Ієрархія та види нормативно-правових актів

Дія нормативно-правового акта в просторі означає територіальне обмеження його дії, коли нормативно-правовий акт застосовується на тій території, на яку поширюється суверенітет держави або компетенція відповідних органів. Нормативно-правові акти діють за територіальним і екстериторіальним принципами.

Територіальний принцип - це дія актів у межах території держави. Вони можуть поширюватися на всю територію України, на територію Автономної Республіки Крим та на територію відповідних адміністративно-територіальних одиниць або певну їх частину.

Екстериторіальний принцип - це дія нормативних актів поза межами держави. Цей принцип є свого роду правовою фікцією. Певні частини території держави (будинки іноземних посольств) вважаються такими, що не знаходяться на території держави, де вони фактично існують, а юридично визнається, що вони знаходяться на території тієї держави, чиє посольство вміщується в даному будинку. Суб’єкти, які знаходяться на такій території, підпадають під дію законодавства тієї країни, до якої належать посольства. Особливості дії нормативного акта в просторі притаманні кримінальному законодавству. Так, у статті 7 КК України закріплено: «Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочин за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України»28.

За дією в просторі нормативно-правові акти можуть бути загальнодержавними, регіональними, муніципальними і локальними.

Загальнодержавні нормативно-правові акти діють на всій території держави (включаючи право екстериторіальності, тобто право на територію посольств). Прикладом загальнодержавних нормативних актів є Конституція України, закони України та інші нормативно-правові акти, що прийняті вищими та центральними органами державної влади і управління.

Регіональні нормативно-правові акти діють на визначеній території (суб’єкти федерації, адміністративно-територіальні одиниці). Прикладами регіональних нормативно-правових актів є Конституція Республіки Башкортостан29.

Муніципальні нормативно-правові акти діють на рівні міст, селищ, сіл тощо. Прикладами муніципальних нормативно-правових актів є закони міста Москви.

Локальні нормативно-правові акти діють на рівні державних підприємств, установ або організацій. Локальними актами є статути, правила внутрішнього трудового розпорядку тощо.

Дія нормативно-правових актів за колом осіб - це їх поширення на певні категорії суб’єктів права. Коло осіб, які підпадають під дію нормативного акта, визначається обсягом і специфікою правового статусу суб’єктів. За характером політико-правового зв’язку суб’єкта з державою розрізняють:

а) нормативні акти загальної дії, які поширюються на всіх осіб, що перебувають на території держави (Конституція України);

б) нормативні акти, які поширюються тільки на громадян даної держави (закони України «Про політичні партії України», «Про вибори Президента»);

в) нормативні акти, які поширюються на іноземних громадян та осіб без громадянства (Закон України «Про правовий статус іноземців»).

За професійним і соціальним статусом суб’єктів права виокремлюють нормативні акти спеціальної дії, що поширюються тільки на коло спеціальних суб’єктів, тобто осіб, які володіють певною професією і займають певні посади (судді, прокурори, народні депутати) або мають особливе соціальне становище (пенсіонери, інваліди, сиріти ті ін.).

Залежно від доміцилю (місця проживання, місця перебування суб’єктів права) виділяють нормативні акти, що діють відносно осіб, що постійно проживають на території держави, і нормативні акти, що поширюються на осіб, які тимчасово перебувають на даній території (біженці, переселенці та ін.).

Дія нормативного акта за колом осіб пов’язана також з наявністю чи відсутністю в осіб юридичного імунітету. Юридичний імунітет означає повне або часткове звільнення його носія від поширення на нього дії загальних правових норм. У міжнародному праві утвердилося поняття дипломатичного імунітету.

Повний дипломатичний імунітет мають: глава дипломатичного представництва в Україні, члени дипломатичного персоналу, їх сім’я. Вони користуюються особистою недоторканністю, не можуть бути заарештовані або затримані.

Обмежений дипломатичний імунітет мають дипломатичні кур’єри, консульські посадові особи, консульські службовці та ін. Ці особи звільняються від кримінальної відповідальності лише за дії, вчинені ними при виконанні своїх обов’язків30.

Нормами національного законодавства можуть бути встановлені депутатський, президентський, суддівський та інші види імунітету.

Отже можна сказати, що дія нормативно-правових актів - це їхній фактичний вплив на суспільні відносини. Кожен нормативно-правовий акт призначений для врегулювання певних суспільних відносин, тому встановлення меж його дії є необхідною умовою забезпечення правомірності використання і застосування приписів, які складають зміст цього акту. 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Досліджуючи дану тему курсової роботи, я зробила вагомий внесок у підґрунтя своїх знань з поставленої теми.

