Полисемия и омонимия в авиационной терминологии

З цих двох статей було вибрано  у довільному порядку 50 багатозначних  слів-термінів авіаційної тематики. За допомогою тлумачного словника [15] ми виявили всі полісемантичні значення даних термінологічних одиниць.

Полісемічні слова-терміни: runway, gap, line, power, operation, controller, provider, hardware, path, domestic, radar, competitive, altitude, incorporate, data, version, source, engine, сommuter, performance, charger, force, scale, terminal, sector, point, strip, trainer, portion, service, pilot, thrust, probe, operator, set, field, button, target, display, plan, application, tracker, model, manager, server, plot,, label, level, architecture, key.

Всі вони представлені в  таблиці. [див. додаток 3]

Оскільки полісемія буває  внутрішньосистемна (коли один і той  самий термін майже незмінним  семантичним ядром функціонує в  одній галузевій терміносистемі) та міжсистемна (коли один і той самий  термін майже незмінним семантичним  ядром функціонує у різних галузевих  терміносистемах), то ми можемо поділити наші приклади за такою класифікацією.

          Внутрішньосистемна полісемія виражена у таких багатозначних термінах, як: architecture, мanager, plan, target, thrust, pilot, data, version, incorporate, controller, sector, altitude, gap, competitive, domestic,radar ;

Таких термінів виявилося 16 одиниць.

Міжсистемна, у свою чергу, виражена у таких словах, як: engine, сommuter, performance, runway, charger, force, line, scale, power, terminal, point, operation, strip, trainer, portion, service, probe, operator, set, field, button, display, provider, application, tracker, model, server, path, plot, source, label, level, hardware, key;

Таких термінів виявилося 34 одиниці.

Кількісні показники ми відобразили  у даній діаграмі:

 

Ця діаграма показує, що все  ж таки кількість полісемічної лексики внутрішньосистемного типу серед слів-термінів у текстах авіаційної тематики набагато більше, ніж міжсистемного типу.

Проблема вживання одного терміна для назви різних явищ у терміносистемах різних галузей  знань є досі нерозв’язаною, але  на нашу думку причиною цього є  подібність процесів у різних сферах наукового відображення об’єктивної  дійсності.

 

 

2.2. Аналіз перекладу  полісемічних термінів.

Під час виконання цієї частини роботи ми звернули увагу  на те, що не всі слова-терміни перекладаються відповідним поняттям, яке виражене лише одним словом, зустрічаються  випадки, коли одне слово-термін перекладене  цілим словосполученням. Наприклад :

• Hardware - технічні системи;

• Radar - радіолокаційна установка;

• Server - пристрій для обслуговування;

• Tracker - прилад для стеження;

• Application - прикладання програм;

• Field - сфера діяльності;

• Service – сервісне обслуговування;

• Incorporate - включати до складу;

• Terminal - зона терміналу;

• Runway - злітно-посадкова смуга;  

• Commuter – літак місцевих повітряних ліній;

 

         Тепер відобразимо кількісну  відмінність між словами-термінами,  що перекладені за допомогою  одного слова, та слова-терміни,  що перекладені словосполученнями  у даній діаграмі:

 

 

Така різниця пояснюється  тим, що в українській мові для  кожного з цих термінів не існує  терміна відповідника, що виражає  своє перекладне значення одним словом.

Тому для того, щоб адекватно  передати зміст такого терміну, перекладач використав описовий переклад, у якому  використав прийом опису реалії, вираженої  мовою оригіналу за допомогою  реалій присутніх у мові перекладу.

 

 

 

 

Висновок до Розділу 2

Під час проведення даної  практичної роботи спершу ми використовували  метод структурного, кількісного  та порівняльного аналізу. Для виконання  роботи ми довільно вибрали 50 слів-термінів англійською мовою (та їх переклад українською) з двох статей науково-технічного стилю. За допомогою тлумачного словника [15] ми виявили усі їхні полісемантичні значення.

