Товарознавча оцінка молочних коктейлів, що реалізуються на ринку України

• найменування продукту;
• сорт (за наявності);
• найменування, місцезнаходження (адреса) виробника, найменування країни і місця походження;
• товарний знак виробника;
• маса нетто або об'єм продукту;
• склад продукту;
• консерванти та інші харчові добавки (при їх застосуванні);
• .харчова цінність, масові частки вітамінів (для вітамінізованих продуктів);
• умови зберігання;
• термін придатності;
• термін зберігання і дата виготовлення;
• .позначення нормативного або технічного документа, відповідно до якого виготовлено продукт;
• інформація про сертифікацію.

Маркування готової продукції повинна відповідати ДСТУ 51074-97  
"Продукти харчові. Інформація для споживача. Загальні вимоги ».

Маркування наносять на споживчу тару тисненням або незмивноюфарбою.

Для фасування усіх видів пастеризованого молока використовують скляні пляшки (широкогорлі), паперові пакети з полімерним покриттям( тетра – пак, тетра – брик, пюр – пак) і поліетиленові мішки ємністю 0,25, 0,5 і 1л, а також полімерну тару ємністю від 5 до 25л і металеві фляги по 25 і 38л. Пляшки закупорюють кольоровими металевими кришечками із фольги.

Термін реалізації – 36 год при температурі 4+-2°С.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Аналіз ринку та товарознавча характеристика шоколадно - молочних коктейлів в Україні.

Триває скорочення поголів’я ВРХ, в тому числі корів. Щоправда скорочення чисельності молочного стада сталося за рахунок низькопродуктивних корів, і надої від однієї корови зросли.

Виробництво молока характеризується сезонністю, але останніми роками тримається на рівні 13,7–13,8 млн тонн за рік.

За підсумками дев’яти місяців 2012 р. (тут і далі дані за дев’ять місяців — підсумкові, за весь 2012 р. — попередні чи оціночні), виробництво молока в країні (всі категорії господарств) скоротилося на 3,8% проти аналогічного періоду 2011 р. і на 4,4% проти відповідного періоду 2010 р. Господарства населення залишаються основними товаровиробниками молочної сировини в Україні: їхня частка на кінець 2011 року становить 81,4% загального обсягу виробництва.

З офіційними даними щодо обсягів виробництва молока в Україні не згодні деякі експерти, вони вважають завищеними показники виробництва в господарствах населення, а отже, й сумарні дані в господарствах усіх категорій. Насправді дуже важко оцінити, скільки молока виробляють та використовують на власні потреби (в тому числі на вигодовування худоби) в приватному секторі, скільки реалізують населенню, особливо на “стихійних” ринках. Тож можна помилитися, а можна “підігнати” дані й звітувати, що все начебто не так і погано. Так чи інакше, все ж корисно взяти до уваги цифри, на яких будують галузеві програми, законотворчі ініціативи, все, що пов’язано з діяльністю владних структур.

Найбільшими виробниками молока в Україні в регіональному розрізі залишаються Львівська, Вінницька, Житомирська, Полтавська, Чернігівська та Київська області, найменшими — АР Крим, Херсонська, Чернівецька та Запорізька області.

У I–III кварталах 2012 року найвищого абсолютного показника щодо виробництва молока досягли господарства населення Львівської обл. (708,5 тис. т.) та сільськогосподарські підприємства Київської (190,2). Найнижчі показники зафіксовано в господарствах населення АР Крим (221,0) та сільськогосподарських підприємстах Закарпатської обл. (5,5 тис. т).

Основні причини стримування виробництва молока: скорочення поголів’я корів, подорожчання кормів, випереджаючі темпи росту цін на пально - мастильні матеріали порівняно із закупівельними цінами на молоко тощо.

Поголів’я корів у всіх категоріях господарств за 2012 рік зменшилося на 224,7 тис. голів, або на 6,2%, в тому числі на сільськогосподарських підприємствах — на 103,6 тис. голів, в господарствах населення на 121,1.

На сьогодні найбільше поголів’я корів у сільськогосподарських підприємствах зосереджено в Чернігівській (71,7 тис. голів), Полтавській (71,1), Київській (65,6), Житомирській (64,7) та Сумській (65,8 тис. голів) областях, а найменше у Закарпатській (3,4 тис. голів), Івано-Франківській (5,8) та Херсонській (9,1 тис. голів).

