Аналіз дебіторсько-кредиторської заборгованості в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Іванівське» Миколаї

 

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

МИКОЛАЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни «Економічний аналіз»

на тему: «Аналіз дебіторсько-кредиторської заборгованості в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Іванівське» Миколаївського району»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка групи Б 3/1

Мищишина А.М.

 «__»_________2014

Науковий керівник:

«__»_________2014

 

 

 

 

 

Миколаїв – 2014

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………...3

РОЗДІЛ 1. ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ДЕБІТОРСЬКО-КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ………….5

1.1. Законодавчо-нормативні аспекти аналізу дебіторсько-кредиторської заборгованості.……………………………………………………………………...5

1.2. Теоретичні аспекти аналізу дебіторсько-кредиторської заборгованості...7

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ УМОВ ГОСПОДАРСТВА  ТОВ «ІВАНІВСЬКЕ» ……………………………..............18

2.1. Загальна характеристика діяльності підприємства……………………….18

2.2. Аналіз фінансово-господарської  діяльності підприємства ……….….….20

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ДЕБІТОРСЬКО-КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ТОВ «ІВАНІВСЬКЕ» ...…………………………………………………………..27

3.1. Аналіз фінансового стану ТОВ «Іванівське»……………………………....27

3.2.Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства…....43

3.3.Основні шляхи покращення стану розрахунків дебіторсько-кредиторської заборгованості ……………………………………………….……………………48

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….………51

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….……..53

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………56

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

У ринкових умовах господарювання наявність на підприємстві значних розмірів дебіторської чи кредиторської заборгованості по-різному впливає на стан підприємства. Надмірна дебіторська заборгованість знижує ліквідність його активів, негативно впливає на його платоспроможність, а також відволікає зайві грошові кошти. Так за товари, роботи, послуги, які надані покупцю з відстрочкою платежу, підприємство-продавець після закінчення звітного періоду має сплатити державні податки, заробітну плату працівникам, розрахуватись за орендну плату, матеріали тощо.

Якщо оплата за надані товари вчасно не надійшла, то підприємство вимушене перетворювати власні високоліквідні активи у грошові кошти з метою здійснення розрахунків щодо зобов'язань та запобігання банкрутства.

Своєю чергою перевищення норм кредиторської заборгованості має прямий вплив на стан підприємства, оскільки свідчить про його неплатоспроможність. Тому належна організація обліку дебіторської та кредиторської заборгованості сприяє ефективному управлінню її розмірами і термінами на підприємстві та посиленню контролю за своєчасним здійсненням розрахунків.

Метою даної роботи є вивчення питання сутності дебіторської та кредиторської заборгованості, їхнього місця серед кругообігу капіталу підприємства, а також між оборотних активів та поточних зобов'язань. В роботі буде детально розглянуті основні характеристики відповідних категорій - дебіторської та кредиторської заборгованості.

Наявність нормальної дебіторської і кредиторської заборгованостей у підприємства говорить про бажання підприємства розширити виробництво, наростити його темпи, притягнути додаткові ресурси.

Тема, затронута в роботі є дуже актуальною, тому що необхідно не тільки акуратно визначати розмір дебіторської та кредиторської заборгованості, але й обґрунтовано робити прогнози щодо розміру цих показників у майбутньому, що дозволить більш раціонально використовувати фінансові ресурси підприємств і національної економіки у цілому.

Для досягнення поставленої мети в роботі поставлені для вирішення наступні завдання:

• проаналізувати та відобразити у курсовій роботі первинні і зведені документи, облікові регістри, звітні документи, які використовують на підприємстві.
• навчитися на підставі фактичної облікової інформації підприємства формувати відповідні висновки.
• запропонувати напрями удосконалення аналізу дебіторсько-кредиторської заборгованості

Предметом дослідження виступає сукупність теоретичних і практичних аспектів аналізу дебіторсько-кредиторської заборгованості,  а об'єктом – господарська  діяльність ТОВ «Іванівське».

Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 56 сторінках, 23 таблиць, списку використаних джерел та додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ДЕБІТОРСЬКО-КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

 

1.1. Законодавчо-нормативні аспекти  аналізу дебіторсько-кредиторської заборгованості

 

Основними законодавчо-нормативними документами з обліку дебіторсько- кредиторської заборгованості підприємства є:

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 [1]. Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку активів та зобов'язань підприємства, у тому числі дебіторської та кредиторської заборгованості та складання фінансової звітності.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій. Цей документ визначає систему кодування рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організації.

Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій [2]. Ця інструкція встановлює призначення та порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність та рух активів, капіталу, зобов'язань і фактів фінансово-господарської діяльності підприємств, організації та інших юридичних осіб незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також відокремлених на окремий баланс філіалів, відділень та інших підрозділів юридичних осіб, окрім банків та бюджетних установ.

П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість» [3]. Цей нормативний акт визначає методологічні основи формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та розкриття її у фінансовій звітності підприємства.

Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон [4]. Ця інструкція регламентує повний порядок обліку службових відряджень, оформлення необхідних документів, дозволів наказів та граничні суми добових норм витрат, що застосовують підприємства та організації при відряджені своїх працівників.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 [5]. Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами.

Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків №69 [6], що визначає організаційно-підготовчий етап інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованості серед інших включає процедури з перевірки повноти та своєчасності рознесення розрахунково-платіжних документів. Тільки після цього встановлюють перелік всіх контрагентів, по яких є заборгованість. На технологічно-документальному етапі проводиться зіставлення розрахунків з контрагентами.

 Згідно з п. 11.11 інструкції на рахунках обліку розрахунків з покупцями і замовниками, постачальниками і підрядчиками, іншими дебіторами і кредиторами повинні залишатися виключно погоджені суми. При цьому в Інструкції № 69 по суті вказаний лише порядок здійснення інвентаризації дебіторської заборгованості, оскільки п. 11.11 цього документу передбачено передачу лише підприємствами-кредиторами виписки про заборгованість дебіторам. У свою чергу, підприємства-дебітори зобов'язані протягом десяти днів з дня отримання виписки підтвердити заборгованість або заявити свої заперечення. Отже, виникає ситуація, коли порівняння й підтвердження реальності кредиторської заборгованості залежать лише від підприємств-кредиторів. На нашу думку, в Інструкції №69 варто або передбачити можливість оформлення й передачі виписки про заборгованість як дебіторами, так і кредиторами, або закріпити можливість документального запиту виписки про кредиторську заборгованість у підприємств-дебіторів та обов'язкову відповідь на нього.

П(С) БО 11 «Зобов'язання» [7]. Цей нормативний акт визначає методологічні основи формування у бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання підприємства та розкриття її у фінансовій звітності підприємства.

Точніше момент виникнення дебіторської заборгованості за продукцію, товари, послуги описується у П(С)БО 15 «Дохід» [8]. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та (або) їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, послуги, така різниця визначається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.

 

1.2. Теоретичні аспекти аналізу дебіторсько-кредиторської заборгованості

 

Виникнення дебіторської та кредиторської заборгованості пов'язані з розрахунками організації, що вона здійснює і з юридичними, і з обмеженими фізичними особами.

Згідно з П(С)БО 10, дебіторська заборгованість ‒ це сума заборгованості дебіторів підприємства на певну дату. Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів [9]. У більшості випадків можна визначити два головних види дебіторської заборгованості: товарну і нетоварну (неопераційну). Операції називають товарними, якщо йдеться про оплату продукції (яка має натурально-речову форму), робіт і послуг. Тобто товарна дебіторська заборгованість виникає внаслідок звичайної операційної діяльності підприємства, яке може передбачити продаж товарів, виконання робіт чи (та) надання послуг. Розрахунки з покупцями та замовниками відносяться до товарних відповідно до визначення.

Покупці - це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги). Замовники - це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншим учасником договору.

Довгострокова дебіторська заборгованість це сума, не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Дебіторська заборгованість поділяється на:

- безнадійну 

- сумнівну 

- дійсну.

Залежно від виникнення дебіторська заборгованість поділяється на:

- дебіторську заборгованість за  роботи, товари, послуги;

- векселі отримані;

- дебіторську заборгованість за  розрахунками;

- іншу поточну дебіторську заборгованість.

Відповідно дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і поточну в свою дебіторська заборгованість у бухгалтерському обліку класифікується в залежності від: термінів її погашення, ймовірності її погашення, оцінки відображення її в балансі.

Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. При цьому слід розуміти, що при віднесенні заборгованості до поточної або довгострокової до уваги береться не загальний очікуваний строк оплати згідно з договором, а очікуваний строк до погашення, який залишився з дати балансу.[10]

До довгострокової дебіторської заборгованості відносять:

- заборгованість орендаря за  фінансовою орендою, яка відображається  в балансі орендодавця;

- надання позик іншим підприємствам;

- надання позик фізичним особам;

- заборгованість, що виникає при  надзвичайних подіях - пожежі, повені, крадіжці тощо.

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки, відображається в балансі за її теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

Рахунок 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші  
необоротні    активи"    призначено    для   обліку   дебіторської  
заборгованості  фізичних  та юридичних осіб, яка не виникає в ході  
нормального  операційного  циклу та буде погашена після дванадцяти  
місяців  з дати балансу, для обліку активів, використання яких, як  
очікується,  неможливо протягом дванадцяти місяців з дати балансу,  
а  також  для  обліку  інших  необоротних  активів, які не знайшли  
безпосереднього  відображення на інших рахунках обліку необоротних  
активів.