Полисемия и омонимия в авиационной терминологии

   Відзначимо також  і той факт, що в теорії перекладу  терміни прийнято поділяти на  такі групи:

   1. Терміни, що виражають  поняття іншомовної дійсності,  ідентичні поняттям української  дійсності. Для термінів цієї  групи можливі такі варіанти  перекладу: 

   а) як еквівалент  може бути використаний український  термін, схожий за формою з  англійським, наприклад, gyroscope – гіроскоп;[13]

   б) український  еквівалент не пов’язаний з  формою англійського терміну,  наприклад, pilot programme – дослідна програма;[4]

   в) український  еквівалент створений шляхом  транслітерації, наприклад, aggregate – агрегат;[4]

   2. Терміни, що виражають  іншомовні поняття відсутні в  українській дійсності, але мають  загальноприйняті українські, термінологічні  еквіваленти, radio direction finder – радіопеленгатор;[4]

   3. Терміни, що виражають  іншомовні поняття, відсутні в  українській дійсності й не  мають загальноприйнятих українських  термінологічних еквівалентів. Терміни  цієї групи перекладаються:

   а) шляхом опису  значень терміну, наприклад, monocoque – тип конструкції фюзеляжу;[4]

   б) шляхом транслітерації, наприклад, balance – баланс;[12]

   в) шляхом калькування,  наприклад, carburetion – карбюрація, cabotage – каботажні перевезення;[4]

   Як бачимо, транскрибування,  транслітерація і калькування  при передачі іншомовних термінів  є відносно простими способами  перекладу. Однак слід підкреслити,  що кінцевий результат перекладу  полягає саме в тому, щоб якомога  більш точно, адекватно, передати  поняття, існуючі в одній мові, засобами іншої мови – завдання  відповідальне та складне, і  має на меті створення достовірного  та повноцінного перекладу.

   До створення при  перекладі нових українських  термінів слід відноситися вдумливо  і обережно. Необхідно завжди  пам’ятати, що в мові повинні  "враховуватися" і становитися  загальним надбанням тільки добре  продумані й ретельно обґрунтовані  терміни. [7,44]

   Проаналізувавши  деякі досліджені параметри перекладу  термінів, ми доходимо висновку, що:

   1. На рівні засобів  вираження (формально-семантичний  аспект), які обумовлюють зіставлення  мовних одиниць, що формують  внутрішню форму термінів мови  оригіналу й мови перекладу,  точність передачі значення терміну  пов’язана не з ідентичністю  внутрішньої форми термінів МО  та МП, а з точністю передачі  означуваних цими терміноелементами  категоріальних ознак, що формують  значення терміну, яке може  бути вираженим у кожній мові  різними мовними засобами.

   2. На рівні понять (семасіологічний аспект) за допомогою  зіставлення ієрархічної структури  відповідних термінологічних гнізд  виявлено наступні різновиди  термінів, а саме: терміни МО та  МП, які традиційно розглядаються  як еквівалентні, але мають певні  розбіжності в точному об’ємі  понять; терміни МО, які характеризуються  множинністю перекладів у МП; та безеквівалентні терміни. 

   Це дасть змогу  в перспективі поєднати аналіз  особливостей перекладу термінів  з урахуванням формально-семантичного  та семасіологічного аспектів, а  відтак – перекладати англійські  авіаційні терміни українською  мовою за цілим комплексом  найістотніших рис. [9,128]

 

 

1.3. Загальне визначення  контексту. Типи контексту.

Вибір необхідної частини  із поля значень багатозначного слова  залежить від контексту (лат. contextus –  зв'язок, з'єднання). Усі численні визначення контексту, що даються різними авторами, чудово поєднуються у короткій формулі  “Контекст – це фрагмент тексту мінус означувана одиниця”. Фрагмент тексту, зрозуміло, повинен включати означувану одиницю, складаючи її ліве і праве оточення, бути необхідним і достатнім для визначення значення, і не повинен суперечити загальному значенню тексту. Проте і в такому розгорненому вигляді визначення контексту  не охоплює всіх умов, в яких увесь  об'єм значень багатозначного слова  може бути уточнений. Пояснення, що пропонуються довідниками (наприклад, “контекст  – розгляд одиниць одного виду в співвідношенні з суміжними  ним в часі або просторі одиницями  того ж виду” або “умови і  особливості вживання даних елементів  в мові”), доволі нечіткі. Коротко  вона зводиться до такого: багатозначне слово, що семантично реалізується в  мові, є ядром, навколо якого знаходяться  одиниці-індикатори, тобто вказівний  мінімум оточення, котре допомогає  зробити потрібний вибір. Контекст – це поєднання ядра і індикаторів, що взаємодіють одне з одним. Залежно  від характеру індикаторів можна  виділити декілька типів контексту. Перш за все, це група лінгвістичних  типів: лексичний, граматичний і  лексико-граматичний типи. Докладніше ми розглянемо їх нижче. Друга група  типів контексту – екстралінгвістичні умови, в яких існує мова. Якщо за наявності лінгвістичного контексту  індикатори знаходяться в самому тексті і обов'язково представлені мовними одиницями, то при контексті позамовні значення реалізуються за рахунок чогось, що знаходиться за межами тексту [5,137 – 139].

