Екскурсійний маршрут "Природні скарби Кам’янець-Подільського"

 

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

Кафедра менеджменту  організацій та зовнішньоекономічної діяльності

 

Курсова робота

з дисципліни “Екскурсійний  менеджмент”

на тему: “Екскурсійний маршрут «Природні скарби Кам’янець-Подільського“

 

 

 

 

 

Виконала: студентка групи ______                               Керівник:

спеціальності ___________________                      __________________________

_______________________________________

Проценко  Катерина Петрівна                                Барибіна Яніна Олександрівна

 

Захищена на

____________

“____”________  ___ р

 

ПОЛТАВА – 2011  р.

 

                                                                                                  Затверджую

                                                                                             Керівник

--------------------------

«___»_________ 20__р.

Тема «Екскурсійний маршрут «Природні скарби Кам’янець-Подільського»

ПЛАН

Студент (ки) гр..___________

Вступ

        1.Соціально-економічні умови розвитку Кам’янець-Подільського

        1.1 Структура економіки Кам’янець-Подільського

1.2 Населення регіону та його рекреаційні потреби

         2. Сучасний стан розвитку та екскурсійної справи в Кам’янець-Подільському

2.1 Календар традиційних мистецьких подій

2.2 Діючі туристично-екскурсійні маршрути

         3. Екскурсійний маршрут «Природні скарби Кам’янець-Подільського»

         3.1 Історична довідка та опис  екскурсійних об’єктів на маршруті «Природні скарби Кам’янець-Подільського»

         3.2 Оцінка сфери гостинності на  маршруті «Природні скарби Кам’янець-Подільського»

         ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

 

Студент .._____________

Дата «___»_________ 20__р.

 

 

 

ЗМІСТ:

ВСТУП                                                                                                                      3

1.Соціально-економічні умови розвитку Кам’янець-Подільського                   5

1.1 Структура економіки Кам’янець-Подільського                                             5

1.2 Населення регіону та його рекреаційні потреби                                            7

2. Сучасний стан розвитку та екскурсійної справи в Кам’янець-Подільському      13

2.1 Календар традиційних мистецьких подій                                                     13

2.2 Діючі туристично-екскурсійні маршрути                                                     17

3. Екскурсійний маршрут «Природні скарби Кам’янець-Подільського»        23

3.1 Історична довідка та  опис екскурсійних об’єктів на маршруті «Природні скарби Кам’янець-Подільського»                                                                        23 3.2 Оцінка сфери гостинності на маршруті «Природні скарби Кам’янець-Подільського»                                                                                                        31

ДОДАТКИ

 ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ                                                                              34

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ                                                                                       37

 

 

ВСТУП

Екскурсійній справі - понад  сто років, але найбільш інтенсивно її розвиток розпочався з 70-х - 80-х років  минулого століття. Зараз екскурсійна  справа - важливий розділ культосвітньої роботи серед населення. Про це свідчать: щорічна участь в екскурсіях близько  мільярда чоловік; десятки тисяч  екскурсійних тем; семидесятитисячна  армія екскурсоводів; тисячі організацій, що активно ведуть екскурсійну роботу; розвиток теорії і методики екскурсійної справи.[1]

Світове співтовариство визнало  туризм ефективним засобом індивідуального  й колективного вдосконалення, важливою складовою якого є послуга  суто інтелектуального характеру –  екскурсія з її просвітницькою, духовною та освітньою функціями.

Актуальність даної теми зумовлена важливістю дослідження туристичного потенціалу Камянець-Подільського регіону.

Невичерпні екскурсійні  ресурси багатьох регіонів нашої  країни разом з глибинним національним духовним корінням і традиціями українського народу дають підставу стверджувати, що саме екскурсії можуть стати активним і змістовним засобом гармонізації особистості, її духовного зростання  в новій демократичній Україні. Вони є джерелом нової інформації, нових вражень і відчуттів.[3]

Українською квіткою на камені, найкоштовнішою перлиною називають Кам’янець-Подільський, де в Старому і в Новому містах розташовано 174 пам’ятки Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець».