Внаслідок здійснення детального аналізу  можна дійти  висновку, що одними із найважливіших нормативно-правових актів є закони та підзаконні акти.

Нормативно-правовий акт є необхідним і невіддільним елементом правотворчої системи держави. Нормативно-правовий акт є волевиявленням держави або всього народу, тобто він приймається тільки державними або іншими органами, які мають відповідні державні повноваження, містить у собі правові норми, має зовнішню форму у вигляді письмового документу встановленої форми, володіє юридичною силою, яка відображає його співвідношення з іншими нормативно-правовими актами, місце і роль у системі законодавства та правового регулювання.

Слід зазначити, що чи ненайголовнішою умовою прийняття ефективних нормативно-правових актів - є результат демократії в державі. Проте навіть ідеальний нормативно-правовий акт, який відповідає об’єктивним суспільним потребам свого часу та є якісним з точки зору юридичної форми, поступово, із зміною реальних життєвих умов та потреб, може стати непридатним до регулювання перебуваючих у сфері його дії суспільних відносин, що зазнали змін.

Поняття нормативно-правовий акт як - джерело права охоплює усе велике різноманіття правових норм, що регулюють різноманітні і незліченні соціальні зв’язки в суспільстві. Теоретикам права довелося чимало потрудитися, щоб класифікувати нормативно-правові акти, знайти чіткі критерії цієї класифікації, зробити її зручною для наукового і, головне, практичного вживання.

Нормативно-правові акти України поширюються на територію всієї країни, нормативно-правові акти Автономної Республіки Крим - на власну територію в межах повноважень, визначених Конституцією України і Конституцією Автономної Республіки Крим.

Слід також зауважити, що дуже важлива є реєстрація акту, адже метою проведення державної реєстрації є недопущення застосування незаконних нормативно-правових актів, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян. Державна реєстрація нормативно-правового акта гарантує його відповідність Конституції України, актам чинного законодавства та новим умовам економічного розвитку. Реєстрація нормативно-правових актів фактично виконує функції «решета», що не дозволяє проникнення у систему нормативних актів нечинних, незаконних нормативно-правових актів або окремих його норм та не допускає врегулювання суспільних відносин нечинними актами. Таким чином, будь-який громадянин повинен знати, що державна реєстрація нормативно-правового акта повинна підтверджуватись відповідним штампом із написом встановленого зразка про державну реєстрацію.

Узагальнюючи все вищесказане можна стверджувати, що будь-яке суспільство потребує впорядкування свого розвитку та життєдіяльності. Інакше воно буде роздробленим та хаотично розвиваючим. Усі процеси в державі повинні проходити в рамках права. Саме в нормативно-правовому акті виражається більшість норм, які регулюють найбільш важливі суспільні відносини та інтереси населення. В цьому і заключається головне значення нормативно-правого акту.

 

 

Список використаної літератури

 

Нормативно-правові джерела

 

1. Закон України «Про нормативно-правові акти» від 21 січня 2008 р. - № 1343-2.

2. Конституція України від 28 червня 1996 року, прийнята на 5-тій сесії Верховної Ради

3. Кримінальний Кодекс України(із змінами та доповненнями станом на 20 вересня 2009 року). Уклав Тютюгін Володимир Ілліч, 9 с.

 

Спеціальна література

4. Балабанов К.В. Вісник Маріупольського державного університету. 2010 - 54 с.

5. Веденеев Ю.А. Проблемы государства и права. Статья - 12 с.

6. Горбунова Л.М. Підзаконні нормативно-правові акти: організаційно-правові питання забезпечення законності – 2005. - 22 с.

7. Гримасюк П.О. Нормативно-правові акти делегованої правотворчості, як джерело права. 2009.  Випуск 45 - 65 с.

8. Гусарєв С.Д., Олійник А.Ю., Слюсаренко О.Л. Теорія держави і права. 2008. - 134 с.

9. Дутка Г.І. Закон у системі нормативно-правових актів україни. 2003.: Навчальне посібник - 19 с.

10. Забігайло В.Д. Ієрархія нормативно-правових  актів як гарантія забезпечення  верховенства права//Український  часопис міжнародного права. 2002 - № 2 - 12 с.

11. Заєць А.П., Зайчук О.В., Оніщенко Н.М., Журавський В.С., Копиленко О.Л.,Бобровник С.В., Пархоменко Н.М., Тарахонич Т.І., Власов Ю.Л. Теорія держави і права: Академічний курс. 2006. – 345 с.

