Податкова система України: сучасний стан та особливості оподаткування

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Июня 2013 в 00:30, курсовая работа

Краткое описание

Багато зарубіжних та вітчизняних вчених досліджували дану економічну тему. Серед найвідоміших з них: А.Д. Бутко, А.М. Герасимович, М.Я. Дем’яненко, Г.Г. Кірейцев, В.М. Мурашко, М.С. Пушкар, В.В. Сопко, М.Г. Чумаченко, М.А. Бортник, П.С. Безруких та інші.
Метою роботи є дослідження особливостей застосування системи оподаткування в Україні за допомогою всебічного його вивчення.
Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення наступних завдань:
визначити сутність поняття "система оподаткування" та охарактеризувати її значення;
проаналізувати та узагальнити умови та особливості системи оподаткування в Україні;
дослідити сутність податків і зборів та ознайомитися з їх видами;

Содержание

ВСТУП 3
1. ТЕОРИТИЧНА ЧАСТИНА 5
1.1. Система оподаткування підприємств, її функції та значення 5
1.2. Сутність та класифікація податків та зборів 7
1.3. Податкова система України: сучасний стан та особливості оподаткування 11
2. АНАЛІТИЧНО-ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА (виконана на матеріалах ТзОВ «Автопроект») 14
2.1. Фінансово-економічна характеристика підприємства 14
2.2. Загальна оцінка фінансового стану підприємства 17
2.3. Аналіз платоспроможності підприємства 23
2.4. Аналіз фінансової стійкості. 25
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 36

Прикрепленные файлы: 1 файл

Kursova_z_fin_p-va.docx

— 99.49 Кб (Скачать документ)

Податки і обов’язкові збори класифікуються за рядом ознак:

І. В залежності від рівня державних органів  влади, які встановлюють податки, вони бувають (див.додаток В) [21].:

— загальнодержавні податки і збори;

— місцеві  податки і збори.

До загальнодержавних  належать податки та збори, що встановлені  Податковим Кодексом України і є  обов'язковими до сплати на усій території  України, крім випадків, передбачених Кодексом.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені  відповідно до переліку і в межах  граничних розмірів ставок, визначених податковим законодавством, рішеннями  сільських, селищних і міських рад  у межах їх повноважень, і є  обов’язковими до сплати на території  відповідних територіальних громад [1].

II. В залежності  від форми оподаткування є:

1) прямі  податки;

2) непрямі  податки.

Об'єктом  оподаткування прямими податками  є дохід, прибуток, майно. Вони накладаються безпосередньо на платників і  розмір цих податків залежить від  розмірів об'єкта оподаткування. Наприклад, податок на прибуток підприємств, податок  на доходи фізичних осіб, плата за землю.

Непрямі податки входять до складу цін  на товари та послуги, їх розмір не залежить від доходів платника. Непрямі  податки вважаються найбільш соціально несправедливими, оскільки вони є обтяжливими для незаможніх верств населення. Проте фіскальне значення цих податків надзвичайно велике, тому що вони забезпечують державі постійні і значні доходи. В складі непрямих податків є універсальні акцизи (податок на додану вартість), специфічні акцизи (акцизний збір) [9, 163].

На відміну  від прямих, непрямі податки не зв`язані з розмірами доходів  чи вартістю майна платника податків. Непрямі податки виступають у  трьох видах: "акцизи", "фіскальні  монопольні податки", "митні збори".

Акциз – різновид непрямого податку переважно на товари масового споживання (цигарки, алкогольні напої, сіль, цукор, сірники, автомобілі, холодильники, парфумерні вироби тощо), а також різні комунальні, транспортні, культурні та інші послуги, які мають широке розповсюдження (телефон, транспортні перевезення, авіа- і залізнодорожні квитки, демонстрація фільмів).

У більшості  країн Заходу непрямі податки на товари і послуги внутрішнього ринку забезпечують біля 25% всіх податкових надходжень у бюджет. Індивідуальні чи вибіркові акцизи стягуються за твердими ставками з одиниці товару. Фіскальні монопольні податки поповнюють казну за рахунок непрямого оподаткування товарів масового попиту, виробництво і реалізація яких монополізовані державою.

Митні збори  – це непрямі податки на імпортні, експортні і транзитні товари, тобто такі, які перетинають кордони країни [21].

III. В  залежності від об'єкта оподаткування  існують:

1) податки  на доходи (податок на прибуток  підприємств, податок на доходи  фізичних осіб);

2) податки  на споживання (податок на додану  вартість, акцизний збір);

3) податки  на майно (податок на нерухоме  майно, плата за землю).