Ми розподілили їх за типами: перший тип – слова-терміни, що відносяться  до міжсистемної полісемії,що нараховує 34 термінологічні одиниці; другий тип  – слова-терміни, що відносяться  до внутрішньосистемної полісемії, що нараховує 16 термінологічних одиниць. Термінів першого типу виявилося  більше. Це пояснюється тим, що одним  словом у різних галузях  називаються  різні поняття, оскільки існує певна  подібність процесів у різних сферах наукового відображення об’єктивної  дійсності.

Під час виконання аналізу  перекладу полісемічних термінологічних  одиниць ми звернули увагу на те, що не всі терміни виражені мовою  перекладу, як окремі слова, є випадки, коли одна полісемічна термінологічна одиниця англійської мови перекладалася  українською мовою за допомогою  словосполучення. Але прикладів  таких випадків 11, вони пояснюються  тим, що перекладач використав описовий переклад, у якому використав прийом опису реалії, вираженої мовою  оригіналу за допомогою реалій присутніх  у мові перекладу.

 

 

 

 

 

Висновки

Наявність у мовної одиниці більш як одного значення за умови семантичного зв’язку між ними або переносу спільних, або суміжних ознак чи функцій з одного денотата на інший дозволяє говорити про таку мовну категорію, як полісемія. Проблемою полісемії як одним із центральних питань мовознавства займалися представники різних напрямів семасіології, однак вона й досі остаточно не розв’язана.

• Метою нашої роботи було дослідження полісемії в науково-технічній літературі, зокрема у текстах авіаційної тематики. Нам було необхідно визначити наявність полісемічної термінологічної лексики у науково-технічних текстах авіаційної тематики   та зауважити  особливості її перекладу.
• Матеріалом нашого дослідження були довільно вибрані дві статті з авіакосмічного періодичного видання «Airspace Journal» (2002-2005 років) під назвою «Motor Sich draws up ambitious plans» та «Domain integration for CNS/ATM», що мають відповідні перекладні статті українською мовою «Нові можливості ВАТ «Мотор січ» та «Інтеграція зон контролю КПР у рамках технології  CNS/ATM». [див. Додаток 1, 2]
• Методами нашого дослідження були : метод структурного, кількісного та порівняльного аналізу.

З результатів нашого дослідження  можемо зробити висновок, що функційонування  термінології будь-якої галузі, зокрема  і науково-технічної, тісно пов’язане  із явищем полісемії. За своєю типологією розрізняють внутрішньогалузеву (коли один і  той самий термін із майже  незмінним семантичним ядром  функціонує в межах однієї терміносистеми однієї галузі знань) та міжгалузеву (коли один і той самий термін із майже  незмінним семантичним ядром  функціонує в різних галузевих терміносистемах) полісемію.

 

Також під час виконання  аналізу перекладу полісемічних термінологічних одиниць ми звернули увагу на те, що не всі терміни  виражені мовою перекладу, як окремі слова, є випадки, коли одна полісемічна  термінологічна одиниця англійської  мови перекладалася українською  мовою за допомогою словосполучення. Але прикладів таких випадків всього 11, що пояснюється тим, що перекладач використав описовий переклад, у якому  використав прийом опису реалії, вираженої  мовою оригіналу за допомогою  реалій присутніх у мові перекладу.

Полісемічність терміна  не завжди є бажаною. Але оскільки більшість термінів все ж таки є багатозначними, постає питання  їх адекватного перекладу. Для того аби переклад був саме таким, необхідно  звернути увагу на те, у якому  саме контексті вжитий той чи інший  термін. Адже, контекст може зменшити кількість  значень полісемічного терміна, або і зовсім нейтралізувати його полісемію. 

Дуже важливим фактором є  перекладацька компетенція, адже для  успішного виконання своїх професійних  обов’язків технічний перекладач повинен  володіти певними знаннями, навичками  й уміннями, які у своїй сукупності формують систему його професійних  компетенцій.

