Звіт З фінансово-економічної практики

Міністерство інфраструктури України

Державний економіко-технологічний  університет транспорту

Кафедра економіки  підприємств транспорту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗВІТ

З ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ  ПРАКТИКИ

на (в)_______________________________

(назва підприємства)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                  Виконав студент ФЕМ    

                                                                        ___________  форми навчання,

                                   групи _________

Керівник  практики від університету

_______________________________                                     

Керівник  практики від  підприємства

________________________________________

 

 

 

 

 

 

Київ - 2011

Зміст

Вступ …. …………………………………………………………………...3

1. Характеристика підприємства ………………………………………………...4

2. Динаміка обсягів виробництва………………………………………………...5

3. Аналіз виробничих ресурсів підприємства…………………………………...6

3.1. Основні засоби, їх структура та вартісна оцінка………………….....6

3.2. Оборотні кошти підприємства………………………………………10

3.3. Трудові ресурси………………………………………………………11

          3.4. Фінансові ресурси підприємства…………………………………….14

4. Аналіз фінансово-економічної діяльності…………………………………..18

Індивідуальні завдання ………………………………………………...30

Висновок………………………………………………………………….33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Державна адміністрація  залізничного транспорту (Укрзалізниця) є органом управління залізничним  транспортом загального користування, підвідомчим Мінтрансу.

До сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту (далі підприємства) за переліком, визначеним Мінтрансом.

Укрзалізниця здійснює централізоване управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученні та регулює виробничо-господарську діяльність залізниць у сфері організації цього процесу.

Укрзалізниця у своїй  діяльності керується Конституцією України, Конституційним Договором  між Президентом України та Верховною Радою України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Мінтрансу, а також цим Положенням.

Основними завданнями Укрзалізниці є:

-  організація злагодженої  роботи залізниць і підприємств  з метою задоволення потреб  суспільного виробництва і населення  в перевезеннях;

- забезпечення ефективної  експлуатації залізничного рухомого  складу, його ремонту та оновлення;

-    розроблення  концепцій розвитку залізничного  транспорту;

- вжиття заходів для  забезпечення безпеки функціонування  залізничного транспорту та надійності  його роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Характеристика підприємства

Напрямки і види діяльності галузі визначаються тим, що залізничний транспорт України є багатогалузевим господарством, до складу якого входять:

Основна діяльність:

• ДП „Донецька залізниця”;

• ДП „Придніпровська”;

• СТГО „Південна”;                  
• ДТГО „Південно-Західна”;
• ДП „Одеська”;
• ДТГО „Львівська”;
• ДП „Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень “Укррефтранс”;
• ДП „Укрспецвагон”;
• ДП „УДЦТС “Ліски”;
• ДП „Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці”;
• ДП „Центральна станція зв’язку”;
• ДП „Український центр механізації колійних робіт”;
• ДП „Укрзалізничпостач”;
• ДП „Український Державний розрахунковий центр міжнародних перевезень”;

Промисловість:

• ДП „Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України”;
• ДП „Вінницятрансприлад”;
• ДП Дарницький вагоноремонтний завод;
• ДП Стрийський вагоноремонтний завод;
• ДП „Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал”,
• ДП „Рава-Руський шпалопросочувальний завод”;

Проектно-вишукувальні інститути:

• Львівтранспроект,
• Дніпрозалізничпроект,
• Донзалізничпроект,
• Одесазалізничпроект,
• Укрзалізничпроект;

Наукові організації:

• ДП „Проектно-конструкторське та технологічне бюро рухомого складу Укрзалізниці” м. Київ;
• ДП „Науково-конструкторське технологічне бюро колійного господарства Укрзалізниці” м. Дніпропетровськ;
• ДП „Полтавське проектно-конструкторське  технологічне бюро по ремонту локомотивів”;
• ДП „Державний науково – дослідний центр залізничного транспорту України”;
• ДП „СКДБ „Автотелтранс”,
• ДП „Проектно-конструкторське технологічне бюро з автоматизації систем управління на залізничному транспорті України” ;

Інші підприємства:

• ДЗ   Золотоніська технічна школа;
• ДП „Укртрансфармація”;
• ДП  „Редакція газети  “Магістраль”.

Організаційна структура  залізничного транспорту України за станом на 01.01.2011 року наведена у додатку (мал. 1).

 

2. Динаміка обсягів  виробництва

В 2010 році залізниці України  забезпечили потреби економіки  та населення в перевезеннях. Обсяг  відправлення вантажів склав 358,0 млн. тонн, що більше плану в цілому по залізницях на 9,6%.

          Негативний вплив після кризових тенденцій в економіці держави у 2010 році відобразився на результатах роботи залізниць України, але завдяки покращенню ситуації у вантажоутворюючих галузях держави з початку року відбулося зростання обсягів вантажних перевезень, рівень яких зберігся до кінця року, і, як результат, вантажообіг за 2010 рік склав 218,1 млрд. т-км., що більше плану на 5,7% та на 11,2% більше 2009 року.

Обсяг відправлення пасажирів склав 426 млн. чол., що менше запланованого на 0,4%, але залишився на рівні 2009 року.

