Аналіз дебіторсько-кредиторської заборгованості в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Іванівське» Миколаї

При визначенні фактичного обороту по реалізації за попередній період суми додаткового виторгу від завищення встановлених цін і тарифів, а також прибутку, отриманої від реалізації продукції, виготовленої з відступом від стандартів і технічних умов, не виключаються. Відповідно обчислюється оборотність у днях за цей період.

Плановий оборот по реалізації повинний бути обчислений виходячи з показників, що облічені при визначенні фактичного обороту.

При порівнянні показників оборотності повинна бути забезпечена їхня порівнянність. При зміні оптових цін на реалізовану підприємством продукцію оборот перераховується по нових цінах. При зміні цін на матеріальні цінності, що одержуються підприємством, середні залишки нормованих оборотних коштів перераховуються по нових цінах. У випадках змін структури підприємств у результаті їхнього об'єднання або роз'єднання дані про фактичну реалізацію за попередній рік коректуються відповідно до складу підприємства на кінець звітного року.

На оборотність впливає зміна структури оборотних коштів. При аналізі обчислюють показники оборотності по групах оборотних коштів шляхом розподілу середньорічних залишків окремих елементів оборотних коштів на одноденний обсяг реалізації продукції. Потім по елементах визначають відносне вивільнення або вкладення оборотних коштів. Їхня сума повинна бути дорівнювати результату, обчисленому в цілому по оборотних коштах.

Для оцінки ефективності використання оборотних коштів може бути також обчислений коефіцієнт оборотності шляхом розподілу суми реалізованої продукції на середній залишок оборотних коштів за звітний період . Коефіцієнт оборотності характеризує кількість оборотів, зроблених оборотними коштами за звітний період.

Оборотність оборотних коштів можна висловити через середню потребу в оборотних коштах на гривню реалізованої продукції. Отриманий показник відбиває рівень завантаження оборотних коштів. Неважко зауважити, що цей показник по величині обернений попередньому.

Прискорення оборотності оборотних коштів залежить від удосконалювання організації виробництва, скорочення виробничого циклу, економії матеріальних ресурсів і застосування більш дешевих і ефективних їхніх видів, поліпшення матеріально-технічного постачання і збуту, умов поставок сировини і готової продукції, переходу на прямі зв'язки між постачальниками і споживачами, дотримання розрахунково-платіжної дисципліни.

 

 

 

 

3.3  Основні шляхи покращення стану розрахунків дебіторсько-кредиторської заборгованості

 

З метою поліпшення фінансового становища ТОВ «Іванівське» пропоную застосувати такі заходи для регулювання дебіторської та кредиторської заборгованості:

· ознайомитися з співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості. Значне перевищення дебіторську заборгованість створює загрозу фінансової стійкості підприємства міста і робить необхідним залучення додаткові джерела фінансування. У світовій обліково-аналітичною практиці поширене зіставлення дебіторської та кредиторської заборгованості, що однією з етапів аналізу дебіторську заборгованість, дозволяючи виявити причини її створення ;

· наскільки можна поступово переорієнтовуватися під збільшення кількості замовників з метою зменшення масштабу ризику несплати однією або кількома платниками;

· контролювати стан розрахунків з простроченим заборгованостях. У разі інфляції всяка відстрочка платежу призводить до того, що це підприємство реально отримує лише деякі з вартості виконаних робіт. Тому необхідно розширити систему авансових платежів;

· своєчасно виявляти неприпустимі види дебіторської та кредиторської заборгованості, яких у першу чергу відносять прострочену заборгованість постачальниками і прострочена заборгованість покупців більше трьох місяців, прострочена заборгованість з праці і з платежах до бюджету, позабюджетні фонди;

· варто використовувати досвід успішних підприємств із надання знижок у разі дострокової оплати товарів (робіт, послуг), нарахування кредитних відсотків на на випадок затримки оплати.

Фінансова незалежність та участь вітчизняних господарюючих суб'єктів у міжнародних економічних відносинах зумовлюють необхідність безперервного забезпечення виробничого циклу оборотними засобами.

Розвиток принципово нового підходу до проблем платіжно-розрахункових відносин між суб'єктами ринку зумовлює необхідність досліджувати похідну уповільнення даних відносин – дебіторську заборгованість.

