Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Января 2014 в 00:14, курсовая работа
Екскурсійній справі - понад сто років, але найбільш інтенсивно її розвиток розпочався з 70-х - 80-х років минулого століття. Зараз екскурсійна справа - важливий розділ культосвітньої роботи серед населення. Про це свідчать: щорічна участь в екскурсіях близько мільярда чоловік; десятки тисяч екскурсійних тем; семидесятитисячна армія екскурсоводів; тисячі організацій, що активно ведуть екскурсійну роботу; розвиток теорії і методики екскурсійної справи.[1]
Світове співтовариство визнало туризм ефективним засобом індивідуального й колективного вдосконалення, важливою складовою якого є послуга суто інтелектуального характеру – екскурсія з її просвітницькою, духовною та освітньою функціями.
Вступ
1.Соціально-економічні умови розвитку Кам’янець-Подільського
1.1 Структура економіки Кам’янець-Подільського
1.2 Населення регіону та його рекреаційні потреби
2. Сучасний стан розвитку та екскурсійної справи в Кам’янець-Подільському
2.1 Календар традиційних мистецьких подій
2.2 Діючі туристично-екскурсійні маршрути
3. Екскурсійний маршрут «Природні скарби Кам’янець-Подільського»
3.1 Історична довідка та опис екскурсійних об’єктів на маршруті «Природні скарби Кам’янець-Подільського»
3.2 Оцінка сфери гостинності на маршруті «Природні скарби Кам’янець-Подільського»
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
За даними першого загальноросійського перепису міст 1840 року в місті налічувалося 14,7 тисячі чоловік, 1862 — 18,9 тисяч, за всеросійським переписом на 28 січня (9 лютого) 1897 — 35934, напередодні Першої світової війни — 50,5 тисячі.
На 1 лютого 1921 року в місті мешкало 26,6 тисячі чоловік, 1926 року — 31 тисяча, за даними всесоюзного перепису в січні 1939 року — 36,4 тисячі.
Після німецької окупації (у 1941—1944 роках) у місті залишилося 11 тисяч мешканців. Далі населення зростало: на 15 січня 1959 — 40,3 тисячі, 1966 — 50 тисяч, на 15 січня 1970 — 57, на 1 січня 1976 — 77 тисяч, 1979 — 84 тисячі.
5 липня 1986 року народився стотисячний кам'янчанин (Віталій Кравцов). За даними останнього радянського перепису 1989 року в місті проживало 102,2 тисячі чоловік, 1990 року — 103 тисячі, 1991 року — 105 тисяч.
Сучасні дані про населення: на 5 грудня 2001 року (за даними першого всеукраїнського перепису населення) — 99610, на 1 січня 2003 року — 99929, на 1 січня 2004 року — 99540, на 1 січня 2005 року — 99398 чоловік.
1390 — 2 000 |
1912 — 50 500 |
1986 — 100 000 |
1570 — 4 500 |
1921 — 26 600 |
1989 — 102 200 |
1630 — 12 000 |
1926 — 31 000 |
1990 — 103 000 |
1699 — 1 400 |
1939 — 36 400 |
1991 — 109 000 |
1840 — 14 700 |
1944 — 11 000 |
2001 — 99 610 |
1862 — 18 900 |
1959 — 40 300 |
2003 — 99 929 |
1892 — 36 662 |
1966 — 50 000 |
2004 — 99 540 |
1893 — 36 951 |
1970 — 57 000 |
2005 — 99 398 |
1897 — 35 934 |
1976 — 77 000 |
2009 — 101 667 |
1903 — 40 000 |
1979 — 84 000 |
2011 — 103 036 |
До складу Кам'янця-Подільського входять такі мікрорайони: Старе Місто, Руські Фільварки, Польські Фільварки, Біланівка, Новий План, Карвасари, Видрівка, Підзамче, селище Смирнова, Черемушки, селище цукрового заводу, селище Першотравневе, селище Жовтневе, Жовтневий масив.
У Кам'янці-Подільському розташовані й здійснюють свою діяльність Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» та Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник[7]. Також функціонують численні музеї та об'єкти, відкриті для екскурсійного обслуговування[8]:
Головний заклад культури міста — міський Будинок культури (вул. Шевченка, 20). Також у місті діють молодіжний центр «Юність», міська дитяча художня школа, кінотеатр «Дружба», 9 бібліотек, в тому числі Центральна міська, дитяча та юнацька.
Кам'янець-Подільський по праву є одним з найпопулярніших напрямків туризму, як іноземного, так і внутрішнього, зокрема у формі так званих турів вихідного дня. У місті діє комунальне підприємство «Інформаційно-туристичний центр Кам'янець-Подільської міської ради», що займається туристичною популяризацією міста[9], працюють декілька туристичних компаній та операторів, як національних, так і місцевих, які здатні на місці запропонувати організацію й проведення цікавих турів, оглядових і спеціальних екскурсій [табл.1.2.1]. Наприкінці 2007 — на початку 2008 року в ході регіональної культурної акції було визначено «Сім чудес Кам'янця-Подільського».
Потужність міської телефонної мережі складає 26329 номерів.
В соціальній сфері створено умови для комплексного розвитку міста на перспективу.
Освіта міста представлена 12-а загальноосвітніми школами, 3-а колегіумами, 2-а гімназіями, 3-а спеціальними школами-інтернатами, 3-а ліцеями.