Проведений аналіз дає підстави прогнозувати подальше скорочення поголів’я корів. Особливо відчутним воно буде в осінньо-зимовий період.

Проте постійне скорочення поголів’я корів (як звичайно, низькопродуктивних) сприяло покращанню якісного складу дійного стада. Про це свідчить тенденція до підвищення показника середнього надою від однієї корови. Так, у ІІІ кварталі 2012 року в господарствах усіх категорій середня продуктивність корів була на 91 кг вищою, ніж у цей період попереднього року (зростання надоїв зафіксовано як для господарств населення, так і для сільськогосподарських підприємств). Зауважимо, що у господарствах населення продуктивність корів залишається значно вищою (в середньому, на 609 кг на голову), ніж на сільськогосподарських підприємствах. Це підтверджує теоретичне припущення, що приватна власність є основним рушієм ринкової економіки.

Та щодо загального обсягу виробництва молока на І півріччя 2013 р. прогнозується зменшення проти 2012 р.: в сільськогосподарських підприємствах на 3,5%, в господарствах населення — на 6,3%.

 

 

Реалізація молока на внутрішньому ринку

Сільськогосподарські підприємства реалізовують молочну сировину переважно переробним підприємствам.

Причому питома вага молокопереробних підприємств у структурі реалізації молока сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності зростає і в 2012 р. становила близько 88% (у 2010 р. була на рівні 81–82%). Загальні обсяги реалізації підприємствами вказаного сектору за дев’ять місяців 2012 року, як порівняти з відповідним показником 2011 року, зменшилися на 4,4%.

Товарність молока на сільськогосподарських підприємствах становить 80%, тоді як особисті селянські господарства на споживчому ринку або переробним підприємствам реалізують близько половини виробленого молока, решта — залишається в товаровиробників, її використовують для власного споживання, згодовують тваринам, або вона просто втрачається.

Переробні підприємства не зацікавлені закуповувати молоко з приватного сектору за ринковими цінами. Великотоварні ферми, які постачають більші обсяги й де якість молочної сировини легше контролювати, мають і кращу ціну — в середньому, вдвічі вищу, ніж особисті господарства.

Недосконалою залишається також організація приймання молока від населення.

Для покращання ситуації із реалізацією молока з приватних дворів в Україні створюють і обладнують молокоприймальні пункти, організовують доставку молока від селянських господарств до молокоприймальних пунктів із залученням транспортних засобів місцевих жителів, тари й інвентарю молокозаводів, розрахунки проводять не тільки грошима, а й промисловими чи продовольчими товарами повсякденного попиту тощо.

Зовнішня торгівля

Імпорт. За дев’ять місяців 2012 р. в Україну було завезено 29,3 тис. т молока та молочних продуктів. Основними постачальниками молока і молочних продуктів в Україну були і залишаються країни СНД (24,5 тис. т), а саме: Російська Федерація — (24,3 тис. т, або понад 80% українського імпорту молокопродуктів у фізичній вазі). Щодо інших країн світу — 5% обсягів імпорту надійшло з Польщі та 4% — з Німеччини.

Експорт. За дев’ять місяців 2006 року експорт молока та молочних продуктів, проти аналогічного періоду 2005 року, скоротився на 30,3%, в тому числі масла — на 33,1, сиру — на 59,7%. Результатом такого різкого зниження експорту, як уже зазначалося, стало рішення Російської Федерації про тимчасову заборону (з 20.01.2012 р.) ввезення з території України продукції тваринного походження. Враховуючи орієнтованість експорту молочної продукції переважно на Росію, це призвело до втрати вітчизняними переробниками основного ринку зовнішнього збуту своєї продукції. Україна робить спроби відновити постачання на російський ринок молочної продукції, однак результати (обсяги постачань) не втішають. Щоправда, натомість останнім часом дещо активізувався експорт молока та молочної продукції до Алжиру та Казахстану. На європейському ринку молочна продукція українського виробництва неконкурентоспроможна через невідповідність молочної сировини вимогам щодо якості.

Цінова кон’юнктура та споживання

Формування цін на молокопродукцію значною мірою залежить від співвідношення попиту та пропозиції з урахуванням сезонних чинників. Зниження цін на молоко в Україні, як водиться, припадає на літні місяці — червень-серпень.

