Екскурсійний маршрут "Природні скарби Кам’янець-Подільського"

 

В межах парку можливі  різні туристичні маршрути:

Автобусні, автомобільні Маршрут № 6. (одноденний) м. Кам'янець-Подільський. Розміщення в готелі "Україна", пансіонаті з лікуванням "Поділля". Харчування в ресторанах "Україна", "Стара Фортеця", "Супутник", кафе "Мілена", "Оскар", "Фрегат".

Об'єкти показу: Руська брама. Польська брама, Кушнірська башта. Домініканський костьол, Кафедральний костьол, Петро-Павловська церква, Миколаївська церква, Дзвіниця армянського собору, Фортеця ХIII - ХV ст.

Маршрут № 7. (одноденний) м. Кам'янець-Подільський. Розміщення в готелі "Україна", пансіонаті з лікуванням "Поділля". Харчування в ресторанах "Україна", "Стара Фортеця", "Супутник", кафе "Мілена", "Оскар", "Фрегат".[21]

Виїзд по маршруту: Жванець - Хотин - печера "Атлантида" в с. Завалля Кам'янець-Подільського району (до закінчення облаштування печери "Атлантида" проводити виїзд  до печери в с. Н. Кривче Мельнице-Подільського району Тернопільської області). Обід в ресторані "Дністер".

Об'єкти показу : в с. Жванець - залишки фортеці, козацькі вали, місце стоянки полків Б.Хмельницького під час битви з польською шляхтою в серпні - грудні 1663р., в с. Хотин - Хотинська фортеця, в с. Завалля - печера "Атлантида".

Маршрут № 8. (одноденний) м. Кам'янець-Подільський. Розміщення в готелі "Україна", пансіонаті з лікуванням "Поділля". Харчування в ресторанах "Україна", "Стара Фортеця", "Супутник", кафе "Мілена", "Оскар", "Фрегат".

Виїзд до комплексного заповідника  республіканського значення - Совиноярська лісова дача. Обід в ресторані "Супутник".

Об'єкти показу: Совиноярська та Княжпільська лісові дачі, Бакотський печерний монастир - смт. Стара Ушиця.

Маршрут № 9. (одноденний) м. Кам'янець-Подільський. Розміщення в готелі "Україна", пансіонаті з лікуванням "Поділля". Харчування в ресторанах "Україна", "Стара Фортеця", "Супутник", кафе "Мілена", "Оскар", "Фрегат".

Виїзд по маршруту: с.с. Маків - Голозубинці - Маліївці - Михайлівка Дунаєвецького  району. Обід в ресторані "Вікторія".

Об'єкти показу: Михайлівецький парк, пам'ятник ХVІ століття - Голозубинецький парк, пам'ятник садово - паркового мистецтва ХVIII століття, санаторій "Україна" в с. Маків, Маківський парк, Малїївський парк середини XIX віку, печера Кармалюка в с. Маліївці.

Маршрут № 10.(багатоденний) Розміщення в санаторії "Товтри" смт. Сатанів. Харчування в столовій санаторію "Товтри". Строк перебування 5 - І2 днів.

Об'єкти показу: Сатанівський монастир, руїни Сатанівського замку, джерела  лікувальної зони "Збручанська  Нафтуся", залишки синагоги XVI ст.(однієї з найкращих в Європі), могили цадиків іудейської секти Хасидів. 
При перебуванні в санаторії організуються за додаткову плату катання на човнах та водних велосипедах, риболовля на озері, в зимовий час - купання в плавальному басейні, автобусні екскурсії в історико - архітектурний заповідник м. Кам'янець - Подільський, м. Хмельницький, Тернопіль, Почаївську лавру, печеру в с. Н. Кривчин.

Пішохідні Перший - 2 денний перехід протяжністю 30 км. Починається від с. Стара Ушиця по березі Дністра по кільцевому маршруту, через с. Гораївка, знайомство із Бакотськім скельним монастирем. Одна зупинка з ночівлею.

Другий маршрут, також дводенний. Починається він в с. Врублівці по лівому березі р. Тернави, через Китайгород до с. Киринці і назад по правому березі р. Тернави. Маршрут кільцевий, протяжністю понад З0 км. В лісі, біля села Киринці зупинка з ночівлею.

