Контрольная работа по "Трудовому праву"

Якщо в ході оперативно-розшукової діяльності даної справи буде встановлено причетність до скоєння злочину інших осіб, проводиться їх розшук і затримання.

Планування розслідування не зводиться  тільки до складання плану розслідування, це частина великої роботи по розкриттю і розслідуванню злочинів. Тому воно застосовується у слідчій практиці, оперативно-розшуковій, експертній діяльності.

Планування розслідування даного злочину складається з:

1) визначення задач розслідування з урахуванням вчиненого злочину;

2) побудови (висунення) слідчих  версій;

3) аналізу версій та визначення  обставин (питань), які необхідно  встановити;

4) визначення слідчих дій, оперативних засобів та інших перевірочних та профілактичних заходів, необхідних для встановлення намічених обставин;

5) вибору конкретних виконавців  і строків виконання.

Важливим засобом планування являється складання письмового плану розслідування по справі. Однак, це не являється обов'язковим для кожної справи і залежить від складності останньої і досвіду дізнавача.

 

План розслідування

кримінальної справи №  порушеної за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України

Стислий зміст справи

Слідчі версії	Обставини, що підлягають встановленню	Слідчі дії та оперативно-розшукові  заходи	Термін виконання	Виконавець	Примітки
1	2	3	4	5	6

 

Обставини, що підлягають встановленню:

1. Встановити фактичне місце  перебування Хамаза та забезпечити його прибуття до слідчого для проведення слідчих дій;

2. У разі не встановлення фактичного  місця перебування Хамаза, доручити оперативному підрозділу негайно розпочати пошук злочинця.

3. Допитати як свідка земляків  Хамаза у яких тимчасово проживала громадянка Денисюк.

4. Допитати як свідка фотографа  який робив фото на закордонний  паспорт гр.. Денисюк.

5. Допитати як свідка громадянку  України Денисюк про обставини даної справи.

3. Допит проводиться з метою одержання свідчень від підозрюваних, тобто осіб, які безпосередньо організували та здійснили незаконне переправлення осіб, а також широкого кола свідків. Тактика допиту при розслідуванні незаконного переправлення осіб через державний кордон України відображається в його загальних положеннях. Особливість цієї слідчої дії полягає насамперед у предметі допиту, колі осіб, що можуть бути в справі підозрюваними (обвинуваченими), свідками, у способах їхнього виявлення, послідовності проведення допиту.

Як свідки в даній справі можуть бути допитані такі особи: 1) мігрант; 2) очевидці події; 3) особи, які затримували нелегальну мігрантку; державного кордону; 4) особи, які знайомі з підозрюваним.

При розслідуванні злочину, при незаконному переправленні осіб через державний кордон України, виникає потреба в допиті свідків.

Допит свідка розпочинається зі встановлення особи та з’ясування анкетних даних. Слідчий повідомляє свідка, у якій справі він викликаний, і попереджає про обов’язок розповісти все відоме йому в справі, а також про кримінальну відповідальність за відмову дати показання й за дачу завідомо неправдивих показань (ст. 224 КПК України). Згідно з кримінально-процесуальним законодавством (ст. 225 КПК України) свідок викликається до слідчого повісткою, допитується в місці провадження досудового слідства (у разі необхідності – у місці його перебування).

План допиту

___________________________________________________________________________________________

 

Підготовчі дії:

1. Вивчення матеріалів кримінальної справи, ознайомленні з оперативно-розшуковими даними, збиранні відомостей про особу допитуваного.

2. Вивчення соціально-психологічної характеристики допитуваного, яка складається з даних про його характер, темперамент, рівень інтелекту, спосіб мислення, схильність до референтної групи, спосіб життя, виховання в сім’ї тощо. (залучення спеціаліста психолога).

3. Прогноз поведінки підозрюваного на допиті, також можливість виникнення різних ситуацій допиту та їх зміни під час його проведення.

4. Прогнозування можливих реакцій допитуваного на той чи інший доказ та можливі зміни лінії поведінки слідчого в процесі допиту.

5. Прогнозує варіанти відповідей, які може дати допитуваний на поставлені йому запитання, і визначення відповідної тактики.

