Перспективи розвитку міста Бердянськ

Склад населення: 858 дворян, 97 осіб духовного звання, 366 купців, більше 1000 іноземних підданих. Налічувалося близько 19 тис. робітників, ремісників, дрібних торговців і членів їх сімей, 4815 селян.

−  У 1913 році в Бердянську проживало 35 тис. чоловік;

• у 1940 році − 55 тис. чоловік;
• 1976 році − 117 тис. чоловік;
• 1989 року населення Бердянська становило 133 тис. чоловік;
• у 2001 року − 122 тис [31].

В даний час в Бердянську мешкає близько 120 000 чоловік.

Понад 100 національностей: українці, росіяни, євреї, болгари, поляки, білоруси, німці, кримські татари, грузини, вірмени, азербайджанці, молдавани, румуни ...

Більшість населення в  повсякденному спілкуванні використовує російську мову [37].

В даний час основний вектор розвитку Бердянська − туристичний, курортний і санаторно−оздоровчий. Сьогодні Бердянськ − головне місто-курорт Азовського узбережжя. Його місцеве населення складає близько 130 тис. чоловік, а в курортний сезон ця цифра піднімається до позначки 600 тис. Розвиток Бердянська як курорту зумовлюють його унікальні природно-кліматичні умови: приморський степовий клімат, тепле Азовське море з дрібнопіщані пляжами, мулові грязі, мінеральні хлоридно-натрієві і йодо-бромні підземні води, ну і, звичайно, морська вода, що містить 92 хімічних елементу. У Бердянську і його околицях збудовано велику кількість санаторіїв, курортів, будинків відпочинку, де, поряд з відпочинком на Азовському узбережжі, можна пройти лікувальний і відновний курси оздоровлення. Тільки на Бердянській косі розташовано близько 70 оздоровчих установ: 7 санаторіїв, 17 дитячих та спортивно-оздоровчих установ, 45 баз відпочинку, пансіонатів, які можуть одночасно прийняти до 15 000 чоловік.

 Поступово Бердянськ  набуває вигляду сучасного європейського  міста. У 2001 році він отримав  перше місце у Всеукраїнському  конкурсі на кращий благоустрій.  Бердянськ відрізняється неординарністю  своїх пам'ятників. Поряд з  пам'ятником А.С. Пушкіну, П.П.  Шмідту, В.І. Леніну в місті  стоїть пам'ятник бичку-годувальнику, сантехніку, хлопчикові рибалці, заздрісною жабі, дітям лейтенанта Шмідта. Великою популярністю користується крісло бажань. Кажуть, що якщо сісти на нього і загадати бажання, то воно обов'язково збудеться. Ці незвичайні пам'ятники з'являлися в міру реконструкції головного проспекту Леніна. Символом міста, який можна побачити на фотографіях всіх, хто відвідав Бердянськ, є альтанка на березі моря.

У Бердянську функціонують дошкільні, середні та вищі навчальні  заклади. Крім державних загальноосвітніх шкіл є приватні ліцеї та гімназії. Не дивлячись на невеликі розміри  міста і нечисленність місцевого  населення, в Бердянську діє державний  педагогічний університет, регіональний інститут управління та інститут підприємництва. Крім цього в місті є філії  інших ВНЗ і професійних коледжів. У парку ім. Шмідта розташувалася  Бердянська музична школа, а зовсім недалеко, майже на березі моря, художня школа. Один із предметів гордості Бердянська − Центр дитячої та юнацької творчості, що нараховує величезну кількість гуртків і ансамблів. У Бердянську працюють краєзнавчий і художній музеї, музей П.П. Шмідта, музей Великої Вітчизняної війни та музей історії Бердянська [15].

 Гордістю Бердянська  є фестивалі, яких в рік проходить  більше десятка. Це всеукраїнські  фестивалі журналістів, знамениті  кінофестивалі, джаз-фестиваль, гумористичний «сміхота у синього моря», дитячої естрадної творчості «Топ-топ», молодих естрадних виконавців «Зорепад». До цього можна додати фестиваль духовної музики та національних культур, веселий «пригрів» і телевізійний «Азовські вітрила», незабутній «Рок-н-рол слов'янської душі» і щедрий фестиваль пива.

  На схилі гори розташований зоопарк, недалеко від нього постійно діюча виставка-клуб акваріумних риб і плазунів, на Приморській площі все літо працює пересувний луна-парк, між Матроської Слобідкою і Бердянської косою розташовується найбільший на території колишнього СРСР аквапарк, в районі Третього пляжу є містечко дитячих атракціонів. Влітку в Бердянськ приїжджають циркові трупи з гастролями. По пішохідних частинах проспекту Леніна, Приморської площі та набережних Бердянська можна покататися на велорикшах, паровозику і на справжніх конях. На всіх пляжах, включаючи і Бердянську косу, відпочиваючих зустрічає величезна кількість розваг: катання на бананах і таблетках, водні велосипеди і мотоцикли, прогулянки на катерах і яхтах, катання з гірок і батути. Увечері можна відпочити в барах, ресторанах, більшість з яких мають літні майданчики розташовані прямо на березі моря [33].