Передусім необхідно внести зміни у П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», в яких чітко були б розмежовані поняття довгострокової та короткострокової дебіторської заборгованостей. Їх облік нині ведеться на різних рахунках бухгалтерського обліку, що не відзначено у вищезазначеному стандарті. Разом із тим слід вказати, що поточна дебіторська заборгованість є оборотним активом, а довгострокова – необоротним, і вони обліковуються на різних рахунках.

Уточнення вимагає визначення поточної дебіторської заборгованості, оскільки згідно з П(С)БО 10, вона «за продукцію, товари, послуги визначається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів і послуг та оцінюється за первісною вартістю».

Аналізуючи дебіторську заборгованість ТОВ «Івнівське» слід звернути увагу на співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості в динаміці. Потребують розробки моделі співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей ТОВ «Іванівське» і певного інструментарію, який дозволив би швидко та якісно виявляти негативні явища, що впливають на кількісні та якісні зміни цих заборгованостей. Бажаним є співвідношення, коли кредиторська заборгованість переважає дебіторську на 10-20%.

З метою надання якісної бухгалтерської інформації про заборгованість підприємства ТОВ «Іванівське» можна запропонувати оптимізаційну форму бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, для якої властиві:

а) наявність єдиного підходу до обліку заборгованості (дебіторської та кредиторської), зумовленого такими його перевагами, як:

• можливість проведення порівняльного аналізу і загального  оцінювання дебіторської та кредиторської заборгованості;
• пов'язаність суб'єктів обліку (будь-яке підприємство може бути у ролі дебітора і кредитора);

б) високоякісний облік довгострокової дебіторської заборгованості, зумовлений:

• наявністю розробки єдиного підходу до реєстрації та обліку довгострокової дебіторської заборгованості в системі синтетичних рахунків;
• веденням аналітичного обліку за кожним видом довгострокової дебіторської заборгованості в розроблених відомостях аналітичного обліку;
• узагальненням та накопичуванням аналітичної інформації про довгострокову дебіторську заборгованість.

Висновок: Створення ефективної моделі обліку дебіторської заборгованості ТОВ «Іванівське» дозволить уникнути ризиків неплатоспроможності і зниження показників ліквідності внаслідок отримання об’єктивної та своєчасної інформації для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Основним первинним документом, що використовується для обліку дебіторської заборгованості - є накладна, товарно-транспортна накладна,

рахунок-фактура, приймально-здавальні акти, Звіт про рух грошових коштів підприємства. податкова накладна, виписки банку, прибутковими касовими ордерами, платіжними дорученнями.

Основним первинним документом, що використовується для обліку кредиторської заборгованості - виписки банку, акти переоцінки, вко, платіжні доручення, накладні, розрахунки та довідки бухгалтерії, претензії, бізнес-план по реалізації запланованого проекту, кредитні договори між банком та підприємством, установчі документи, платіжні доручення, договори застави, договори страхування неповернення кредитів, додаткові угоди до кредитних договорів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

У курсової роботі було розглянуто питання, що стосуються аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості. У результаті розкриття цієї теми було дано засадничі поняття і сутність дебіторської та кредиторської заборгованості, описані цілі й завдання. Зблизька прикладу розкрито динаміка, структура як наслідок проблематика зміни даних дебіторської та кредиторської заборгованості.

Наявність нормальної дебіторської і кредиторської заборгованостей у підприємства говорить про бажання підприємства розширити виробництво, наростити його темпи, притягнути додаткові ресурси. Проте серйозним наслідком платіжної кризи - не тільки в Україні, але й у будь-якому іншій державі являється виникнення простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості. Аналіз цієї заборгованості, контроль за термінами її погашення, правильне і своєчасне віднесення простроченої заборгованості - це основні задачі бухгалтера підприємства. Необхідний серйозний контроль за аналізом цієї заборгованості з боку державної податкової інспекції.

Аналіз  розрахунків із дебіторами і кредиторами відбивається в звітності підприємства - у балансі - активі і пасиві.