          Пасажирообіг виконаний в обсязі 50,2 млрд. пас-км., що більше плану на 3,7% та на 4,0% більше 2009 року.

  Динаміка обсягів перевезень в цілому по залізницях України характеризуються наступними даними:

 

Показник	Звіт 2008 року	Звіт 2009 року	2009 рік у % до 2008 року	Звіт 2010 року	2010 рік у % до 2009 року
Відправлення вантажів, млн. тонн	399,7	322,2	80,6	358,0	111,1
Відправлення пасажирів, млн. пасажирів	445,5	426,0	95,6	426,0	100,0
Вантажообіг, млрд. т-км.	257,0	196,2	76.3	218,1	111,2
Пасажирообіг,  млрд. пас-км	53,1	48,3	91,0	50,2	104,0

                      3. Аналіз виробничих ресурсів підприємства

3.1. Основні засоби, їх структура та вартісна оцінка

Основні фонди підприємства – це засоби праці, які функціонують у виробничому процесі тривалий час (понад один рік), не змінюючи при цьому своїх форм і розмірів, мають вартість, не меншу від встановленої державою межі, і переносять її на вартість готової продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань.

Основні фонди поділяються  на виробничі і невиробничі.

Основні виробничі фонди  функціонують у сфері матеріального  виробництва підприємства. Основні  невиробничі фонди не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва, задовольняючи  соціальні (побутові, житлові, культурні, медичні) потреби працівників підприємства: житловий фонд, будинки відпочинку, медичні заклади, заклади громадського харчування, спортивні установи та ін.

За своїм речовим  складом, термінами служби, функціональною роллю в процесі виробництва основні фонди є неоднорідні.

Залежно від функцій, що виконують засоби праці у виробничому  процесі, вони класифікуються за виробничим призначенням і поділяються на такі групи:

1. Будівлі – корпуси цехів, адміністративно-господарські побудови, склади, кладові тощо.
2. Споруди – інженерно-технічні об’єкти: нафтові і газові свердловини, насосні станції, тунелі, очисні споруди, мости, стволи шахт, водонапірні башти та ін.
3. Передавальні пристрої – засоби, за допомогою яких передаються всі види енергії (електричної, механічної, теплової) від машин-двигунів до робочих машин: електромережі, паро-, водо-, газо-, нафтопроводи.
4. Машини і обладнання поділяються на:

• силові машини і обладнання (котли, дизелі);

• робочі машини і обладнання (верстати, преси, агрегати);
• вимірювальні та регулюючі прилади та пристрої, лабораторне обладнання;
• обчислювальна техніка.

Найважливіша складова – робочі машини і обладнання; вони безпосередньо впливають на предмети праці, змінюючи їх.

 Транспортні засоби – враховуються засоби внутріцехового, міжцехового, міжзаводського транспорту: тепловози, вагони, автомобілі, тягачі, електрокари, автонавантажувачі тощо.

 Інструмент – механізовані та ручні інструменти всіх видів, вимірювальні, ріжучі, а також різного роду пристосування – лещата, патрони, кондуктори та ін.

 Виробничий інвентар – інвентарна тара, контейнери, загорожі машин, стелажі, робочі столи.

 Господарський інвентар – предмети канцелярського і господарського призначення – канцтовари, меблі, предмети протипожежного призначення, засоби забезпечення санітарного стану тощо.

Згідно з Національними  стандартами бухгалтерського обліку в Україні, зокрема Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» для цілей бухгалтерського  обліку, основні засобі класифікуються за такими групами:

1. Земельні ділянки
2. Капітальні витрати на поліпшення земель
3. Будинки, споруди та передавальні пристрої
4. Машини та обладнання
5. Транспортні засоби
6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі)
7. Робоча і продуктивна худоба
8. Багаторічні насадження
9. Інші основні засоби

Виробнича (технологічна) структура основних фондів це співвідношення різних груп основних фондів у їх загальній вартості. Часто цю структуру розглядають як співвідношення активної і пасивної частини основних фондів.

До активної частини належать основні фонди, що беруть безпосередню участь у виробничому процесі (машини, устаткування, інструменти, прилади, пристрої вимірювання тощо).

До пасивної частини (будівлі, споруди) належать основні фонди, що забезпечують нормальні умови для здійснення процесу виробництва.

Прогресивною є така структура основних фондів, де частка активної частини зростає.

Галузева структура  основних фондів характеризується співвідношенням питомої ваги основних фондів різних галузей до їх загальної вартості.

Вікова структура основних фондів – це співвідношення основних фондів різних вікових груп у їх загальній вартості.

Найчастіше виділяють  такі вікові групи основних фондів:

• нові основні фонди, терміном експлуатації до 5 років;
• 5-10 років;
• 10-15 років;
• 15-20 років;
• старі  основні  фонди, терміном  експлуатації понад 20 років.

У високотехнологічних  галузях, де темпи оновлення основних фондів досить високі, можуть бути прийняті інші, «вужчі» вікові інтервали.

Облік основних фондів здійснюється в натуральній і вартісній формах.