 

 

 

 

 

2.2 Водні ресурси Бердянська

 

Бердянська коса розташована  на півночі Азовського моря, відокремлюючи  Бердянський затоку від моря. Своїм  виникненням коса зобов'язана річці  Берда, що впадає в море на схід підстави коси. Довжина коси становить 23 кілометри, а ширина варіюється від 40 метрів до 2 кілометрів. Площа − близько 7 кв. км. В даний час Бердянська коса знаходиться в межах міста Бердянська. На Бердянській косі розташовані 70 оздоровчих установ: 8 санаторіїв, 17 дитячих та спортивно-оздоровчих установ, 45 баз відпочинку, пансіонатів, які можуть одночасно прийняти до 15 000 человек.

Найбільш ранні відомості  про цю місцевості датуються V століттям  до н. е.. Територія сучасного Північного Приазов'я зображена на картах, складеним  Страбоном, Плінієм Старшим і  Геродотом. У той час Бердянська коса носила назву Агарський мис (від Агрія − «надлишкова», «багата»). Правобережжя Берди стало російським у 1783 році, після приєднання Кримського ханства до Росії. У 1827 році біля Бердянської коси засновано місто Бердянськ, згодом розширився на територію коси.

Коса є заповідником державного значення. Рослинний світ дуже різноманітний. Тут зустрічається більше 300 видів вищих рослин, деякі з них занесені до Червоної Книги (наприклад, осока колхидська, синеголовник приморський). Рослинний покрив представлений рослинами з потужним корінням. На захід від зони дюнних пісків характер рослинного покриву міняється, де зустрічаються переважно представники степів.

Відрізняється різноманітністю  і тутешній тваринний світ: комахи, плазуни, птахи, ссавці. Хоча коса досить багатолюдне місце, на її території  живуть зайці, їжаки, куниці, лисиці, ласки, степові коти. На території коси мешкає велика кількість птахів: куликів, лебедів, чапель, качок, сорок, чайок, бакланів, очеретянок, і ще більше їх стає під  час перельотів. Острови Великий і Малий Дзендзик, малі острови архіпелагу Астапіха − служать місцем проживання птахів.

Різноманітна і іхтіофауна: в морі мешкає більше 70 видів різних риб, серед яких білуга, осетер, севрюга, камбала, пеленгас, кефаль, тюлька, хамса, тарань, шемая, пузанок, оселедець, голка, різні види бичків. Ще Азовське море називають морем молюсків. Це важливе  джерело живлення риб. Найважливішими представниками молюсків є сердцевідка, сендесмія, мідія. У прибережних  водах з'являються дельфіни.

  Існує умовний розподіл коси на ближню, Середню і Дальню.

Узбережжя моря від гирла  річки Берди до початку коси носить назву «Верхова». Майже біля самого гирла Берди в XVIII столітті розташовувалася Петровська фортеця. Уздовж моря лежать невеликі солоні озера (Бердянський або Середній лиман, озера Кругле, Мазанкове, Червонопере, Довге, Велике, Червоне) і безліч абсолютно дрібних. Солоність води коливається від 4−6 г / л в Солодкому лимані до 130 г / л у Довгому озері (майже як в Мертвому морі). Лимани є джерелом лікувальних грязей. Вся Верхова являє собою піщаний пляж. У межах міста є невеликий упорядкований ділянку (пляж «Лазурний»). У самої основи коси (але ще в межах Верхової) розташований грязьовий і кліматичний курорт «Бердянськ». Верхова переходить в Ближню косу зовсім непомітно, прикметою можуть служити тільки корпуса і пляж санаторію «Бердянськ». З боку Бердянської затоки (дуже мілководного в цьому місці) Ближня коса утворює закрут.

Ширина Ближньої коси сягає 1−2 км. З боку відкритого моря тут розташований дитячий санаторій, а з боку затоки − дитячий оздоровчий табір «Гвоздика» і найбільший на всій території колишнього СРСР Аквапарк. Від дитячого санаторію вздовж моря (між морем і шосе) тягнеться ланцюжок грязьових лиманів. Між лиманами і морем знаходиться невпорядкований нудистський пляж. Наприкінці ланцюжка лиманів Ближня Коса переходить в Середню.

Середня частина Бердянської  коси починається від оз. Червоне  і йде до острова Великий Дзендзик. Середня коса досить вузька, з упорядкованими пляжами і базами відпочинку. Приватного сектора практично немає.

Дальня коса починається  у о. Великий Дзендзик. Переважна  забудова − бази відпочинку і малоповерховий приватний сектор. Тут знаходиться один з найстаріших маяків Азовського моря − Нижній Бердянський маяк, який вказує шлях до Бердянському порту вже понад 160 років.

