Звіт З фінансово-економічної практики

Натуральні показники (площа, об’єм, потужність, продуктивність обладнання, кількість одиниць обладнання тощо) використовуються  при визначенні  виробничої потужності, розробці балансів обладнання, для удосконалення складу основних фондів і т. д.

Вартісна форма обліку необхідна для визначення розмірів амортизації, калькулювання собівартості продукції.

Оцінку основних фондів здійснюють залежно від:

• моменту проведення оцінки;

• стану основних фондів.

Залежно від моменту  проведення оцінки вартість основних фондів визначається як:

1. Первісна вартість – це фактична вартість основних фондів на момент їх придбання і взяття на баланс.

Первісна вартість складається  з таких витрат (згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7):

• суми, що сплачуються  постачальникам засобів праці (це фактично ціна придбання основних фондів);

• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкти основних фондів;

• суми ввізного мита;
• суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних фондів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
• витрати зі страхування ризиків доставки основних фондів;
• витрати на встановлення, монтаж, налагодження основних фондів;
• інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних фондів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісна балансова  вартість об’єкта основних фондів (В_II) може бути в загальному вигляді представлена формулою:

 

В_п = Ц + 3 + С + М, грн.,

 

де Ц- ціна обладнання, грн.;

З - збори, мита, непрямі  податки, грн.,

С - витрати на страхування  ризиків, грн.;

М - витрати на установку, монтаж і доведення до необхідного  стану основних фондів, грн.

2. Відновна вартість  –- це вартість відтворення  основних фондів у сучасних умовах виробництва. Вона враховує ті самі витрати, що і первісна вартість, але за сучасними цінами і включає результати переоцінки основних 
фондів (індексацію первісної вартості), що проводиться за, рішенням уряду. і

Відновну вартість основних фондів (В_в) можна представити:

 

 

де ∆П_п - середньорічний процент приросту продуктивності праці в країні за час використання основних фондів;

t - кількість років експлуатації основних фондів до моменту визначення відновної вартості.

У Національних стандартах бухгалтерського обліку в Україні виділений ще один вид оцінки основних фондів – справедлива  вартість. Це – первісна вартість основних фондів, одержаних в обмін. Вона дорівнює сумі, за якою цей об’єкт може бути обмінений в разі здійснення угоди між заінтересованими і компетентними незалежними сторонами.

Справедливою вартістю в більшості випадків вважається ринкова вартість основних фондів, яка визначається професійними оцінювачами-експертами. В разі неможливості такої оцінки основні фонди переоцінюються за відновною вартістю або за відновною вартістю з врахуванням зношення. Справедливу вартість ще називають реальною вартістю основних фондів.

Залежно від стану основних фондів вони оцінюються за:

1. Повною вартістю (первісною або відновною балансовою вартістю).

2. Залишковою вартістю, яка визначається як різниця між вартістю, за якою об’єкт основних фондів був взятий на баланс підприємства, повною вартістю та сумою зношення.

Знос основних виробничих засобів залізниць  становить  94,0%, активної їх частини - рухомого складу – 94,4%, що характеризується наступними даними:

                                                                                                                            

Найменування показників	Відсоток зносу
Виробничі основні засоби - всього	94,0
з них: рухомий склад	94,4
в т. ч.: Електровози	84,8
Тепловози	93,3
Моторвагонні секції	95,5
Дизельні поїзди та автомотриси	96,4
Вагони вантажні	83,3
Вагони пасажирські	97,7
Невиробничі основні  засоби	59,3
Всього	93,9

 

 

3.2. Оборотні кошти підприємства

Оборотні фонди  - це частина виробничих фондів підприємства, яка повністю споживається в кожному  технологічному циклі виготовлення продукції і повністю переносить свою вартість на вартість цієї продукції.

Речовим змістом оборотних  фондів є предмети праці, які в процесі виробництва перетворюються на готову продукцію.

 

 

 

 

 

 

Найбільшу питому вагу у  складі оборотних фондів підприємства мають виробничі запаси. До їх складу входять:

- сировина, основні і  допоміжні матеріали;

- паливо;

- куповані напівфабрикати  та комплектуючі вироби;

- тара і тарні матеріали;

- малоцінні та швидкозношувані  предмети (господарський інвентар, малоцінні інструменти та ін.) хоч і є засобами праці, проте  мають термін служби менший  одного року і для спрощення обліку відносяться до оборотних фондів).

Незавершене виробництво – такі предмети праці перебувають безпосередньо на робочих місцях або в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого.

У складі незавершеного  виробництва виділяють напівфабрикати власного виробництва, тобто такі предмети праці, які повністю пройшли обробку в одному підрозділі  підприємства, але потребують подальшої обробки в інших підрозділах цього ж підприємства.

Витрати майбутні періодів не є речовим елементом оборотних фондів, це грошові витрати, здійснені в даному періоді, але будуть віднесені на собівартість продукції частинами в наступних періодах (раціоналізація і винахідництво, проектування різних заходів, придбання різного роду інформації).

Співвідношення між  окремими елементами оборотних фондів до їх загального обсягу, виражене у відсотках, називають виробничо-технічною структурою оборотних фондів.

