Аналіз дебіторсько-кредиторської заборгованості в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Іванівське» Миколаї

*Джерело: розраховано за  ф. 50- сг  ТОВ «Іванівське» (Додаток В1,В2,В3)

 

Дані таблиці 3.11 свідчить, що у звітному році порівняно з базисними зернові і зернобобові культури та соняшник було прибутковим 480 і 141 тис.грн. Отже у таблиці «Фінансові результати за видами продукції» стан підприємства покращявся.

Таблиця 3.12

Динаміка рівня рентабельності за видами продукції ТОВ «Іванівське» Миколаївського району

Види продукції	Рівень рентабельності продукції, %
	2011 р.	2012 р.	2013 р.
Зернові і зернобобові культури	75,3	82,3	111,5
Соняшник	135,7	106,4	159,5
Інша продукція рослинництва	106,3	-	-

*Джерело: розраховано  за  ф. 50- сг ТОВ «Іванівське» (Додаток В1,В2,В3)

 

Аналізуючи дані таблиці 3.12 бачимо, що рівень рентабельності у 2011 році зернові культури становив 75,3%, соняшник – 135,7%, інша продукція рослинництва – 106,3%. У 2012 році зернові культури становив 82,3%, соняшник – 106,4%. У 2013 році зернові культури становив 111,5%, соняшник – 159,5%.

Таблиця 3.13

Динаміка вихідних даних і показників рентабельності ТОВ «Іванівське» Миколаївського району

Показники	2 012р.	2 013р.	Зміна (+,-)
Вихідні дані
А	1	2	3
1. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн	2019	539	-1480
2. Середньорічна сума власного  капіталу , тис. грн	846,4	834	-12,4
3. Середня величина активів, тис. грн	200	183	-17
4. Середня сума поточних активів, тис. грн	984,5	1048,1	63,6
5. Виручка від реалізації продукції, тис. грн	2731	719,7	-2011,3
6. Прибуток від реалізації продукції, тис. грн	3277,2	863,4	-2413,8
7. Чистий прибуток, тис. грн	621	-787,6	-1408,6

 

Продовження таблиці 3.13

А	1	2	3
Розрахункові
8. Рівень рентабельності активів, % (7:3)*100%	310,5	-430,4	-740,9
9. Рівень рентабельності поточних  активів, % (7:4)*100%	63,1	-75,1	-138,2
10. Рівень рентабельності продукції, % (6:1)*100%	162,3	160,2	-2,1
11. Рівень рентабельності продаж, % (7:5)*100%	22,7	-109,4	-135,1
12. Рівень рентабельності власного  капіталу, % (7:2)*100%	73,4	-94,4	-161,9

 

*Джерело: розраховано за даними фінансової звітності ТОВ «Іванівське» (Додаток В1,В2,В3)

 

Дані таблиці 3.13 свідчать, що рівень рентабельності активів у 2013 році зменшилося порівняно з 2012 на 740,9 тис. грн, рівень рентабельності поточних активів – на 138,2 тис. грн., рівень рентабельності продукції – на 2,1 тис. грн., рівень рентабельності продаж – на 135,1 тис. грн., рівень рентабельності власного капіталу – на 161,9 тис. грн.

Таблиця 3.14

Вихідні дані для визначення впливу факторів на рівень рентабельності власного капіталу в ТОВ «Іванівське» Миколаївського району

Показники	Базисний	Звітний
Сума чистого капіталу, тис.грн	621	-787,6
Сума власного капіталу, тис.грн	846,4	834,6
Результативний
Рівень рентабельності власного капіталу, %	73,4	-94,4
Загальне відхилення	Х	- 167,8
Умовний показник	Х	-0,9
в тому числі за рахунок:
зміни суми чистого прибутка, тис. грн	Х	-74,3
зміна суми власного капіталу	Х	-95,4

*Джерело: розраховано за даними фінансової звітності ТОВ «Іванівське» (Додаток Б1,Б2,Б3)

 

Аналізуючи дані можна зробити висновок, що в ТОВ "Іванівське" в 2013 році, порівняно з 2012 роком спостерігається зменшення рівня рентабельності власного капіталу на 167,8%, в тому числі за рахунок суми чистого капіталу - на 74,3%, суми власного капіталу - на 95,4%.

Таблиця 3.15

Вихідні дані для визначення впливу факторів на рівень рентабельності продукції  в ТОВ «Іванівське» Миколаївського району

Показники	Базисний рік	Звітний рік
Факторні
Прибуток від реалізації, тис. грн.	3277,2	863,4
Виробнича собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	2019	539
Результативний
Рівень рентабельності продукції , %	162,3	160,2
Загальне відхилення	Х	-2,1
Умовний показник	Х	0,4
в тому числі за рахунок:
зміни прибутку від реалізації, тис. Грн	Х	-161,9
зміна виробничої собівартістості реалізованої продукції, тис. Грн	Х	159,8

*Джерело: розраховано за даними фінансової звітності ТОВ «Іванівське» (Додаток Б1,Б2,Б3)

Аналізуючи дані можна зробити висновок, що в ТОВ "Іванівське" в 2013 році, порівняно з 2012 роком спостерігається зменшення рівня рентабельності власного капіталу на 2,1%, в тому числі за рахунок зміни прибутку від реалізації - на 161,9%, та збільшення виробничої собівартістості реалізованої продукції - на 159,8%.

