Выборы Президента Украины

1. Вибори Президента України   призначаються  Верховною   Радою  
України.  Про призначення виборів Президента України Верховна Рада  
України приймає постанову.

2. Верховна Рада України  приймає  постанову  про   призначення  
чергових  або  позачергових  виборів Президента України з підстав,  
визначених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та цим Законом.

3. Верховна Рада України  приймає  постанову  про   призначення  
повторних   виборів   Президента   України   на  підставі  подання  
Центральної виборчої комісії.

Строки призначення та проведення виборів 

1. Чергові вибори Президента  України відбуваються  в  останню  
неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України.

2. Верховна  Рада України  призначає чергові вибори Президента  
України  не  пізніш як за дев'яносто днів до дня виборів. Верховна  
Рада  України  забезпечує  опублікування  рішення  про призначення  
чергових виборів Президента України у засобах масової інформації.

3. Виборчий  процес  чергових  виборів   Президента   України  
розпочинається за дев'яносто днів до дня виборів.

4. Позачергові   вибори  Президента  України  відбуваються  в  
останню неділю дев'яностоденного строку з дня:

1) проголошення Президентом  України особисто заяви  про   свою  
відставку на засіданні Верховної Ради України;

2) опублікування   рішення   Верховної   Ради   України   про  
підтвердження неможливості  виконання  Президентом  України  своїх  
повноважень за станом здоров'я;

3) опублікування  рішення  Верховної Ради України про  усунення  
Президента України з поста в порядку імпічменту;

4) прийняття постанови  Верховної Ради України про  призначення  
позачергових виборів у зв'язку із смертю Президента України.

5. Постанова   Верховної   Ради   України   про   призначення  
позачергових виборів Президента України у  випадках,  передбачених  
пунктами 1-3 частини четвертої цієї статті, приймається відповідно  
в день проголошення Президентом України заяви, зазначеної у пункті  
1 частини четвертої цієї статті,  прийняття рішень,  передбачених  
пунктами 2, 3 частини четвертої цієї статті.

6. Виборчий процес позачергових  виборів  Президента  України  
розпочинається з дня,  наступного за днем,  зазначеним  у  пунктах  
1-4 частини четвертої цієї статті.

7. Повторні вибори Президента  України відбуваються в  останню  
неділю   дев'яностоденного   строку   з  дня  прийняття  постанови  
Верховної Ради України про призначення повторних виборів.

8. Постанова Верховної  Ради України про призначення  повторних  
виборів  приймається  не  пізніш як на п'ятнадцятий день після дня  
внесення  до   Верховної   Ради   України   відповідного   подання  
Центральної виборчої комісії.

9. Виборчий   процес  повторних  виборів  Президента  України  
розпочинається  наступного  дня  після  офіційного   опублікування  
постанови Верховної Ради України про їх призначення.

Порядок обчислення строків 

1. Усі  строки,  визначені   у  цьому  Законі,  обчислюються  в  
календарних днях.

2. Першим днем строку, який відповідно до Закону  має початися  
у  зв'язку з настанням певної події,  є день,  наступний після дня  
настання вказаної події.

3. Останнім  днем  строку,  який  відповідно  до  Закону  має  
закінчитися у зв'язку з настанням певної події, є день, що передує  
дню вказаної події. [4]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Поняття та особливості виборів глав держав.

 

Глава держави - особа, яка  формально займає найвищу сходинку в державній ієрархії та здійснює верховне представництво держави у  внутрішньта зовнішньополітичних  відносинах.

Інститут глави держави  притаманний всім політично організованим  країнам, але в різних країнах  місце й роль глави держави  є різною та обумовлена його юридичною  формою, формою правління, характером державного режиму, об'ємом конституційних повноважень тощо.