12. Карабань В.Я. Щодо підстав  виходу за межі букви актів  законодавства при їх тлумаченні та застосуванні//Актуальні проблеми держави і права. 2007. - випуск 31 - 39 с.

13. Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави і права: Підручник Львів: «Новий світ-2000», 2003. - 331 с.

14. Коваленко А.И. Теория государства и права. 1994. - 186 с.

2. Козловський А. А., Тихомиров О. Д., Шмельова Г. Г. Загальна теорія держави і права// Право України - 2000, №4 - 124 с.

15. Кравченко М.Г. Поняття, ознаки і сутність правового закону//Державо і право: юридичні і політичні науки - 2007. -  випуск 37 - 82 с.

16. Крестовська Н. М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. Видання друге. - Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. - 248 с.

17. Основи права. Під редакцією Лазарева В.В. Наука, 1996 - 432с.

18. Теорія держави і права. Підручник Лисенков С.Л., Колодій А.М., Тихомиров О.Д., Ковальський В.С. Юрінком Інтер, 2005. - 448 с.

19. Назаренко Є. Закон у системі нормативних актів України// Право України - 1993. - №12 - 54 с.

20. Оборотов І.Г. Генезис темпоральних особливостей джерел права//Правове життя сучасної України. 2006. - 23 с.

21. Погребняк С.П. Вісник академії правових наук. 2005 -  № 2 - 48 с.

22. Процюк І.В. Види законів в Україні//Проблеми законн. 2002. - ви-ск - 52 - 8 с.

23. Свірський Ю.В. Місце регламенту Верховної Ради України в системі нормативно-правових актів. Держава і право//Юридичні і політичні науки. 2009. - випуск 45 - 190 с.

24. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник .- К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ. 2009 - 366 с.

25. Сухонос В.В. Теорія держави і права: Навчальний посібник - Суми: ВТД «Університетська книга», 2005 - 378 с.

26. Тарасюк Т.М. Підзаконні акти як джерела права//Правове забезпечення - 2010. - 248 с.

27. Тацій В.Я., Воронова Л.К., Комаров В.В., Луць В.В. Вісник Академії правових наук. Трибуна докторанта. Ліпкан В. «Модель ієрархічної системи нормативно-правових актів» - 133 с.

28. Хропанюк В.Н. Теория государства и права. Изд. 2-е переработанное, 242 с.

29. Черданцев А.В. Общая теория государства и права. 2003 - 197 с.

30. Шемчушенко Ю.С., Кресіна І.О.: Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 35 - 44 с.

 

1 Крестовська Н. М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. Видання друге. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. - 248 с.

2 Козловський А. А., Тихомиров О. Д., Шмельова Г. Г. Загальна теорія держави і права// Право України – 2000, №4 - 124 с.

3 Шемчушенко Ю.С., Кресіна І.О.: Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 35 – 44 с.

4 Черданцев А.В. Общая теория государства и права. 2003 - 197 с.

5 Сухонос В.В. Теорія держави і права: Навчальний посібник - Суми: ВТД «Університетська книга», 2005 – 378 с.

6 Погребняк С.П. Вісник академії правових наук. 2005 -  № 2 – 48 с.

7 Гримасюк П.О. Нормативно-правові акти делегованої правотворчості, як джерело права. 2009.  Випуск 45 – 65 с.

8 Балабанов К.В. Вісник Маріупольського державного університету. 2010 - 54 с.

9 Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник .- К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ. 2009 - 366 с.

10 Закон України «Про нормативно-правові акти» від 21 січня 2008 р. - № 1343-1

11 Тацій В.Я., Воронова Л.К., Комаров В.В., Луць В.В. Вісник Академії правових наук. Трибуна докторанта.

Ліпкан В. «Модель ієрархічної системи нормативно-правових актів» - 133 с.

12 Карабань В.Я. Щодо підстав виходу за межі букви актів законодавства при їх тлумаченні та застосуванні//Актуальні проблеми держави і права. 2007. - випуск 31 – 39 с.

13 Заєць А.П., Зайчук О.В., Оніщенко Н.М., Журавський В.С., Копиленко О.Л.,Бобровник С.В., Пархоменко Н.М., Тарахонич Т.І., Власов Ю.Л. Теорія держави і права: Академічний курс. 2006. – 345 с.

14 Хропанюк В.Н. Теория государства и права. Изд. 2-е переработанное, 242 с.