IV. В залежності  від розміру ставок податків  розрізняють:

1) пропорційні  податки — стягуються за стабільною  ставкою незалежно від величини  об'єму оподаткування (податок  на прибуток підприємств, податок  на додану вартість);

2) прогресивні  податки — ставки їх збільшуються  відповідно до зростання об'єкта  оподаткування (податок на доходи  фізичних осіб) [9,164].

1.3. Податкова система України: сучасний стан та особливості оподаткування

Реформування  податкової систем, як відомо, може здійснюватися  двома шляхами: шляхом революційної податкової реконструкції, яка передбачає радикальну перебудову системи, і шляхом еволюційних, тобто поступових, розрахованих на досить тривалий час, перманентних фіскальних перетворень та формування логічно обґрунтованого податкового законодавства, спрямованого на функціонування ринкової економіки [10, 113].

Основні етапи формування податкової системи  незалежної України показано на мал. 1.1.

В основу податкової системи України, як і  більшості розвинутих країн світу, покладено саме еволюційну концепцію, розроблену на період до 2015 року, яка  передбачає реформування шляхом послідовного вдосконалення механізму обчислення, обліку та сплати податків, у тому числі  в напрямі:

 

Мал. 1.1. Основні  етапи формування податкової системи України

  • зменшення граничних ставок податків при одночасному розширенні бази оподаткування;
  • зменшення податкового тягаря на фонд оплати праці;
  • підвищення ролі позитивного впливу податків на фактори виробництва та екологічні податки;
  • розширення повноважень органів регіонального та місцевого управління в стимулюванні вітчизняного товаровиробника за допомогою податкового механізму тощо.

Сучасна податкова система має ряд  недоліків, подолання яких є необхідною передумовою створення сприятливого податкового клімату, і, як наслідок, покращення соціально-економічної  ситуації в державі [21].

Одним з недоліків діючої податкової системи України – є її невідповідність принципам оподаткування, що були сформовані науковцями протягом різних епох. Зокрема, на сьогоднішній день не дотримується принцип стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційної активності. Проявляється це, в першу чергу, у тому, що в Україні надання податкових пільг, що передбачає даний принцип, перетворилося на засіб нелегального зниження податкового тиску. Підприємцям слід надавати інвестиційні пільги, які мають бути суто цільовими та суворо контролюватися податковими органами. Неефективна практика надання податкових пільг також суперечить принципу рівності та недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації. Це проявляється у наданні галузевих пільг, що не забезпечують однакового підходу до суб’єктів господарювання.

Часті зміни  податкового законодавства не відповідають принципам стабільності та доступності. Часті зміни нормативно-правової бази  підтверджують її нестабільність, а множинність та неузгодженість нормативних актів роблять податкове  законодавство важко зрозумілим для пересічного громадянина [21].

Податковій  системі України притаманні ще й  такі негативні ознаки, як досить високе податкове навантаження, відносно низький  рівень сплати податків, нерівномірність  розподілу податкового тягаря. Всі ці чинники негативно впливають на формування фінансового потенціалу держави.

Безпосередній вплив податкової системи країни на діяльність і результат діяльності суб’єктів господарювання зумовлює необхідність її реформування та усунення вище наведених недоліків. Податкова  система великою мірою визначає можливості формування у вітчизняних  суб’єктів господарювання конкурентних переваг, а конкурентоспроможність на внутрішньому і, тим більше, зовнішньому  ринках є свідченням сприятливої  економічної ситуації в країні. Тому метою податкової реформи в Україні  на період до 2015 р. є приведення вітчизняної  системи оподаткування у відповідність  з пріоритетами державної політики соціально-економічного розвитку країни, одним з яких виступає підвищення конкурентоспроможності національної економіки [22].

На сьогодні здійснено чимало заходів для  її реалізації. Одним з таких заходів було затверджено Податковий кодекс України, який набрав чинності з 1 січня 2011, з поступовим введенням усіх змін до 1 січня 2015 року.

Також важливим фактом в розвитку податкової системи стала реорганізація Державної митної служби України та Державної податкової служби України в один державний орган – Міністерство доходів і зборів України утворене 24 грудня 2012 року [21].

 

2. АНАЛІТИЧНО-ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

(виконана на матеріалах ТзОВ «Автопроект»)

2.1. Фінансово-економічна  характеристика підприємства

Товариство  з обмеженою відповідальністю «Автопроект» створене і діє на основі Цивільного та господарського кодексів України, законів  України «Про господарські товариства», «Про зовнішню економічну діяльність», інших законодавчих та нормативно-правових документів для здійснення підприємницької діяльності і отримання прибутку на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності (див. додаток Д).