Берегова лінія коси з  боку відкритого моря рівна, а з боку Бердянської затоки спочатку також  рівна, але, починаючи від закінчення Середньої коси, порізана невеликими теплими бухтами [19].

Бердянська затока − затока Азовського моря. Затока розташований на північному узбережжі між косами Бердянська і Обіточна. Відстань між краями кіс близько 28 миль.

Глибини в затоці становлять від 5 до 8 метрів. У східній частині  затоки підйом дна до берега рівномірний, а в західній частині дно нерівне, з великою кількістю банок, глибинами  менше 5 метрів.

У східній частині затоки біля середньої частини Бердянської  коси розташований острів Малий Дзендзик. В кінці коси в затоку вдається півострів Великий Дзендзик. Острів Малий Дзендзик і півострів Великий  Дзендзик вкривають із заходу невеликі бухти, придатні для стоянки риболовецьких  судів. Зі сходу та півдня ці бухти  прикриваються косою.

Залив взимку замерзає, причому  протягом зими може кілька разів очищатися  і знову замерзати.

На узбережжі розташований ряд населених пунктів, в тому числі 2 міста − Приморськ (на північному заході) і Бердянськ (північний схід і схід).

У Бердянську побудований  Бердянський порт. Також на узбережжі є ряд пристаней [28].

Також бердянськ славиться  своїми маяками. Існуть Верхній та Нижній Бердянські маяки.

Верхній Бердянський маяк − розташований на півночі Азовського моря в місті Бердянськ Запорізької області Україна. Він вказує шлях до Бердянському порту, розташованого в глибині Бердянської затоки.

У 1838 був побудований Нижній Бердянський маяк. Але через те, що розташовувався він на Бердянській  косі, суду, наступні в Бердянський  порт, після обходу коси змушені  були рухатися до порту через Бердянський  залив не маючи чіткого орієнтиру. Тому в 1877 році був побудований Верхній  Бердянський маяк. В якості джерела  світла використовувалися гасові лампи  і апарат системи Френеля III розряду. Маяк пережив ряд модернізацій, на ньому було замінено гасові освітлення електричним, пізніше був встановлений радіомаяк. Маяк працює і зараз.

Нижній Бердянський маяк − розташований на півночі Азовського моря на південному краю Бердянської коси, в місті Бердянськ Запорізької області Україна. Він вказує шлях до Бердянському порту, розташованого в глибині Бердянської затоки.

Розпочато будівництво 22 квітня 1838. В якості джерела світла використовувалися  гасові лампи. Будівля маяка являє  собою восьмигранну кам'яну вежу білого кольору з оранжевою смугою посередині. Висота маяка − 23 метри. З 1883 року в якості джерела світла стали використовуватися електричні лампи. Використовувався апарат системи Френеля III розряду. У 1889 році на маяку встановили паровий гудок для подачі сигналів при поганій видимості − під час туманів і снігу. 15 лютого 1911 була прокладена телефонна лінія до маяка.

Маяк працює і зараз. При  вході в маяк розташований напис: «Маяки − святиня морів, вони належать всім і недоторканні, як повпреди держав» [17].

 

 

 

 

 

РОЗДIЛ 2. БЕРДЯНСЬК – МІСТО КУРОРТ

 

2.1  Культурні заходи, пам'ятники та музеї

 

Бердянськ − місто курорт державного значення , а також унікальний відпочинок на березі Азовського моря. Про Бердянську можна писати і говорити багато, однак тут очевидна одна істина: «Краще один раз побачити, ніж сто раз почути». Свою історію місто веде з 1827 року. Не дивлячись на свій молодий вік, Бердянськ завжди і у всі часи приваблював любителів активного і розміреного відпочинку, романтиків і поетів, художників та політичних діячів. Бердянськ також славиться своїми здравницями, грязелікарнями, де кожен бажаючий може відпочити і поправити своє здоров'я в будь-який час року.

Безсумнівним плюсом відпочинку в Бердянську є його «золоті» піщані пляжі, а також віддаленість від великих промислових центрів. Бердянськ − «перлина» біля моря. Бердянська коса − одне з найкращих місць дикої природи, де Ви можете спокійно провести час, позагарать, купуватися і порибалити.

Величезна кількість приватних  готелів, здравниць, баз відпочинку, готелів надають бажаючим відпочити  широкий вибір. Це місто, де кожен  приїжджий може підібрати собі місце  для відпочинку в залежності від  своїх уподобань і «товщиною гаманця». Ще однією перевагою відпочинку в Бердянську є його економічність. Невисокі ціни і хороший сервіс дозволять Вам приємно провести час з мінімальними витратами на проживання.

Однією з найголовніших  визначних пам'яток міста Бердянська є аквапарк «Мис Доброї Надії». Найбільший аквапарк в Україну (площа − 5 га.) Не залишить байдужість ні дорослих, ні дітей [153].

Бердянськ налічує 164 пам’ятників, найпопулярніші з них: