Психологічні особливості мислення молодшого школяра

 Саме математика дає чи  не найкращий матеріал для  розвитку уваги та логічного  мислення. Уроки математики в  початковій школі мають на  меті забезпечити оволодіння системою математичних знань, умінь і навичок необхідних у повсякденному житті та достатніх для успішного оволодіння іншими предметами і забезпечення наступності із середньою ланкою школи.

Ось приклади цікавих задач:

1. Взимку ведмедики  носять рукавички на  лапках. У одного ведмедика  всі рукавички порвалися, тільки одна залишилася. Скільки рукавичок треба йому сплести?

2.Батько-гусак і мати-гусиня  мають п'ятеро  гусенят. Скільки  птахів у цій сім'ї?

3. Коли вдома був ремонт, Сашко заліз лівою ногою в зелену фарбу, а правою - в синю. На підлозі кімнати - 5 зелених плям і 4 синіх. Скільки кроків зробив хлопчик по кімнаті?

4.На  цуценятко   у дворі чекали 9 неприємностей, 7 неприємностей з ним сталося.  Скільки непри­ємностей залишилось?

5. Три дев'ятиголових  Змія - Горинича захотіли одягнути  капелюхи. Скільки капелюхів їм  треба?

6.На столі лежало 20 цукерок. Як тільки мама на хвилиночку відійшла, Таня з'їла 8 цукерок, а Ваня – 12. Скільки цукерок побачила мама, коли повернулася?

7. Коли восьминіг сів  обідати, то взяв у кожну  з 4 лап по виделці, а в  інші лапи взяв ножі. Скільки   ножів він узяв?

 Правильно підібрані  і добре організовані ігри, логічні задачі, вправи для розвитку уяви, пам'яті, уваги сприяють усесторонньому, гармонійному розвитку школярів, допомагають виробити необхідні в житті і навчанні корисні навики і якості. Гра - це "чарівна паличка", з допомогою якої можна навчити дитину читати, писати, і, головне, мислити, винаходити, доводити. Важливо, щоб гра захоплювала і була доступною, щоб у ній був елемент змагання, якщо не з кимось, то, принаймні, з самим собою. Інтерес до гри, до розв'язування задач, що вимагають активного мислення, з'являється не завжди і не у всіх дітей зразу, і тому пропонувати такі ігри треба поступово, не здійснюючи тиск на дітей. Природа гри (і розвиваючих) така, що при відсутності абсолютної добровільності вона перестає бути грою. Грою можливо захопити, змусити гратися неможливо.

   Рівень майстерності  вчителя завжди пов'язувався із  здатністю до творчо-пошукової  роботи. А. Дістервег писав про  вчителя, що без прагнення до  наукової роботи він потрапляє  до влади трьох демонів: механічності, рутинності, банальності; він дерев'яніє, кам'яніє, опускається. У наш час руйнується консерватизм у педагогіці, це зумовлює інтенсивний пошук нових педагогічних технологій, оновлення змісту освіти.

 Центральним аспектом є розвиток творчого мислення школяра.

 Така робота задовольняє наступні вимоги:

 реалізує  пізнавальну   потребу  молодшого  школяра,  що ґрунтується на природних  інстинктивних реакціях-дослідницькій  та ігровій, потребу у враженнях,  спілкуванні;

-   втілює    єдність    змістового,    почуттєво-емоційного    в   пізнавальній

 діяльності;відповідає  основним  критеріям:  понятійності,  самостійності.

 Робота над творчими  вправами здійснюється поетапно  засобами дослідницьких, ігрових,  творчо-прикладних дій, у ході  яких відбувається розвиток образно-асоціативного мислення.

 

          Для  того,   щоб   стимулювати   розвиток  творчого мислення  школярів, створюються зовнішні  ігрові умови та формуються  необхідні мислитель ні операції за допомогою спеціальних вправ. Як же розвивати творчі можливості?

Важливим  завданням  ефективного  розвитку  творчих  можливостей  є створення необхідних умов для їх розвитку. Розвитку  творчої особистості сприяють  продуктивні види діяльності. Так, наприклад, досить результативною є робота зі складання віршів. Діти створюють свої перші вірші на уроках читання, під час живопису ілюструють їх, а на уроках праці оформлюють окремою книжечкою.Складання  вірша  як в усній,  так і в письмовій формі потребує тривалої та цілеспрямованої підготовки. Літературні спроби школярів у написанні віршів – це один з найефективніших засобів розвитку інтелектуальної та емоційної сфери, внутрішнього світу кожного учня. Розвиток  емоційної сфери дітей має відбуватися шляхом поступового розширення кола естетичних почуттів. Учні разом з учителем визначають основні настрої, в яких може перебувати людина, тварина, рослина.  Розвиток умінь користуватися виражальними засобами слова для точної передачі думки  повинен відбуватися паралельно із збагаченням і розширенням словникового запасу школярів.  Навчання добору слів – найбільш важка частина роботи  зі збагаченням дитячого словника. Навчити дітей користуватись механізмом добору слів можна за допомогою спеціальних лексико-стилістичних вправ.

  Наприклад,  у   першому класі починаємо з  гри «Схожі хвости». Учитель пропонує слова , а учні добирають до них схожі за звучанням.

 Мишка - кішка, книжка, доріжка…

Пташка - ромашка, комашка…

 Їжачок - павучок, кожушок…

  Після закінчення  гри вчитель знайомить з римою.

          Ефективний прийом, який підвищує  художній рівень створюваного вірша, -   це його ілюстрування. Ілюстрації конкретизують образи вірша, роблять зміст більш наочним.

          Здатність до творчого мислення  формується та розвивається протягом  усього життя людини, але найефективніше  та найбурхливіше – у дитячому віці. Розвинути, виховати в дітей творче мислення – завдання кожного педагога. Він, впроваджуючи нові, нестандартні методи навчання, сіє в дитячі серця елементи творчості, а в результаті – отримує розумних, талановитих учнів, які люблять навчатися, прагнуть нових знань, здібні до творчого мислення, творчої діяльності. Тут особливу увагу потрібно звернути на наступні моменти.

  Організовувати спостереження.  Молодші школярі «дивляться», але не «бачать». Потрібно акцентувати увагу дітей на суттєвому, новому, тому, що робить  роботу оригінальною.

 Учимося  бачити, чути, розуміти навколишній світ.

  Стимулювати творчу  уяву. Діти 6 – 9 років яскраво  сприймають світ, але для  них  характерна особлива емоційність  уяви. Потрібно допомогти зрозуміти побачене, почуте.

  Підтримувати позитивні  емоції. Відомо, що діти молодшого  шкільного віку  дуже цінують  думку дорослих, радіють власним  і чужим успіхам. Тому завдання  педагога – дозволити отримати  задоволення від власних досягнень,  від власної творчої праці.

 Розвивати потребу  творчості. Створити потребу престижності  творчого процесу. Варто використати  притаманну дітям цього віку  імпульсивність та сприяти її  на творчість: запропонувати придумати  риму, загадку, казку, самостійно  віднайти що-небудь цікаве в природі, допомогти знайти зв’язки та відношення між явищами та предметами й тим самим закласти основи творчого мислення.

 Виховувати вольові  риси характеру. У творчому  процесі важливу роль відіграють  такі  риси характеру, як: самостійність,  сміливість, рішучість, цілеспрямованість.

 

          Дбати про те, щоб будь-який  вид діяльності містив елементи  творчості. Для того, щоб здатність  до творчого мислення не залишалася  лише в пасивному  стані,  щоб отримати певні результати, потрібен постійний стимул, двигун, котрий буде активізувати творчість. Таким двигуном можуть стати гуртки, конкурси, олімпіади, змагання.

  Виховувати успіхом.  Не зловживати докорами, зауваженнями, двійками, а навпаки – підтримувати  невстигаючого, хвалити за кожний, навіть незначний крок уперед.

  Розвиток творчих   можливостей у кожного школяра  потребує від учителя  застосування  на уроці творчих завдань, що  складають систему, яка дасть  можливість урізноманітнити творчу  діяльність учнів і забезпечити  перехід  від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих. Кожен учитель повинен пам’ятати, що творчі завдання забезпечують  швидке набуття знань та вмінь, закріплення й застосування їх на практиці. А це означає, що для розвитку творчих можливостей велике значення  мають пізнавальні  процеси: пам’ять, увага, уява, фантазія. Саме ці якості - основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ. Діагностика різних характерологічних  ознак мислення

2.1.Діагностика різних характерологічних ознак мислення

 

Рівень розвитку наочно – дійового мислення виявляється різними способами. Ефективна і зручна методика А.Л. Венгера [14] «Лабіринт». Дитині потрібно знайти шлях до визначеного будиночка серед інших, невірних шляхів і тупиків лабіринту. У цьому їй допомагають образно задані вказівки - повз такі об'єкти (дерев, кущів, квітів, грибів) він пройде. Дитина повинна орієнтуватися в самому лабіринті і схемі, що відображають послідовність шляху, тобто рішення задачі.

