Дидактичні ігри на уроках географії у 7 класі

Ігри з правилами хороші тим, що в них чітко передбачені вимоги до поведінки дітей. Дитина змушений підкорятися цим вимогам (тобто не порушувати правила ), якщо він бажає грати і не хоче порушувати гру. У них дитина навчається підкоряти свою поведінку правилам , формуються його руху , увагу, вміння зосередитися, розвиваються здібності , які особливо важливі для успішного навчання в школі. Популярна настільна гра лото - це приклад гри з правилами та одночасно ігри-змагання . Елементарна на перший погляд , вона надзвичайно корисна для молодших школярів з імпульсивною поведінкою . Від дитини тут буде потрібно бути уважним і зібраним , щоб не пропускати у себе на картці звані цифри; бути стриманим і не висловлювати бурхливо свої емоції, якщо оголошена цифра є; бути терплячим і не вказувати іншим гравцям на наявні або пропущені ними цифри ; бути витриманим і не ображатися до сліз у разі програшу .

У колективних дидактичних  іграх елементи співпраці і орієнтація на партнера є не другорядною, а необхідною складовою частиною ігрового процесу . [ 20]

Входження дитини в роль на тривалий час сприяє становленню його цілеспрямованості, а необхідність погоджувати свої дії з іншими гравцями допомагає дитині позбутися негативних якостей, стати більш зосередженим і уважним.

Колективна гра « Розвідники ». Клас ділиться на групи - загони розвідників. Кожен загін вибирає командира . Завдання розвідників : протягом дня або декількох днів знайти в кімнаті предмети, що видають звуки ( наприклад, двері - скрипить, стілець - жалібно пищить, клацає замочок на ранці , шарудить липучка на рюкзаку ). Виявивши « звучний » предмет , дитина непомітно для решти записує його або малює і віддає «донесення » командиру . Загони розвідників змагаються між собою. В кінці дня підбиваються підсумки. Командири повідомляють виявлені загоном предмети. Перемагає той загін , на рахунку якого їх більше.

Беручи участь в подібних іграх, перш вперті , егоїстичні хлопці поступово усвідомлюють , що отримати задоволення від гри можна тільки при взаємодії з партнером.

Знайдена в грі атмосфера  співробітництва , взаєморозуміння  стає особистісно значущою для дитини і в подальшому житті .

В даний час особливо бурхливо розвивається напрямок комп'ютерних  дидактичних ігор. [21 ]

Комп'ютерні ігри мають перевагу перед іншими формами ігор: вони наочно демонструють рольові способи рішення ігрових завдань. У них діти набувають досвіду моральної поведінки в найрізноманітніших умовах життя. Такі ігри допомагають уникнути штампів і стандартів в оцінці поведінки різних персонажів у різних ситуаціях . Діти засвоюють практично засоби комунікації , способи спілкування і вираження емоцій.

Всі комп'ютерні програми для  дітей повинні бути позитивно  морально спрямованими , містити елементи новизни , але ні в якому разі не повинні бути агресивними і жорстокими.

Комп'ютерні ігри застосовуються в якості засобів навчання практично  у всіх областях сучасної освіти. Навчальні  ігрові програми, засновані на комплексі мотивацій зацікавленості , пізнанні нового , змагальності , набувають все більшого поширення. Швидкодія, велика ємність пам'яті, легкість використання наданої інформації, роблять комп'ютерні технології ідеальним засобом для дидактичних ігор. [ 22]

Комп'ютерні дидактичні ігри стають засобом закладки у дітей основ комп'ютерної грамотності, ознайомлення з мовами програмування. Комп'ютерні ігри застосовуються як дидактичний засіб при навчанні в найрізноманітніших предметних областях.

Отже, види ігор для дітей дуже різноманітні, але незважаючи на відмінності, всі види дидактичних ігор мають і багато спільного. Їх виховує потенціал завжди залежить, по-перше, від змісту пізнавальної та моральної інформації, укладеної в тематиці гри, по-друге, від того, яким героям наслідують діти, по-третє, він забезпечується самим процесом гри як діяльності, що вимагає досягнення мети самостійного знаходження коштів, узгодження дії з партнерами, і звичайно, встановлення доброзичливих відносин

Ігри , таким чином , дають  дітям дуже важливий навик спільної роботи. У всіх дидактичних іграх  єдина завдання - знайти спосіб співпраці , взаємодії на шляху до спільної мети , діючи в рамках встановлених норм і правил.

Де її правильно написати…?

Таблиця 1

Прізвище І. Б. вченого	Класифікація дидактичних ігор
О. Сорокіна	Ігри-подорожі, ігри-доручення, ігри-припущення, ігри–загадки, ігри-бесіди.
В.Г. Семенов	Природні, штучні, гібридні ігри, моторні і сенсорні, інтелектуальні, дослідницькі, організаційно діяльні сні, дидактичні.
В. Аванесова	Ігри-доручення, ігри з відшукуванням  предметів, ігри з відгадуванням  загадок , сюжетно-рольові дидактичні ігри, ігри у фанти або в заборонений «штрафний» предмет (картинку).

