вивчення та оцінки аудитором системи  внутрішнього контролю клієнта - підготувати основу для планування аудиту та встановлення виду, термінів проведення і обсягу аудиторських процедур.

Суб'єктами внутрішнього контролю виступають:

· управлінський  персонал та спеціалісти, до функцій  яких входить попередній, поточний та наступний контроль;

· обліковий  персонал на чолі з головним бухгалтером, якому належать функції контролю на всіх етапах відображення господарських  процесів;

· спеціальні внутрішні контролюючі служби, створені на підприємстві з метою проведення того чи іншого контролю.

Раціональна організація системи внутрішнього контролю за станом розрахунків на підприємстві сприяє зміцненню договірної та розрахункової дисципліни, підвищенню відповідальності за дотриманням платіжної дисципліни, скороченню дебіторської заборгованості, покращанню фінансового стану суб'єкта господарювання.

За результатами внутрішнього контролю аудитору слід оцінити величину аудиторського ризику в цілому та при перевірці розрахунково-платіжної дисципліни зокрема, тобто з'ясувати ймовірність того, що суттєві помилки, які є в обліку розрахунково-платіжної дисципліни, можуть залишитися невиявленими і вплинуть на достовірність усієї фінансової звітності.

Система внутрішнього контролю - це особлива форма  контролю, який забезпечує достовірність  інформації підприємства, збереження грошових і матеріальних цінностей, підвищення ефективності господарювання, відповідність системи внутрішнього аудиту вимогам законодавчих та нормативно-правових актів і норм, зменшення витрат на проведення зовнішнього аудиту.

В додатку  Г подано тест внутрішнього контролю розрахунково-платіжної дисципліни на ТОВ «Ліс-Україна».

На ТОВ «Ліс-Україна» має місце достатній контроль за всіх документів дисципліни. В хронологічному порядку ведеться реєстрація. Кожен документ візується підписом головного бухгалтера. Крім того, ведеться контроль за виконанням вірних нарахувань.

Загалом, контроль за розрахунково-платіжної дисципліни можна назвати високим. Адже ж, доступ до комп'ютеризованих записів розрахунково-платіжної дисципліни обмежений тими особами, яким необхідний такий доступ у рамках їхніх службових обов'язків.

На ТОВ «Ліс-Україна» не існує ні підрозділу, ні посадової особи, які б здійснювали аудиторські перевірки, що є небажаним у роботі підприємства. Так як аудитор, що постійно працює на підприємстві знає слабкі і сильні сторони такого підприємства, то він може легко виявити і допомогти виправити поточні помилки у роботі бухгалтерії підприємства, а також, за необхідності, змінити стратегію розвитку підприємства.

Тому  слід зробити висновок, що система  внутрішнього контролю не достатньо  розвинена на досліджуємому підприємстві, що веде до негативних наслідків під  час проведення зовнішніх перевірок.

2.4. Методика аудиту  розрахунково-платіжної дисципліни.

Перевірка ведення касової книги  та касових документів

Під час перевірок з'ясовується наявність у підприємства касової  книги, а також відповідність  її оформлення вимогам наказу Мінстату. Крім того, перевіряється правильність ведення касової книги, оформлення в ній касових операцій із приймання і видачі готівкових коштів (у тому числі за строками), відповідність зазначених у ній сум про прийняту до каси або видану з каси готівку даним прибуткових і видаткових касових ордерів (типові форми відповідно КО-1 і КО-2), якість і своєчасність записів касира згідно із зазначеними в касовій книзі касовими документами, наявність підпису бухгалтера, який перевірив записи в касовій книзі за кількістю отриманих ним касових ордерів, правильність підрахунку в касовій книзі фактичних залишків готівки в касі на кінець дня тощо.

Перевіряється також правильність заповнення всіх реквізитів прибуткових і видаткових касових ордерів та платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей (проставлення потрібних дат, номерів, сум, підстав для їх виписки, наявність підписів службових осіб і одержувачів коштів, печаток, штампів, розписів про отримання готівки, правильність оформлення депонованих сум тощо). За окремими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями можуть вибірково перераховуватися суми виплаченої готівки.

Установлюється наявність  У підприємства журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів та книги обліку прийнятих та виданих касиром грошей (типові форми відповідно КО-3 і КО-5) і правильність їх ведення, а також правильність відображення в касових документах номерів кореспондуючих рахунків, відповідність між кореспонденцією рахунків, унесених до касової книги та проставлених у касових ордерах, наявність потрібних виправдувальних документів, що додаються до касових ордерів (заяви, накладні, рахунки, довідки тощо), і відміток про їх погашення. У касових документах, які викликають сумніви щодо їх справжності, перевіряється достовірність підписів одержувачів коштів і службових осіб, які дають пояснення щодо цього.

Перевірка дотримання встановлених лімітів  каси.

Під час перевірки дотримання підприємством ліміту каси визначається встановлений установою банку або  самостійно визначений підприємством (у випадках, визначених Інструкцією) ліміт каси, уточнюються за наявними копіями заявок-розра-хунків та наказами (розпорядженнями) суми самостійно доведеного підприємством ліміту каси своїм відокремленим підрозділам.

Під час перевірок з'ясовують те, як підприємство дотримується встановленого установою банку ліміту каси, строків і порядку здавання готівкової виручки, а також своєчасність повернення в банк не витрачених у визначений строк коштів, виданих на оплату праці та інші виплати. При цьому має враховуватися те, що кошти, одержані з каси банку або направлені з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), можуть відповідно до пункту 2.14 цього Положення протягом 3-5 днів зберігатися в касі підприємства понад установлений ліміт каси.

Для визначення понадлімітних  залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в  касі за касовою книгою з установленим підприємству лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися  в цей день касові обороти (надходження  і витрати готівки) чи ні. Якщо в  періоді, що перевіряється, виявлено перевищення  ліміту каси, то визначаються, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна сума понадлімітних залишків (зразок розрахунку понадлімітних залишків готівки в касі наводиться у табл.2.7.).

 

 

Таблиця 2.7.

 

Розрахунку понадлімітних залишків готівки в касі.

Дата	Зали шок готівки на поча ток дня		Надходження готівки до каси	Видача готі вки з каси	Залишок готівки на кінець дня	У тому числі заплатіж ними відомостями у дні виплат, пов'язаних з оплатою праці	Ліміт каси	Понад лімітні залишки за кожний день
04.10.10	10	250		80	180	—	100	80
05.06.10	180	100		140	140	—	100	40
тощо	—	—		-	-	—	—	—
Усього	...	...		...	...	...	...	510