Найбільш розповсюдженими методиками, що діагностують рівень розвитку словесно-логічного мислення, є наступні.

1. «Пояснення сюжетних картин»: дитині показують картинку і просять розповісти, що на ній намальовано. Цей прийом дає уявлення про те, наскількі вірно дитина розуміє зміст зображеного, чи може виділити головне чи губиться в окремих деталях, на скільки розвинута її мова.
2. «Послідовність подій» - більш складна методика. Це серія сюжетних картинок (від 3 до 6), на яких зображені етапи якоїсь знайомої дитині дії. Вона повинна вибудувати з цих малюнків правильний ряд і розповісти, як розвивалися події.

Серії картинок можуть бути по змісту різного ступеня складності. «Послідовність подій» дає психологу ті ж дані, що і попередня методика, але крім того, тут виявляється' розуміння дитиною причинно-наслідкових зв'язків [15].

Узагальнення й абстрагування, послідовність умовиводів і деякі інші аспекти мислення вивчаються за допомогою методики предметної класифікації. Дитина складає групи карток із зображеними на них неживими предметами і живими істотами. Класифікуючи різні об'єкти, вона може виділяти групи по функціональній ознаці і давати їм узагальнені назви. Наприклад: меблі, одяг. Може по зовнішній ознаці («усе більше» чи «вони червоні»), по ситуативних ознаках (шафа і плаття поєднуються в одну групу, тому що «плаття висить у шафі»).

При доборі дітей у школи, навчальні програми яких значно ускладнені, і до інтелекту пред'являються підвищені вимоги (гімназії, ліцеї), використовують більш важкі методики. Складні розумові процеси аналізу і синтезу вивчаються при визначенні дітьми понять, інтерпретації прислів'їв. Відома методика інтерпретації прислів'їв має цікавий варіант, запропонований Б.В. Зейгарник. Крім прислів'я дитині даються фрази, одна з яких за змістом відповідає прислів'ю, а друга не відповідає прислів'ю за змістом, але зовні неї нагадує. Дитина, вибираючи одну з двох фраз, пояснює - чому вона підходить до прислів'я, але вже сам вибір яскраво показує, на змістовні чи зовнішні ознаки орієнтується дитина, аналізуючи судження [48].

Серед інших психодіагностичних методик можна виділити наступні, які спрямовані на виявлення і діагностику:

• рівня розвитку арифметичних умінь (тест В. Торосун);
• рівня розвитку механічної пам'яті (тест Д. Векслера);
• аналітико-синтетичних вмінь («Прогресивні матриці Равена»);
• фонематичного слуху і словникового розвитку (тест В. Торосун);

- уміння встановлювати послідовність подій, рівня уваги (тест Д.Векслера);

• навченість (тест Т. Вітцлака);
• творчу уяву (тест Т. Вітцлака) [48].

 

Застосувати можна і  наступні методики :

Методика «Виявлення розвитку вербально-логічного мислення» (Е.Ф.Замбацявичене, модиф. Л.І.Переслені, О.М.Мастюкова) 

Психологічна діагностика  інтелекту, мислення, креативності дитини

Виявлення рівня розвитку різних аспектів логічного мислення дитини 6,5 – 10 років

Методика «Виділення суттєвих ознак поняття» 

Оцінка логічного мислення – розумових операцій аналізу  і узагальнення. 

5 – 7 років

Методика «Визначення  спільних рис» 

Методика «Дорога до будиночків» (Бардіна Р.І.) 

Методика «Словесні  пропорції» 

Методика «Аналогии»  

Вивчення рівня розвитку аналітичного мислення з 6-и років

Методика «Графічні  матриці» Дж. Равена 

(Для визначення рівня аналітико-синтетичної діяльності мислення 

5-11 років (кольоровий  варіант))

Методика “Виключення  предметів” 

(Визначення показника образного мислення з 5 років)

Методика «Небылицы», «Сезоны года»  

(Дослідження наглядно-образного та словесно-логічного мислення 4-6 років)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Практична  частина

Дослідження проводили  у першому класі Прелеснянської ЗОШ І-ІІІ ст.

Дослідження проводили з 13 дітьми.

Мета експерименту : визначити рівень мислення дітей класу та надати методичні рекомендації по впровадженню вправ на розвиток мислення дітей.

 Для встановлення  рівня мислення дітей ми провели з ними наступні тести, наведені в додатках №1-3, та встановили рівні мислення в залежності від правильності виконання завдання:

- дослідження наочно – образного мислення