 

№ п/п	Обставини, що підлягають з’ясуванню	Наявні в  справі матеріали	Запитання допитуваному	Тактичні  прийоми
1.	Анкетно-біографічні  дані		1. Прізвище, Ім'я, по батькові; Дата народження. Місце народження.  Місце   проживання   Громадянство: Освіта. Сімейний стан, склад сім'ї. Місце роботи або навчання, посада. Відношення до військового обов'язку. Наявність судимості. 11. Інші дані  про особу підозрюваного (наявність урядових нагород, стан здоров’я, травми, стан органів зору та слуху).	- роз’яснення  допитуваному суті його процесуального  становища;  - демонстрація  перспектив ситуації, що склалася; - роз’яснення  значення щиросердості розкаяння,  інших пом’якшуючих обставин; - використання  позитивної оцінки окремих якостей  особи допитуваного
2.	З’ясування  фактів вчиненого діяння		У формі вільної розповіді.
3.	З’ясування детальних обставин та додаткової інформації, що характеризує особистість – підозрюваного.		- Чи притягалася до адмін. відповідальності. - Хто знав  та хто допомагав виготовляти закордонний паспорт.	- пред’явлення письмових  та речових доказів; - постановка нагадуючи запитань; - повідомлення суперечностей  у показаннях; - оголошення показань  інших осіб; - роз’яснення суті  наслідків вчиненого злочину.

 

Слідчий ______________________________________________________

_____________________________________________________________

 

Під час допиту необхідно з’ясувати  такі питання:

1. Які документи оформлювалися для в’їзду в Україну або транзиту через її територію?

2.Чи знайомий він з підозрюваним? Де, коли, за яких обставин відбулося  знайомство? Що йому відомо про осіб, які організовували незаконне переправлення осіб через державний кордон України?

3. Як встановлювався контакт між ним та організаторами незаконного переправлення осіб через державний кордон: листування, звичайний телефон, мобільний телефон, електронна пошта?

4. Який характер взаємовідносин  з підозрюваним?

5. До кого він звертався с  проханням виготовити документи?

6. Хто займався виготовленням  цих документів?

7. Хто сприяв в’їзду в Україну,  перебуванню на її території  або транзиту через країну?

8. Це була одна особа або декілька, у чому виявилося сприяння?

9. Хто здійснював їх переправлення,  куди й до кого прямували?

10. Коли, у якому місці (у якому пункті пропуску), з якою метою, у який спосіб перетинався кордон?

11.Чи робилися раніше спроби перетинання кордону?

12. Яку суму й кому віна заплатила за перетинання кордону?

13. У якому приміщенні та протягом якого часу віна перебувала на території України? Хто надав житло, їжу?

14.Скільки осіб збиралося перетинати кордон?

15. Які технічні засоби використовувались при перетинанні кордону, кому вони належали?

16.Чи використовувався транспортний засіб? Який саме та кому він належав?

При затриманні підозрюваного його також необхідно допитати.

Допит підозрюваного в справах  про незаконне переправлення  осіб через державний кордон України є однією з найважливіших першочергових слідчих дій, оскільки він проводиться негайно після затримання підозрюваного або не пізніше 24 годин після затримання (ст. 224 КПК України). Це має велике тактичне значення, оскільки особа, яка підозрюється у вчиненні злочину на момент затримання, перебуває в певному психологічному розгубленні й не встигла визначити лінію своєї поведінки, продумати пояснення.

При допиті підозрюваного слід з’ясувати такі питання:

1. Як здійснювалося (у який  спосіб) переправлення осіб через державний кордон України?

2. З ким була досягнута домовленість  про переправлення осіб через  державний кордон?

3.Чи має підозрюваний приятельські, ділові зв’язки з працівниками митних органів, якщо так, то які й з ким?

4. Який склад злочинної групи, розподіл ролей між її учасниками.

5.Скільки осіб брали участь  у переправленні осіб, роль  кожного з них?

6. Хто, де і коли зустрічав  мігрантів?

7. Протягом якого часу здійснюється  незаконне переправлення осіб  через державний кордон України?

8.Чи знайомий він з незаконними  мігрантами?

9. Як виходили на контакт із  мігрантами, хто їх «поставляв»?

10.Чи здійснювалося документальне оформлення переправлення осіб через державний кордон (виготовлення фальшивих паспортів, віз)?

11. Хто займався виготовленням фальшивих документів?

