Податкова система України: сучасний стан та особливості оподаткування

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП 3

1. ТЕОРИТИЧНА ЧАСТИНА 5

1.1. Система оподаткування підприємств, її функції та значення 5

1.2. Сутність та класифікація податків та зборів 7

1.3. Податкова система України: сучасний стан та особливості оподаткування 11

2. АНАЛІТИЧНО-ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА (виконана на матеріалах ТзОВ «Автопроект») 14

2.1. Фінансово-економічна характеристика підприємства 14

2.2. Загальна оцінка фінансового стану підприємства 17

2.3. Аналіз платоспроможності підприємства 23

2.4. Аналіз фінансової стійкості. 25

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 36

ДОДАТКИ 38

 

 

 

ВСТУП

Для існування  держави необхідні величезні  фінансові ресурси, що акумулюються в бюджетних та позабюджетних державних централізованих фондах в основному завдяки функціонуванню системи оподаткування.

Система оподаткування дуже важлива, адже вона сприяє здійсненню податкової політики відносно підприємств, тобто розуміються використовувані державою податкові важелі, що стимулюють інвестиційну діяльність, яка сприяє зростанню продуктивності праці та фонду споживання.

Однією  з трьох головних цілей будь-якої податкової системи є справедливість разом з ефективністю та адмініструванням. Система оподаткування є одним із наймогутніших інструментів національної економічної політики, адже вона може як відкривати двері до надходження нових товарів на терени України – знижуючи податки (на мито) так і призупиняти їх потік – збільшуючи їх, тим самим, контролювати стабільність ринку та захищати вітчизняних виробників.

Розвиток  оподаткування може сприяти створенню нових робочих місць, залученню до легальної економічної сфери тих коштів, що перебувають поза банківською сферою. Удосконалення системи оподаткування вплине на поповнення державного бюджету, подальший розвиток підприємництва, інвестування галузей національної економіки та соціальний захист населення.

Багато зарубіжних та вітчизняних  вчених досліджували дану економічну тему. Серед найвідоміших з них: А.Д. Бутко, А.М. Герасимович, М.Я. Дем’яненко, Г.Г. Кірейцев, В.М. Мурашко, М.С. Пушкар, В.В. Сопко, М.Г. Чумаченко, М.А. Бортник, П.С. Безруких та інші.

Метою роботи є дослідження особливостей застосування системи оподаткування в Україні за допомогою всебічного його вивчення.

Досягнення поставленої мети обумовило  необхідність вирішення наступних  завдань:

• визначити сутність поняття "система оподаткування" та охарактеризувати її значення;
• проаналізувати та узагальнити умови та особливості системи оподаткування в Україні;
• дослідити сутність податків і зборів та ознайомитися з їх видами;
• визначити місце і роль системи оподаткування на підприємстві;
• проаналізувати загальний фінансовий стан ТзОВ "Автопроект";
• здійснити аналіз показників платоспроможності та фінансової стійкості підприємства.

Об’єктом дослідження є порядок використання системи оподаткування на ТзОВ «Автопроект» та дослідження фінансового стану підприємства.

Предметом дослідження є теоретичні основи та методичні підходи до порядку здійснення типових операцій з оподаткування та їх вплив на фінансові результати діяльності підприємства

Методологічною базою дослідження  виступають загальнонаукові положення  системних досліджень, наукового  пізнання, теорія і практика вітчизняного аналізу: метод порівняння – для  оцінки отриманих фактичних значень  показників у динаміці та співставлення  їх з нормативними значеннями; наукової абстракції – для виділення найбільш важливих показників оцінки фінансового  стану підприємства.

Інформаційною базою дослідження  виступали законодавчі та нормативні документи, закони України, наукові  праці вітчизняних та зарубіжних фахівців, матеріали періодичних  видань, а також дані фінансової звітності ТзОВ "Автопроект".

 

1. ТЕОРИТИЧНА ЧАСТИНА

1.1. Система оподаткування підприємств, її функції та значення

Важливим  елементом взаємодії між діяльністю держави і підприємств є система  оподаткування підприємств.

За Податковим кодексом України систему оподаткування  становлять сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у визначеному законами України порядку [1].

За Копейчинком  В. В. система оподаткування –  це сукупність податків, що сплачуються  до бюджетів і державних цільових фондів у встановленому законами України порядку, а також права, обов'язки і відповідальність платників податків [18, 113].

Aзаренкова  Г.М. трактує визначення «системи оподаткування» як сукупність платників податків, їхні обов'язки та права, об'єкти оподаткування, види податків; зборів і платежів, а також порядок їх стягнення [3, 178].

Економічний словник формує інше визначення цьому  поняттю, система оподаткування - взаємопов'язана сукупність законодавчо встановлених податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів, а також складових прав, механізму їх справляння [4, 98].

Отже, ознайомившись  з декількома визначеннями різних авторів  можна зробити висновок, що система  оподаткування підприємств - це сукупність законодавчо встановлених податків та зборів до бюджету, а також системи  прав та порядку їх справляння.

Система оподаткування дуже важливий елемент економіки, адже вона сприяє здійсненню податкової політики відносно підприємств, тобто розуміються використовувані державою податкові важелі, що стимулюють інвестиційну діяльність, яка сприяє зростанню продуктивності праці та фонду споживання.