Зрозуміло, що вплив усього мовного відрізка і умов його реалізації на вибір із поля значення багатозначного слова необхідного значення не є  лінійним. Саме тому в літературі можна  знайти величезну кількість типологій  і класифікацій контексту, що виникають  залежно від мети кожного дослідника. Так, прийнято виділяти мікро- і макроконтекст, де мікроконтекст – це мінімальне оточення одиниці плюс додаткове  кодування у вигляді асоціацій, конотацій і т. д., а макроконтекст  – це оточення одиниці, яке дозволяє встановити її функцію в тексті як в єдиному цілому.[5, 142]

Перш за все розглянемо типи контексту, грунтуючись на мовних, матеріальних індикаторах. Залежно  від їх характеру розрізняються  лексичний, граматичний (синтаксичний) і змішаний (лексико-граматичний) типи контексту.

Для лексичного типу важливе  лексичне значення слів-індикаторів, під  впливом яких і відбувається вибір  пов'язаної з ними частини значення семантичного ядра. Наприклад, додаткове sound потенційно може бути реалізоване в одному з чотирьох значень: 1) healthy, not injured, hurt or decayed; 2) based on reason, prudent; 3) capable, careful; 4) thorough, complete. В мові кожне з цих значень опиняється в оточенні різних індикаторів: 1) sound mind in а sound body; sound fruit; 2) sound argument (роlicy); sound advice; 3) а sound tennis player; 4) sound sleep; sound thrashing. Лексичне значення індикаторів mind, body, fruit (smth that can be injured, hurt or decayed) вказує на значення ядра 1. Сема reason, що міститься в лексичному значенні індикаторів argument, роlicy, advice, вказує на необхідність вибору значення 2. Подібним чином діють індикатори player і sleep або thrashing.[8,24]

Граматичний контекст виникає  тоді, коли в ролі індикатора виступає яка-небудь граматична функція. Так, наприклад, значення слова ill залежить від тієї функції, яку воно виконує у висловлюванні. Якщо функція предикативна (fall ill; be taken ill), значення ядра можна тлумачити як in bad health. В атрибутивній функції (ill luck; ill will) значення ядра – bad, hostile. Аналогічний приклад – вибір значення дієслова make, яке в функції частини складового присудка (make smth move) реалізує значення compel, cause (They made me tell story.), але у функції простого присудка з прямим додатком означає construct or produce smth (She made coffee for all us. Bricks can be made of clay). [5,150 – 151]

Проте найчастіше для правильного  вибору частини значення багатозначного слова служить змішаний (лексико-граматичний) тип контексту, де важливе і лексичне значення, і граматичне оформлення індикаторів.

В тих випадках, коли індикатор  виступає не як матеріальний відрізок мови, а умов, в яких відбувається мовний акт, ми маємо справу з мовною ситуацією або екстралінгвістичною, немовним контекстом. Зазначимо між  іншим, що в різних роботах він  може називатися макроконтекстом, мовним, або тематичним контекстом. Форми  мовної ситуації різноманітні. Одна з  найпоширеніших — так звана ‘життєва ситуація”, тобто позамовні обставини, в яких вжито багатозначне слово.

Розглянемо приклад із словом table в пропозиції: Move that table а bit to right. В ситуації перестановки меблів значення з'ясовується під її впливом — а piece of furniture; в ситуації підготовки до виступу, докладу це list of facts, numbers, systematically arranged (mathematical tables). Реалізація потрібного значення відбувається за допомогою не мовних індикаторів, а позамовної “життєвої ситуації”. До обставин мови відносять також жести, міміку, інтонацію того, хто говорить [5,152].

Близький за характером різновид мовної ситуації — ситуація тематична, або, як її часто називають, сюжетна. Індикатором, що допомагає у відборі, є весь зміст тексту, його тема. Незважаючи на назву, сюжетна ситуація не пов'язана  з сюжетом художнього твору. Тема, як правило, допомагає визначити  значення слова в спеціальних текстах, особливо якщо йдеться про використання терміна в різних галузях. Класичний приклад — дія тематичної (сюжетної) ситуації в ролі індикатора при ядрі case. В роботах з граматики слово реалізує значення form of а noun or pronoun, в юридичних текстах — question to be decided in а law-court, в медичних — реrson suffering from а disease, у військовій справі — operation, у фінансовій тематиці — асtual state affairs і, нарешті, в побутовому значенні — instanceor example осcurrence smth.[12]

Особливо виділяється  описова ситуація, коли в ролі індикатора виступають не власне мовні обставини, як в першому типі, а опис цих  обставин. Окремий випадок описової ситуації — авторські ремарки  в п'єсах, наприклад: What а mess this table is! (bangs his fist on it, spilling tea). [5,161]

 

 

1.4. Перекладацька  компетенція.