Третій маршрут одноденний, через Бакотську рекреаційну зону, по березі затоки Дністрянського водосховища з заходом до Бакотського скельного монастиря в (зворотному напрямку можна на лижах через затоку - 3 км). Протяжність маршруту - 10 км.[22]

Четвертий маршрут починається з смт. Чемерівці, проходить по залісеним товтрам до с. Вишневчика, де туристи зупиняються на ночівлю, а потім по горбах в зворотному напрямку до смт. Чемерівці. Маршрут кільцевий, 2 денний, проходить через Вишневецьке лісництво. Маршрут знайомить відпочиваючих з пейзажними краєвидами.

Кінні Перший, триденний маршрут, протяжністю 70 км починається у м. Кам'янець-Подільському, проходить біля Кармалюкові гори, с. Супрунківці, через р. Тернаву з зупинкою на ночівлю у с. Подільське. Потім через с. Чабанівку до с. Лучки. Друга ночівля передбачена в с. Абрикосівка з якої маршрут продовжується до смт. Стара Ушиця. Маршрут - ландшафтно - пізнавальний, на якому відпочиваючі знайомляться з пам'яткими історії та архітектури.

Другий маршрут дводенний (протяжністю 50 км), також починається в м. Кам'янець-Подільському, через ботанічний сад в с. Голосків, с. Пудлівці, с. Кадиївці з ночівлею в с. Лісківці. Потім через с. Рихта маршрут проходить через с. Завалля, де туристи знайомляться з печерою "Атлантида" та іншими пам'ятками природи, історії та архітектури. Закінчується маршрут на Жванецькій турбазі.

Третій, природно - ландшафтний маршрут по Товтрах протяжністю 80 км проходить з м. Кам'янець - Подільського через заказник "Кармалюкова гора", з ночівлею в с. Вербка, потім мимо товтр "Чотирьох кавалерів", с. Нігин ( Нігинські товтри) на ночівлю біля с. Карачківці. Знайомство з товтрами "Сокіл", "Самовита", "Черченська". Далі маршрут проходить через с. Біла, с. Чорна, (Сорочинські товтри). В лісі Чернянського урочища передбачена ночівля. Довжина денного переходу намічена не більше 12-18 км. Після ночівлі, через залісені товтри та Вишневецьке лісництво туристи прибувають у смт. Чемерівці.

Водний .Протяжністю 110 км починається в с. Жванець і проходить вниз по Дністру до смт. Стара Ушиці. Довжина добових переходів не перебільшує 15 - 20 км. Ночівля передбачена в с. Гринчук, с. Устя, с. Велика Слобода, с. Демшин, в районі Бакотської затоки та смт. Стара Ушиця.

Велосипедний. Добовий велосипедний перехід по ландшафтам Поділля прийнято з розрахунку 30 - 40 км за один день. Увесь маршрут становить понад 100 км. Початок він бере у смт. Чемерівці в с. Жабінці передбачена ночівля. Потім він проходить через с. Мар'янівці на с. Завалля з ночівлею у с. Привороття. Кінець маршруту у с. Жванець.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. Екскурсійний маршрут «Природні скарби Кам’янець-Подільського»

3.1 Історична довідка та  опис екскурсійних об’єктів на маршруті «Природні скарби Кам’янець-Подільського»

Старовинне місто, середньовічна  частина якого розташована на

мальовничому скелястому острові, утвореному впродовж мільйонів  років

рікою Смотрич.[4]

Природа, праця і талант людей створили комплекс, який відомий

унікальними фортифікаційними спорудами, каньйоном ріки Смотрич,

численними пам'ятками історії  та культури XIII-XVIII ст., а міст, який

з'єднує острівну частину  з фортецею, можливо був побудований  ще за часів

існування Римської імперії. Всі ці об'єкти сьогодні входять до Національного історико-архітектурного заповідника.

Місто є центром Національного  природного парку "Подільські Товтри", створеного у 1996 р. на території трьох південних районів Хмельницької області. Найбільш цікавими із природних об'єктів є унікальні ландшафти товтрового кряжу, який у межах парку тягнеться на 80 км і підноситься на 50-60 м і який є залишком бар'єрного коралового рифу (подібного тому, що поблизу Австралії), утвореного у теплих водах Сарматського моря 15-20 млн. років тому назад.[19]

У Кам'янці-Подільському туристи  мають змогу ознайомитися з об'єктами історико-культурного заповідника, здійснити екскурсії до Чернівців, Хотина, Бакоти чи Жванця, а також побудувати у найдовшій в Європі печері– лабіринті "Оптимістична" чи інших печерах, утворених у гіпсових товщах.