 

 

1.3. Форми і методи організації дидактичних ігор

Сучасним методом навчання і виховання, що сприяє оптимізації  та активізації навчального процесу  та дозволяє показати цікаві й захоплюючі грані географії, є дидактична гра.

Дидактична гра – це вид діяльності, залучившись до якої, діти навчаються. Поєднання навчальної спрямованості та ігрової форми  дозволяє стимулювати невимушене оволодіння конкретним навчальним матеріалом.

Дидактична гра має  чітку структуру, що вирізняє її з-поміж  іншої діяльності. Основні структурні компоненти дидактичної гри: ігровий  задум, правила, ігрові дії, пізнавальний зміст або дидактичне завдання, обладнання, результат гри.

На відміну від ігор взагалі дидактична гра має суттєву  ознаку – наявність чітко визначеної мети навчання і відповідного їй педагогічного результату, що можуть бути обґрунтовані, подані наочно і характеризуються пізнавальною спрямованістю.

Ігровий задум – перший структурний компонент гри, закладений у дидактичне завдання, що необхідно виконати під час навчання. Ігровий задум найчастіше виступає у_; вигляді питання або загадки, що ніби проектує хід гри. Це надає грі пізнавального характеру, висуває до її учасників певні вимоги щодо знань.

Кожна дидактична гра має  свої правила, що визначають порядок  дій і поведінку учнів у  процесі гри, сприяють створенню  на уроці робочої атмосфери. Тому правила дидактичних ігор необхідно  розробляти із урахування мети уроку  та індивідуальних можливостей учнів. Це створює умови для проявів  самостійності, наполегливості, розумової  активності, виникнення в учнів почуття  задоволення, успіху.

Крім того, правила гри  виховують уміння керувати своєю  поведінкою, узгоджувати та підпорядковувати її до вимог колективу.

Суттєвими в дидактичній  грі є дії, що регламентуються  правилами гри, сприяють пізнавальній активності учнів, надають їм змогу  виявити свої здібності, застосувати  наявні знання, вміння і навички  для досягнення цілей гри. Дуже часто  ігровим діям передує розв'язання задачі.

Учитель, керуючи грою, спрямовує  її в належне дидактичне русло, за необхідності активізує її хід різноманітними прийомами, підтримує інтерес до гри, підбадьорює відстаючих і т. ін.

Основою дидактичної гри  є пізнавальний зміст, що полягає  у засвоєнні тих знань і  вмінь, які застосовуються під час  розв'язування навчальної проблеми, поставленої  грою.

Обладнання дидактичної  гри значною мірою включає  в себе обладнання уроку. Це наявність  технічних засобів навчання, кодопозитивів, діапозитивів, діафільмів, а також різноманітні наочні засоби: таблиці, і роздатковий дидактичний матеріал.

Дидактична гра має  певний результат – фінал, що надає їй завершеності. Він виступає перш за все у формі розв'язання поставленого навчального завдання і приносить учням моральне і розумове задоволений. Для вчителя результат гри завжди є показником рівня досягнень учнів у засвоєнні та застосуванні знань.

Усі структурні елементи дидактичної  гри пов'язані між собою, і відсутність  основних з них руйнує гру. Без  ігрового задуму, дій та правил, дидактична гра стає або неможливою взагалі  або втрачає свою специфічну форму, перетворюється на виконання вказівок, вправ тощо. Тому, готуючись до уроку, що містить дидактичну гру, необхідно  скласти сценарій, вказати, скільки  часу відводиться на її проведення, врахувати рівень знань та вікові особливості учнів, реалізувати  міжпредметні зв'язки.

Поєднання цих елементів, а також їх взаємодія підвищують організованість гри, її ефективність, що призводить до бажаного результату.

Цінність дидактичної  гри полягає в тому, що діти, граючи, значною мірою самостійно набувають  нових знань, активно допомагаючи  одне одному.

Використовуючи дидактичну гру, учитель має зберегти інтерес  школярів до неї. За згасання або за його відсутності в жодному разі не треба примусово нав'язувати  гру дітям, оскільки примусова гра  втрачає своє дидактичне та розвивальне  значення, у цьому випадку з  ігрової діяльності випадає найцінніше – емоційний компонент.

За наявності інтересу діти беруть участь у грі і навчаються із задоволенням, що позитивно впливає  на засвоєння ними знань.

Важливим є яскраве  проведення гри. Крім того, учитель  повинен і сам залучатися до гри, інакше його вплив і керівництво  будуть виглядати не досить природно. Вміння залучатися до гри – також один з показників майстерності.