Саме в цей період виробляють та реалізують найбільші обсяги молока. В осінньо-зимовий період, коли надої молока порівняно низькі, реалізаційні ціни підвищуються. Поступове їх зростання починається із серпня і, як свідчать дослідження за минулі роки, триває до березня наступного року включно.

Споживання молока та молочних продуктів на душу населення 2011 року становило 225,6 кг, або 61% рекомендованої норми (у 2004 р. — 226 кг), 2012 року, за оцінками, — 235 кг.( ДОДАТОК Б)

 

 

 

 

5. Дослідження асортименту молочних коктейлів в торговельних мережах міста Києва

Молочні коктейлі - унікальні коктейлі з натурального молока та наповнювачів. Асортимент даного продукту досить різноманітний, але в Україні лише напої двох виробників: імпортований – «Вімм-Білль-Данн» та українського виробництва – «На здоров’я». Нажаль, з натуральних наповнювачів Україна використовує лише какао, весь інший асортимент формується за рахунок ідентичних натуральним ароматизаторів. Взагалі, до наповнювачів належать фруктові соки, пюре, ароматизатори ідентичні натуральним, какао, ваніль.

 

Наповнювачі поділяють на види: персик-маракуйя, груша-манго, полуниця, апельсин-абрикос, мультифрукт, яблуко, персик, банан, шоколад, полуниця,вишня, ваніль, тощо.

 

Знайти цей продукт можна лише у великих супермаркетах, торгових центрах, таких як «Таврія В», «Наталка», «Сільпо», «Фуршет», через те що цей продукт не є продуктом першої необхідності та розрахований на певне коло споживачів, через його досить високу ціну та специфічність смаку.(Таблиця 4,5)

Таблиця 4

Дослідження молочних коктейлів

 

Виробник	Асортимент	Фасування	Пакування
«Вімм-Білль-Данн»	«Мажитель» ТМ «Neo» (персик-маракуйя, груша-манго, полуниця, мультифрукт)	0,33 л.	Tetra Prisma Aseptic
		1 л.	Tetra Brik Aseptic
	«Чудо» (банан, ваніль, шоколад, полуниця, вишня)	0,2 л.	Tetra Brik Aseptic
«Люстдорф»	«На здоров’я » (банан, шоколад, полуниця, персик)	1 л.	Tetra Pack
	«Тотошка»(полуниця)	0,2 л.

 

Таблиця 5

Маркування дослідних зразків молочно-шоколадних напоїв

Показник якості	Зразок 1	Зразок 2
Торгова марка	«Вімм-Білль-Данн»	«Люстдорф»
Назва	«Чудо» Коктейль молочний стерилізований з масовою часткою жиру 3%	«На здоров’я» Молочний напій стерилізований зі смаком шоколаду, 1,5% жиру
Виробник	ТОВ «Люстдорф», Україна, 22700, Вінницька обл., м. Іллінці, вул. Коцюбинського, 1, тел./факс: (04345) 2-10-94, 2-11-94	ВАТ «Вімм-Білль-Данн», Росія, 127591, м. Москва, Дмитровське ш., б.108, тел.: (495)745-80-80. Імпортер: ВАТ «Вімм- Білль-Данн Україна», Україна, 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул., Промислова,7. Тел.: (044)490-52-81.
Кількість нетто	0,2 л.	1000 г.
Склад	Молоко нормалізоване (молоко незбиране, вершки), цукор, стабілізатори (ацетильований дикрохмаладипат, каррагинан), какао-порошок.	Молоко коров’яче, цукор, какао-порошок, стабілізаційні системи «Хамульбак GNX», «Хамультек 902».
Вуглеводи, г/100г    Білки, г/100г    Жири, г/100г	16,0 г    2,8 г    3,0 г	10,7 г 2,8 г
Енергетична цінність, кКал/100г	102,0	67,0
Термін придатності, не більше	6 міс	180 діб при температурі від 1 до +25С   60 при нерегульованій  температурі
Умови зберігання	Зберігати при температурі від 0 до +25⁰С	180 діб при температурі від 1 до +25С   60 при нерегульованій  температурі
Нормативний документ	ТУ 9222-038-05268977-03	ТУ У 23063575.002-2000