12. Хто надавав квартиру для тимчасового проживання мігрантів?

13. Як здійснювалася оплата за  незаконне переправлення осіб?

14. Хто надавав транспортні засоби  для перевезення мігрантів?

 

5. При розслідуванні незаконного переправлення осіб через державний кордон можуть виникнути ситуації коли необхідно провести трасологічну експертизу або експертизу паспортних документів. Експертиза – це процесуальний засіб отримання доказів, сутність якого полягає у досліджені особою, яка володіє спеціальними знаннями, за постановою дізнавача різноманітних матеріалів, виробів та речовин, а також предметів та документів, а також інших матеріальних об¢єктів з метою встановлення фактичних даних котрі мають значення для справи.

Експертиза документів розподіляється на почеркознавчу та техніко – криміналістичне дослідження документів, відтисків печаток, штампів, тощо. У виняткових випадках може проводитися експертиза з метою встановлення відповідності особи зображеної на фотокартці паспортного документу і зовнішності наявної особи.

 

 

Задача 2

Умова: Військовослужбовець строкової служби, механік засекречу вальної апаратури зв'язку Сташко В.Х., згідно з агентурними даними, викрав декілька цілком таємних ключових документів, з якими працював по службі та які складають державну таємницю. Знайти викрадені та сховані Сташко документи в результаті оперативно-розшукових заходів не вдалося. Даних про наявність у Сташко зрадницьких намірів не отримано. В цей день Сташко, звільнений з військової служби, за 20 хвили до того, як покинути територію військової частини, пішов у ліс, де витягнув із схованки та переклав у кишеню шинелі невеликий пакунок, у якому, з більшою долею вірогідності і знаходяться викрадені ним таємні документи. Ці дії Сташко вдалося негласно зафіксувати на відеоплівку.

Завдання:

а) Чи є підстави для порушення кримінальної справи та за якою статтею Кримінального кодексу України та з посиланнями на які статті КПК України? Якщо ні, то обґрунтуйте ці рішення.

б) Висуньте та обґрунтуйте слідчі версії.

в) Визначте, які першочергові слідчі дії та оперативно-розшукові заходи необхідно провести та складіть план розслідування справи.

г) Складіть протокол однієї із слідчих дій, яка на Ваш погляд, повинна бути проведена для розслідування даного випадку.

Відповідь: а) Згідно до вимог ст.214 Кримінального процесуального кодексу України до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин з моменту їх надходження вносяться всі заяви та повідомлення про кримінальне правопорушення. Факт реєстрації заяви чи повідомлення в ЄРДР зобов’язує розпочати досудове розслідування. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Потерпілий та заявник мають право на отримання документу, що засвідчує отримання та реєстрацію їх заяви в ЄРДР. Відмінність норм діючого Кримінального процесуального кодексу України від попереднього КПК України 1960 року в питанні розгляду заяв про злочини, полягає у відсутності в новому КПК України стадії порушення кримінальної справи, коли уповноважений орган приймав одне з 3-х рішень: про відмову в порушенні кримінальної справи, порушення кримінальної справи чи спрямуванню заяви за належністю. За нормами діючого КПК України всі заяви про кримінальне правопорушення одразу вносяться до ЄРДР. В той же час треба зазначити, що не всі заяви, які надходять до прокуратури чи органів внутрішніх справ містять повідомлення про кримінальне правопорушення, такі заяви також обов’язково реєструються в органах, що їх отримали та розглядуються у відповідності до ЗУ «Про звернення громадян».

Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, проводиться з  дотриманням вимог Конституції  України, законів України від 21.01.1994 «Про державну таємницю», від 02.10.1992 «Про інформацію», постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 № 1561-12 «Про затвердження порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», міжнародних договорах та інших нормативно-правових актів. Оперативно-розшукові заходи щодо охорони державної таємниці здійснюються відповідно до Закону України від 18.02.1992 «Про оперативно-розшукову діяльність».

В даному випадку підозрюваному Сташко В.Х. зобов’язані повідомити про підозру, але тільки у разі наявності достатніх доказів для підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення (ст.. 276 КПК України «Випадки повідомлення про підозру»). Стаття 276 КПК передбачає також ще дві підстави для цього – затримання особи на місці скоєння кримінального правопорушення або безпосередньо після його вчинення й обрання запобіжного заходу.