Для успішного виконання  своїх професійних обов’язків технічний  перекладач повинен володіти певними  знаннями, навичками й уміннями, які у своїй сукупності формують систему його професійних компетенцій.

Професійна компетенція  технічного перекладача становить  собою сукупність взаємопов’язаних компетенцій які лежать в основі його професійної діяльності і дозволяють йому засобами мови перекладу адекватно  передавати зміст тексту оригіналу  відповідно до вимог і завдань  науково-технічної комунікації.

Головними професійними компетенціями  технічного перекладача є комунікативна, предметна, інструментальна, соціальна  й особистісна компетенції, кожна  з яких включає теоретичні знання й практичні вміння й навички, без оволодіння якими неможливо  реалізувати мету професійної підготовки технічних перекладачів - створити базу для їх подальшої успішної перекладацької діяльності у галузі науки та техніки. Комунікативна компетенція є основною професійною компетенцією технічного перекладача як проміжної ланки між автором вихідного тексту й отримувачем тексту перекладу, яка робить можливим їхнє успішне спілкування. Погоджуючись із іншими дослідниками, визначатимемо її як сукупність динамічних, творчих й індивідуально специфічних здатностей людини користуватися збереженим у її пам'яті комунікативним інвентарем мовних засобів для сприйняття й побудови усно або письмово програм мовленнєвої поведінки у формі висловлювань. [5,168]

Предметна компетенція як головна складова системи його професійних  компетенцій відповідає за спроможність технічного перекладача на основі наявних  у нього спеціальних знань  передати зміст повідомлення повністю, уникнувши втрат і неточностей.

Рівень інструментальної компетенції технічного перекладача  відповідає за його спроможність отримувати інформацію й самостійно обробляти  нові дані, використовуючи основні  інструменти діяльності (джерела  отримання допоміжної інформації; інформаційні технології; фахівців)

Особистісна та соціальна  компетенції охоплюють особисті якості й психічні властивості технічного перекладача та його соціальні навички, що дозволяють технічному перекладачеві  успішно виконувати свої професійні обов’язки. [5,165]

 

 

 

 

 

Висновки до Розділу 1

 Можемо зробити висновок, що функціонування термінології  будь-якої галузі, зокрема і науково-технічної,  тісно пов’язане із явищем  полісемії. За своєю типологією  розрізняють внутрішньогалузеву (коли  один і  той самий термін  із майже незмінним семантичним  ядром функціонує в межах однієї  терміносистеми однієї галузі  знань) та міжгалузеву (коли  один і той самий термін  із майже незмінним семантичним  ядром функціонує в різних  галузевих терміносистемах) полісемію.  Полісемічність терміна не завжди  є бажаною. Але оскільки більшість  термінів все ж таки є багатозначними, постає питання їх адекватного  перекладу. Для того аби переклад  був саме таким, необхідно звернути  увагу на те, у якому саме  контексті вжитий той чи інший  термін. Адже, контекст може зменшити  кількість значень полісемічного  терміна, або і зовсім нейтралізувати  його полісемію. 

Дуже важливим фактором є  перекладацька компетенція, адже для  успішного виконання своїх професійних  обов’язків технічний перекладач повинен  володіти певними знаннями, навичками  й уміннями, які у своїй сукупності формують систему його професійних  компетенцій.

Професійна компетенція  технічного перекладача становить  собою сукупність взаємопов’язаних компетенцій які лежать в основі його професійної діяльності і дозволяють йому засобами мови перекладу адекватно  передавати зміст тексту оригіналу  відповідно до вимог і завдань  науково-технічної комунікації.

 

 

 

 

 

2 Розділ. Практична  частина.  

2.1. Структурний,  кількісний та порівняльний аналізи  досліджуваного матеріалу.

Для даного дослідження ми довільно вибрали дві статті з  авіакосмічного періодичного видання  «Airspace Journal» (2002-2005 років) під назвою «Motor Sich draws up ambitious plans» та «Domain integration for CNS/ATM», що мають відповідні перекладні статті українською мовою «Нові  можливості ВАТ «Мотор січ» та «Інтеграція  зон контролю КПР у рамках технології  CNS/ATM». [див. Додаток 1, 2]