Процес  податкового регулювання є достатньо  складним та неоднозначним. Тому безперечно важливим є його внутрішня скоординованість та підпорядкованість загальним  правилам. Виходячи з цього, першорядного значення набуває визначення та коректне застосування принципів податкового  регулювання. Список принципів та їх значення наведені в табл. А.1 (див. додаток А) [14, 198].

Суспільне призначення системи оподаткування виявляється у таких функціях:

• фіскальній;
• регулюючій;
• розподільча;
• стимулююча;
• контролююча.

Застосовуючи  податки, держава вилучає у підприємств  та населення частину їхніх доходів  на свою користь. Реалізація фіскальної функції податків, пов'язаної з формуванням  дохідної частини державного бюджету, забезпечує перерозподіл національного  доходу і створює умови для  ефективного державного управління.

Регулююча функція оподаткування проявляється через вплив державного податкового механізму на процеси виробництва й обігу, стимулювання чи уповільнення їхніх темпів, збільшення чи зменшення накопичення капіталу, впливає на зростання чи зниження платоспроможного попиту населення [6, 114].

Економічна  функція оподаткування полягає  у впливі через податки на суспільне  відтворення, тобто охоплює будь-які  процеси в економіці країни, а  також соціально-економічні процеси  в суспільстві. Податки в цій функції можуть відігравати стимулюючу, обмежуючу і контролюючу роль. Наприклад, не обкладати податком частину прибутку, яка піде на впровадження нової техніки, що сприяє науково-технічному прогресу. А не обкладаючи податком частину прибутку, яка йде на благодійну діяльність, держава стимулює підприємства до вирішення соціальних проблем. Значне підвищення податків здатне не тільки обмежити, але й зробити беззмістовною підприємницьку діяльність [7, 123].

Розподільча функція – її завданням є наповнення доходної частини бюджетної системи країни з метою подальшого розподілу отриманих коштів для здійснення завдань і функцій держави та муніципальних органів.

Стимулююча функція – ця функція визначає орієнтири для розвитку та розгортання виробничої діяльності. Шляхом запровадження пільг окремим категоріям платників податків або пільгових режимів на певних територіях держава, стимулює розвиток певних галузей національної економіки або здійснює політику підтримки певних верств населення [7, 123].

Контролююча функція – за її допомогою держава регламентує фінансово-господарську діяльність підприємств та організацій, отримання доходів громадянами, використання ними свого майна та коштів, додержання фінансової дисципліни тощо [7, 124].

Слід  зазначити, що в останні десятиліття  у більшості промислово розвинутих країн світу податкова система, крім фіскальної, виконує функцію стимулювання і використовується як інструмент екополітики, за допомогою якого добиваються поліпшення стану довкілля і використання природних ресурсів [8, 96].

Функції податків взаємозв`язані. Ріст податкових надходжень у бюджет, тобто реалізація фіскальної функції, створює матеріальну можливість для здійснення економічної ролі держави, тобто економічної функції податків. У той же час досягнуте в результаті економічного регулювання прискорення розвитку і росту дохідності виробництва дозволяє державі отримати більше коштів. Це означає, що економічна функція податків сприяє здійсненню фіскальної, зміцнюючи її.

1.2. Сутність та класифікація податків та зборів

Кожна держава  встановлює власну систему оподаткування, тобто визначає платників податків, об'єкти оподаткування, види податків і порядок їх сплати.

Податки – це обов'язкові платежі, що встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, що забезпечують фінансування державних витрат [1].

Обов'язкові платежі (сплачені до бюджету держави та в інші цільові державні фонди) можуть бути представлені у формах:

- податків;

- плати  за ресурси;

- цільових  відрахувань.

Збір (плата, внесок) — це обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій [1].

Податок встановлюється, виключно державою і  базується на актах вищої юридичної  сили [5, 162].

Податок як фінансову і економічну категорію  характеризують такі ознаки:

- примусовий характер (обов’язковість);

- безеквівалентність  – означає, що частку доходу (прибутку) держава не відшкодовує індивідуальному платнику в адекватному розмірі товарами чи послугами;

- відсутність  цільового використання;

- законодавча  регламентація;

- однаковий підхід до всіх платників;

- зміна  форми власності (перехід права  власності під час його сплати).

Під час  встановлення податку обов’язково  визначаються такі елементи:

Платник (суб’єкт) податку – юридична або фізична особа, на котру згідно законодавства покладено обов’язок сплачувати податки і збори [1].

Об’єкт  оподаткування – майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку [5, 162].

Ставка  податку – розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування [5, 162].

Виділяють такі види ставок податку:

• Гранична ставка податку – максимальний або мінімальний розмір ставки за певним податком.
• Абсолютна (специфічна) ставка податку – ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється як фіксована величина стосовно кожної одиниці виміру бази оподаткування.
• Відносна (адвалорна) ставка податку – ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування.

База  оподаткування – фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання [5, 163].

Одиниця оподаткування – конкретна вартісна, фізична або інша характеристика бази оподаткування або її частини, щодо якої застосовується ставка податку [5, 163].

Джерело сплати податку – дохід платника, з якого сплачується податок.

Найпоширеніші джерела сплати податків, та види податків і зборів, які з них стягуються, представлені на мал. Б.1 (див. додаткок Б).

Базовий податковий (звітний) період – період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів. [5, 163].

Строк сплати податку – період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством [5, 163].