Выборы Президента Украины

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНО – ПРАВОВІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

2.1. Конституційні умови обрання Президента України.

 

Відповідно до ст. 103 Конституції  України Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого  права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.[5]

Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має  право голосу, проживає в Україні  протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною  мовою.

Одна й та сама особа  не може бути Президентом України  більше ніж два строки підряд.

Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної  влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною  або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

Чергові вибори Президента України проводяться в останню  неділю березня п'ятого року повноважень  Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України  проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень. Порядок проведення виборів Президента України встановлено Законом України "Про вибори Президента України" в редакції від 18.03.2004 р. із змінами. Вибори Президента України можуть бути черговими, позачерговими та повторними.

Право висування кандидата  на пост Президента України належить громадянам України, які мають право  голосу. Це право реалізується ними через політичні партії та їх виборчі  блоки (далі - партії (блоки), а також  самовисуванням у порядку, визначеному  Законом. Партія (блок) може висунути лише одного кандидата на пост Президента України (ст. 10 Закону).[4]

Щодо оцінки норми Закону про існування самовисування  як форми реалізації права висування  кандидата на пост Президента України, то у літературі з конституційного  права слушно зазначається, що якщо йдеться про реалізацію політичної реформи, метою якої є структуризація суспільства та оптимізація державної  влади, то, безперечно, політичні партії повинні стати єдиним суб'єктом  висування кандидатів на виборах  Президента України. Виборець має чітко  усвідомлювати, за яку політичну  силу він голосує як на парламентських, так і на президентських виборах. А відтак - знати, чого йому чекати від  керівництва держави, якщо він обирає представників однієї і тієї ж  політичної сили і до парламенту, і  на президентську посаду, або якщо голосуватиме за представників різних політичних партій чи їх блоків.

Виборчий процес по виборах  Президента України включає такі етапи:

1) утворення територіальних  виборчих округів;

2) утворення виборчих  дільниць;

3) утворення територіальних  та дільничних виборчих комісій;

4) формування списків  виборців, їх перевірка та уточнення;

5) висування та реєстрація  кандидатів;

6) проведення передвиборної  агітації;

7) голосування у день  виборів Президента України;

8) підрахунок голосів  виборців та встановлення підсумків  голосування і результатів виборів  Президента України.

У разі необхідності виборчий процес може включати також такі етапи:

1) повторне голосування;

2) підрахунок голосів  виборців і встановлення підсумків  повторного голосування та результатів  виборів Президента України (ст. 11 Закону України "Про вибори  Президента України").

Вибори Президента України  проводяться за єдиним загальнодержавним  одномандатним виборчим округом, який охоплює всю територію України. Для проведення виборів територія  України поділяється на 225 територіальних виборчих округів (ст. 19 Закону).[4]

Відповідно до ст. 104 Конституції  України новообраний Президент  України вступає на пост не пізніше  ніж через тридцять днів після  офіційного оголошення результатів  виборів, з моменту складення  присяги народові на урочистому засіданні  Верховної Ради України. Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України.

Президент України, обраний  на позачергових виборах, складає присягу  у п'ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів.

 

2.2. Порядок проведення голосування та підрахунок голосів на виборах Президента України.

 

Голосування проводиться  в день виборів або в день повторного голосування з 8- ї до 20 - ї години. На закордонних виборчих дільницях  голосування проводиться за місцевим часом тієї країни , в якій були утворені ділянки . Про час і місце голосування  дільнична виборча комісія сповіщає виборців не пізніш як за сім днів до дня виборів. Голосування проводиться  в спеціально відведених приміщеннях. Кожен виборець голосує особисто. Голосування за інших осіб не допускається. Виборчі бюлетені видаються виборцям членами дільничної виборчої комісії  на підставі списку виборців за умови  пред'явлення документа , що засвідчує  його особу. У бюлетені для голосування  виборець робить позначку «плюс» або іншу , що засвідчує його волевиявлення , у квадраті проти прізвища кандидата , за якого він голосує.

Підрахунок голосів на виборчій дільниці здійснюється виключно членами дільничної виборчої комісії  в тому ж приміщенні , де відбувалося  голосування. Під час підрахунку голосів ніхто не має права  робити відміток або записів на бюлетенях  для голосування. У новому виборчому  законі дуже детально виписана процедура  підрахунку голосів. На підставі протоколів дільничних виборчих комісій територіальна  виборча комісія на своєму засіданні  підраховує результати виборів по округу . У свою чергу , ЦВК на підставі протоколів територіальних виборчих комісій про  підсумки голосування в межах  відповідних округів не пізніше  як на десятий день з дня виборів  встановлює результати голосування  з виборів Президента України , про  що складається протокол.

Для проведення голосування  та підрахунку голосів по виборах  Президента України територія сіл, селищ, міст, районів у містах, що входять до складу територіального  виборчого округу, поділяється на виборчі дільниці.

Виборчі дільниці поділяються  на звичайні, спеціальні та закордонні (ст. 20 Закону).

Вибори Президента України  організовують і проводять:

1) Центральна виборча  комісія;

2) окружні виборчі комісії;

3) дільничні виборчі комісії.

Обраним у день виборів  Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах  більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день виборів  було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і за результатами голосування у день виборів Президента України жоден  кандидат не був обраний, Центральна виборча комісія приймає рішення  про звернення до Верховної Ради України з поданням про призначення  повторних виборів Президента України, про що зазначається у протоколі  про підсумки голосування в день виборів Президента України.

Якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день виборів  було включено більше двох кандидатів на пост Президента України і за результатами голосування у день виборів Президента України жоден  кандидат не був обраний, Центральна виборча комісія приймає рішення  про проведення повторного голосування (ст. 84 Закону України "Про вибори Президента України").

Якщо до бюлетеня для повторного голосування було внесено дві  кандидатури, обраним Президентом  України за підсумками повторного голосування  вважається кандидат, який за підсумками повторного голосування одержав  більшу, ніж інший кандидат, кількість  голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Якщо до виборчого бюлетеня для повторного голосування було включено лише одну кандидатуру, кандидат вважається обраним Президентом  України, якщо він одержав більше половини голосів виборців, які взяли  участь у голосуванні.

Якщо в результаті повторного голосування обидва кандидати, що балотувалися, набрали однакову кількість голосів, або якщо голосування проводилося  по одній кандидатурі і вона не отримала більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, вибори Президента України вважаються такими, що не відбулися (ст. 85 зазначеного  Закону).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. ПРОБЛЕМНІ  ПИТАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ.

 

Українська держава знову  стоїть перед вибором подальшого демократичного облаштування організації  влади. Перехід до системи саме політичної демократії, за якої безпосереднє волевиявлення  народу є основною передумовою легітимності влади, збереження наступності у  функціонуванні владних структур, актуалізує проблеми послідовного та системного реформування виборчого законодавства  України.[10]

Незважаючи на те, що основні  гравці політичної сцени України  декларують серйозність намірів  щодо здійснення політичної реформи, все  ж залишається невирішеним питання  строків її проведення. Отже, з огляду на той факт, що до чергових виборів Президента України, строки проведення яких визначені відповідно до частини п'ятої ст. 103, пункту 3 Перехідних положень Конституції України, залишається менше року, є нагальна потреба, принаймні в науковому плані, звернутися передовсім до аналізу політико-правових проблем організації та проведення виборів Глави Української держави.

При дослідженні порушуваних  проблем автором цієї статті методологічно  застосовується підхід, який передбачає розгляд усіх проблем законодавчого  регулювання виборів Президента України крізь призму необхідності уніфікації юридичних процедур організації  підготовки та проведення виборів і  референдумів в Україні взагалі, при цьому, безперечно, враховуючи специфіку  інституту виборів Президента України[1]. На жаль, доводиться констатувати, що в Україні поки що зберігається негативна, властива правовому регулюванню виборів тенденція проведення заходів щодо вдосконалення виборчих законів власне напередодні виборчого процесу.

На нашу думку, при здійсненні правового аналізу спочатку варто  розглянути загальні проблеми організації  виборів Президента України, а потім  повернутися безпосередньо до окремих  питань інституційного плану, що пов'язані  з правовим регулюванням деяких процедур виборів Глави держави в Україні.

З огляду на це, думається, варто  вести мову про негайне здійснення заходів щодо вдосконалення та зміни  положень зазначеного Закону насамперед стосовно фінансування виборів, формування виборчих комісій та утворення виборчих дільниць, складання списків виборців і їх уточнення, висування та реєстрації кандидатів, порядку ведення передвиборної  агітації, процедури голосування, встановлення підсумків голосування та результатів  виборів, процедури оскарження. Тут можливо йти двома шляхами: перший, пов'язаний з напрацюванням змін до чинного Закону України «Про вибори Президента України»; другий — кращий варіант — це прийняття нової редакції цього Закону, яка передбачає гармонізоване викладення правових норм.

Коротко звернемося до історії  законодавчої діяльності по вдосконаленню  чинного Закону України «Про вибори Президента України». Варто згадати, що у липні 2002 р. народним депутатом  України Ю.Б.Ключковським на розгляд  Верховної Ради України в порядку  законодавчої ініціативи внесено проект Закону України «Про вибори Президента України», який 28 листопада 2002 р. було пропоновано  народним депутатам України прийняти за основу, але він не набрав необхідної для прийняття кількості голосів  парламентарів. Нині у Верховній  Раді України зареєстровано проект Закону України «Про вибори Президента України», внесений народними депутатами України Ю.Б.Ключковським і М.Д.Катеринчуком на заміну зазначеного вище проекту[8] та законопроект народного депутата України М.М.Рудьковського. Крім того, народним депутатом України М.В.Томенком зареєстровано у Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» в частині фінансування виборів та здійснення передвиборної агітації. Стосовно цих законопроектів на момент підготовки даної статті жодного рішення Верховна Рада України не ухвалила, незважаючи на швидке наближення до початку виборчого процесу чергових виборів Президента України у 2004 р.

З огляду на практику реалізації чинного Закону України «Про вибори Президента України» та проблематичність прийняття його нової редакції досить серйозною загальною проблемою  правового забезпечення виборів  Президента України залишається  проблема рівня правових актів, якими  регулюються ці вибори. Ст. 103 Конституції  України визначає, що порядок проведення виборів Президента України встановлюється законом. Більше того, пункт 20 частини  першої ст. 92 Конституції встановлює, що організація і проведення виборів  та референдумів в Україні визначається виключно законами. Аналогічний, однак  уже конкретизований припис містить  і положення ст. 8 Закону України  «Про вибори Президента України», зокрема  передбачено, що організація і проведення виборів Президента України регулюються  Конституцією України, Законами України  «Про вибори Президента України», «Про Центральну виборчу комісію»[8] та іншими законами України.