Розпочнемо нашу екскурсію  з Сового Яру - невід'ємної частки національного природного парку "ПОДIЛЬСЬКI ТОВТРИ".

Цей унікальний витвір природи складає  площу 827 га. Його господарем виступає Подільське лісництво Кам'янець-Подільського держлісгоспу. Розташований заказник на шляху Кам'янець-Подільський-Стара Ушиця за 30 км від древнього міста на камені. За свою унікальність та живописність Постановою Ради Міністрів Української РСР за N383 від 03.08.1978 року Совий яр отримав статус державного ландшафтно-ботанічного заказника. У багатьох його крутосхильних куточках володарює первозданність природи. І саме це найбільше вабить тих, хто закоханий у природу, є її часткою.[16]

В час літнього ранку та осіннього  колориту кожний відвідувач може побачити всю щедроту краси природи  та відчути її могутню та всевладну  дію.

У сонячному сяйві відкривається  захоплююча панорама ландшафту цього  витвору природи. Насамперед подив  викликає вузька, звивиста долина гірськоподібної  річки Студениці, яка ніби-то стуснута в долонях високих та крутих схилів. Ця дивна річка є лівою притокою побратима Дністра. У поспіхах зустрічі з ним вона обмиває товщу корало-рифового бар'єру Сового яру, що постав з дна  теплого і мілководного стародавнього  Сарматського моря. Від цього захоплюючого видовища створюється враження, що ми ніби-то в гірському краї.[22]

Зліва і справа від річки нависли  кам'яні громаддя схилів, покритих густими  лісовими нетрями. Лише по найвищих місцях біліють щербаті вистягані вітрами, обточені дощами вапнякові останці. Жорсткі умови життя не дозволили  гордим дубам, ясеням й іншим лісовим  породам зайняти їх. Тут знайшли  притулок лише витривалі чагарники  та чіпкі кальцеофільні травянисті рослини.

Заповідна територія урочища Совий  яр тягнеться вузькою смугою з  півночі на південь по каньйоноподібних схилах долини річки Студениці.

Заказник є одним із найкрасивіших  та найбагатших на рослинне і тваринне розмаїття витвором Хмельниччини. Ландшафт урочища має велику рекреаційну принаду, не дарма жителі прилеглих сіл називають його за круті горбисті схили «Маленькою Швейцарією».

Нарешті ми дійшли до Заповiдної перлини Кам'янецького Приднiстров'я - урочище "ЧАПЛЯ"

Ландшафтно-ботанiчний заказник державного значення "Чапля" без перебiльшення - одне з див Природи славного i мальовничого Кам'янецького Приднiстров'я. Займає площу 177 га. Цей клаптик землi, нiби вишиванка, де так удало поєдналися смарагдова скатертина степового ароматного буйноцвiту площею 57 га, та гордовитого лiсового масиву площею 120га.

В урочищi "Чапля" гармонiйно  поєдналися пейзаж, рельєф, фауна, флора, якi складають єдиний, неповторний  живописний природний комплекс. У  будь-яку пору року вiн чарує та особливо манить у весняно-лiтню днину.[19]

У заказнику "Чапля" чудом  уцiлiли понад 30 видiв рiдкiсних, релiктових, ендемiчних та субендемiчних видiв, яких не обiйшли сторiнки Червоної книги України.

Крокуємо по екологiчнiй стежинi у глуб лiсу i знову голубе зарево. Це стрiчає пролiска дволиста. А на самiсiнькiй вершинi степу золотом виблискує своїми жовтими голiвками - горицвiт весняний, про який так багато легенд складено.Завершує карнавал квiтiв Весни лiлiя долин з неповторною духм'янiстю квiтiв. Вона всiм вiдома це конвалiя травнева. Природа, неначе спецiально, надiлила таким ароматом рослину аби людям довго запам'яталась чудова весняна пора. Тим часом починає вступати у свої права лiтня пора. Ой, яке ж тут буйноцвiття степових галявин заказника. Повiтря буквально настояне ароматом цих рослин. I першою тут вступає у карнавал цвiту - лiлiя лiсова - рiдкiсний гiсть у Подiльських лiсах. А над водним джерельцем, що витiка з-пiд вапнякових глиб, покритих мохами, злегка погойдується нiжною зеленню рiдкiсний папоротник - аспленiй волосовидний. Виходимо на зiгрiту променями сонця лiсову галявину i перед очима новi квiти. На цей раз вже нового виду - аконiту, яких тут три види: Бессера, кущистий i гiсть з Молдавiї - аконiт Молдавський - дуже рiдкiсний вид. А дещо на вiдкритих лiсових дiлянках, нiби з поклонами, чекає на Вас найнiжнiша дикоросла рослина нашої флори - анемона лiсова.