 

3.2 Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства

 

Ненормовані оборотні кошти мають форму грошових коштів і незакінчених розрахунків. У зв'язку з чинним порядком і термінами проведення розрахунків неминуча наявність певних перехідних залишків заборгованості на звітні дати. Поряд із цим через порушення нормальної ходи фінансово-господарської діяльності виникає додаткова неплануєма потреба у фінансових ресурсах. Планові норми і нормативи по цій групі оборотних коштів не встановлюється.

Джерелами покриття ненормованих оборотних коштів, за винятком що кредитуються банком, являються притягнуті поза планом ресурси. Відволікання коштів підприємства на не передбачені планом мети найчастіше призводить до затримки в обороті коштів постачальників.

Аналіз ненормованих оборотних коштів заснований на виявленні сум дебіторської і кредиторської заборгованості, причин, що призвели до утворення цих сум, їхній вплив на фінансовий стан підприємства [25].

Дебіторською заборгованістю називається заборгованість організацій і окремих осіб підприємству, а кредиторською - заборгованість підприємства організаціям і окремим особам. Збільшення дебіторської заборгованості означає відволікання з обороту коштів підприємства. Кредиторська заборгованість часто являється результатом фінансових утруднень. Тому суворий контроль за платіжною дисципліною, виявлення невиправданих сум дебіторської і кредиторської заборгованості мають важливе значення.

До дебіторської заборгованості відносять незакінчені розрахунки за товари відвантажені, відбивані в II розділі активу балансу. Вивільнення оборотних коштів, вкладених у ці статті, значною мірою сприяє збільшенню обсягу реалізації, прибутку, поліпшенню фінансового положення підприємства.

Частина незакінчених розрахунків за товари відвантажені пов'язана з нормальними термінами документообігу. Заборгованість по цій статті покривається кредитом банку під розрахункові документи в шляху. Вона може бути пов'язана з помилками в оформленні розрахункових документів, а також із порушенням договірних умов поставки по комплектності і якості продукції. Підприємство в цьому випадку несе непродуктивні витрати по відвантаженню, транспортуванню і збереженню продукції. Наявність цих сум на балансі підприємства свідчить про недоліки в роботі підприємства, викликає необхідність детального аналізу відповідних сторін його діяльності.

По статті “Інша поточна дебіторська заборгованість” відбиваються інші види заборгованості. За даними аналітичного обліку виявляються ті суми, що викликані незаконним авансуванням постачальників у рахунок майбутнього відвантаження матеріальних цінностей, невчасним стягненням сум по пред'явлених підприємствах претензіям і т.п.

При аналізі кредиторської заборгованості, відбитої в розділі IV пасиву балансу, також варто виділити суми, обумовлені чинним порядком розрахунків і пов'язані з порушеннями розрахунково-платіжної дисципліни.

Нормальною кредиторською заборгованістю вважають заборгованість постачальникам по акцептованих і інших розрахункових документах, термін оплати яких не наступив, переплати і недоплати на звітну дату по розрахунках із бюджетом (крім недоїмки по платежах), перевищення фактичної заборгованості по тривалих пасивах над плановою.

Невиправданими вважають прострочена кредиторська заборгованість, заборгованість постачальникам по поставках, відбиті по статті “Інші поточні зобов'язання” незакінчені аванси покупців у рахунок майбутнього відвантаження продукції, що перевищує нормальні терміни заборгованість покупцям.

У процесі фінансово-господарської діяльності кошти підприємства чинять кругообіг починаючи з авансування коштів для створення виробничих запасів через стадію незавершеного виробництва і закінчуючи оплатою покупцем відвантаженої готової продукції [26].

Оборотність оборотних коштів - найважливіший якісний показник, що характеризує використання оборотних коштів. Він відбиває час, що затрачається на прямування оборотних коштів через усі стадії кругообігу. Прискорення оборотності оборотних коштів грає важливу роль, забезпечуючи економію ресурсів, необхідних для виробництва і реалізації продукції. При прискоренні оборотності зменшується потреба в оборотних коштах, і вони визволяються з обороту, а при уповільненні виникає потреба в залученні в оборот додаткових коштів.

Для оцінки роботи підприємства дуже важливий аналіз зміни часу обороту ресурсів підприємства, вкладених у запаси і розрахунки. Він дає можливість визначити зменшення потреби в оборотних коштах шляхом оптимізації запасів, їхнього відносного зниження в порівнянні зі зростанням виробництва, прискорення розрахунків або, навпаки, притягнення коштів в оборот при несприятливому положенні справ на цих ділянках роботи. Оборотність оборотних коштів визначається в днях у виді відношення середнього залишку оборотних коштів до одноденного обороту по реалізації за звітний період по формулі,

де CO - середній залишок оборотних коштів за звітний період;

D - число  днів у звітному періоді;

P - оборот  по реалізації за звітний період.

Середній залишок оборотних коштів обчислюється шляхом розподілу суми половини залишку на початок і кінець звітного періоду і залишків на перші числа інших місяців на кількість місяців звітного періоду. Планові залишки оборотних коштів визначають з обліком середньої фактичної заборгованості банку після перевірки забезпечення на 1-е число місяця (крім кредиту на тимчасові потреби) і середньої заборгованості постачальникам, зарахованої банком при кредитуванні.

Фактичний оборот по реалізації за звітний рік обчислюється виходячи з вартості реалізованої продукції в оптових цінах підприємства. Оскільки частина оборотних коштів постійно використовується в непромислових господарствах, до обороту варто додати вартість реалізованої непромислової продукції, матеріальних цінностей і послуг.