Полисемия и омонимия в авиационной терминологии

 

Зміст:

1. Список скорочень…………………………………………….3

2. Вступ…………………………………………………………..4

3. Розділ 1. Теоретична частина………………………………..6

4. 1.1. Явище полісемії англомовних науково–технічних термінів в українській мові……………………………………………………………6

5. 1.2.Особливості англо–українського перекладу авіаційних термінів……………………………………………………………………..7

6. 1.3.  Загальне визначення контексту. Типи контексту……...13

7. 1.4.  Перекладацька компетенція…………………………….16

8. Висновки до Розділу 1………………………………………...18

9. Розділ 2. Практична частина………………………………….19

10. 2.1.Структурний, кількісний та порівняльний аналіз досліджуваного матеріалу…………………………………………………………………….19

11. 2.2. Аналіз перекладу полісемічних термінів………………..21

12. Висновки до Розділу 2…………………………………………23

13. Висновки………………………………………………………..24

14. Список довідкової літератури…………………………………26

15. Список ілюстративної літератури……………………………..28

16. Додаток 1………………………………………………………..29

17. Додаток 2………………………………………………………..37

18. Додаток 3………………………………………………………..46

Список скорочень:

МО –  мова оригіналу;

МП – мова перекладу;

М – міжсистемна полісемія;   

В – внутрішньосистемна полісемія;

ТСС – термінологічні словосполучення ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                           Вступ

Багатозначність як одне з  досить поширених явищ у загальнолітературній лексиці дуже часто вживається і  в галузі професійної лексики, зокрема  в українській терміносистемі науки  й техніки.

Наявність полісемії в  термінології є, з одного боку, свідченням еволюції поняттєвої системи певної галузі, з другого  – виявом мовної економії. Відповідно поширеність лінгвістичного явища багатозначності фахової  лексики можна вважати закономірним. Водночас дефінітивність як визначальна  диференційна ознака терміна зумовлює тенденцію до максимального уникнення  різноманітності в семантичному аспекті. Можливість розвитку багатозначності  в термінології також обмежена через  вимогу однозначності терміна як виразника наукового поняття  певної галузі знань, адже саме моносемічність значною мірою уможливлює точність передавання інформації, сприяє впорядкованості  терміносистеми тощо.

 Актуальність теми полягає у необхідності вивчення динаміки лексичного складу мови науково-технічного стилю, що допоможе виявити спільні та відмінні риси семантичних процесів у різних мовах, зокрема в англійській та українській, на термінологічному рівні.

Метою нашої роботи є дослідження полісемії в науково-технічній літературі, зокрема у текстах авіаційної тематики. Зауважити особливості перекладу полісемічної лексики та визначити кількісні показники такої лексики у текстах авіаційної тематики.

  Об’єктом дослідження є явище полісемії в науково-технічних текстах авіаційної тематики.

 Предметом дослідження є випадки вживання багатозначних слів-термінів у англомовних науково-технічних текстах авіаційної тематики.

Матеріалом дослідження є статті науково-технічного стилю взяті з друкованого аерокосмічного періодичного видання «Airspace Journal» англійською та українською мовами.

Методами дослідження є: метод структурного, кількісного та порівняльного аналізу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          1 Розділ. Теоретична частина.

1.1.Явище полісемії  англомовних науково-технічних термінів  в українській мові.

Наявність у мовній одиниці  більш як одного значення за умови  семантичного зв’язку між ними або  переносу спільних, або суміжних ознак  чи функцій з одного денотата на інший дозволяє говорити про таку мовну категорію, як полісемія. Проблемою  полісемії як одним із центральних  питань мовознавства займалися представники різних напрямів семасіології, однак  вона й досі остаточно не розв’язана.