Це казковий острів площею 121 га — свідок багатьох століть, це унікальні краєвиди, це природою створені до 70 м висотою каньйони, сріблясті скалисті береги, які зеленіють весною і червоніють осіннім золотом дерев. Півострови (Руські та Польські фільварки) утворюють чітку ландшафтну підкову, що обіймає Старе Місто. Не даремно про Кам’янець йде слава, як про місто, де дуже щасливо можна загадати бажання на майбутнє життя.

Велику роль у процесі  прилучення кожної людини та суспільства  в цілому до системи загальнолюдських і етнонаціональних цінностей, колективної  історичної пам’яті, соціального досвіду  попередніх поколінь відіграють екскурсії.[7]

Метою дослідження є розробка екскурсійного маршруту “Природні  скарби Кам’янець-Подільського”.

Об’єктом дослідження  є туристичні можливості Кам’янець-Подільського.

Предметом дослідження виступає організація екскурсійногомаршруту.

Щоб досягти мети дослідження, були поставлені наступні завдання у  курсовій роботі:

• дослідити структуру економіки Кам’янець-Подільського;
• дослідити населення регіону та його рекреаційні потреби;
• дослідити календар традиційних мистецьких подій;
• дослідити діючі туристично-екскурсійні маршрути;
• скласти історичну довідку та описати екскурсійні об’єкти на маршруті «Природні скарби Кам’янець-Подільського»;
• оцінити сферу гостинності на маршруті «Природні скарби Кам’янець-Подільського»

Теоретичною та методологічною основою даного курсового дослідження  стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної  і зарубіжної науки в галузі туризму, туристичної діяльності.

Структура роботи складається  зі вступу, у якому обґрунтовується  актуальність теми курсового дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються  методи дослідження, трьох розділів, у яких здійснено вирішення основних завдань курсової роботи, висновків і пропозицій, списку використаної літератури та додатків.

РОЗДІЛ 1.Соціально-економічні умови розвитку Кам’янець-Подільського

1. Структура економіки Кам’янець-Подільського

Кам'янець-Подільський - місто  обласного підпорядкування і  одночасно центр Кам'янець-Подільського району. Розташоване на півдні Хмельницької області.

Відстань до обласного  центру - м.Хмельницький складає 101 км. Його територія складає 27,84 кв.км. Через  місто протікає річка Смотрич, на відстані 20 км - річка Дністер.[12]

Відстань від м.Кам'янця-Подільського до найближчих обласних центрів і столиці України автомобільними шляхами складає: до Києва - 390 км, Чернівців - 95, Вінниці - 179, Житомира - 287, Івано-Франківська - 175, Львова - 264, Рівного - 275, Тернополя - 136, Одеси - 490 км.

Провідною галуззю економіки міста є промисловість, яка представлена 36 великими промисловими підприємствами, в т.ч.: 15 - машинобудування, електротехніки і металообробки; 11 - харчової і переробної галузі; 7 - промисловості будівельних матеріалів і будіндустрії; 3 - іншими галузями.

Найбільші серед них заводи "Електрон", "Електромеханічний", кабельний приладобудівний, цементний, м'ясоконсервний, консервний, цукровий.

Промисловість, будівництво, транспорт міста доповнюють 65 малих  підприємств промислового напрямку, 20 - будівельного, 12 - транспортного.

Життєдіяльність міста забезпечують виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства, підприємство "Теплокомуненерго", ТЕЦ, філія акціонерного товариства "Хмельницькгаз", комунальне підприємство "Міськсвітло", міська шляхова дільниця, КАТП-222802, центр електрозв'язку, вузол поштового зв'язку.

Станом на 1 січня 2002 року на балансі цих підприємств 287 км магістральних мереж водопроводу, 63,8 км тепломагістралей, 327,5 км газопроводів високого і низького тиску, 131 км вуличних мереж освітлення, 95 км доріг з твердим покриттям.