Лiтня спека спада. Непомiтно  золота осiнь у свої права вступа. А в заказнику нас рожевим  цвiтом стрiча айстра степова, а обабiч  дороги синiють достиглi плоди терену.[17]

Проходимо кiлька сот метрiв  понад р.Тернавою i перед очима  вiдкривається незвичайна панорама Днiстра. Тут же оповитий високими, крутими  кам'янистими берегами Днiстер приймає  води своєї притоки-рiчки Тернави.

Заказник "Чапля" - єдине  мiсце зростання цього дуже рiдкiсного  виду на Хмельниччинi. Це наш екзот, заростi якого є в горах Тань-Шаню, Памiру та Алтаю. Рослина надто рiдкiсна  лiкарська i дуже важливо зберегти цей вид на землi Подiльськiй.

Всього на територiї заказника  зростає понад 250 видiв рослин, з  яких бiльше 30 видiв є рiдкiсними i зникаючими.

Не менш цiкавий тваринний  свiт. Фауна заказнику є типовою  лiсостеповою. Своєрiднiсть фауни  визначається особливими умовами територiї заказника.

Зрита земля - свiдок, що в  нетрях живуть дикi кабани. Iнодi й косуля вискакує на поля. Заказник - домiвка  для лисиць, бiлок, ласки. Цiкавий  свiт пернатих. Серед совинних - пугач  звiстку подає, гнiздяться ястреб великий i малий. Постiйними мешканцями заказнику - шпаки, дрозди, сойка, снiгурi, синички, мухоловки та iншi.

Веснянi мелодiї високо в голубизнi неба виводить жайворонок. А трелi солов'я у поєднаннi з духм'янiстю конвалiї травневої залишають незабутнiй спомин перебування у заказнику.

Заказник "Чапля" без  перебiльшення музей живої природи. Вiн має велику наукову цiннiсть. Вiн став базою дослiдництва з  питань вiдновлення та вiдтворення  рiдкiсних i зникаючих видiв рослин. 
Збереження природних компонентiв заказника "Чапля" має слугувати поглибленому пiзнанню, вивченню процесiв цього комплексу Подiлля, його збереженню та вiдтворенню.

Нинi заказник "Чапля" може стати своєрiдною школою вивчення окремих явищ природи, таких як, "Зустрiч Весни", "Золота осiнь", "День зустрiчi птахiв", "Джерело чистої води" тощо, учнiвською та студентською молоддю древнього Кам'янця та школярства навколишнiх сiл.

На завершення уклiн i шана тим спадкоємцям навколишнiх сiл, хто несе i примножує життєдайнiсть цiєї неповторної мiсцини природи, яка передана їм у спадок предками.[18]

Студениця. Це одна з найчистiших i мальовничих подiльських рiчок. Найцiннiший куточок на берегах рiчки - державний заказник "Совий яр". Неначе вишиванка виблискує тут своїм тихим i лагiдним плесом, нiби гордиться, що протiкає через цей Храм Природи, роздiляючи його на двi половини. Назву рiчки пов'язують з студеними водами, що живлять Студеницю. Започатковується Студениця з джерел у вибалку на пiвнiч вiд села Косогiрка Ярмолинецького району на висотi 315 м над рiвнем моря. Несе свої води до Днiстра протяжнiстю до 84 км i сходиться з ним нижче села Рогiзна, що на Кам'янеччинi. Напуває своїми водами жителiв та зволожує землi Дунаєвеччини. Чи не завдячують своїми здобутками господарства сiл Вихрiвка, Дем'янкiвцi, Ставища, якою тут люди так гордяться, дорожать i бережуть?! У повнiй своїй силi красується Студениця в с. Яцкiвцi цього ж району. Тут вона нiби прощаючись, продовжує мандрувати далi на пiвдень до свого побратима Днiстра. Але в цьому селi вапнички приватних людей завдають рiчцi чималого лиха вiдходами вiд випалювання вапна.