Оваріектомія і оваріогістеректомія. Анатомо-топографічні дані. Показання, техніка операції та можливі ускладнення

3.1. Показання.

 

Поліпшення відгодівлі та подовження періоду лактації у непридатних  для відтворення корів (новоутворення, склероз, кістозні переродження яєчників, кісти персистентних жовтих тіл); поліпшення відгодівлі вибракуваних на м’ясо телиць. При ураженні одного яєчника роблять односторонню оваріектомію з розрахунком на компенсаторну (вікарну) функцію аналогічного здорового органа. [2, 4]

 

 

 

3.2. Підготовка  тварин, знеболення і фіксація.

 

Обов’язкова 18-24 годинна голодна дієта. Безпосередньо перед операцією звільняють сечовий міхур і пряму кишку від вмісту. При доступі з боку черевної стінки ретельно видаляють волосяний покрив і роблять відповідну підготовку операційного поля, а при доступі з боку піхви останню промивають антисептичним розчином (фурацилін 1:5000, етакридин 1:500 та ін.), зовнішні геніталії, їх окружність, хвіст ретельно миють з милом, висушують, а шкіру обробляють 5% розчином йоду. При наявності гнійно-катарального запалення піхви і матки колпотомію робити не можна.

Фіксують тварин у станку. Один помічник утримує голову тварини, застосовуючи носові щипці, а другий відхиляє хвіст вбік або вгору. Телят фіксують у правому боковому положенні з відведеною лівою тазовою кінцівкою.

При через очеревинному доступі до яєчників застосовують паралюмбальну провідникову або інфільтраційну анестезію. При проведенні паралюмбальної анестезії у ВРХ роблять 3 ін’єкції: першим уколом знеболюють останній міжреберний нерв. Для цього голку вколюють зверху вниз до упору, в передньо-зовнішній кут поперечно-реберного відростка першого поперекового хребця. Змістивши голку з кістки її заглиблюють ще на 0,5-0,75 см та ін’єкують 10 мл 3% розчину новокаїну. Другим та третім уколом знеболюють здухвинно-підчеревинний та здухвинно-паховий нерв. Для цього вводять по 10 мл 3% розчину новокаїну під зовнішній край кінців поперечно-реберних відростків відповідно 2-го і 4-го поперекових хребців (минаючи 3-й). Після кожного з цих введень, підтягуючи кінчик голки під шкіру знеболюють дотатково латеральні шкірні гілки останнього міжреберного, здухвинно-підчеревинного та здухвинно-пахового нервів. Добрим нейролептиком вважається ксилазин (ромпун, рометар). При черезвагінальному доступі до яєчників застосовують низьку сакральну анестезію. При низький сакральній анестезії ін’єкують невелику кількість розчину, який досягає лише передньої частини крижового відділу хребта і блокує корінці крижових нервів. Кількість розчину, необхідного для введення при низькій сакральній анестезії визначають таким чином: акушерським циркулем вимірюють довжину від маклака до сідничного горба, і отриману цифру ділять на три. Для анестезії великих тварин необхідні голки з мандренами до 10 см довжиною та діаметром 1 мм. Місце уколу – добре відчутна заглибина між остистими відростками 1-го та 2-го хвостових хребців. Голку з мандреном вколюють перпендикулярно до поверхні шкіри. Під шкірою її нахиляють під кутом 450 та просувають до міждугової зв’язки, прокол якої відчувається як подолання специфічної перепони. Подальше просування голки призводить до упору її кінчика у кісткове дно хребцевого каналу. Після цього злегка відтягують голку назад, виймають мандрен та повільно ін’єкують теплий 1,5-2%-й розчин новокаїну. Через 5-15 хвилин настає розслаблення хвоста, ануса та розширюється просвіт прямої кишки та піхви. Знеболення продовжується від 45 хвилин до 1,5 години. В результаті стінка піхви напружується, що полегшує її перфорацію. Обробка мезоварію розчином анестетика в процесі операції практичного значення не має. [2, 4, 8]

 

3.3. Техніка  операції і післяопераційний  догляд.

 

Способи операції залежать від характеру оперативного доступу до яєчників : 1) черезочеревинну  оваріектомію роблять у молодих корів і телиць у здухвинній ділянці; 2) черезвагінальну оваріектомію виконують лише у дорослих корів при достатній ширині піхви із застосуванням дорсальної або вентральної колпотомії (дорсовагінальний, вентровагінальний розрізи)

 

3.3.1.Черезочеревинний  доступ з боку голодної ямки.