Професійна компетенція  технічного перекладача становить  собою сукупність взаємопов’язаних компетенцій які лежать в основі його професійної діяльності і дозволяють йому засобами мови перекладу адекватно  передавати зміст тексту оригіналу  відповідно до вимог і завдань  науково-технічної комунікації.

 

 

 

Список довідкової літератури :

1. Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної англійської мови : 250 тис. слів.– К. ; Ірпінь : Перун, 2007. – 1736 С.

2. Гринев С.В. Введение в терминоведение. – М.: Московский лицей, 1993. – 289 – 309 С.

3. Михайлова Т. В. Семантичні відношення в українській науково-технічній термінології. – Х., 2002. – 218 С.

4. Мурашкевич А. М. Англо-русский словарь по бизнесу и технике воздушного транспорта : Ок. 35000 терм. / А. М. Мурашкевич. - М. : НВК-Инвест, 2003. - 664 с.

5. Рецкер Я.И., Бархударов Л.С. Курс лекций по теории перевода. – М.: Международные отношения, 1968. – 137– 168 С.

6. Романова Н.П. О мотивированности исконных и заимствованных терминов. – Воронеж: Изд-во Воронежского университета, 1976. – 18 – 26 С.

7. Сафин Р.А. К вопросу о применении теории поля при изучении терминологии науки. – М., 1972. – Вып. 65. –  44– 68 С.

8. Селичев В.Н. Вопросы терминологического словообразования. – М., 1968. – 24 С.

9. Сифоров В. И. Краткое методическое пособие по разработке и упорядочению научно-технической терминологии.– М. : Наука, 1979. – 128 С.

10. Скопненко О.І., Цимбалюк Т.В. Сучасний словник іншомовних слів : близько 20 000 слів і словосполучень.– К. : Довіра, 2006. – 789 С.

11. Солдатова Л. П. Розмежування явищ повної лексичної омонімії та полісемії. – К., 2007. – 263 С.

12. Ярцева В.Н Лингвистический энциклопедический словарь  – М.: Советская энциклопедия, 1990. – 685 С.

13. Barnhart C. L. The  World Book Dictionary. Vol. 1 : A–K.  – Chicago : World Book, Inc., 1994. – 1166 Р.

14. Електронний довідник. – [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/polisemiya/search/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список ілюстративної  літератури:

15. Данилюк І.Г., Загнійко  А.П. Великий сучасний англо-український  українсько-англійський словник.  – Донецьк: «БАО», 2008. – 1008 С.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Motor Sich

Draws up ambitious plans

The Zaporozhye-based Motor Sich joint stock company , founded in 1916, is Ukraine’s oldest aeroengine-building enterprise. For more than 85 years now, it has been producing a wide range of aircraft engines for military and civil fixed- and rotary-wing aircraft which are currently in operation in 106 countries worldwide. Throughout its glorious history, the enterprise has been improving the technical level, quality and reliability of its products.

Stage by stage, Motor Sich has assimilated series production of many new engines. Each of them was a milestone in the aeroengine-building history.

Currently, Motor Sich is Ukraine's major enterprise with a high intelectual potential,modern production facilities and advanced technologies used to manufacture competitive engines.

Motor Sich's current business strategy focuses on the production of new engines, such as AI-25TLK, AI-25TLSh, AI-222-25, D-436T1/T2/TP,TV3-117VMA - SBM1 and AI-450.