У сучасних державах існують  такі юридичні форми глави держави:

1) монарх - суверенна і  не пов'язана політичною відповідальністю  особа, якій влада належить  за власним правом. Різновидами  інституту монарха є: монарх, який  успадкував свій пост (наприклад,  Велика Британія, Іспанія, Швеція); монарх, призначений своєю сім'єю - правлячою династією (Саудівська  Аравія); монарх федерації, обраний  монархами суб'єктів федерації  (Малайзія, ОАЕ);

2)  президент - обраний  народом, парламентом або представницькою  колегією глава держави, який  отримує владу на визначений  термін у порядку делегації;

3)  колегіальна президентура - обраний парламентом на визначений  термін колегіальний орган, який  здійснює функції глави держави  (наприклад, Державна рада на  Кубі, два капітан-регенти в Сан-Маріно, Федеральна рада у Швейцарії);

4)  глава уряду, на  якого покладено здійснення функцій  глави держави (землі ФРН);

5)  одноосібний або  колегіальний узурпатор — особа  чи колегіальний орган, які  здійснюють владу без правових  підстав, не маючи при цьому  ні «царського» походження, ні  мандата вибор-щиків1.

Юридичною формою глави держави  в Україні згідно зі ст. 102 Конституції  України є Президент України.

Конституційно-правовий статус Президента України встановлюється нормами Конституції України, які  визначають місце та роль Президента України в системі органів  державної влади та його взаємовідносини  з іншими органами державної влади; закріплюють порядок заміщення  поста Президента України; передбачають конституційно-правову відповідальність за державну зраду та інші злочини; визначають функції та повноваження Президента України.

Президент України посідає  окреме місце в системі органів  державної влади. Конституція України 1996 р., на відміну від попередньої  Конституції та Конституційного  договору від 8 червня 1995 p., які визначали  його статус як глави держави і  глави виконавчої влади, не відносить  Президента України до законодавчої, Еиконавчої чи судової гілок влади.

Проте зміну конституційного  статусу Президента України не можна  розглядати як його відлучення від  виконавчої влади, обмеження його ролі в організації та функціонуванні системи органів виконавчої влади. Водночас формальне виведення Президента України з виконавчої гілки влади, його конституювання як «глави держави» не означає також і створення  нової- четвертої, «представницької» - за Б. Констаном, гілки влади, яка  стояла б над законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади. [1]

Досвід Франції, де вже  тривалий час використовується подібна  модель організації влади, свідчить, що таке конституційне визначення статусу  глави держави характеризує його особливе місце в системі органів  державної влади: він не входить  безпосередньо до жодної з гілок  влади, гарантує єдність державної  влади в умовах її поділу, погоджене  функціонування та взаємодію органів  державної влади, що забезпечується наявністю в нього досить широких  повноважень як у сфері виконавчої, так і стосовно законодавчої та судової  гілок влади.

Конституція України передбачає систему гарантій, мета яких -виключити  можливість узурпації всієї повноти  влади Президентом України, перетворення його в авторитарного правителя. До них можна віднести:

1) обмеження терміну повноважень  Президента України п'ятирічним  строком (ч. 1 ст. 103);

2) його обрання на загальних  прямих виборах (ч. 1 ст. 103);

3) заборона мати Президентові  України інший представницький  мандат, обіймати посаду в органах  державної влади або в об'єднаннях  громадян (ч. 4 ст. 103);

3) заборона займати пост  Президента України однією й  тією ж самою особою більше  ніж два строки підряд (ч. З  ст. 103);

4) можливість усунення  Президента України з поста  в порядку імпічменту в разі  вчинення ним державної зради  або іншого злочину (ст. 111);

5)  можливість визнання  Конституційним Судом України  актів Президента неконституційними,  через що вони втрачають чинність  з дня ухвалення Конституційним  Судом України відповідного рішення.

Президент України на час  виконання повноважень користується правом недоторканності (ст. 105 Конституції  України). Це означає, що до усунення Президента з поста проти нього не можна  порушити кримінальної справи, його не можна арештувати тощо.

За посягання на честь  і гідність Президента України винні  особи притягаються до відповідальності на підставі закону.

Звання Президента України  охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент  України не був усунутий з поста  в порядку імпічменту.