Проводячи дидактичні ігри, слід поєднувати цікавість і навчання таким чином, щоб вони не заважали, а навпаки, допомагали одне одному. Засоби й способи, що підвищують емоційне ставлення учнів до гри, слід розглядати не як самоціль, а як шлях, що веде до виконання дидактичних завдань.

 Географічний бік змісту гри завжди повинен чітко висуватися на перший план. Лише за цієї умови гра буде виконувати свою роль у географічному розвитку школярів і вихованні їх інтересу до географії.

Під час організації дидактичних  ігор математичного змісту перш за все необхідно продумати і  врахувати такі питання методики:

1. Мета гри. Які математичні вміння й навички учні засвоять у ході гри? Якому моменту гри слід приділити особливу увагу? Які інші виховні цілі передбачити під час проведення гри?
2. Визначення кількості гравців. Кожна гра потребує певної мінімальної або максимальної кількості учасників. Це слід враховувати під час організації гри.
3. Добирання дидактичних матеріалів і посібників, що знадобляться для гри.
4. Продумування питання найменшої витрати часу для ознайомлення учнів з правилами гри.
5. Визначення тривалості гри.
6. Планування засобів забезпечення участі всіх школярів у грі.
7. Спостереження за учнями під час гри.
8. Передбачення можливих змін, що доведеться внести у хід гри, щоб підвищити зацікавленість і активність учнів.
9. Планування висновків, про які необхідно повідомити учнів по завершенні гри (найвдаліші моменти, недоліки, що трапилися у ході гри, результат засвоєння математичних знань, оцінювання учасників гри, зауваження щодо порушення дисципліни тощо).

Дидактичні ігри добре  поєднуються із серйозним навчанням. Включення в урок дидактичної  гри та ігрових моментів призводить до того, що процес навчання стає цікавим  і захоплюючим, створює бадьорий, спрямований на роботу настрій в  учнів, перетворює подолання труднощів  на успішне засвоєння навчального  матеріалу. Дидактичні ігри слід розглядати як один із видів творчої діяльності, що тісно пов'язаний з іншими видами навчальної роботи.

Доцільність використання дидактичних  ігор на різних етапах уроку різна. Наприклад, під час засвоєння  нових знань можливості дидактичних  ігор значно поступаються більш традиційним  формам навчання. Тому ігрові форми  занять частіше застосовують під  час перевірки результатів навчання, опрацювання навичок, формування вмінь.

Визначення місця дидактичної  гри у структурі уроку і  поєднання елементів гри з  навчанням значною мірою залежить від правильного розуміння вчителем функцій дидактичних ігор та їх класифікації. У першу чергу колективні ігри слід розподілити за дидактичним  завданням уроку. Це ігри навчальні, контролюючі, узагальнюючі.

При підборі ігор важливо  враховувати наочно - дієвий характер мислення молодшого школяра . Необхідно  також пам'ятати і про те  що ігри повинні сприяти повноцінному всебічному розвитку психіки дітей, їх пізнавальних здібностей, мови, досвіду спілкування з однолітками і дорослими, прищеплювати інтерес до навчальних занять, формувати вміння і навички навчальної діяльності , допомагати дитині опановувати умінням аналізувати , порівнювати, абстрагувати, узагальнювати. У процесі проведення ігор інтелектуальна діяльність дитини повинна бути пов'язана з його діями по відношенню до навколишніх предметів .

1. Психологи встановили, що засвоєння дитиною знань починається з матеріального (або матеріалізованого ) дії з предметами або їх моделями, малюнками, схемами . При цьому образи предметів, їх властивості, ознаки і дії, які діти здійснюють з предметами або їх моделями, переносяться в план вистав. Практичні дії діти описують словесно . Цей процес відображає взаємодію учня з пізнаваним матеріалом. Таким чином, здійснюється зв'язок між матеріальною і внутрішньомовними  формами дії. Опора на дії з предметами або їх моделями постійно скорочується. Обговорювання ігрових дій переноситься у внутрішній план дії в думці.

[ 15]

2. Таким чином, матеріальна форма дії є вихідною внутрішньомовна - припускає міркування, розумова форма дії (промовляння про себе) здійснюється тоді, коли в учня вже сформовані уявлення або поняття. [ 16]
3. Ці три форми дії взаємозв'язані  впливають на розвиток різних сторін мислення: наочно - дієвого, наочно - образного і словесно - логічног . Діяльність дітей повинна бути різноманітною не тільки за формою, а й за змістом і будуватися відповідно до закономірностей навчання, сформульованими педагогами:«Чим більше і різностороннє забезпечувана вчителем інтенсивність діяльності учнів з предметом засвоєння , тим вище якість засвоєння на рівні, залежному від характеру організовуваній діяльності - репродуктивної або творчої ». [ 17]