Обслуговуванням населення міста займаються 166 підприємств роздрібної торгівлі, 47 підприємств громадського харчування, 15 ринків, які відносяться до комунальної, колективної і приватної власності. До послуг населення 19 перукарень, 9 підприємств по пошиву і ремонту одягу, 10 - по ремонту взуття, 6 - по ремонту складної побутової техніки, 20 бензозаправок.

До головних виробничих підприємств  міста належать:

• ВАТ «Подільський цемент» — один із найбільших виробників цементу в Україні;
• ТОВ «Кабельний завод» — є одним з найбільших виробників в Україні низьковольтних, акумуляторних і високовольтних джгутів проводів для автомобілів, тракторів та іншої техніки;
• Кам'янець-Подільський електромеханічний завод — виробник низьковольтної комутаційної апаратури, електропобутової та медичної техніки;
• «ВАТ Кам'янець-Подільськавтоагрегат» — здійснює капітальний ремонт двигунів тракторів і комбайнів, ремонт тракторного електрообладнання та паливної апаратури, ремонт радіаторів, ремонт та виготовлення запчастин для сільськогосподарської техніки.[15]

У Кам'янці-Подільському — декілька ринків («Кам'янець-Подільський», «Джерело-1», «Черьомушки», «Династія»), в тому числі автомобільний і автозапчастин, розгалужена мережа торгівельних і побутового обслуговування підприємств.

У місті є автовокзал і  залізничний вокзал (залізнична станція «Кам'янець-Подільський»). Внутрішньоміське й приміське пасажирське сполучення здійснюється переважно маршрутним транспортом, діє декілька служб таксі. Періодично (від 1975 року) здіймається питання про запровадження в місті тролейбусного сполучення — попри початок реалізації натепер є згорнутим проектом.

Економічне становище  Кам'янця-Подільського зумовлене його географічним положенням та природними ресурсами. Промисловість  та ринкова  інфраструктура добре розвинуті  у даному регіоні, що не морже не приваблювати туристів.

 

1.2 Населення регіону та його рекреаційні потреби

Ка́м'яне́ць-Поді́льський (пол. Kamieniec Podolski; рос. Каменец-Подольский; вірм. Կամիանեց-Պոդոլսկի; колишні назви — Кам'янець, Кам'янець-Подільськ (1795—1944)) — місто обласного підпорядкування в Україні, центр Кам'янець-Подільського району Хмельницької області; значний економічний, освітній, культурний і туристичний центр країни.

Місто розташоване за 102 км від Хмельницького. Залізнична станція на лінії Ярмолинці—Ларга.

У Кам'янці-Подільському численні історико-архітектурні пам'ятки — Національний історико-архітектурний заповідник, Історичний музей-заповідник, Замок (XIV—XVI століття, перебудований у XVII—XVIII столітті), Петропавлівський кафедральний костел (XVI століття), дерев'яна Хрестовоздвиженська церква (XVIII століття) тощо.

Кам'янець-Подільський розташований у мальовничій місцевості на річці Смотрич за 20 км до її впадіння в річку Дністер.[20]

2 березня 2000 року Постановою Верховної Ради України включено в межі міста Кам'янець-Подільський 107,1 гектара земель Гуменецької сільської ради, 18,1 гектара земель Зіньковецької сільської ради, 26,9 гектара земель Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради, і таким чином, затверджено межі міста загальною площею 2787,1 гектара.

За оцінкою архівіста Івана Гарнаги, в місті наприкінці XIV століття мешкало понад 2 тисячі осіб ^[1]. Оцінка будується на грамоті князів Коріатовичів від 1374 року, якою за містом закріплювалося 200 ланів.

Наприкінці XVI століття в місті мешкало 10—12 тисяч чоловік (для порівняння: в Києві — 15, у Львові — 18 тисяч).

Після турецького панування (1672—1699) населення міста скоротилося  майже в 10 разів: із 700 будинків лише в 100 жили люди.