 Стан розрахунків  у будь-який момент їх існування  характеризується дебіторською та кредиторською заборгованістю для кожного учасника. Надмірна дебіторська заборгованість знижує ліквідність його активів, негативно впливає на його платоспроможність, а також відволікає зайві грошові кошти. Своєю чергою перевищення норм кредиторської заборгованості має прямий вплив на стан підприємства, оскільки свідчить про його неплатоспроможність.

Отже, діяльність підприємств, організацій, установ незалежно від організаційної форми і форми власності тісно пов'язана з виникненням як дебіторської, так і кредиторської заборгованості. Тому правильна організація обліку сприяє упорядкуванню інформації, прозорості та достовірності даних із розрахункових операцій. Саме тому для впливу на ефективність управління діяльністю підприємства необхідно правильно вести облік, систематично проводити аналіз розрахунків з дебіторами і кредиторами та вчасно здійснювати їхній контроль.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" затверджене наказом Міністерства фінансів України від 16.07.99 №996-XIV (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
2. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
3. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237(зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
4. Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
5. Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/
6. Про Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 № 69 (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/
7. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/
8. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/
9. Бабець С.К.Теорія економічного аналізу. Навч.посібн / С.К. Бабець, М.І.  Горлов, С.О. Жуков, В.П. Стасюк. – К.: ВДН „Професіонал”, 2007. – 384 с.
10. Багров В.П. Економічний аналіз: Навч. посібник/В.П. Багров, І.В. Багрова – К: Центр навч. л-ри, 2006. – 160 с.
11. Балабанів Н.Т. Фінансовий аналіз і планування господарюючого суб’єкта / Н.Т. Балабанів. - М.: Фінанси і статистика. - 2002. – 208 с.
12. Єрмаков О.Ю. Економічний розвиток аграрних підприємств в умовах ринкових трансформацій / О.Ю. Єрмаков, О.Г. Баранов, О.В. Олійник // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2005.- № 4 (32). – С. 23-33.
13. Ізмайлова К.В. Сучасні технології фінансового аналізу / К.В. Ізмайлова. – К.: МАУП, 2003.- 148 с.
14. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз / К.В. Ізмайлова. – К.: МАУП, 2000. – 152 с.
15. Кадацький В.П. Оцінка фінансового стану суб’єктів господарювання / В.П. Кадацький // Економіка АПК. – 2005. - № 12. – С. 74-76.
16. Капля І.В. Облік власного капіталу в акціонерних товариствах АПК / І.В. Капля // Економіка АПК. – 2007. – № 4. – С. 110 – 112.
17. Козак В.Г. Удосконалення методики аналізу фінансового стану в підприємствах України / В.Г. Козак // Економіка АПК. – 2005. - № 3. – С. 53-62.
18. Козацький В.П. Оцінка фінансового стану суб’єктів господарювання / В.П. Козацький // Економіка АПК. – 2005. - № 12. – С. 74-76.
19. Коробов М.Л. Фінансово-економічний аналіз / М.Л. Коробов. – К.: т-во Знання, 2000.- 378 с.
20. Костенко Т.Д. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства / Т.Д. Костенко та ін. – К.: Центр навч. літ-ри, 2005. – 400 с.
21. Лузан Ю.Я. Фінансовий стан агропромислового виробництва в Україні та шляхи його удосконалення / Ю.Я. Лузан // Економіка АПК. – 2007. - № 5. – С. 14 – 17.
22. Лукінов І.І. Ефективно реформувати агропродовольчу сферу / І.І. Лукінов // Економіка АПК. – 1995. - № 4. – С. 3-15.
23. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів і фінансового стану підприємства / В.О. Мец. – К.: Вища школа, 2003. – 278 с.
24. Пасхавер Б.М. Рентабельність  агросфери: проблеми стабільності / Б.М. Пасхавер // Економіка України. – 2004. - № 1. – С. 73-75.
25. Стельмащук Ю.А. Методи діагностики фінансового стану і схильності підприємства до банкрутства / Ю.А. Стельмащук // Економіка АПК. – 2007. - № 2. – С. 78 – 80.
26. Таркуцяк А.О. Фінансовий аналіз та управлінські рішення / А.О. Таркуцяк. – К.: Вид-во Європ. Університету, 2001. – 201 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