Ця структура має  відмінності залежно від:

- характеру виробництва;

- тривалості технологічного  циклу;

- видів продукції;

- територіального розміщення  виробництва та ін.

Ефективному використанню матеріальних ресурсів сприяє їх нормування.

Показники ефективності використання оборотних коштів:

Середня тривалість обігу оборотних активів (оберненість у днях) визначається відношенням добутку середнього залишку (середньої суми) оборотних активів О_к і числа днів у періоді, що аналізується, Д до суми реалізованої продукції за той же період:

То = ОКхД/РП. 

Оберненість може визначатися для всіх видів  матеріально-технічних ресурсів у цілому і окремо для нормуємих і ненормуємих. Ці показники порівнюються з відповідною оберненістю за базовий період.

Коефіцієнт  оберненості (число обертів оборотних активів) розраховують як відношення суми реалізованої за розглянутий період продукції до середнього залишку оборотних активів у тому ж періоді:

Ко=РП/ОК. 

Структура оборотних активів характеризується частиною різних їх видів у загальній сумі оборотних активів і виражається у відсотках.

Ефективність  використання оборотних активів  виражається в їх вивільненні і зменшенні потреби в них. Розрізняють відносне й абсолютне вивільнення оборотних активів.

Абсолютне вивільнення  відображає пряме зменшення потреби:

AOK_x=OK_iA-OK_h (69)

де ОК„ 0/0.1 - сума обротних активів відповідно за аналізуючий і базовий період, млн. грн.

Згідно з наказом  Міністерства фінансів України від 14 лютого 2006     № 170 „Про затвердження Методики аналізу фінансово-господарської  діяльності підприємств державного сектору економіки” встановлені  показники, за якими визначається фінансовий стан підприємства

Розрахунок показника „обіг оборотних активів”  по Укрзалізниці не здійснюється.

 

3.3. Трудові  ресурси

Кількість працюючих. У 2010 році га залізницях України працювало в середньому 343,1 тис. осіб, що менше запланованого на 2,9 тис. осіб і менше звіту 2009 року на 8,7 тис. осіб. Утримання контингенту працюючих у меншій кількості від запланованого пояснюється звичайним відтоком працівників пенсійного віку та діючим на залізницях обмеженням прийому на роботу.

Кількість працюючих на залізницях у 2919 році характеризується наступними даними:

(осіб)

Залізниця	Звіт 2010 року
Донецька	62392
Придніпровська	61122
Південна	47219
Південно-Західна	64609
Одеська	50652
Львівська	57167
Всього по УЗ	343161

 

Середньомісячна заробітна плата. За 2010 рік середньомісячна заробітна плата працівників залізниць становила 2847 грн., що більше плану на 14,4% і більше  звіту 2009 року на 14,4%, при тому, що індекс споживчих цін (індекс інфляції) за цей період склав 109,1%.

По залізницях середньомісячна заробітна плата працівників становить:

(грн.)  

Залізниця	Звіт 2010 року
Донецька	2919,3
Придніпровська	2860,4
Південна	2812,5
Південно-Західна	2859,7
Одеська	2868,2
Львівська	2749,2
Всього по УЗ	2847,0

 

Продуктивність  праці характеризує результативність корисної конкретної праці, що визначає ступінь ефективності доцільної продуктивної діяльності протягом певного проміжку часу.

Продуктивність праці  працівників експлуатаційного штату  вимірюється в умовно-натуральних  одиницях – кількістю приведених тонно-кілометрів, що припадають на одного працівника експлуатаційного контингенту.

Показники, які використовуються для визначення продуктивності праці  робітників окремих господарств  залізниць, наведені в таблиці.

 

 

 

 

 

Показники визначення продуктивності праці робітників

окремих господарств  залізниць

Найменування  господарства	Найменування  показника
1	2
Локомотивне господарство	Кількість тонно-кілометрів в брутто, що припадає в середньому на одного працівника експлуатаційного штату.
Вагонне господарство	Кількість вагоно-кілометрів, що припадає в середньому на одного працівника з експлуатації. Кількість  вагонів, що вийшли з ремонту, в приведених одиницях на одного працівника
1	2
Господарство перевезень	Кількість приведених тонно-кілометрів, що припадає на одного працівника з експлуатації
Колійне господарство	Кількість тонно-кілометрів брутто, що припадає в середньому на одного працівника експлуатаційного штату
Господарство сигналізації, зв’язку та обчислювальної техніки	Кількість технічних одиниць, що припадає на одного працівника експлуатаційного штату
Господарство вантажної  та комерційної роботи	Кількість тарифних тонно-кілометрів, що припадає на одного  працівника з  експлуатації
Господарство електрифікації і електропостачання	Кількість тонно-кілометрів в брутто, що виконані електричною тягою на електрифікованих лініях і що припадають на одного працівника з експлуатації

Продуктивність праці  по залізницях за 2010 рік становить 1202,6 тис. приведених т-км,чол. (107% до плану). Обсяги перевезень для визначення продуктивності праці збільшено на 5,3% при зменшенні контингенту по перевезеннях на 1,6% (на 4646 осіб). Всі залізниці підвищили темпи зростання цього показника до попереднього року, в цілому по залізницях на 12,4%.