Вибори Президента України  здійснюються на принципах: 1 ) законності та заборони незаконного втручання  будь-кого у виборчий процес ; 2 ) політичного  плюралізму та багатопартійності ; 3 ) публічності  та відкритості ; 4 ) свободи передвиборної  агітації; 5 ) рівності всіх кандидатів на пост Президента України ; 6 ) рівних можливостей доступу кандидатів до засобів масової інформації.

Вибори Президента України  є загальними. Право обирати Президента мають громадяни України , яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років. Вибори Президента України можуть бути черговими , позачерговими ( достроковими ) і повторними .

Вибори Президента України  є рівними , тобто громадяни України  беруть участь у виборах на рівних засадах і кожен виборець має  один голос. Вибори є прямими , що означає, що Президент обирається безпосередньо  народом. Голосування на виборах  Президента України є таємним ; контроль за волевиявленням виборців забороняється . Підготовка і проведення виборів  Президента здійснюється шляхом прозорих і відкритих для громадськості  процедур.

Вибори Президента України  проводяться по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу , який включає всю територію України . Територія цього округу поділяється  на 225 територіальних виборчих округів. Рішення про їх утворення приймається  Центральною виборчою комісією ( далі - ЦВК) не пізніш як за 110 днів до дня  виборів. Список територіальних округів  із зазначенням їх номерів ЦВК  публікує в офіційних засобах  масової інформації.

 У  виборчій кампанії по виборах Президента України можуть брати участь офіційні спостерігачі від кандидатів у Президенти  України,  від  політичних  партій  (виборчих  блоків), зборів виборців  -  суб'єктів  виборчого  процесу,  від  іноземних держав і міжнародних організацій.

Офіційними  спостерігачами від  суб'єктів виборчого процессу можуть бути лише громадяни України, які мають право голосу.

Офіційні спостерігачі реєструються:

Центральною виборчою  комісією  за  поданням   кандидатів   у Президенти України, керівних органів партій (блоків), ініціативних груп зборів виборців; територіальною  виборчою  комісією  за  поданням кандидатів Президенти України, довірених осіб кандидатів у Президенти України у    територіальних    виборчих    округах,    керівних    органів республіканської  (Автономна Республіка Крим), обласних, Київської та  Севастопольської міських організацій партій, ініціативних групп зборів виборців.

     У поданні про реєстрацію  офіційних спостерігачів зазначаються їх прізвища,  імена, по батькові, домашня адреса, номери службових та домашніх  телефонів.

     Останній строк надходження  подання  до  відповідної   виборчої комісії  -  не  пізніш  як  за  п'ять днів до дня виборів.  Голова відповідної виборчої комісії,  а за його відсутності  -  заступник голови  комісії  у триденний строк приймає рішення щодо реєстрації офіційних спостерігачів  та  видає  їм  посвідчення  встановленого

Суб'єкт  виборчого  процесу  має  право  у  будь-який  час відкликати  офіційного  спостерігача,  звернувшись  із  заявою  до відповідної  виборчої  комісії  про  припинення  його повноважень.

Реєстрація    офіційного    спостерігача    замість     офіційного спостерігача,   який  вибув,  здійснюється  за  поданням  суб'єкта виборчого процесу не пізніш як за два дні до дня виборів. Повноваження офіційних спостерігачів починаються з дня  їх реєстрації  у відповідній виборчій комісії та видачі їм посвідчень і закінчуються після встановлення  Центральною  виборчою  комісіє результатів виборів Президента України.

Офіційні   спостерігачі,   які  зареєстровані  Центральною виборчою  комісією,  відповідно  до   повноважень,   наданих   цим Положенням,  спостерігають  за виборчим процесом,  що здійснюється безпосередньо    Центральною    виборчою    комісією.

     Офіційні спостерігачі,  які   зареєстровані   територіальними виборчими   комісіями,  відповідно  до  повноважень,  наданих  цим Положенням,  здійснюють  спостереження  у   відповідних   виборчих округах як безпосередньо у територіальних виборчих комісіях, так і на виборчих дільницях та у дільничних виборчих комісіях.