 

В центрі лівої голодної ямки розрізують вертикально шкіру, зовнішню і жовту черевні фасції, починаючи на 8-10 см від поперечнореберних відростків поперекових хребців. Довжина розрізу 10-15см. Зовнішній, внутрішній та поперчний м’язи живота  роз’єднують по ходу волокон. Складку поперечної фасції разом з пристінковою очеревиною захоплюють пінцетом, підтягують назовні і розтинають ножицями, а потім під контролем пальців розріз розширюють. Уведеною в задню частину черевної порожнини рукою, орієнтуючись на роги матки з яєчником. На мезоварій накладають петлю ланцюжкового екразера (або емаскулятор) і яєчник відокремлюють. Аналогічно ампутують лівий яєчник. Безперервним кушнірським швом із кетгуту, зашивають очеревину, поперечний м’яз або його апоневроз. Косі м’язи живота не зашивають. Їх поверхню притрушують порошком антибіотика. На шкіру з жовтою черевною фасцією накладають вузловий шов, який знімають через 10 днів. При односторонній оваріектомії оперативний доступ відповідає положенню яєчника, який видаляють. [2, 4]

 

 

3.3.2.Доступ  із застосуванням дорсальної  колпотомії.

 

У піхву вводять праву руку з ножем із закритим лезом або скальпелем з широким лезом і короткою ручкою. Скальпель тримають так, щоб його вістря стирчало між пальцями на 2см. На 2-4см спреду піхвової частини шийки матки розтинають дорсальний купол піхви і прилеглу очеревину, що утворює прямо кишково-маткове заглиблення. По черзі уводять  в рану спочатку один, а потім другий палець, розсуваючи їх та розширюючи рану. Потім намацують знизу і попереду тверду шийку матки ї з боків від неї відшукують яєчники. (Мал. 16)

Яєчник виводять у порожнину піхви і, фіксуючи його між пальцями, відокремлюють ланцюжковим екразером. Якщо потрібно. Таким же чином видаляють яєчник з другого боку (руку з піхви не виймають). Простий  імпровізований прилад для видалення яєчників – дротяна пилка та гумова трубка від фетотома Бесхлєбова. Помічник натягує петлю пилки за один її кінець крізь трубку і відокремлює яєчник. Який залишається в руці хірурга.

Мал.16. Колпотомія корови. Яєчник, фіксований пальцями, уведеними в черевну порожнину через розріз дорсальної стінки піхви. [2, 4, 8]

 

3.3.3.Доступ  із застосуванням вентральної  колпотомії.

 

Доступ із застосуванням вентральної колпотомії (за Бондаренком) відрізняється від дорсальної тим, що розріз ведуть на 2-3 см нижче від шийки матки у вентральному куполі піхви. Колпотомний отвір виходить безпосередньо до місцезнаходження яєчників, що дуже зрчно для видалення яєчників після їх виведення у порожнину піхви при найменшому натягуванні зв’язок. Подальші дії такі ж самі, як при дорсальній колпотомії.

Рану стінки піхви не зашивають, бо її краї швидко склеюються вже через 2-3год. Через 6 год тварині дають воду та легкий корм.

 

 

Розділ 4. Оваріектомія і оваріогістеректомія  у кобил

 

4.1. Показання

 

Кісти, новоутворення, які інколи обумовлюють злу поведінку тварини. [2, 4]

 

 

4.2. Підготовка  тварин, знеболення і фіксація

 

Такі ж, як і у корів при колпотамії. [2, 4]

 

 

4.3. Техніка  операції і післяопераційний  догляд

 

Виконується приблизно так же, як і у корів. Застосовують черезочеревинний та черезвагінальний доступи до яєчників (колпотомія).

    При черезочеревинному  доступі лапаратомію виконують  в центрі лівої голодної ямки. Яєчники видаляють екразером. Рану  зашивають двоповерховим швом, як  і у корови.

   При черезвагінальному доступі  роблять такий розріз дорсальної  стінки піхви, щоб можно було  вільно ввести кисть руки та  частину передпліччя. Яєчники видаляють  почергово петлею довгого екразера. [2, 4, 8]

 

Розділ 5. Оваріектомія і оваріогістеректомія  у сук і кішок.

5.1. Показання

 

        Найчастіше  оперують здорових тварин по  проханню володарів з метою  зміни поведінки, при патології  яєчників.

Стерилізацію самок краще проводити в 6 - 9 місячному віці, бажано до першої тічки. Існує думка про те, що краще дочекатися першої тічки чи дати кішці чи собаці хоча б один раз народити. Це судження помилкове, тому що при проведенні операції до першої тічки імовірність виникнення пухлини молочної залози складає менше 0,5%. Якщо ж дана операція проводиться після першої тічки, то ризик підвищується до 8 %, після другий - до 26. Після 2.5 років проведення стерилізації вже не попереджає розвиток пухлин молочних залоз.

Однак при занадто ранньому проведенні оваріоектомії існує небезпека гіпоплазії матки, піхви і вульви, що веде до перивульварного дерматиту, а, крім того, у таких тварин зберігається ювенальне поводження. [1, 2, 4, 5, 7, 9, 10]

 

5.2. Підготовка  тварин, знеболення і фіксація

 

Операція можлива у будь-яку пору року. До кастрації допускаються лише здорові тварини. Перед операцією тварину витримують на голодній дієті 12-18 годин. В день проведення операції тварину оглядають, досліджують при необхідності стан життєво важливих органів: серця, легень, нирок, печінки. Виключають інфекційні захворювання, при незначній підозрі на їх наявність застосовують відповідні заходи. Перед початком операції у тварини вимірюють температуру, пульс, дихання.

Щоб уникнути забруднення операційного поля та можливих розривів сечового міхура, їх звільняють від вмісту. Місця постійного забруднення (промежина, дистальні відділи кінцівок та ін.) миють щіткою з милом. Для полегшення технічного проведення наркозу і його перебігу, зменшення побічної дії наркотика, зменшення або знешкодження небезпечних вегетативних рефлексів проводять фармакологічну підготовку тварини.

Кішку фіксують у спиному положенні у спеціальному фіксаційному станку, ін’єкують нейролептичні, нейроплегічні та наркотичні препарати. За 5-10 хв. ін’єкують  0,1%-ний розчин атропіну ( припиняє секрецію слинних, шлунково-кишкового тракту, бронхіальних, потових і слізних залоз, прискорює ритм серця, збуджує центр дихання, знижує тонус і сповільнює перистальтику кишечника ) та 1% розчин димедролу (антигістамінний препарат, проявляє і седативну дію). Як наркотичні речовини на фоні премедикації застосовують тіопентал, гексенал, Каліпсо тощо.

Волосяний покрив в ділянці проведення операції видаляється за допомогою бритви та ножиць. З цією ж метою можна використати електричні машинки для підстригання з насадкою 1/10 мм. Це дасть змогу зрізати волосся близько до шкіри і уникнути вибривання. За такої умови шкіра подразнюватиметься менше і не загрожуватиме небезпека інфікування. Операційне поле широко вистригається з усіх боків від визначеної раніше лінії розтину. Видаляють залишки волосся тампоном, змоченим 0,5% розчином нашатирного спирту. Потім двічі обробляють шкіру 5% спиртовим розчином йоду – спочатку після технічної чистки, а потім перед самим розрізом. Насамкінець шкіра обробляється дезинфікуючим засобом. Хірург перед операцією перш за все змінює одяг з вулиці на хірургічний костюм. Обов’язковим доповненням для асептичної хірургії є стерильний халат і шапочка. Потім хірург миє руки та очищує ділянки під нігтями за допомогою щіточки, миє руки по лікті рідким антисептичним милом на протязі трьох хвилин, сушить їх стерильним рушником, розтирає руки та передпліччя 7-10 мл дезрозчину, якому дає висохнути на шкірі. Обробка дезрозчином подвійна. 

При гістеректомії тварину витримують на голодній дієті 12-20 годин. Фіксують на операційному столі у спинному або бічному положенні. Операційне поле готують по загальноприйнятим методикам. Операцію проводять під місцевим потенційованим знеболенням із застосуванням нейролептиків та інфільтраційної анестезії 0,25-0,5% розчином новокаїну (тримекаїну) по лінії розрізу. [1, 2, 4, 5, 7, 9, 10]

 

                   5.3. Техніка операції і післяопераційний  догляд

5.3.3. Техніка проведення класичної оваріоектомії (за допомогою медіанного розрізу – по білій лінії)

 

Розріз проводять у позадупупковій області, відступивши 1,5-2 см. від пупка, завдовжки трохи ширше, ніж довжина мізинця. Після розтину всіх шарів черевної стінки та очеревини необхідно знайти роги матки та евентерувати їх назовні. Для цього треба занурити мізинець у черево внутрішньою поверхнею до очеревини і обережно просунути до черевної аорти (орієнтиром є відчуття пучкою пальця пульсації останьої). Просунути палець потрібно так, щоб у момент дотику з аортою між ним та очеревиною нічого не знаходилось. Після відчуття пульсації аорти, мізинець треба трохи підняти вгору, а  потім опустити до дна (в цей час між очеревиною та пальцем має опинитися ріг матки). Відчувши ріг, палець дещо згинається в суглобах і евентерує ріг назовні. Останній буде меншого діаметра ніж кишка і щільнішої консистенції. Якщо таким чином не вдалося знайти маткову трубу потрібно підняти каудальну частину пацієнта разом із фіксаційним станком. Якщо  і так не вдалося нічого знайти необхідно  розширити операційну рану і повторити все спочатку, переводячи  тварину  в строго горизонтальне положення, але слід остерігатися випадіння в рану петель кишечника. Всі рухи повинні бути обережними і не тривалими, а подразнення очеревини повинні бути мінімальними.

Мал.17. Накладання подвійної лігатури на зв’язку матки перед видаленням яєчника у суки.

 

Після вдалої евентерації накладають гемостатичні пінцети і прошивні лігатури, з охопленням зв’язок і судин яєчника: першу - на відстані 0,5-1 см. краніально від гонади, а другу -  на ріг матки, відступивши від його верхівки на 1,5-2 см, для надійнішого охоплення судин і попередження зісковзування лігатури. (Мал. 17) З цією метою  використовують кетгутні лігатури №2-3 та шовк. Після лігування знімають пінцети а тканини з яєчниками відсікають між лігатурами, припудрюючи культі антисептиками їх опускають в черевну порожнину. Щоб повністю виключити ендокрину функцію залози необхідно повністю видалити яєчникову бурсу разом з бахромкою яйцепроводу. На черевну стінку двоповерховий шов (перший безперервний – на очеревину і м’язи, другий вузлуватий – на підшкірну клітковину і шкіру). Операція триває до 30-40 хв, а довжина рани не перевищує 3 см. Шви знімають на 7 – 10-й день, щоденно обробляючи рану. [5, 10]

            Якщо кішка занадто цікавиться  ранкою виготовляють з міцного  картону захисний комірець, який  за шириною перевищує розміри  голови. Також можна одягати бандаж, який  попереджує забруднення і травмування операційної рани. 

 

 

5.3.4. Техніка виконання удосконаленої оваріоектомії (з боковою лапаротомією в ділянці правої здухвини)

 

Проекція правого яєчника на черевну стінку знаходиться вертикально посередині здухвини (між заднім краєм останнього ребра і лінією, проведеною перпендикулярно до передньоверхнього краю маклока) а горизонтально – на рівні верхньої частини середньої третини черева. Яєчник розміщений досить близько.  

Отже,  правобічний оперативний доступ визначається на перетині двох умовних ліній: перша – бісектриса кута, утвореного останнім ребром, і лінією, проведеною по краях поперечнореберних відростків поперекових хребців; друга – перпендикуляр від маклока на описану бісектрису. Шкіру розтинають у точці перетину двох ліній і продовжують дорзокраніально за ходом першої умовної лінії. Довжина розрізу максимально до 2 см. Тупим способом роз’єднують м’язи черевної стінки (зовнішній і внутрішній косі м’язи черева, поперечний м’яз черева за ходом волокон). Після розрізу очеревини і доступу до органів черевної порожнини,  рану дещо розширюють ранорозширювачами, адже довжина  внутрішньої рани значно менша за зовнішню. Бажано змістити сальник у краніальний бік і за допомогою гачка, яким проходять у бік хребта і повертаючи його до внутрішньої поверхні знаходять ріг і евентерують його назовні. Якщо ріг не вдається знайти необхідно підняти каудальну частину кішки і спробувати знову. Можна розширити розріз каудодорзально за ходом першої умовної лінії. Також для більш ефективного пошуку станок можна перевести  майже у вертикальне положення.