В місті функціонують: Державний педагогічний університет, Подільська державна аграрно-технічна академія, військово-інженерний інститут, 7 середніх спеціальних учбових закладів, 4 професійно-технічних училищ і одна філія ПТУ.
В місті дві широкопрофільні й одна дитяча лікарні, пологовий будинок, протитуберкульозний і шкірно-венеричний диспансери, станції швидкої допомоги і переливання крові, три широкопрофільні поліклініки, стоматологічна і дитяча поліклініки, дитячий протитуберкульозний санаторій.[26]
Житловий фонд міста складає 1682 тис.кв.м. Його обслуговують 6 житлово-експлуатаційних підприємств міської комунальної власності, 1 житлово-будівельний кооператив, 3 підприємства і організації.
Для послуг населення міста 13 загальнодоступних бібліотек, 3 Будинки культури, 4 кінотеатри, школа-комплекс естетичного виховання, школа мистецтв, музична, хорова, художня школи, історичний музей-заповідник з картинною галереєю.
На базі Державного історико-архітектурного
заповідника створено національний
історико-архітектурний
Спортивна база міста представлена
міським стадіоном з футбольним
і мотобольним полями, стадіонами
Державного педагогічного університету,
Подільської державної аграрно-
Підприємства, організації, населення міста обслуговує 4 автотранспортних підприємства. З них одне пасажирське, залізнична станція з вокзалом, автобусна станція.
Міськими пасажирськими
перевезеннями займається підрозділ
автотранспортного
В місті 3 готелі, з яких функціонує - 2, будинок відпочинку для працівників споживчої кооперації, туристично - оздоровчий комплекс "Поділля".
Таблиця 1.2.1 Туристичні підприємства та туристсько-экскурсійні бюро
адреса/тел./факс, П.І.Б. керівника |
Спеціалізація |
Направленість діяльності | |
Туристична агенція ВІД |
ПП Дуброва Н.В. Україна, 32300 м. Кам'янець-Подільський, вул. Огієнко, 28/5. тел./факс (03849) 36261 |
||
Туристична-фірма Турсервіс |
м. Кам'янець-Подільський, вул. Соборна 3, оф.2, тел./факс: +38 (03849) 24-312, моб.: 8-093-299-20-09, 8-067-503-17-44 |
||
Туристична агенція Фільварки Тур |
2300, Україна, Хмельницька
обл. м.Кам'янець-Подільський |
||
Приватна туристична фірма |
ПП Бурдейная Ю.С. |
||
Туристична фірма Петридава |
http://petridava.com.ua |
||
Туристична агенція Скарби Поділля |
Украина |
Ми вважаємо, що Кам'янець-Подільський має досить високий та привабливий туристичний потенціал . Він має велику кількість населення, численність, якого впродовж останніх років практично не змінюється.
Це місто зі своєю чарівною природою та незрівняною культурою.
РОЗДІЛ 2. Сучасний стан розвитку та екскурсійної справи в Кам’янець-Подільському
2.1 Календар традиційних мистецьких подій
|
2.2 Діючі туристично-екскурсійні маршрути
Старе місто, є територією Національного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець" (з 1977 р. - Державного, з 1998 р. - Національного), який розташований на природоохоронній території Національного Природного Парку "Подільські Товтри" (1996р.).[10] На території Національного природного парку "Подільські Товтри" наявність як унікальних рукотворних об'єктів, так і неповторних природних комплексів створили виняткові умови для розвитку туризму не тільки оздоровчого, але й пізнавального. Основні чинники, що сприяють розвитку туризму - це сприятливі природно-кліматичні умови, що створили Подільські товтри - унікальні витвори природи на південному заході лісостепової зони. Цей найбільш підвищений район в усьому Подільському плато має нерівний, дуже хвилястий, еродований рельєф з великою кількістю балок. Широких плато тут майже нема. Вздовж річок схили круті, порізані діючими ярами. Така значна розчленованість території сприяє розвиткові спортивного туризму та активного відпочинку (перш за все це дельтапланеризм, парапланеризм, літня та зимова рибалка, підводне полювання, парусні види спорту). Наявність багатої рослинності і тваринного світу, карстових печер та джерел мінеральної води з широким спектром лікувальних властивостей свідчать, що на порівняно невеликій території зібрані всі кращі, найбільш виразні й різноманітні природні явища цієї місцевості. Це приваблює туристів не тільки нашої держави, але може задовольнити смаки найбільш вибагливих зарубіжних туристів, оскільки є всі умови для пішохідних, водних, автомобільних, кінних, велосипедних, лижних та інших видів маршрутів як на суходолі, так і долаючи водойми.[1] На берегах Дністровського водосховища
(в першу чергу в зоні Бакотської
затоки) створюються невеличкі Є можливість мандрувати по Дністровського водосховищу на комфортабельному дебаркадері з зупинками у мальовничих місцях. В регіоні збереглися в незміненому та малозміненому стані численні території, зайняті археологічними, архітектурними та історико-культурними пам'ятками доби Київської Русі та періоду Національно-визвольної боротьби. Є наявність сучасного транспортного сполучення: центральна залізнична магістраль, розвинена мережа автомобільних доріг, можливість приймати в Хмельницькому аеропорту сучасні реактивні літаки та перспективи його розширення для прийому повітряних лайнерів любого класу. |
Информация о работе Екскурсійний маршрут "Природні скарби Кам’янець-Подільського"