In 2002 , the State Aviation Testing Center began flight test of the AI-25TLSh engine. This is a version of the AI-25TL engine, one of the most mass-produced engines for basic trainers. It powers several thousand L-39 Albatross trainers build by AERO Vodochody (The Czech Republic) which are in service in 36 countries. The AI-25TLK version has replaced the AlliedSignal TFE – 731-2A-2A which was formerly used on the Chinese K-8J trainers. The trainer’s aerodynamic characteristics and flight safety at low altitudes have been improved owing to the new engine’s greater  maximum thrust and shorter time of acceleration (reduced by two times). As well as its predecessors, the AI-25TLSh is highly reliable, simple in operation and has a low-cost life cycle. The engine is being modernized by the Zaporozhye-based aeroengine-building complex, which incorporates Motor Sich and the Ivchenco-Progress Machine-Building Design Bureau.

Already at the very first stage of the project, the AI-25TLSh drew interest from several countries operating theL-39 trainers, as well as those countries that looked for a candidate to power their modernized or newly-developed trainers.

The AI-25TLSh engine, together with a new avionics suite, will prolong the effective operation of the L-39 until new-generation combat trainers enter service (for example, the Yakovlev Yak-130 powered by the AI-222-25 engine).

Pilot production of the AI-222-25 engines with the maximum thrust of 2,500 kgf has been launched by cooperative efforts of Progress, Motor Sich and the Moscow Machine-Building Production enterprise Salyut.

Another priority line of Motor Sich’s business is the production of the D-436T1/TP- family three-shaft turbojet engines. The basic version of these certificated engines is designed to power the Tupolev Tu-334 new-generation short-range passenger aircraft. The D-436TP sea version with a takeoff thrust of 7,500 kgf will power the unique Beriev Be-200 multirole amphibious aircraft. This engine retains all advanced features of its basic version and differs only in the composition of aircraft units and changes made to meet the specifics of sea basing.

Certification of the more powerful D-436T2 version with a takeoff thrust of 8,200 kgf is nearing completion. A D-436T3 version is also under development; its takeoff thrust exceeds 9,000 kgf.

For almost 30 years Motor Sich has been closely cooperating with the Klimov Design Bureau headed by General Designer Sergei Izotov and later General Designer Sergei Sarkissov.

This design bureau developed the TV3-117 2,200hp turboshaft engine for the first domestic combat helicopters. Its production was launched in 1972 and since then Motor Sich has produced 22,000 such engines which have logged over 12 million hours in operation.

Currently, 18 version of this engine power over 95 percent of all medium-class Mil and Kamov combat, transport and civil land- and sea-based helicopters, including the well-known Kamov Ka-27, Ka-28, Ka-29, Ka-31, Ka-32, Ka-50 Black Shark, Ka-52 Alligator, and Mil Mi-8MT, Mi-14, Mi-17, Mi-24, Mi-25, Mi-28, Mi-35 which are operated in 60 countries.

The TV3-117 remains one of the most economical engines in its class owing to its highly effective units. In addition, this engine is distinguished for its simplicity and reliability. For example, over the recent decade, there have been no flight accidents caused by a TV3-117 engine failure related to design or production faults.

Motor Sich has vast opportunities on the market of Southeast Asia, South America, Africa and the CIS, as these regions extensively operate helicopters powered by the TV3-117-family engines.

These engines have won international recognition : between 1993 and 1999, the TV3-117VM, VMA and VM series 02, as well as TV3-117VMA series 02 version received type certificates from the Air Registers of Canada, India, China, and the Interstate Aviation Committee (CIS). Due to the vast design potential of the TV3-117 engines, Motor Sich and its two standing partners, Progress and the Klimov Plant, developed the TV3-117 BMA-SBM1 turboprop engine with a takeoff rating of 2,500 hp and a maximum contingency rating of 2,800 hp to power the Antonov An-140 52-seats commuter currently flying passengers routes in Ukraine.

The advanced design features of the An-140 and the highly efficient TV3-117BMA-SBM1engines provide for the AN-140 and the highly efficient TV3-117BMA-SBM1 engines provide for the aircraft’s high-flight performance and technical characteristics. Compared to the An-24, the equally loaded An-140 consumes less fuel (by two times), is more effective (by 25 percent) and requires a shorter runway (by 1.6 times).