Прояви багатозначності  в галузі фахової мови значно вужчі, ніж у загальновживаній лексиці: неоднозначне співвідношення між формальними  й семантичними планами терміноутворень  виявляється в полісемії, тому її намагаються уникати “…завдяки  зверненню до широкого контексту, що відбиває загальномовну тенденцію  до асиметрії мовного знака”. [11, 54]

Отже, незважаючи на об’єктивні чинники поширення полісемії  в термінологічних системах, питання  багатозначності спеціальної лексики  є дискусійним у термінознавстві, й однозначного погляду на наявність  у терміна складної семантичної  структури немає. Загалом можна  говорити про наявність трьох  точок зору на сутність полісемантичних  процесів у термінології:

1) полісемія фахової мови  вкрай небажана (кожен термін  може мати тільки одне значення) і її необхідно усувати (Р.  А. Будагов, Д. С. Лотте, О.  О. Реформатський та ін.);

2) полісемія – об’єктивна  реалія, і функціонування терміна  в кількох різних значеннях   – явище прийнятне, оскільки  термін  – це насамперед слово,  семантична структура якого може  бути складною (В. П. Даниленко  та ін.);

3) однозначність терміна   – ознака, яку на практиці дуже  важко реалізувати, тому спеціальна  лексика часто багатозначна (Л.  Л. Кутіна, А. І. Моїсєєв, О.  С. Прозоров та ін.).

Серед причин виникнення семантичної  різноманітності в галузі термінологічних  систем можна виокремити такі: розвиток наукового поняття, який зумовлює поступову  зміну семного набору окремого терміна; обмеженість словникового матеріалу  в співвідношенні до кількості понять, які потрібно термінувати; співіснування  понять, які відображають різні погляди, гіпотези; неправильне запозичення  лексем з інших мов; позамовні  фактори та ін. [3,9 – 10] Особливо важливим є чинник відкриття нового знання: cаме перехід від одного якісного стану наукового пізнання світу  людиною до вищого зумовлює формування і появу великої кількості  нових понять, які потребують позначення мовними засобами, та еволюцію вже  існуючих понять. [2,299]

Полісемія як семантична категорія  – це семантичне відношення внутрішньо пов’язаних (вмотивованих) значень, які  виражаються формами одного слова  і утворюють певну систему. Полісемантичні відношення найкраще проявляються в  лексиці, що пояснюється більш індивідуальним, конкретнішим характером лексичних  значень і, відповідно, їх більшою  кількістю та різноманітністю. [14]

 

 

1.2. Особливості  англо-українського перекладу авіаційних  термінів.

Дослідження проблем перекладу  є важливим, головним чином у тому випадку, коли йдеться про питання  дво- і багатомовної термінографії. Адже поняття "переклад термінів" включає в себе вибір найбільш вдалого еквівалента перекладу  з точки зору норм мови, лінгвістичної  сумісності, зрозумілості та вживаності; а також розглядається як спосіб поповнення словникового складу термінологічного шару мови перекладу шляхом калькування, поморфемного перекладу, запозичення.

Розбіжності в засобах  термінологічної номінації мови оригіналу (МО) та мови прекладу (МП) виражаються  перш за все у використанні різних термінотворчих моделей для позначення одного і того ж поняття. Термінотворча  модель – це структурно-семантична модель утворення терміну, що відображає його понятійну й морфо-синтаксичну  структуру (отже, мова йде про використання існуючих дефініцій "семантична модель утворення термінів" і "структурна модель утворення термінів". [5,139] Зважаючи на наявність формально-семантичних  і парадигматичних відносин у  терміносистемі, вважаємо за доцільне виявити термінотворчі моделі на основі класифікації термінів за їх позицією у дериваційному ланцюжку.

   Варто наголосити, що мовам світу притаманні  різні термінотворчі моделі, тому  внутрішня форма термінів МО  та МП, що номінують одні й  ті ж поняття, може істотно  відрізнятися.

   Відтак у цьому  контексті заслуговує на увагу  авіаційна терміносистема як  система однослівних і складних  термінів, пов’язаних між собою  формально-семантичними парадигматичними  відносинами. Щодо однослівних  термінів, їх розглядають як гніздоутворюючі  терміноелементи в структурі  складних термінів. Своє втілення  та розробку, при порівняльному  аналізі авіаційних терміносистем  мови оригіналу і мови перекладу,  знаходить концепція відображення  морфо-синтаксичної структури й  лексичного складу багатокомпонентних  термінів. Залишається незаперечним  розуміння внутрішньої форми  терміну як семантичної і структурної  співвіднесеності складових його  терміноелементів з іншими лексемами  (морфемами) загальновживаної мови, зокрема з іншими одиницями  (термінами / терміноелементами)  цієї терміносистеми.