Засновниками  (Учасниками) товариства є юридичні особи:

Пшеничних Ірина Василівна, громадянка України, ідентифікаційний код – 3098207468, місце  проживання – 79000, Україна, Львівська область, м. Львів, вул.Крушельницької, б.13, кв. 12-б;

Герилів Василь Федорович, громадян України, ідентифікаційний код – 2220404357, місце проживання – 43000, Україна, Волинська область, м. Луцьк, вул. Новочерницька, б.3, кв. 1.

Місцезнаходження  товариства: 43020, Україна, Волинська область, м.Луцьк, вул. Дубнівська, 16б (див. додаток Д).

Метою діяльності товариства є одержання законного прибутку шляхом задоволення суспільних потреб в його продукції, роботах, послугах й реалізація на підстав одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів учасників товариства.

Предметом діяльності даного підприємства є здавання в оренду власного нерухомого майна.

ТзОВ  «Автопроект» займається такими видами діяльності:

1) здавання  в оренду власного нерухомого  та рухомого майна, здавання  рухомого та нерухомого майна  в суборенду;

2) надання  інших комерційних послуг;

3) посередницькі  послуги в торгівлі автомобілями  та мотоциклами, сільськогосподарською  та іншою технікою, суднами, запчастинами  та приладдям до транспортних  засобів;

4) надання  послуг з перевезенням вантажів  і пасажирів автомобільним транспортом  загального користування;

5) ремонт, технічне обслуговування, діагностика  вантажних та легкових автомобілів,  мотоциклів, сільськогосподарської  та іншої техніки, суден, радіо-, телеапаратури, електропобутової  техніки;

6) транспортне  обслуговування вантажів;

7) надання  послуг іноземним та українським  суб’єктам господарської діяльності;

8) технічне  обслуговування ремонтів автомобілів (див. додаток Д).

З дня  державної реєстрації підприємство є юридичною особою та набуває прав юридичної особи. Підприємство має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, має право від свого імені укладати угоди, набувати майнові і особисті немайнові права, вступати в зобов’язання, виступати в суді від свого імені, має круглі печатки, штампи і бланки із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

ТзОВ  «Автопроект» є власником:

  • майна переданого йому учасниками як вклад до статутного капіталу;
  • продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності;
  • одержаних доходів, що залишилися після відповідних виплат та відрахувань;
  • майна та коштів, що не потребують відрахувань компенсації, повернення;
  • інших матеріальних і нематеріальних благ, які набуваються Товариством на підставах, не заборонених законом, і відображені у його балансі.

Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі.

Розмір  статутного капіталу (фонду) підприємства  становить 4 800 000 грн. причому внески учасників становлять:

Пшеничних Ірина Василівна – 3 278 320,00 грн, (68,3%)

Герилів Василь Федорович – 1 521 680.00 грн, (31,7%)

Управління  підприємством здійснюють його органи, склад і порядок обрання яких здійснюється відповідно до чинного законодавства України та його статуту. Органами управління є: загальні збори учасників; директор; ревізійна комісія

Прибуток  ТзОВ «Автопроект» утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття усіх витрат, пов’язаних з цією діяльністю. Чистий прибуток, одержаний після усіх необхідних виплат залишається у повному розпорядженні підприємства, яке відповідно визначає напрям його використання

На основі даних фінансової звітності підприємства (див. додатки Е, К) проаналізуємо економічні показники фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Автопроект» (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Загальні економічні показники  фінансово-господарської діяльностіТзОВ "Автопроект" за 2011-2012рр.

п/п

Показники

Одиниці виміру

За 2011 р.

За 2012 р.

Зміна (+,-)

Абсолютна, тис.грн

Відносна,%

1

Виручка

тис. грн.

948,2

801,1

-147,1

-15,5

2

Доходи

тис. грн.

799,1

667.6

-131,5

-16,5

3

Витрати

тис. грн.

992,6

652,2

+340,4

+34,3

4

Обліковий прибуток (збиток)

тис. грн.

(193,5)

15,4

+208,9

-

5

Рівень рентабельності

(збитковості)

(р.4:р.1*100)

%

(20,4)

1,9

+22,3

-

6

Чистий прибуток (збиток)

тис. грн.

(193,5)

12,2

+205,7

-

7

Чисельність працівників

осіб

5

5

0

0

8

Фонд оплати праці

тис. грн.

134,0

135,0

+1,0

+0,7

9

Середньомісячна заробітна плата

грн.

2233,33

2250,00

+16,7

+0,7

Информация о работе Податкова система України: сучасний стан та особливості оподаткування