 Наразі предметом нашої  уваги є термінологічні одиниці,  представлені однослівними і  складними термінами, внутрішня  форма яких у МО та МП  моделюється за допомогою словотвірного  та морфологічного аналізу. Окреслене  формулювання проблеми "зіставлення  внутрішньої форми складних термінів  МО та МП" вимагає деякого  уточнення, а саме:

   1. Проведення терміноутворювального  (компонентного) аналізу термінів  МО; виявлення формантів, що беруть  участь в утворенні терміну.

   2. Виявлення термінотворчих  моделей, властивих як МО, так  і МП, які обумовлюють ідентичність  лексико-граматичної структури термінів  МО та МП.

   3. Систематизації  видів розбіжностей внутрішньої  форми термінів МО та МП, що  реалізуються у відмінності їх  лексичного складу й морфо-синтаксичної  структури; виявлення причин розбіжностей  і визначення ступеня впливу  останніх на точність передачі  значення терміну в перекладі  (на еквівалентність перекладу).

   Крізь призму означених  завдань, вважаємо, що зіставлення  термінів МО та МП на формально-семантичному  рівні дозволить з’ясувати рівень  відображення еквівалентності значень  термінів різними мовними засобами  на рівні терміноелементів.

   Такий спосіб зіставлення  термінів МО та МП засвідчує,  що в переважної більшості  англійських авіаційних термінів  існує один український еквівалент. Зауважимо, що існують випадки  розбіжності значень термінів  МО та МП; маємо ретельно обґрунтувати  їх причини. Виявлено також,  що деякі англійські терміни  мають два або три відповідника, а ціла низка термінів не  знаходить відбиття (відображення) в українських лексикографічних  джерелах. Отже, можна говорити про  спробу здійснення аналізу перекладних  відповідників цих термінів у  семасіологічному аспекті, презентувавши  широкий спектр особливостей  позначення категоріальних ознак  понять на рівні терміноелементів  МО та МП.

   З лексичної точки  зору переклад термінів базується  на основні двох принципів  – наявності в мові перекладу  еквівалентів іншомовного терміну,  зафіксованих у перекладних словниках,  і коли такі еквіваленти відсутні.[5,154] Суттєвою в цьому сенсі є  проблема добору одного або  декількох варіантів перекладу  іншомовного терміну. По-перше,  якщо є тільки один еквівалент, то така ситуація не представляє  особливих труднощів перекладу,  оскільки необхідно тільки перевірити  адекватність заміни в конкретному  контексті. За наявності декількох  еквівалентів необхідно вибрати  найбільш адекватний у певному  випадку, що є непростим завданням  через можливу невідповідність  термінологій і через не завжди  належний рівень перекладних  словників. 

   С.Гріньов, досліджуючи  варіантність перекладу термінів, охарактеризував їх як цілком  звичайне об’єктивне явище, обумовлене  розвитком національних термінологій  у різних соціально-культурних  та історичних умовах; оскільки  в більшості випадків між термінами  різних мов відсутня повна  еквівалентність.[2,302]

   По-друге, якщо  в мові перекладу еквівалент  іншомовного термінa відсутній, то  можливі чотири ситуації:

   1. Mатеріальне запозичення  іншомовного терміну з дотриманням  певних правил транскрибування  або транслітерації та коротким  тлумаченням, наприклад, inclusive tour – "інклюзив тур", перевезення;[1]

   2. Cемантичне калькування  іншомовного терміну, що можливе  в тому випадку, якщо він  з’явився у результаті семантичного  перенесення, наприклад, movement – рух;[1]

   3. Послівний переклад, при якому необхідно враховувати  тенденції термінотворення у  різних мовах, наприклад, можливість  передачі деяких англійських  термінів-словосполучень українськими  складними термінами, наприклад, air show – авіашоу;[1]

   Значну небезпеку  при перекладі становлять термінологічні  словосполучення (TCC), оскільки їх  висока специфічність і наближеність  до класу фразеологічних єдностей  створюють двозначність. На цій  особливості ТСС акцентує увагу  Я. Рецкер: "ТСС можуть бути  омонімічно вільним поєднанням  слів, які використовуються у  прямому значенні". [6,21]

   4. Переклад іншомовного  терміну за допомогою описового  звороту, наприклад, decision speed – швидкість прийняття рішення;[1]